Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 33/4809/336/24 Головуючий у суді І-ї інстанції Мельничик Ю. С.
Категорія - 121 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Ткаченко Л. Я.
17.06.2024 року м. Кропивницький
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Кропивницького апеляційного суду Ткаченко Л.Я., розглянувши стосовно прийнятності до апеляційного розгляду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 на постанову Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 16 травня 2024 року стосовно ОСОБА_2 за ч.4 ст. 124 КУпАП,
Цією постановою ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.121 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) місці.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою, захисник Васечко О.І., який діє в інтересах ОСОБА_2 , 05 червня 2024 року подав апеляційну скаргу, в якій окрім апеляційних вимог, просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 16 травня 2024 року щодо ОСОБА_2 та просить скасувати вказану постанову суду у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.121 КУпАП.
В обґрунтування поважності пропуску строку на подання апеляційної скарги захисник зазначає, що судовий розгляд відбувся без участі ОСОБА_2 . Про оскаржувану постанову він дізнався 27.05.2024 року, коли отримав її за допомогою засобів поштового зв'язку. З цих підстав захисник вважає, що строк на апеляційне оскарження починається з наступного дня, коли особа, яка притягається до адміністративної відповідальності дізналась про оскаржуване рішення, тобто з 28.05.2024 року.
Дослідивши апеляційну скаргу в частині доводів поважності пропуску строку на апеляційне оскарження, перевіривши матеріали справи, приходжу до висновку, що у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження слід відмовити, а апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертаються апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
Правила регулювання строків для подання скарги повинні забезпечувати належне здійснення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності.
При розгляді клопотання про поновлення пропущеного строку, у відповідності до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» апеляційний суд також застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 29 жовтня 2010 року у справі «Устименко проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
У цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Із матеріалів справи вбачається наступне.
Постанова Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області про визнання ОСОБА_2 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП, була винесена 16 травня 2024 року. Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з постанови суду, ОСОБА_2 не був присутнім в судовому засіданні при розгляді справи. Проте, як свідчить вказана постанова та матеріали справи, ОСОБА_2 , про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, тобто був обізнаний про розгляд справи відносно нього.
В резолютивній частині вказаної постанови зазначено порядок та строк її оскарження.
05 червня 2024 року, тобто з пропуском десятиденного строку визначеного законом, захисник Васечко О.І. в інтересах ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку, в якому зазначив, як поважну причину пропуску строку, - необізнаність про наявність даної постанови та отримання її копії 27.05.2024.
Проте, доводи захисника про те, що ОСОБА_2 копію постанови отримав 27.05.2024, не надає переконливих даних про поважність причин порушення строків та фактично зводиться до неправильного тлумачення норм чинного законодавства, оскільки згідно до ст. 294 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником, протягом десяти днів з дня винесення постанови, а не з моменту її отримання, про що помилково зазначає апелянт.
При цьому, апеляційний суд зважає на сталу практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» (974 256) (Aleksandr Shevchenkov. Ukraine), заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України» (Trukhv. Ukraine) (ухвала), заява № 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).
Інших обставин, які б свідчили про поважність причини пропуску строку апеляційного оскарження, а саме, конкретних обставин, які об'єктивно перешкоджали ОСОБА_2 або його захиснику своєчасно звернутися з апеляційною скаргою протягом встановленого законом строку на апеляційне оскарження постанови суду, які виникли раптово, носили несподіваний характер і не могли бути контрольовані апелянтом, у клопотанні не наведено.
Таким чином, оскільки ОСОБА_2 був обізнаний щодо розгляду справи відносно нього у міськрайонному суді, причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, зазначені захисником в обґрунтування клопотання, не є переконливими, а відтак не можуть бути підставою для поновлення пропущеного строку.
Виходячи з того, що наведені причини пропуску строку на апеляційне оскарження не можуть вважатися переконливими та поважними, тобто такими, що об'єктивно перешкоджали вчасно звернутись до суду з апеляційною скаргою, тому виходячи з того, що апеляційну скаргу подано з пропуском строку на апеляційне оскарження і апелянтом не підтверджено поважності причин пропуску такого строку, апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя апеляційного суду -
Відмовити в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 16 травня 2024 року стосовно ОСОБА_2 за ч.4 ст. 121 КУпАП.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 на постанову Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 16 травня 2024 року стосовно ОСОБА_2 за ч.4 ст. 121 КУпАП, разом з доданими матеріалами повернути особі, яка її подала.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Кропивницького
апеляційного суду Л.Я. Ткаченко