Справа №:755/16853/23
Провадження №: 2/755/7219/23
"17" червня 2024 р. місто Київ
Дніпровський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Савлук Т.В., розглянувши у приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, -
ОСОБА_1 , звертаючись з позовом до суду, просила стягнути із ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітньої дитини - дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частки від його заробітної плати (доходу), але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи із дня пред'явлення позову та до досягнення дитиною повноліття.
29 листопада 2023 року Дніпровським районним судом міста Києва відкрито провадження у цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Положеннями статті 174 Цивільного процесуального кодексу України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
14 лютого 2024 року до суду надійшов відзив на позов (вх. № 8510), поданий відповідачем ОСОБА_2 , з викладення своєї позиції щодо підстав для часткового задоволення позову, оскільки стягнення аліментів у визначеному розмірі позивачем буде обтяжливим для відповідача з огляду на те, що на його утриманні знаходяться неповнолітній син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та непрацездатна матір, яка є пенсіонеркою та інвалідом третьої групи, тому просить задовольнити позов частково та стягнути аліменти на утримання малолітньої дочки у розмірі 1/6 частки від його заробітної плати (доходу), щомісячно.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Відповідно до статті 268 Цивільного процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Крім того, на вимогу зазначених норм процесуального права датою ухвалення судового рішення, ухваленого за відсутності осіб, які беруть участь у справі, є дата складення повного судового рішення.
Суд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Відповідно до статті 150 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Судом встановлено, що 28 серпня 2018 року Подільським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 .
Під час перебування у шлюбі у подружжя народилась дочка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження, видане 29 вересня 2018 року Оболонським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві (актовий запис № 2623). У свідоцтві про народження дитини батьками записані: батько - « ОСОБА_2 », мати - « ОСОБА_1 ».
Відповідно до статті 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Виходячи з положень статей 181, 182 Сімейного кодексу України за відсутності домовленості між батьками про спосіб виконання ними обов'язку утримувати дитину розмір аліментів визначається судом з урахуванням стану здоров'я та матеріального становища дитини, стану здоров'я та матеріального становища платника аліментів, наявності у платника аліментів інших дітей, непрацездатного чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інших обставин, що мають істотне значення.
За змістом зазначених норм права будь-які витрати на утримання дітей мають визначатись за домовленістю між батьками або за рішенням суду.
При цьому слід враховувати, що у разі спору суд має визначати не лише сам факт стягнення витрат, а також їх розмір.
Виходячи з положень статті 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Таким чином, судовий (спірний) спосіб виконання обов'язку утримувати дитину, тобто стягнення аліментів на підставі рішення суду, є можливим у разі відсутності домовленості (договору) між батьками про сплату аліментів.
Отже, спір щодо витрат на утримання дитини може містити незгоду між батьками, як щодо самого факту сплати аліментів так і щодо розміру аліментів, які сплачуються добровільно.
Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не фігурує в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розмірів аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов'язку по утриманню дитини.
Як роз'яснено у п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Згідно із приписами ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (Сімейного кодексу України) і виплачуються щомісячно.
Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України. При цьому необхідно мати на увазі, що зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення.
При визначенні розміру аліментів на утримання дитини, суд виходить з матеріального становища кожної із сторін спору, а саме те, що малолітня дитина проживає разом з матір'ю, перебуває на її утриманні, відповідно до вимог сімейного законодавства має право на отримання матеріальної допомоги з боку своїх батьків.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789 ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набрала чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідач є особою працездатного віку, перебуває на військовій службі в Збройних Силах України, згідно із доказами, долученими до відзиву на позов, відповідач у добровільному порядку надає матеріальну допомогу на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ці обставини підтверджуються наданими суду з боку відповідача квитанціями про перекази грошових коштів на утримання сина, а саме: платіжною інструкцією від 05 червня 2023 року на загальну суму 12 500 гривень 00 копійок; платіжною інструкцією від 07 серпня 2023 року на загальну суму 12 500 гривень 00 копійок; платіжною інструкцією від 10 вересня 2023 року на загальну суму 12 500 гривень 00 копійок; платіжною інструкцією від 08 жовтня 2023 року на загальну суму 12 500 гривень 00 копійок; платіжною інструкцією від 08 грудня 2023 року на загальну суму 12 500 гривень 00 копійок; платіжною інструкцією від 07 лютого 2024 року на загальну суму 12 500 гривень 00 копійок.
Посилання відповідача на те, що на утриманні відповідача знаходиться матір - ОСОБА_6 , яка є пенсіонеркою та особою з інвалідністю третьої групи, суд до уваги не бере, оскільки вказані доводи не підтверджені належними та допустимими доказами, надані копії паспорта громадянина України, довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ № 767958 та пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 матері відповідача свідчать про певний соціальний статус та наявність пільг, а не про спільне проживання з відповідачем та перебування на його утриманні, необхідність матеріальної допомоги визначається у кожному конкретному випадку в залежності від матеріального становища матері, а саме: отримання матір'ю пенсії, державних пільг, субсидій, наявність у матері майна, що може приносити дохід тощо. Сам факт непрацездатної матері не зумовлює виникнення у відповідача обов'язку надання матері утримання - стан непрацездатності має супроводжуватися необхідністю отримувати матір'ю матеріальної допомоги.
Верховний Суд у постанові від 25 вересня 2019 року у справі 755/14148/18 дійшов висновку, що факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання, не фігурує в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов'язку на утримання дитини.
Суд критично відноситься до позиції відповідача, яка висловлена у відзиві на позовну заяву, щодо визначення розміру аліментів 1/6 частки від його заробітної плати (доходу), щомісячно, оскільки виходячи з матеріального становища відповідача відсутні підстави вважати, що визначений позивачем розмір аліментів на утримання дитини - частки від заробітної плати (доходу) відповідача, з урахуванням наявності у відповідача неповнолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який перебуває на його утриманні, є обтяжливим для відповідача, оскільки в сукупності оцінених судом доказів є підстави вважати, що відповідач спроможний надавати матеріальну допомогу своїм дітям на рівні достатнього для їх повноцінного та гармонійного розвитку, тому ухвалюючи рішення, суд присуджує відповідачу до сплати аліменти на утримання дитини - дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частки від заробітку (доходу) відповідача, але не менше, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дати звернення із даним позовом до суду і до досягнення дитиною повноліття.
З урахуванням положень ч. 1 ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, у зв'язку з чим суд присуджує відповідачу до сплати аліментів на утримання дитини починаючи з 28 жовтня 2023 року (дата направлення позову до суду засобами поштового зв'язку) та до досягнення дитиною повноліття.
Крім того, суд роз'яснює сторонам у справі, що згідно із статтею 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 430 ч. 1 п. 1 Цивільного процесуального кодексу України рішення про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат з урахуванням вимог статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, суд присуджує стягнути з ОСОБА_2 на користь Держави судові витрати по сплаті судового збору за позовну вимогу про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини у розмірі 1073 гривні 60 копійок, оскільки позивач звільнена від сплати судових витрат за подання позову про стягнення аліментів.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 24, 180, 181, 182, 183, 185 Сімейного кодексу України, статтями 2, 4, 6-13, 19, 82, 89, 141, 258, 259, 263-265, 273, 274-279, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини - дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частки від усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 28 жовтня 2023 року та до досягнення дитиною повноліття.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь Держави судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.
Сторони цивільного процесу:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.