печерський районний суд міста києва
Справа № 757/27618/24-к
19 червня 2024 року
слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора: ОСОБА_3 ,
захисника-адвоката: ОСОБА_4 ,
підозрюваного: ОСОБА_5 ,
розглянувши у відритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання Старшого слідчого Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, майора Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 , погоджене Прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 62024100130000850 від 16.04.2024 року, -
Старший слідчий Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, майор Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 , за погодженням Прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 62024100130000850 від 16.04.2024 року.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що Третім слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, за процесуального керівництва Київської спеціалізованої прокуратури сфері оборони Центрального регіону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 62024100130000850 від 16.04.2024 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 29.09.2022 ОСОБА_5 відповідно до указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 №69/2022 та іменного списку ІНФОРМАЦІЯ_2 призваний на військову службу за призовом під час мобілізації до військової частини НОМЕР_1 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 17.02.2024 № 53, солдата ОСОБА_5 , призначено на посаду навідника 1 механізованого відділення 1 механізованого взводу 10 механізованої роти 4 механізованого батальйону солдата резерву 34 запасної роти вищевказаної військової частини.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оборону України» № 1932-XII від 06.12.1991 та ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» № 389-VIII від 12.05.2015 воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України 2102-IX, у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 який діяв на момент вчинення кримінального правопорушення та діє по теперішній час.
У зв'язку з чим в Україні відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» та ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» з 24 лютого 2022 року розпочався воєнний стан, який діяв на момент вчинення кримінального правопорушення солдатом ОСОБА_5 .
Про введення в дію воєнного стану та його дію на момент вчинення кримінального правопорушення солдату ОСОБА_5 достеменно було відомо, оскільки Указ Президента України № 64/2022 оголошено за допомогою засобів масової інформації та доведено до населення країни.
Проходячи військову службу солдат ОСОБА_5 відповідно до вимог ст. ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. ст. 11, 16, 127-128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 2, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та ст. ст. 1, 2, 3, 6, 23, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, оберігати як святиню Бойовий прапор своєї частини, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, які визначаються Статутами, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями, зразково виконувати свої службові обов'язки, бути готовим до виконання завдань, пов'язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, знаходитися на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять).
Однак, в порушення вищевказаних норм законодавства України солдат ОСОБА_5 будучи військовослужбовцем військової служби за призовом по мобілізації на особливий період, відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 2, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути готовим до виконання завдань, пов'язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, додержуватися військової дисципліни, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг завдань, доручених йому за посадою, не допускати негідних вчинків, у разі потреби відлучитися питати дозволу в командира, а після повернення доповідати йому про прибуття.
Однак, під час дії воєнного стану та проходження військової служби, військовослужбовець військової частини НОМЕР_2 , солдат ОСОБА_5 , у порушення вимог ст. ст. 17, 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 2, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи умисно, з особистих мотивів, та з метою тимчасово ухилитись від військової служби без поважних причин, без дозволу відповідних командирів (начальників), у невстановлений досудовим розслідуванням час, близько 21 год 00 хв 26.02.2024 самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_2 , що за адресою АДРЕСА_1 , проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з проходженням військової служби до моменту його виявлення 10.06.2024 представниками ІНФОРМАЦІЯ_3 затримання його 10.06.2024 року у порядку ст. 208 КПК України.
Таким чином, ОСОБА_5 , підозрюється у самовільному залишенні військової частини військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинені в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
10.06.2024 року о 23 год. 45 хв. солдата ОСОБА_5 затримано, у порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України та 11.06.2024 року повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 підтверджується матеріалами кримінального провадження, а саме: повідомленнями командира військової частини НОМЕР_2 про вчинення кримінальних правопорушень солдатом ОСОБА_5 , протоколами допиту свідків військовослужбовців та іншими матеріалами службового розслідування, проведеного військовою частиною НОМЕР_2 .
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13.06.2024 року справа №757/26897/24-к відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, із утриманням на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_4 по АДРЕСА_1 до 27.06.2024 року включно.
Відносно ОСОБА_5 , необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою оскільки ризики, передбачені ст. 177 КПК України залишаються сталими та які вказують на те, що підозрюваний може (буде): переховуватися від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Завершити досудове розслідування до вказаного строку не представляється можливим внаслідок складності кримінального провадження, оскільки з об'єктивних причин необхідний додатковий строк для проведення та завершення слідчих (розшукових) та процесуальних дій, проведення та завершення яких потребує додаткового часу.
За таких обставин слідчий просить застосувати стосовно підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Черняхівка, Бориспільського району Київської області, українцю, громадянину України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 , у військовому званні «солдат», зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб із утриманням на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_4 по АДРЕСА_1 , без визначення застави.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України під час розгляду клопотання здійснювалось фіксування судового процесу технічними засобами.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з викладених у ньому підстав та просив його задовольнити.
Захисник - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні щодо задоволення клопотання заперечувала, зазначивши, що підозра є необґрунтованою, ризики передбачені ст. 177 КПК України відсутні. Просила слідчого суддю відмовити в задоволенні клопотання.
Підозрюваний в судовому засіданні підтримав позицію захисника, просив у задоволенні клопотання відмовити, застосувати більш м'який запобіжний захід.
Вислухавши думку прокурора в обґрунтування заявленого клопотання, пояснення захисника, підозрюваного, вивчивши клопотання та дослідивши долучені до нього документи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що третім слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, за процесуального керівництва Київської спеціалізованої прокуратури сфері оборони Центрального регіону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 62024100130000850 від 16.04.2024 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
10.06.2024 року о 23 год. 45 хв. солдата ОСОБА_5 затримано, у порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України та 11.06.2024 року повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13.06.2024 року справа №757/26897/24-к відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, із утриманням на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_4 по АДРЕСА_1 до 27.06.2024 року включно.
Підозрюваному, відповідно до ч. 2 ст. 184 КПК України, надано копію клопотання та доданих до нього матеріалів.
Як визначено у ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду. Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Як визначено у ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини, а саме: рішення «Нечипорук і Йонкало проти України», п. 175; «Cebotari v. Moldova», п. 48; «Fox, Campbell and Hartley v. the UK», n. 32, яка вказує на те, що слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин, та в даному випадку вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться в долучених в обґрунтування клопотання матеріалах.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або для пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.
Таким чином, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Так, слідчий суддя вважає, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, що підтверджується зібраними матеріалами кримінального провадження.
Слідчим суддею встановлено, що у даному кримінальному провадженні досудове розслідування не закінчено, завершити досудове розслідування до вказаного строку не представляється можливим внаслідок складності кримінального провадження, оскільки з об'єктивних причин необхідний додатковий строк для проведення та завершення слідчих (розшукових) та процесуальних дій, проведення та завершення яких потребує додаткового часу.
У відповідності до положень ст. ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на непов'язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжено у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення у строки, встановлені ст. 219 КПК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
У відповідності до положень ст. ст. 177, 178 КПК України та практики Європейського Суду з прав людини слідчий суддя враховує, що тяжкість покарання, яка загрожує підозрюваному, за умови доведеності його вини у вчиненні інкримінованого особливо тяжкого кримінального правопорушення, може спонукати підозрюваного вживати заходів, спрямованих на уникнення від кримінальної відповідальності.
Так, слідчий суддя, враховуючи, тяжкість кримінального правопорушення, інкримінованого підозрюваному; дані, що характеризують особу підозрюваного, його вік та стан здоров'я, приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий та прокурор у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Доводи сторони захисту вказаних висновків не спростовують.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що, отже, ризики, які були наявні на час застосування та продовження не зменшились, клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Разом з цим, слідчий просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб із утриманням на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_4 по АДРЕСА_1 . Разом з цим, відповідно до оголошеної підозри від 10.06.2024 року, строк досудового розслідування закінчується 11.08.2024 року, тобто, менше 60 діб (53 доби). Отже, слідчий суддя позбавлений можливості застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою понад строку досудового розслідування, який вже застосований слідчим суддею.
Крім того, відповідно до норм КПК України щодо розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу слідчому судді не надано повноважень визначати місце утримання особи.
Отже, з урахуванням викладеного, клопотання слідчого підлягає задоволенню частково, а саме продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного в межах досудового розслідування, тобто до 11.08.2024 року.
Відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті (тримання під вартою).
Зважаючи на тяжкість, специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється останній, дані про особу підозрюваного, його майновий стан, а тому можливість застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави не зможе запобігти вищевказаним ризикам, заявленим у клопотанні. З урахуванням викладеного, задовольняючи клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне не визначати підозрюваному розмір застави.
Питання щодо доведеності вини ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та правильності кваліфікації його дій слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 532, 534 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя -
Клопотання Старшого слідчого Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, майора Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 , погоджене Прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 62024100130000850 від 16.04.2024 року - задовольнити частково.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, в межах строку досудового розслідування, а саме, до 11.08.2024 року включно.
В іншій частині клопотання - відмовити.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали буде оголошено о 13 год. 06 хв. 24.06.2024 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1