Справа №760/3342/24 1-кс/760/2115/24
10 лютого 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі: прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 (доручення від 08.02.2024р. № 004-260001591 Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у м. Києві для здійснення захисту особи, свідоцтво серії НОМЕР_1 від 30.07.2021р. про право на заняття адвокатською діяльністю), підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Попівці, Барського району, Вінницької області, громадянина України, з повною середньою освітою, не одружений, має на утриманні доньку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
Перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження № 12024100090000390 від 08.02.2024р., у рамках якого було подано клопотання, та, дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора, захисника та підозрюваного, -
До Солом'янського районного суду надійшло клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , в кримінальному провадженні № 12024100090000390 від 08.02.2024р., яке відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК України.
Підозрюваний доставлений під вартою до суду.
Документом, що підтверджує надання підозрюваному копії клопотання та матеріалів, які його обґрунтовують, є розписка.
Подане клопотання обґрунтовується тим, що слідчими СВ Солом'янського УП ГУ НП в м. Києві, в ході досудового розслідування встановлено, що у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указами Президента України в Україні діє правовий режим воєнного стану з 24.02.2022 по теперішній час.
Так, ОСОБА_5 , будучи неодноразово раніше судимим, в останнє 30.10.2014 вироком Дніпровського районного суду міста Києва за вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187 КК України до 8 років позбавлення волі, на шлях виправлення та перевиховання не став, належних висновків для себе не зробив та знову вчинив новий умисний злочин проти власності на території Солом'янського району м. Києва за наступних обставин.
07.02.2024, приблизно о 10 годині 30 хвилин, перебуваючи у приміщенні кафетерію «Кахетті», яке розташоване на території ринку «Дніпро» за адресою: м. Київ, бульвар Кольцова, 12, ОСОБА_5 познайомився із ОСОБА_8 , після чого розпочав розпивати алкогольні напої з останніми.
Цього ж дня, приблизно о 20 годині 30 хвилин, з метою подальшого спільного розпивання алкогольних напоїв, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 прибули на станцію залізничного транспорту «Караваєві дачі», яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Вадима Гетьмана, 48-А.
Перебуваючи на території станції залізничного транспорту «Караваєві дачі», яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Вадима Гетьмана, 48-А.
ОСОБА_5 побачив у ОСОБА_8 мобільний телефон марки «Xiomi Redmi 9», еля чого у нього виник умисел на заволодіння вказаним мобільним телефоном.
Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на заволодіння майном ОСОБА_8 , якого ОСОБА_5 сприймав як особу жіночої статі, останній будучи особою, яка раніше вчинила розбій, пройшов разом з потерпілим на перон вищевказаної залізничної станції, а в подальшому спустився безпосередньо на залізничні колії.
Перебуваючи на залізничних коліях станції залізничного транспорту «Караваєві дачі», яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Вадима Гетьмана, 48-А, ОСОБА_5 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, обійнявши ОСОБА_8 , дістав правою рукою із лівої кишені його жилетки мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 9 з сім-карткою мобільного оператора «Київстар», абонентським номером телефону « НОМЕР_2 , таким чином заволодівши майном ОСОБА_8 .
В цей же час, з метою повернення свого майна, яким заволодів ОСОБА_5 , ОСОБА_8 висунув останньому вимогу повернути його мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 9 з сім-карткою мобільного оператора «Київстар», абонентським номером телефону « НОМЕР_2 .
Не бажаючи виконувати вимогу ОСОБА_8 , ОСОБА_5 будучи особою, яка раніше вчинила розбій, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на заволодіння майном ОСОБА_8 , з метою подолання фізичного опору останнього наніс йому не менше одного удару рукою в область обличчя, від якого ОСОБА_8 впав на землю та одразу піднявся.
В цей же час, піднявши з землі камінь та утримуючи його у своїй правій руці, ОСОБА_5 наніс ним не менше одного удару в області голови та не менше одного удару в область обличчя ОСОБА_8 , спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді перелому кісток носа зі зміщенням, забою м'яких тканин голови та лівого плеча. Від отриманих ударів ОСОБА_8 втративши свідомість впав на землю, а ОСОБА_5 утримуючи при собі мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 9 з сім-карткою мобільного оператора «Київстар», абонентським номером телефону « НОМЕР_2 , які належать ОСОБА_8 з місця вчинення кримінального правопорушення зник.
Так, ОСОБА_5 будучи особою, яка раніше вчинила розбій, в умовах воєнного стану здійснив напад на ОСОБА_8 , поєднаний із насильством, небезпечним для життя останнього, з метою заволодіння його майно, а саме мобільним телефоном марки «Xiaomi Redmi 9 з сім-карткою мобільного оператора «Київстар», абонентським номером телефону « НОМЕР_2 та заволодівши яким з місця вчинення кримінального правопорушення зник.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчинені нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із застосуванням насильства, яке є небезпечним для здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений в умовах воєнного стану особою, яка раніше вчинила розбій, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України
08.02.2024р. о 21од. 05хв. ОСОБА_5 було затримано на підставі ст. 208 КПК України.
09.02.2024р. ОСОБА_5 було повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 187 КК України у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із застосуванням насильства, яке є небезпечним для здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений в умовах воєнного стану особою, яка раніше вчинила розбій.
У клопотанні слідчим постановлено питання про застосування ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, оскільки останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі до 15 років, та у зв'язку із існуванням ризиків, передбачених ст. 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на потерпілого та свідків; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та вчинення іншого кримінального правопорушення.
Під час судового розгляду прокурор підтримала подане клопотання та просила його задовольнити з підстав, зазначених у клопотанні.
Захисник ОСОБА_4 та підозрюваний ОСОБА_5 просили відмовити у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосувати більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання здійснювалось за допомогою технічних засобів кримінального провадження.
Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання та надані в суді документи, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
В ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із застосуванням насильства, яке є небезпечним для здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений в умовах воєнного стану особою, яка раніше вчинила розбій.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах дані, слідчий суддя приходить для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_5 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри.
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).
На обґрунтування пред'явленої ОСОБА_5 підозри, слідчим надані зібрані під час досудового розслідування докази та інші матеріалами кримінального провадження, які на думку слідчого судді, обґрунтовано свідчать про причетність підозрюваного ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, яке розслідується.
При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») 31315/96 від 25.04.2000, Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських судів, що прийняли рішення про тримання під вартою з огляду в тому числі на те, що заявникові загрожувало відносно суворе покарання.
Так, в ході судового розгляду клопотання знайшли своє підтвердження ризики переховування від органів досудового розслідування та вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років, та з моменту повідомлення про підозру пройшов незначний проміжок часу. Крім того, ОСОБА_5 раніше судимий за вчинення аналогічного злочину, на шлях виправлення не став та знову вчинив аналогічний корисливий злочин, тому слідчий суддя вважає, що він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду та вчинення іншого кримінального правопорушення.
Крім того, слідчий суддя вважає доведеним ризик незаконного впливу на потерпілого та свідків, оскільки ОСОБА_5 , перебуваючи на більш м'якому запобіжному заходу та знаючи анкетні дані потерпілого та свідків, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може незаконними способами впливати на потерпілих та свідків, з метою зміни останніми своїх показань.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
У справі «Амбрушкевич проти Польщі» (Ambruszkiewicz v. Poland N 7/03 від 04.05.2006) Європейський суд з прав людини наголошує, що не викликає протиріч те, що в деяких особливих випадках позбавлення свободи може бути єдиним засобом, який дозволяє гарантувати явку обвинуваченого до суду, зокрема, з урахуванням його особистості та характеру злочину, а також тяжкості ймовірного покарання. Крім того, Європейський суд з прав людини вважає за необхідне, щоб підстави, наведені владою на обґрунтування застосування запобіжного заходу у вигляді позбавлення свободи, були доповнені конкретними фактами стосовно підозрюваного, а мотиви за обставинами справи могли вбачатися переконливими та відповідними.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини та враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_5 , який раніше не судимий, його майновий та сімейний стан, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання ОСОБА_5 винуватим у вчиненні інкримінованого йому злочину, який відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, його поведінку під час вчинення даних злочинів, тому слідчий суддя вважає, що вказані обставини свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що вказані обставини свідчать про недостатність застосування до підозрюваного ОСОБА_5 більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам, тому вважає необхідним застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, який, на думку слідчого судді, буде достатнім для завершення досудового розслідування в даному кримінальному провадженні.
Слідчий суддя, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Відповідно до ст. 3 Загальної декларації прав людини кожна людина має право на життя, свободу та особисту недоторканність. Згідно з положеннями ст. 6 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права та ст. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на життя є невід'ємним правом людини, яке охороняється законом. Зазначені положення міжнародних правових стандартів мають універсальний характер і відображені в Конституції України. Зокрема, у ст. 3 Конституції України закріплено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Відповідно до ст. 27 Конституції України кожна людина має невід'ємне право на життя, ніхто не може бути свавільно позбавлений життя, а обов'язок держави - захищати життя людини.
Враховуючи, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, вчиненого із застосуванням насильства, яке є небезпечним для здоров'я особи, тому, слідчий суддя, вважає необхідним не визначати розмір застави в даному кримінальному провадженні.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 177, 178, 182, 183, 184, 192-194, 196, 197, 202, 206, 207, 208, 209, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжній захід у вигляді тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі строком на 60 днів.
Строк тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 08 лютого 2024 року 21год. 05 хв.
Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закінчується о 21год. 05 хв. 07 квітня 2024 року.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Солом'янську окружну прокуратуру м. Києва.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя: ОСОБА_1