20 червня 2024 року м. Житомир справа № 240/29987/23
категорія 109020100
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Єфіменко О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор-Активінвест" до Коростенської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, ОСОБА_1 про визнання дій протиправними та скасування рішення,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Фактор-Активінвест" (далі - товариство, позивач) із позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії Коростенської міської ради, які призвели до розгляду на засіданні двадцять четвертої сесії VIII скликання Коростенської міської ради 06.07.2023 питання прийняття рішення від 06.07.2023 №1363 "Про продаж громадянину ОСОБА_1 земельної ділянки несільськогосподарського призначення по АДРЕСА_1 , на якій розташований об'єкт нерухомого майна заявника", як такого, що завершило процес узаконення легалізації та надання вигляду законності володінню самовільно зайнятою сім'єю Іскяндарових земельною ділянкою;
- скасувати рішення двадцять четвертої сесії VIII скликання Коростенської міської ради від 06.07.2023 №1363 "Про продаж громадянину ОСОБА_1 земельної ділянки несільськогосподарського призначення по АДРЕСА_1 , на якій розташований об'єкт нерухомого майна заявника".
В обґрунтування позовних вимог представник товариства зауважує, що прийняте Коростенською міською радою (далі також відповідач, міська рада, орган місцевого самоврядування) спірне рішення порушує права товариства, зокрема щодо можливості здійснювати (реалізовувати) в повному обсязі право вільного та безперешкодного користування житловим будинком, земельною ділянкою, об'єктами приватної власності, земельною ділянкою, яка знаходиться в оренді товариства, та об'єктами приватної власності. Крім того, вільного доступу до комунальної власності - земельної ділянки загального користування, що самовільно захоплена сім'єю Іскяндарових та перетворена ними на власний господарський двір. Додатково зазначає, що в результаті зазначених незаконних протиправних дій Коростенської міської ради прийнято рішення, яким фактично узаконюється самовільне захоплення сім'єю Іскяндарових земель комунальної власності. Наголошує, що під час прийняття будь-яких рішень, орган місцевого самоврядування має керуватися та діяти в інтересах жителів громади, а тому прийняте рішення всупереч таким інтересам може бути підставою для його оскарження у судовому порядку та скасування.
Вказані підстави, на думку представника товариства, є достатніми для визнання оскаржуваного рішення протиправним та його скасування.
Ухвалою суду від 26.10.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
29.11.2023 від представника Коростенської міської ради (далі - відповідач, міська рада) надійшов до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Пояснює, що підстави для відмови у продажі земельної ділянки ОСОБА_1 із заявою, були відсутні, оскільки на такій земельній ділянці розташований об'єкт нерухомого майна, що перебуває у його власності та на момент звернення із відповідною заявою не скасоване. На підставі прийнятого рішення двадцять четвертої сесії VIII скликання Коростенської міської ради від 06.07.2023 №1363 "Про продаж громадянину ОСОБА_1 земельної ділянки несільськогосподарського призначення по АДРЕСА_1 , на якій розташований об'єкт нерухомого майна заявника" між Коростенською міською радою та ОСОБА_1 укладено договір про купівлю-продаж земельної ділянки від 27.07.2023.
Зауважує, що посилання товариства на те, що в майбутньому будуть порушені його права не впливає на право власності на нежитлову будівлю ОСОБА_2 (магазин), яка розташована по АДРЕСА_1 . Спірним рішенням продана лише земельна ділянка площею 48 кв.м., на якій стоїть зазначений магазин. Тобто документально затверджено відповідність магазин-земельна ділянка. Продаж земельної ділянки, яка виходить за межи будівлі (магазину) по АДРЕСА_1 не здійснювався. З огляду на вказане, оскаржуване рішення прийняте відповідно до вимог чинного законодавства та із врахуванням положень Земельного кодексу України.
Ухвалою від 23.04.2024 суд залучив ОСОБА_1 , як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача. В своїх поясненнях вказав, що вважає рішення відповідача правомірним.
Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Відповідно до договору купівлі-продажу від 03.06.2015 та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 30.06.2015 №39823613, ОСОБА_1 є власником об'єкта нерухомого майна - "будівля, нежитлова будівля, магазин", який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Загальна площа такого об'єкту - 250,3 кв.м.
23.02.2023 рішенням двадцятої сесії Коростенської міської ради VIII скликання затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0,0048 га на умовах оренди громадянину ОСОБА_1 , цільового призначення - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі за адресою: АДРЕСА_1 . Пунктом 1.1. рішення передано в оренду строком на 1 (один) рік вказану земельну ділянку. Встановлено ОСОБА_1 розмір орендної плати за використання вказаної земельної ділянки (6% від нормативної грошової оцінки): 3 320,33 грн на рік (п.1.2. рішення).
Коростенська міська рада, відповідно до статей 12, 122, 127, 128 Земельного кодексу України, ст. 9 Закону України "Про оренду землі", статей 5, 21 Закону України "Про оцінку земель", розглянула звіт про експертну грошову оцінку орендованої земельної ділянки несільськогосподарського призначення та 06.07.2023 прийняла рішення №1363 "Про продаж громадянину ОСОБА_1 земельної ділянки несільськогосподарського призначення по АДРЕСА_1 , на якій розташований об'єкт нерухомого майна заявника".
З прийнятим рішенням товариство не погоджується, вважає, що таке порушує право вільного та безперешкодного користування житловою будівлею та земельними ділянками комунальної власності.
Спірні правовідносин у межах адміністративного судочинства підлягають до розгляду лише щодо правомірності/протиправності прийнятого міською радою рішення №1363 від 06.07.2023.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне вказати наступне.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" №280/97-ВР від 21 травня 1997 року (далі - Закон №280/97-ВР).
Відповідно до ст.40 Закону №280/97-ВР виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, крім повноважень, передбачених цим Законом, здійснюють й інші надані їм законом повноваження.
Суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються положеннями Земельного кодексу України (надалі - ЗК України).
Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель (ч.2 ст.4 ЗК України).
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.
Землі, які належать на праві власності територіальним громадам, є комунальною власністю (ч. 1 ст. 83 ЗК України).
Згідно із ч. 1 ст. 79, ч.ч. 3, 4 ст. 79-1 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
Відповідно до ч. 11 ст. 120 ЗК України якщо об'єкт нерухомого майна розміщений на земельній ділянці комунальної власності, що не перебуває у користуванні, набувач такого об'єкта нерухомого майна зобов'язаний протягом 30 днів з дня державної реєстрації права власності на такий об'єкт звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу йому у власність або користування земельної ділянки, на якій розміщений такий об'єкт, що належить йому на праві власності, у порядку, передбаченому статтями 118, 123 або 128 цього Кодексу.
Аналіз викладених норм, дає підстави для висновку, що у особи, який є власника нерухомого майна, виникає обов'язок оформлення права на земельну ділянку, на якій розташований цей об'єкт. Відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку, без укладення договорів оренди, купівлі-продажу та ін, не можуть існувати. Ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об'єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об'єкт нерухомого майна розташований.
Пунктом 34 ч. 1 ст. 26 Закону №280/97-ВР встановлено, що до компетенції рад відносяться питання щодо регулювання земельних відносин у відповідності до вимог чинного законодавства. Повноваження сільських, селищних, районних, міських, обласних рад та їх виконавчих органів визначені в ст. ст. 8-12 ЗК України (розпорядження землями, передача земельних ділянок у власність громадянам та юридичним особам, надання земельних ділянок у користування, вилучення земельних ділянок, викуп земельних ділянок для суспільних потреб, організація землеустрою тощо). Аналогічні повноваження органів виконавчої влади в галузі земельних відносин визначено у главі 3 ЗК України.
Статтею 122 ЗК України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
У силу законодавчих приписів рішення суб'єктів владних повноважень не є абсолютними (у розумінні їх здійснення "на власний розсуд"), вони реалізуються самостійно, але в межах повноважень, прямо передбачених Конституцією та законами України.
З огляду на викладене суб'єкт владних повноважень, який діє в інтересах територіальної громади як власника майна, повинен вчиняти щодо нього будь-які дії виходячи з волі та волевиявлення власника, у межах і спосіб волевиявлення, що характеризує добросовісність набуття права власності (володіння, користування, розпорядження).
Орган місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, зобов'язаний передати земельну ділянку у власність або користування набувачу в порядку, встановленому цим Кодексом. Пропущення строку подання клопотання, зазначеного в абзаці першому цієї частини, не може бути підставою для відмови набувачу (власнику) такого об'єкта у передачі йому у власність або користування земельної ділянки, на якій розміщений такий об'єкт.
Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст.125 ЗК України).
Статтею 124 ЗК України визначено порядок передачі земельних ділянок в оренду.
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу (ч.1 ст.124 ЗК України).
Частиною 4 статті 124 ЗК України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст.125 ЗК України).
Відповідно до ч.2 ст.128 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради чи державного органу приватизації. У заяві (клопотанні) зазначаються місце розташування земельної ділянки, її цільове призначення, розміри та площа, а також згода на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.
До заяви (клопотання) додаються:
а) документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою (у разі його наявності), та документи, що посвідчують право власності на нерухоме майно (будівлі та споруди), розташоване на цій земельній ділянці (у разі наявності на земельній ділянці будівель, споруд);
б) копія установчих документів для юридичної особи, а для громадянина - копія документа, що посвідчує особу.
г) копія свідоцтва про реєстрацію постійного представництва з правом ведення господарської діяльності на території України - для юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до законодавства іноземної держави.
Під час судового розгляду даної справи судом встановлено, що третя особа, відповідно до договору купівлі-продажу від 03.06.2015 та на підставі інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності є власником об'єкта нерухомого майна - "будівля, нежитлова будівля, магазин", який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Як пояснила представник відповідача, ОСОБА_1 , з метою, належного оформлення правовідносини щодо користування спірною земельною ділянкою звернувся до міської ради із заявами: щодо надання дозволів на розробку проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок на умовах оренди, орієнтовною площею 0,0050 га за адресою: АДРЕСА_1 та затвердження такого проєкту. За результатами розгляду вказаних заяв, міською радою прийнято рішення №1166 від 23.02.2023, яким затверджено такий проєкт.
У подальшому, 24.03.2023 ОСОБА_1 подав до міської ради заяву, в якій просив, як власнику нерухомого майна, яке розташоване на спірній земельній ділянці, продати земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 0,0048 га, за кадастровим номером 1810700000:02:002:0674 (далі - земельна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі. У поданій заяві повідомив, що на зазначеній земельній ділянці розташований об'єкт нерухомості, який перебуває у його власності. До поданої заяви ОСОБА_1 подав документи, що посвідчують право власності на нерухоме майно (будівлі та споруди), розташоване на цій земельній ділянці.
01.06.2023 між Коростенською міською радою та третьою особою укладено договір про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки несільськогосподарського призначення, що підлягає продажу за №19.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Біном-Грун", на підставі договору №18 від 21.06.2023, провело експертну грошову оцінку вище вказаної земельної ділянки, на якій розташовано об'єкт нерухомого майна, що перебуває у власності громадянина ОСОБА_2 , про що складено відповідний звіт.
У свою чергу, міська рада відповідно до ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та враховуючи рекомендації постійної комісії з питань земельних ресурсів, будівництва та архітектури прийняла рішення №1363 від 06.07.2023 "Про продаж громадянину ОСОБА_1 земельної ділянки несільськогосподарського призначення по АДРЕСА_1 , на якій розташований об'єкт нерухомого майна заявника". Вказаним рішенням, серед іншого: погодила звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки по АДРЕСА_2 , затвердила вартість такої земельної ділянки, зобов'язала третю особу оформити договір купівлі-продажу, а міському голові доручила укласти від імені міської ради договір купівлі-продажу.
Таким чином, на земельній ділянці з кадастровим номером 1810700000:02:002:0674 площею 0,0048 га, знаходиться об'єкт нерухомого майна (будівлі, споруди), який перебуває у власності ОСОБА_1 , а тому у нього виник обов'язок щодо належного документального оформлення користування такою земельною ділянкою.
З огляду на що, суд вважає, що орган місцевого самоврядування, з метою дотримання принципів збалансованого економічного інтересу, ефективності, доцільності правомірно прийняв оскаржуване рішення та на підставі якого документально було оформлено правовідносини щодо користування ОСОБА_1 спірною земельною ділянкою.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в даній справі не підлягають до задоволення.
Згідно з частиною першою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо обґрунтування заявлених позовних вимог та заперечень проти них, які могли б вплинути на зміну висновків суду щодо спірних правовідносин, сторонами суду не наведено та до матеріалів справи не долучено.
За встановлених обставин у задоволенні позову товариству слід відмовити.
Разом з тим, інші доводи позовної заяви, не підлягають оцінці, виходячи з того, що позов пред'явлений до неналежного відповідача, а тому і законність його дій може бути перевірена лише у випадку пред'явлення позову до особи, яка є належним відповідачем у справі.
Питання про розподіл судових витрат, відповідно до ст.139 КАС України, судом не вирішується з підстав прийняття рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись статтями 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
вирішив:
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор-Активінвест" (вул. Сергія Кемського, 50, м. Коростень, Житомирська область, Коростенський район,11501. РНОКПП: 37909309) до Коростенської міської ради (вул. Грушевського, 22, м.Коростень, Житомирська область, Коростенський район,11501. ЄДРПОУ: 13576977), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, ОСОБА_1 про визнання дій протиправними та скасування рішення, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Єфіменко
Повний текст складено: 20 червня 2024 р.