Справа №760/27818/23 1-кс/760/11513/23
23 листопада 2023 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі: прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 (доручення від 21.11.2023р. № 026-260012489 Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у м. Києві для здійснення захисту особи, свідоцтво серії № 5770 від 12.06.2020р. про право на заняття адвокатською діяльністю), підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого слідчого відділення ВП № 2 (з обслуговування мікрорайону «Шулявка») Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинського району, Київської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одружений, не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187 КК України.
Перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження № 12023100090003410 від 21.11.2023 року, у рамках якого було подано клопотання, та, дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора, захисника та підозрюваного, -
До Солом'янського районного суду надійшло клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , в кримінальному провадженні № 12023100090003410 від 21.11.2023 року., яке відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК України.
Підозрюваний доставлений під вартою до суду.
Документом, що підтверджує надання підозрюваному копії клопотання та матеріалів, які його обґрунтовують, є розписка.
Подане клопотання обґрунтовується тим, що слідчими СВ Солом'янського УП ГУ НП в м. Києві, в ході досудового розслідування встановлено, що у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указами Президента України №64/2022 від 24.02.2022, №133/2022 від 14.0».2022, № 259/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022, №573/2022 від 12.08.2022. №757/2022 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023, №254/2023 від 01.05.2023, № 451/2023 від 26.07.2023, №734/2023 від 06.11.2023 затвердженими відповідно законами України №2402-ІХ від 24.02.2022, №2119-ІХ від 15.03.2022, №2212-ІХ від 21.04.2022, №2263-ІХ від 22.05.2022, №2500-ІХ від 15.08.2022, № 2738-ІХ від 16.11.2022, № 2915-ІХ від 07.02.2023 №3057-ЇХ від 02.05.2023. № 3275-ІХ від 26.07.2023р., № 3429-ІХ від 08.11.2023 в Україні діє правовий режим воєнного стану з 24.-02.2022 по теперішній час.
Так, встановлено, що ОСОБА_5 , 21.11.2023р. приблизно о 13:00 год., перебуваючи неподалік будинку АДРЕСА_2 , помітив потерпілого ОСОБА_7 , який в цей час рухався по пішохідній доріжці тримаючи в руках дитячий портфель.
В цей час у ОСОБА_5 , раптово виник злочинний умисел направлений на напад з метою заволодіння чужим майном, що належить ОСОБА_7 , поєднаний із насильством, небезпечним для здоров'я особи, яка зазнала нападу розбій), вчинений в умовах воєнного стану.
Так, ОСОБА_5 , реалізовуючи свій злочинний умисел направлений на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений в умовах воєнного стану, зі спини підійшов до потерпілого ОСОБА_7 та своєю рукою розвернув останнього до себе, при цьому тримаючи в своїй лівій руці ніж, який демонстративно водив гострим лезом в області живота потерпілого ОСОБА_7 , при цьому висловлюючи словесну вимогу, щоб останній віддав йому рюкзак із його вмістом. В свою чергу, потерпілий ОСОБА_7 , усвідомлюючи загрозу своєму життю та здоров'ю, на вимогу ОСОБА_5 , віддав останньому рюкзак бежевого кольору вартістю 600 гривень, в . середині якого знаходився мобільний телефон марки «TECNO BD4i POP 5 LTE 32+3 D» сіро-блакитного кольору, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , вартістю 5 400 гривень, з сім-картою за номером мобільного телефону НОМЕР_3 , яка матеріальної цінності не становить, а також в рюкзаку знаходились канцелярські предмети та шкільні підручники, які матеріальної цінності для потерпілого не становлять.
Після чого, ОСОБА_5 , діючи умисно, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків, у вигляді спричинення матеріальних збитків та бажаючи настання таких наслідків, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, утримуючи при собі чуже майно, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_7 майнову шкоду на загальну суму, що становить 6-000 гривень.
Крім того, ОСОБА_5 , 21.11.2023р. приблизно о 13:10 год., перебуваючи неподалік будинку АДРЕСА_3 , в той час, як вивертав речі з раніше викраденого дитячого рюкзака, помітив похилого віку жінку, а саме потерпілу ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка в цей час рухалась по пішохідній доріжці тримаючи в руках сумку чорного кольору.
В цей час у ОСОБА_5 , раптово виник злочинний умисел направлений на напад з метою заволодіння чужим майном, що належить ОСОБА_8 , поєднаний із насильством, небезпечним для здоров я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений особою, яка раніше вчинила розбій, в умовах воєнного стану
Так, ОСОБА_5 , реалізовуючи свій злочинний умисел, підійшов до потерпілої ОСОБА_8 та своєю лівою рукою схопив сумку потерплої, яка в цей ч ас також тримала її руками та намагалася її вихопити назад.
В подальшому, ОСОБА_5 , з метою подолання опору потерпілої ОСОБА_8 , своєю правою рукою дістав зі своєї кишені ніж та почав наносити різані удари по сумці, яку намагався вихопити, при цьому погрожуючи фізичною розправою ОСОБА_8 та висловлюючи до останньої вимогу віддати йому речі. Так, ОСОБА_5 , не зумівши подолати фізичний опір, своєю правою рукою приставив лезо ножа до горла потерпілої похилого віку ОСОБА_8 та погрожуючи фізичною розправою, повторно висловив вимогу віддати йому речі, що належать останній, а саме: сумку чорно кольору, яка матеріальної цінності для потерпілої не становить, в якій знаходились мобільний телефон марки «Huawei» ІМЕІ 1: НОМЕР_4 , ІМЕІ 2: НОМЕР_5 вартістю 3 000 гривень, в якому знаходилась сім-карта за номером НОМЕР_6 , яка матеріальної цінності для потерпілої не становить, а також в сумці чорного кольору знаходився гаманець, який матеріальної цінності для потерпілої не становить, в середині якого перебували грошові кошти по одній купюрі номіналом 500, 200, 100, 59 гривень, загальною сумою 850 гривень та карта киянина на власне ім'я, яка матеріальної цінності для потерпілої не становлять. В свою чергу, потерпіла ОСОБА_8 , усвідомлюючи загрозу своєму життю та здоров'ю, на вимогу ОСОБА_5 , віддала йому свої вищевказані речі.
Після чого, ОСОБА_5 , діючи умисно, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків, у вигляді спричинення матеріальний збитків та бажаючи настання таких наслідків, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, утримуючи при собі чуже майно, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши потерпілій похилого вік/ ОСОБА_8 майнову шкоду на загальну суму, що становить 3 850 гривень.
Крім того, ОСОБА_5 , 21.11.2023 приблизно о 13:15 год., перебуваючи неподалік будинку АДРЕСА_4 , помітив раніше невідомого йому чоловіка, а саме потерпілого ОСОБА_9 , який в цей час рухався по пішохідній доріжці.
В цей час у ОСОБА_5 , раптово виник злочинний умисел направлений на напад з метою заволодіння чужим майном, що належить ОСОБА_10 , поєднання із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особі:, яка зазнала нападу (розбій), вчинений особою, яка раніше вчинила розбій, в умовах воєнного стану.
Так, ОСОБА_5 , реалізовуючи свій злочинний умисел, підійшов до потерпілого ОСОБА_10 та демонструючи ніж, що знаходився в лівій руці, ОСОБА_5 , висловив словесну вимогу до останнього віддати йому належні потерпілому речі, в свою чергу, потерпілий ОСОБА_10 , усвідомлюючи загрозу своєму життю та здоров'ю, на вимогу ОСОБА_5 , віддав останньому навушники чорного кольору вартістю 548 гривень.
Після чого, ОСОБА_5 , діючи умисно, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків, у вигляді спричинення матеріальний збитків та бажаючи настання таких наслідків, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, утримуючи при собі чуже майно, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_11 шкоду на суму, що становить 548 гривень
21.11.2023р. о 13год. 25хв. ОСОБА_5 було затримано на підставі ст. 208 КПК України.
22.11.2023р. ОСОБА_5 було повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 187 КК України у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із насильством, небезпечним для здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчиненому в умовах воєнного стану та у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчиненому особою яка раніше вчинила розбій, в умовах воєнного стану.
У клопотанні слідчим постановлено питання про застосування ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, оскільки останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі до 15 років, та у зв'язку із існуванням ризиків, передбачених ст. 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на потерпілого та свідків; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та вчинення іншого кримінального правопорушення.
Під час судового розгляду прокурор підтримала подане клопотання та просила його задовольнити з підстав, зазначених у клопотанні.
Захисник ОСОБА_4 та підозрюваний ОСОБА_5 просили відмовити у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосувати більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання здійснювалось за допомогою технічних засобів кримінального провадження.
Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання та надані в суді документи, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
В ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187 КК України у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із насильством, небезпечним для здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчиненому в умовах воєнного стану та у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчиненому особою яка раніше вчинила розбій, в умовах воєнного стану.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах дані, слідчий суддя приходить для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187 КК України.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_5 до вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень, в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри.
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).
На обґрунтування пред'явленої ОСОБА_5 підозри, слідчим надані зібрані під час досудового розслідування докази та інші матеріалами кримінального провадження, які на думку слідчого судді, обґрунтовано свідчать про причетність підозрюваного ОСОБА_5 до вчинення кримінальних правопорушень, яке розслідується.
При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») 31315/96 від 25.04.2000, Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських судів, що прийняли рішення про тримання під вартою з огляду в тому числі на те, що заявникові загрожувало відносно суворе покарання.
Так, в ході судового розгляду клопотання знайшли своє підтвердження ризики переховування від органів досудового розслідування, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років, та з моменту повідомлення про підозру пройшов незначний проміжок часу, тому слідчий суддя вважає, що він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Крім того, слідчий суддя вважає доведеним ризик незаконного впливу на потерпілих та свідків, оскільки ОСОБА_5 , перебуваючи на більш м'якому запобіжному заходу та знаючи анкетні дані потерпілих та свідків, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може незаконними способами впливати на потерпілих та свідків, з метою зміни останніми своїх показань.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
У справі «Амбрушкевич проти Польщі» (Ambruszkiewicz v. Poland N 7/03 від 04.05.2006) Європейський суд з прав людини наголошує, що не викликає протиріч те, що в деяких особливих випадках позбавлення свободи може бути єдиним засобом, який дозволяє гарантувати явку обвинуваченого до суду, зокрема, з урахуванням його особистості та характеру злочину, а також тяжкості ймовірного покарання. Крім того, Європейський суд з прав людини вважає за необхідне, щоб підстави, наведені владою на обґрунтування застосування запобіжного заходу у вигляді позбавлення свободи, були доповнені конкретними фактами стосовно підозрюваного, а мотиви за обставинами справи могли вбачатися переконливими та відповідними.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини та враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_5 , який раніше не судимий, його майновий та сімейний стан, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання ОСОБА_5 винуватим у вчиненні інкримінованих йому злочинів, які відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, його поведінку під час вчинення даних злочинів, тому слідчий суддя вважає, що вказані обставини свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що вказані обставини свідчать про недостатність застосування до підозрюваного ОСОБА_5 більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам, тому вважає необхідним застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, який, на думку слідчого судді, буде достатнім для завершення досудового розслідування в даному кримінальному провадженні.
Слідчий суддя, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Відповідно до ст. 3 Загальної декларації прав людини кожна людина має право на життя, свободу та особисту недоторканність. Згідно з положеннями ст. 6 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права та ст. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на життя є невід'ємним правом людини, яке охороняється законом. Зазначені положення міжнародних правових стандартів мають універсальний характер і відображені в Конституції України. Зокрема, у ст. 3 Конституції України закріплено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Відповідно до ст. 27 Конституції України кожна людина має невід'ємне право на життя, ніхто не може бути свавільно позбавлений життя, а обов'язок держави - захищати життя людини.
Враховуючи, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, вчинених із застосуванням насильства та погрозою його застосування відносно потерпілих, яке є небезпечним для здоров'я особи, тому, слідчий суддя, вважає необхідним не визначати розмір застави в даному кримінальному провадженні.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 177, 178, 182, 183, 184, 192-194, 196, 197, 202, 206, 207, 208, 209, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого слідчого відділення ВП № 2 (з обслуговування мікрорайону «Шулявка») Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжній захід у вигляді тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі строком на 60 днів.
Строк тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 21 листопада 2023 року 13год. 25 хв.
Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закінчується о 13год. 25 хв. 19 січня 2024 року.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Солом'янську окружну прокуратуру м. Києва.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя: ОСОБА_1