печерський районний суд міста києва
Справа № 757/36777/19-ц
пр. 4-с-81/24
05 березня 2024 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Остапчук Т.В.,
за участі секретаря - Гаманюк Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу ОСОБА_1 на дії Старшого державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Очеретяної Ірини Олександрівни, -
Заявник через свого представника 22 лютого 2021 року звернувся до суду зі скаргою, в якій просить визнати неправомірним рішення Старшого державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Очеретяної І.О., що оформлене винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_2 від 14.12.2020 року та зобов'язати відповідну посадову особу органу державної виконавчої служби усунути порушення та поновити порушене право заявника.
В обґрунтування зазначених вимог представник скаржника посилається на те, що 30 грудня 2020 року на адресу ОСОБА_1 надійшов поштовий конверт з Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві із постановою про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1 від 14.12.2020 року.
Із тексту даної постанови, що винесена Старшим державним виконавцем Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Очеретяною І.О. випливає те, що Печерським районним судом 30 листопада 2020 року видано виконавчий лист №757/36777/19 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі частини у всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 15.07.2019 року і до досягнення дитиною неповноліття.
При цьому, скаржник вказує на те, що в постанові державного виконавця не визначені межі стягнення аліментів при допущеному негайному виконанні рішення суду, як це визначено в резолютивній частині рішення № 757/36777/19, що дає підстави вважати, що постанова державного виконавця не відповідає резолютивній частини рішення суду, крім того, дана постанова передбачає стягнення повного обсягу задоволених позовних вимог до вступу рішення суду в закону силу. В оскаржуваній постанові зазначається, що виконавчий лист №757/36777/19 був виданий 30.11.2020 року тобто в день проголошення вступної та резолютивної частини рішення відповідно до вступу рішення в закону силу. А винесена на основі виконавчого листа постанова про відкриття виконавчого провадження містить умови про стягнення повного обсягу задоволених вимог в не містить меж суми стягнень при допущеному негайному виконанні рішення суду, як ці межі визначено в резолютивній частині суду.
Крім того, станом на день подання скарги в новій редакції строк на апеляційне оскарження судового рішення по справі №757/36777/19-ц не завершився, а отже рішення не набрало законної сили. А тому скаржник вважає, наявними обставинами для визнання рішення державного виконавця, що оформлене шляхом винесення постанови про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_2 від 14.12.2020 року таким, що порушує права відповідача (боржника) оскільки рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили, а межі стягнення, які передбачені в допущеному до негайного виконання рішення суду, зазначена постанова державного виконавця не містить
Ні скаржник, ні його представник у судове засідання не з'явилися, про час та місце повідомлялися належним чином.
Представник Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) у судове засідання не з'явився, про час та місце повідомлявся належним чином.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Постановою Старшим державним виконавцем Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Очеретяною І.О. від 14.12.2020 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2 з виконання виконавчого листа № 757/36777/19, що виданий Печерським районним судом м. Києва від 30.11.2020 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 15.07.2019 року і до досягнення дитиною повноліття
В ст. 129-1 Конституції України зазначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до п. 9 ч. 3 ст.129 Конституції України обов'язковість виконання рішень суду є однією з основних засад судочинства.
Згідно вимог ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
З наведеного вбачається, що виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на суд, захищене ст.6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Єторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін ("Горнсбі проти Греції" (HornsbyV. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-11). Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці без неналежних затримок (у справі "Фуклев проти України", заява №71186/01). На державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці ("Чіжов проти України" п. 40).
За приписами ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
В ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» вказано, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
30.11.2020 року Печерським районним судом міста Києва видано виконавчий лист у справі №757/36777/19, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі частини у всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 15.07.2019 року і до досягнення дитиною неповноліття.
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
14.12.2020 року постановою державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Очеретяною І.О. відкрито виконавче провадження НОМЕР_1 з примусового виконання вищевказаного виконавчого листа №757/36777/19, який виданий 30.11.2020 року Печерським районним судом міста Києва.
Згідно зі ст. 68 Закону України "Про виконавче провадження" про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.
Беручи до уваги вище викладене, суд приходить до висновку, що отримавши належним чином оформлений виконавчий документ, державний виконавець приймаючи постанову про відкриття виконавчого провадження, діяв в межах наданих йому повноважень та в порядку визначеному законом.
Крім того, стаття 38 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає, що виконавче провадження зупиняється виконавцем у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню).
Рішення від 30.11.2020 року у цивільній справі №753/36777/19 прийняте за участі у судовому засіданні відповідача та його представника, в судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Таким чином, загальний строк для оскарження рішення Печерського районного суду міста Києва від 30.11.2020 року у цивільній справі №757/36777/19 завершився 30.12.2020 року.
Стаття 367 ЦПК передбачає вичерпний перелік випадків, у яких суд допускає негайне виконання судових рішень.
Якщо судом ухвалено рішення про негайне виконання, то згідно з п. 29.32 Інструкції з діловодства N 173 цей суд одночасно, тобто у день постановлення рішення, повинен видати і виконавчий лист.
Відповідно до ч. 4 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо: рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання).
Відповідно до ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Як видно з рішення Печерського районного суду міста Києва від 30.11.2020 року у цивільній справі №757/36777/19 суд допустив негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з вимогами ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Враховуючи вищевикладене та оцінюючи наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність достатніх підстав для задоволення скарги, оскільки постанова від 14.12.2020 року про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_2 державним виконавцем була прийнята відповідно до закону та в межах повноважень державного виконавця, підстав для її скасування суд не бачить.
Крім того, боржник не довів суду неправомірність нарахування та стягнення з боржника в рамках виконавчого провадження НОМЕР_2.
Керуючись ст.ст. 4, 38, 68 Закону України "Про виконавче провадження", ст.ст. 260, 261, 447 - 453 ЦПК України, суд,
У задоволенні скарги - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду м. Києва.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: Т.В. Остапчук