Житомирський апеляційний суд
Справа №274/3350/24 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-кп/4805/574/24
Категорія ст.81 КК України Доповідач ОСОБА_2
19 червня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю
секретаря: ОСОБА_5
засудженого ОСОБА_6
прокурора: ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу керівника Бердичівської окружної прокуратури ОСОБА_8 на ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 25 квітня 2024 року, якою задоволено заяву засудженого ОСОБА_6 про його умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, -
Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 25 квітня 2024 року задоволено заяву засудженого ОСОБА_6 про його умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Суд дійшов висновку, що засуджений ОСОБА_6 сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення і тому його заява може бути задоволена.
В апеляційній скарзі керівник Бердичівської окружної прокуратури ОСОБА_8 просить ухвалу суду скасувати, постановити нову, якою відмовити у задоволенні заяви засудженого ОСОБА_6 про умовно -дострокове звільнення від відбування покарання.
Вважає оскаржувану ухвалу незаконною, яка підлягає скасуванню з підстав неповноти судового розгляду та невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам справи.
Зазначає, що суд не повно та не об'єктивно врахував дані щодо особи засудженого та дійшов неправильного висновку, що він сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.
Вважає, що судом не перевірено наявність судимостей у засудженого та не досліджено питання притягнення його до кримінальної відповідальності з часу постановлення вироку, за який він відбуває покарання в установі.
Як наслідок, не враховано, що ОСОБА_6 під час відбування покарання за вироком Дніпровського районного суду м. Києва у виді обмеження волі вчинив нове кримінальне правопорушення.
Посилається на те, що вироком Голосіївського районного суду м.Києва від 19.02.2024 у справі 752/3368/24 ОСОБА_6 засуджено за ч.1 ст.309 КК України. На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного цим вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 18 березня 2019 та визначено ОСОБА_6 остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки 2 місяці.
Зазначає, що ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення 30.01.2024, перебуваючи у м. Києві, де він був працевлаштований на контрагентський об'єкт АТ «Завод залізобетонних конструкцій імені Світлани Ковальської», що не може свідчити про його виправлення та сумлінне ставлення до праці.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу, думку засудженого, який не заперечував щодо апеляційної скарги прокурора, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, виходячи з наступних обставин.
Згідно зі ст. 81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
У відповідності до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» від 26.04.2002, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання того, що засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.
При вирішенні питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.
За змістом ст.6 КВК України виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються у його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
Ресоціалізація - свідоме відновлення засудженого у соціальному статусі повноправного члена суспільства; повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя у суспільстві. Необхідною умовою ресоціалізації є виправлення засудженого.
Однією із головних умов для умовно-дострокового звільнення засудженого від відбування покарання є доведеність виправлення засудженого, тобто доведеність готовності засудженого до: самокерованої поведінки, сприйняття встановлених у суспільстві норм та правил поведінки, дотримання норм чинного законодавства.
Як убачається з матеріалів справи, за період відбування покарання засуджений ОСОБА_6 характеризується позитивно. Одного разу притягувався до дисциплінарної відповідальності, стягнення погашено у встановленому законом порядку. Працевлаштований робітником на контрагентському об'єкті АТ ЗЗБК ім. Ковальської, до праці ставиться сумлінно, до робіт з благоустрою виправного центру ставиться добре. Тричі заохочувався адміністрацією установи. Вину визнавав та визнає, цивільний позов відсутній.
При цьому, судом не враховано, шо ОСОБА_6 під час відбування покарання за вироком Дніпровського районного суду м. Києва у виді обмеження волі вчинив нове кримінальне правопорушення.
Так, вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 19.02.2024 у справі №752/3368/24 ОСОБА_6 засуджено за ч.1 ст.309 КК України. На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків до покарання призначеного цим вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 18 березня 2019 та визначено ОСОБА_6 остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки 2 місяці.
ОСОБА_6 , вчинив кримінальне правопорушення 30.01.2024, перебуваючи у м. Києві, де він був працевлаштований на контрагентський об'єкт АТ «Завод залізобетонних конструкцій імені Світлани Ковальської», що не може свідчити про його виправлення та сумлінне ставлення до праці.
Вказана обставина не була повідомлена суду установою виконання покарань та прокурором, які орієнтували суд до застосування пільги визначеної ст. 81 КК України, як наслідок суд виходячи з позитивної характеристики наданою установою виконання покарання, без врахування даних про вчинення кримінального правопорушення під час відбування покарання припустився помилки, яку суд апеляційної інстанції може виправити лише скасувавши ухвалу суду.
За таких обставин, висновок суду про можливість умовно - дострокового звільнення ОСОБА_6 від відбування покарання є помилковим, а тому оскаржувану ухвалу належить скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні заяви засудженого ОСОБА_6 .
Керуючись ч.2 ст.376, ст.ст.404, 405, 407 КПК України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу керівника Бердичівської окружної прокуратури ОСОБА_8 - задовольнити.
Ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 25 квітня 2024 року, якою задоволено заяву засудженого ОСОБА_6 про його умовно-дострокове звільнення від відбування покарання - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою заяву засудженого ОСОБА_6 про його умовно-дострокове звільнення від відбування покарання залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного набирає чинності негайно після оголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: