печерський районний суд міста києва
Справа № 757/24934/24-к
06 червня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України майор поліції ОСОБА_3 про арешт майна,-
31.05.2024 року Старший слідчий в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України майор поліції ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно, вилучене 29.05.2024 під час проведення обшуку квартири АДРЕСА_1 , яка перебуває у приватній власності ОСОБА_4 , та де фактично мешкають підозрювані ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , під час якого було виявлено та вилучено:
- мобільний телефон марки та моделі«Apple iPhone 15 Pro Max», IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_4 ;
- мобільний телефон марки та моделі«Apple iPhone 14 Pro Max», IMEI1: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_5 ;
- системний блок ПК в корпусі чорного кольору, із серійним номером: НОМЕР_5 ;
- грошові кошти в загальній сумі 23 110 (двадцять три тисячі сто десять) Євро;
- грошові кошти в загальній сумі 29 960 (двадцять дев'ять тисяч дев'ятсот шістдесят) доларів США;
- 233 500 (двісті тридцять три тисячі п'ятсот) гривень., з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні, а також запобігання можливості приховування, псування, втрати, знищення, використання, перетворення, передачі, відчуження майна.
Прокурор в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд клопотання у відсутність, просить задовольнити.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступного висновку. Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022000000001322 від 02.12.2022 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1 та 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 143, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 362 КК України, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_5 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_4 , ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 143, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 362 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 у неустановлений час, однак не пізніше 20.11.2023, створив та очолив злочинну організацію, діяльність якої була спрямована на несанкціоновану зміну інформації яка оброблюється в автоматизованих системах, вчинені особою, яка має право доступу до неї, за попередньою змовою групою осіб, які перебували у складі злочинної організації, вилучення у людей їх анатомічних матеріалів з метою їх трансплантації, вчинені щодо осіб, які перебували в безпорадному стані та іншій залежності від винних, за попередньою змовою групою осіб, які перебували у складі злочинної організації, до складу якої як учасники, які приймали участь у вчинюваних нею злочинах ввійшли: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_5 ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_4 , ОСОБА_14 та невстановлені особи, у складі якої, вчинили ряд тяжких злочинів.
Так, за результатами проведення досудового розслідування було встановлено об'єктивні підстави, та 29.05.2024 повідомлено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 143, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 362 КК України.
Так, 29.05.2024, слідчими групи слідчих у кримінальному провадженні, на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 23.05.2024, було проведено обшук квартири АДРЕСА_1 , яка перебуває у приватній власності ОСОБА_4 , та де фактично мешкають підозрювані ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , з метою виявлення, фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, під час якого було виявлено та вилучено:
- мобільний телефон марки та моделі«Apple iPhone 15 Pro Max», IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_4 ;
- мобільний телефон марки та моделі«Apple iPhone 14 Pro Max», IMEI1: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_5 ;
- системний блок ПК в корпусі чорного кольору, із серійним номером: НОМЕР_5 , в ході попереднього огляду якого, виявлено інформацію щодо медичної документації, історії хвороб пацієнтів, яка має суттєве значення для досудового розслідування;
- грошові кошти в загальній сумі 23 110 (двадцять три тисячі сто десять) Євро;
- грошові кошти в загальній сумі 29 960 (двадцять дев'ять тисяч дев'ятсот шістдесят) доларів США;
- 233 500 (двісті тридцять три тисячі п'ятсот) Гривень.
Вилучене вище перелічене майно належить підозрюваним у вчиненні ряду тяжких та особливо тяжких злочинів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , за вчинення яких, у разі визнання останніх винними у вчиненні інкримінованих їм злочинів, передбачене покарання у вигляді позбавлення волі строком до 12 років з конфіскацією майна.
29.05.2024 винесена постанова про визнання вилученого вище переліченого майна речовими доказами у кримінальному провадженні, яке розслідується, оскільки воно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України. Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Статтею 170 КПК України визначено, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. Виходячи зі змісту вимог ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, одним з яких, згідно п. 7 ч. 2 вказаної статті, є арешт майна, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, та є тимчасовим позбавленням за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном. Відповідно до ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Частиною п. 1 ч. 2 вищевказаної правової норми визначено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів. Частиною 3 вищевказаної статті передбачено, що з метою збереження речових доказів арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону. В свою чергу, у кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків. Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Крім того, арешт майна є важливим елементом здійснення завдань кримінального провадження, своєчасне застосування якого може запобігти непоправним негативним наслідкам при розслідуванні кримінального правопорушення. Для ефективного розслідування орган досудового розслідування має потребує у збережені цього майна до встановлення фактичних обставин вчинення злочину.
З огляду на вказане, майно, яке відповідає визначеним у ч. 3 ст. 170 КПК України критеріям, повинно вилучатись та арештовуватись незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Арешт майна з підстав передбачених ч. 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів, є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Слідчий суддя, дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання про накладення арешту на майно, вилучене 29.05.2024, за місцем мешкання підозрюваних: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , з метою забезпечення цілей кримінального провадження, а саме: збереження речових доказів, забезпечення конфіскації майна, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, за умови встановлення відповідних підстав.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 167, 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України, -
Клопотання - задовольнити. Накласти арешт на майно, вилучене 29.05.2024 під час проведення обшуку квартири АДРЕСА_1 , яка перебуває у приватній власності ОСОБА_4 , та де фактично мешкають підозрювані ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , під час якого було виявлено та вилучено:
- мобільний телефон марки та моделі«Apple iPhone 15 Pro Max», IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_4 ;
- мобільний телефон марки та моделі«Apple iPhone 14 Pro Max», IMEI1: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_5 ;
- системний блок ПК в корпусі чорного кольору, із серійним номером: НОМЕР_5 ;
- грошові кошти в загальній сумі 23 110 (двадцять три тисячі сто десять) Євро;
- грошові кошти в загальній сумі 29 960 (двадцять дев'ять тисяч дев'ятсот шістдесят) доларів США;
- 233 500 (двісті тридцять три тисячі п'ятсот) гривень. Ухвала підлягає виконанню слідчим/прокурором у кримінальному провадженні № 12022000000001322 від 02.12.2022 року. Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення, може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1