Житомирський апеляційний суд
Справа №296/9849/19 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-кп/4805/567/24
Категорія ч.4 ст.191 КК України Доповідач ОСОБА_2
17 червня 2024 року Житомирський апеляційний суд
в складі: головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю: секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальне провадження №12014060020005402 за апеляційною скаргою прокурора Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 18 квітня 2024 року, якою
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з вищою освітою, директора ТОВ Б-Сервіс, одруженого, який має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 та ч.4 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження закрито, -
В апеляційній скарзі прокурор ОСОБА_6 просить ухвалу суду змінити, зазначивши в резолютивній частині ухвали про залишення цивільного позову Житомирського ОПТМ «Житомиртеплокомуненерго» до ОСОБА_7 про відшкодування шкоди без розгляду. В решті ухвалу залишити без змін. Зазначає, що ухвалюючи рішення, суд у мотивувальній частині ухвали дійшов висновку про необхідність залишення без розгляду цивільного позову представника потерпілого - Житомирського орендного підприємства теплових мереж «Житомиртеплокомуненерго». Проте, у резолютивній частині не прийняв рішення, що перешкоджає представнику потерпілої сторони звернутися з таким позовом про відшкодування шкоди в порядку цивільного судочинства, оскільки в такому випадку строк позовної давності не може бути подовжений у відповідності з положеннями ч. 2 ст. 265 ЦК України.
В ухвалі суду зазначено, що згідно обвинувального акту ОСОБА_7 , будучи службовою особою наділеною повноваженнями керівника підприємства, у період з 13.12.2012 по 28.03.2013, перебуваючи у приміщенні ЖОПТМ «Житомиртеплокомуненерго», що за адресою: м. Житомир, вул. Київська, 48, з метою розтрати майна ЖОПТМ «Житомиртеплокомуненерго», діючи умисно, з корисливих мотивів, зловживаючи своїм службовим становищем, в порушення вимог п. 8 ст. 22 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», без погодження із розпорядником майна щодо укладання правочинів по розпорядженню у будь-який спосіб грошовими коштами, тобто майном ЖОПТМ «Житомиртеплокомуненерго», балансова вартість якого становить понад один відсоток балансової вартості активів боржника, під приводом проведення розрахунків нібито за надані консультаційно-юридичні послуги ТОВ «Фрейтедж», які фактично не надавались, розтратив грошові кошти ЖОПТМ «Житомиртеплокомуненерго», які знаходились на рахунку підприємства і перебували в його віданні, а саме перевів грошові кошти з особового рахунку ЖОПТМ «Житомиртеплокомуненерго» № НОМЕР_1 на особовий рахунок ТОВ «Фрейтедж» № НОМЕР_2 , здійснивши вказані розрахункові платежі 13.12.2012 на суму 190 000 грн., 17.01.2013 на суму 8 500 грн., 12.02.2013 на суму 24 000 грн., 26.02.2013 на суму 34 000 грн., 21.03.2013 на суму 16 000 грн., 28.03.2013 на суму 11 000 грн., а всього розтратив грошових коштів підприємства на користь ТОВ «Фрейтедж» на загальну суму 283 500 грн., що відповідно до п. 3 примітки ст. 185 КК України в 250 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину, а отже є великим розміром.
Таким чином, ОСОБА_7 зловживаючи своїм службовим становищем вчинив розтрату майна, що перебувало в його віданні на загальну суму 283 500 грн., чим спричинив збитки Житомирському ОПТМ Житомиртеплокомуненерго» на вищевказану суму.
Крім того, у невстановлений досудовим слідством час в період з лютого по березень 2014 року, директор ЖОПТМ «Житомиртеплокомуненерго» ОСОБА_7 з метою реалізації своїх намірів спрямованих на розтрату коштів ЖОПТМ «Житомиртеплокомуненерго» і приховування цього факту в подальшому, для створення штучних підстав для перерахування на банківський рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Бранолі» (далі ТОВ «Бранолі») грошових коштів, отримав у невстановлений досудовим розслідування спосіб та місці завідомо неправдиві офіційні документи, відомості у яких не відповідали дійсності, а саме договір про надання послуг №2-БР від 10.02.2014 із додатком.
Далі, ОСОБА_7 , усвідомлюючи, що будь-які послуги ТОВ «Бранолі» надаватися не будуть, а договір про надання послуг №2-БР від 10.02.2014 із додатком до нього є штучно створеною підставою для перерахунку на рахунок ТОВ «Бранолі» грошових коштів, підписав зазначений договір із додатком від імені ЖОПТМ «Житомиртеплокомуненерго» та посвідчив його печаткою підприємства, тобто вчинив підроблення офіційних документів, які засвідчують факти, що мають юридичне значення.
Крім того, ОСОБА_7 , з метою розтрати майна ЖОПТМ «Житомиртеплокомуненерго», перебуваючи у приміщенні ЖОПТМ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно, з корисливих мотивів, зловживаючи своїм службовим становищем, повторно, в порушення вимог п. 8 ст. 22 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», без погодження із розпорядником майна щодо укладання значних правочинів по розпорядженню у будь-який спосіб грошовими коштами, тобто майном ЖОПТМ «Житомиртеплокомуненерго», балансова вартість якого становить понад один відсоток балансової вартості активів боржника, під приводом проведення розрахунків нібито за надані ТОВ «Бранолі» юридичні послуги, які фактично не надавались, розтратив грошові кошти ЖОПТМ Житомиртеплокомуненерго», які знаходились на рахунку підприємства і перебували в його віданні, а саме перевів грошові кошти з особового рахунку ЖОПТМ «Житомиртеплокомуненерго» № НОМЕР_3 на особовий рахунок ТОВ «Бранолі» № НОМЕР_4 , здійснивши вказані розрахункові платежі 26.02.2014 об 11 год. 42 хв. на суму 44 000 грн., 04.03.2014 об 11 год. 37 хв. на суму 44 000 грн., 14.03.2014 о 12 год. 17 хв. на суму 33 000 грн., а всього розтратив грошових коштів підприємства на користь ТОВ «Бранолі» на загальну суму 121 000 грн.
Таким чином, ОСОБА_7 зловживаючи своїм службовим становищем, повторно вчинив розтрату майна що перебувало в його віданні на загальну суму 121 000 грн., чим спричинив збитки Житомирському ОПТМ «Житомиртеплокомуненерго» на вищевказану суму.
Дії ОСОБА_7 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.4 ст.191, ч.3 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, як вчинення розтрати чужого майна, що перебувало у його віданні, вчиненої у великих розмірах, як вчинення розтрати чужого майна, що перебувало у його віданні, вчиненої повторно, та як вчинення службовою особою підроблення офіційних документів.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 заявив письмове клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за ч.3 ст.191, ч.4 ст.191, ч.1 ст.366 КК України на підставі ст.49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, яке обвинувачений ОСОБА_7 підтримав.
Прокурор ОСОБА_6 не заперечувала щодо задоволення клопотання сторони захисту.
На підставі п.2 та п.3 ч.1 ст.49 КК України, п.1 ч.2 ст.284 КПК України, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення клопотання сторони захисту, звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_7 . Вирішив питання щодо речових доказів та залишив без розгляду цивільний позов представника ЖОПТМ «Житомиртеплокомуненерго» до ОСОБА_7 про відшкодування шкоди, навівши відповідні мотиви.
Заслухавши доповідача, доводи прокурора ОСОБА_6 в підтримання апеляційної скарги, думку обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 в заперечення апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали кримінального провадження в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Як вбачається з матеріалів судового провадження в межах даного провадження до обвинуваченого ОСОБА_7 Житомирським ОПТМ «Житомиртеплокомуненерго» заявлено позов про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, в розмірі 404 500 грн. (а.п.38, 47 т.1).
Оскаржуваною ухвалою Богунського районного суду м.Житомира від 18.04.2024 задоволено клопотання захисника, підтримане обвинуваченим ОСОБА_7 , та звільнено останнього від кримінальної відповідальності за ч.3, ч.4 ст.191, ч.1 ст.366 КК України на підставі ст.49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження №12014060020005402 щодо ОСОБА_7 - закрито.
Разом з тим, в мотивувальній частині ухвали суду наведені підстави для залишення цивільного позову Житомирського ОПТМ «Житомиртеплокомуненерго» до обвинуваченого про відшкодування шкоди без розгляду.
Проте, в резолютивній частині оскаржуваної ухвали, рішення щодо цивільного позову не прийнято.
Відповідно до ст. 129 КПК суд наділений правом вирішення цивільного позову у кримінальному провадженні лише при ухваленні вироку або постановленні ухвали про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру. Тому, у випадку звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК та закриття кримінального провадження, цивільний позов у кримінальному провадженні не підлягає вирішенню по суті, натомість може бути переданий для розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.372 КПК України у резолютивній частині ухвали зазначаються, зокрема, висновки суду.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги прокурора та вважає, що ухвала суду першої інстанції, яка не відповідає вимогам кримінального процесуального закону у вказаній частині підлягає зміні, а саме : в її резолютивній частині слід зазначити про залишення без розгляду цивільного позову потерпілого.
Зазначене узгоджується з позицією Касаційного кримінального суду Верховного Суду, висловленою у постанові від 15 січня 2019 року у справі № 185/442/16-к (провадження № 51-7731 км 18), постанові від 23.06.2022 у справі № 204/2626/21 (провадження № 51-5123 км 21), постанові від 16.05.2023 у справі №554/10716/19 (провадження № 51-3439км22).
Керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу прокурора Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_6 задовольнити.
Ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 18 квітня 2024 року, якою ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 та ч.4 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження відносно нього закрито - змінити, зазначивши в резолютивній частині ухвали суду таке: цивільний позов Житомирського орендного підприємства теплових мереж «Житомиртеплокомуненерго» до ОСОБА_7 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, в розмірі 404 500 грн. - залишити без розгляду.
В іншій частині ухвалу суду залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді: