Україна
Донецький окружний адміністративний суд
20 червня 2024 року Справа№200/2089/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голуб В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення № 057350007893 від 01.03.2024, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення № 057350007893 від 01.03.2024, зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що вона звернулась до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії. Втім, спірним рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області їй було відмовлено у призначенні пенсії. Так, спірним рішенням позивачці відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв'язку з недосягненням нею 50 років. На переконання ОСОБА_1 право на призначення пенсії на пільгових умовах позивачка має на підставі рішення Конституційного Суду України у справі № 1-5/2018(746/15) № 1-р/2020, адже їй на момент звернення з заявою про призначення пенсії було більш ніж 45 років та у неї є стаж роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на пільгових роботах.
З огляду на зазначене, позивачка просить суд визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про відмову їй у призначенні пенсії № 057350007893 від 01 березня 2024 року та зобов'язати відповідача призначити пенсію позивачці відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 23 лютого 2024 року.
Відповідачем надано відзив на позовну заяву. Так, в обґрунтування незгоди з позовними вимогами представник Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зазначає, що позивачка набуде право на призначення пенсії після досягнення 50 років, на підставі ч. 2. ст. 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV). На переконання відповідача, рішення Конституційного Суду України у справі № 1-5/2018(746/15) № 1-р/2020 не підлягає застосуванню, адже наразі норми ч. 2. ст. 114 Закону № 1058 є чинними. З огляду на наведене, відповідач просив відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою від 15 квітня 2024 року суд прийняв до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення № 057350007893 від 01.03.2024, зобов'язання вчинити певні дії, та відкрив провадження по справі. Розгляд адміністративної справи суд вирішив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.
Разом з тим, суд зазначає, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації в Україні введено воєнний стан із 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Станом на день винесення рішення у справі воєнний стан продовжено.
З огляду на введення на території України воєнного стану, справа розглянута судом протягом розумного строку.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
Позивачка, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 23.02.2024 звернулась до органів Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії.
Проте, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області № 057350007893 від 01 березня 2024 року позивачці відмовлено у призначенні пенсії. Так, у вказаному рішенні зазначено, що страховий стаж позивачки складає 25 років 10 місяців 02 дні та пільговий - 10 років 11 місяців 18 днів.
Як вбачається зі спірного рішення, право на пенсію позивачка набуде після досягнення 50 років, а саме з 29.11.2028.
Вважаючи рішення про відмову у призначенні пенсії протиправним, позивачка звернулась до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
З 01.01.2004 таким законом є, насамперед, Закон № 1058-IV, який був прийнятий на зміну положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII).
Отже, оскільки і Закон № 1058-IV, і Закон № 1788-XII регулюють одні і ті ж правовідносини, то пріоритет у застосуванні за загальним правилом мають норми Закону № 1058-IV як акта права, прийнятого пізніше у часі, а норми Закону № 1788-XII підлягають субсидіарному (додатковому) застосуванню у разі неурегульованості певного питання у приписах Закону № 1058-IV.
При цьому, суд наголошує на існуванні і виключень з даного загального правила.
Пункт «а» частини першої статті 13 Закону № 1788-XII в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII (набув чинності з 01.04.2015, далі - Закон № 213-VIII) передбачав, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Пункт 2 розділу XV Закону № 1058-IV в редакції до 11.10.2017 передбачав, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом №1788-XII.
Отже, і після набуття чинності нормами Закону № 1058-IV правила призначення пенсій за Списком № 1 регламентувались пунктом «а» статті 13 Закону № 1788-XII.
Такий стан правового регулювання існував до набрання чинності нормами Закону України від 03.10.2017 № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (11.10.2017) (далі - Закон № 2148-VIII), яким текст Закону № 1058-IV був доповнений, зокрема, статтею 114, згідно частини першої якої право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Разом з цим, Законом № 2148-VIII у новій редакції був викладений також пункт 2 розділу XV Закону № 1058-IV, де зазначається, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV у редакції Закону № 2148-VIII на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
В силу спеціальної вказівки у Законі України від 03.10.2017 № 2148-VIII наведені вище норми закону почали застосовуватись з 01.10.2017.
Таким чином, з 01.10.2017 правила призначення пенсій за Списком № 1 почали регламентуватись одночасно двома законами, а саме: пунктом «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у редакції Закону № 213-VIII та пунктом 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у редакції Закону № 2148-VIII.
Правила вказаних законів були повністю уніфікованими.
В подальшому рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020 було визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, статтю 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VII.
Конституційним Судом України згідно з пунктом 3 вищевказаного рішення було вирішено, що застосуванню підлягає, зокрема, стаття 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII для осіб, які працювали до 01.04.2015 на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: «На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці жінкам».
Відтак, з 23.01.2020 в Україні існують два Закони, котрі одночасно регламентують правила призначення пенсій за Списком № 1, а саме: пункт «а» статті 13 Закону № 1788-XII у редакції до Закону № 213-VIII та пункт 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV у редакції Закону № 2148-VIII.
Таким чином, правила означених законів містять розбіжність відносно позивача, зокрема, щодо пенсійного віку у жінок, який складає 45 років та наявності страхового стажу, який складає не менше 15 років за пунктом «а» статті 13 Закону № 1788-ХІІ у редакції до Закону № 213-VIII та 50 років пенсійного віку і не менше 20 років страхового стажу за пунктом 1 частини другої статті 114 Закону 1058-IV у редакції Закону № 2148-VIII.
Конституційний Суд України в рішенні від 08.06.2016 у справі № 4-рп/2016 зауважив, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані неконституційними, не можуть бути прийняті в аналогічній редакції, оскільки рішення Конституційного Суду України є «обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені» (частина друга статті 150 Конституції України). Повторне запровадження правового регулювання, яке Конституційний Суд України визнав неконституційним, дає підстави стверджувати про порушення конституційних приписів, згідно з якими закони та інші нормативно-правові акти ухвалюються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (частина друга статті 8 Основного Закону України, пункт 7 рішення № 4-рп/2016).
З огляду на вищенаведене, правова норма, яка регулює правовідносини аналогічно нормі, що визнана Конституційним Судом України неконституційною, або дублює таку правову норму (незалежно від періоду її прийняття та виду нормативного акту, в якому вона втілена), не підлягає застосуванню. У такому разі суд застосовує норми Конституції України як норми прямої дії.
Висновок у рішенні Конституційного Суду України у справі № 4-рп/2016 зроблений з урахуванням вимог частини другої статті 150 Конституції України в редакції, чинній на момент прийняття рішення № 4-рп/2016, яка є тотожною статті 151-2 Конституції України у редакції на час розгляду справи та статті 8 Конституції України.
Тому, ґрунтуючись на юридичній позиції рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020, суд вважає, що ідентична правова норма, яка міститься в Законі України від 03.10.2017 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» № 2148-VIII, теж не відповідає Конституції України, а тому не підлягає застосуванню.
Враховуючи вищевикладене, до даних правовідносин підлягає застосуванню пункт «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020, щодо пенсійного віку, який складає для жінок 45 років, щодо стажу роботи не менше 15 років, з них за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України не менше 7 років 6 місяців. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи жінкам.
Як вбачається зі спірного рішення про відмову у призначенні пенсії підставою прийняття вказаного рішення слугувала, зокрема, відсутність необхідного пенсійного віку. При цьому, органом Пенсійного фонду підтверджено, що позивачка має страховий стаж 25 років 10 місяців 02 дні та пільговий - 10 років 11 місяців 18 днів.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 45 Закону 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Як слідує з матеріалів справи, позивачка звернулась за призначенням пенсії 23.02.2024, а саме після досягнення 45 річного віку, страховий стаж позивачки складає більше необхідних 15 років, пільговий стаж за списком № 1 більше необхідних 7 років 6 місяців, що дає право на призначення пенсії за пунктом «а» статті 13 Закону № 1788-ХІІ у редакції до Закону № 213-VIII з 23.02.2024.
Пунктом 2 частини другої статті 245 КАС України встановлено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
З урахуванням зазначеного, з метою захисту прав, свобод, інтересів позивачки, суд вважає, що рішення відповідача № 057350007893 від 01 березня 2024 року є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки на час звернення за призначенням пенсії вона досягла 45-річного віку та набула необхідний страховий і пільговий стаж.
Належним та ефективним способом захисту порушеного права позивачки є зобов'язання пенсійного органу повторно розглянути її заяву та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 з 23 лютого 2024 року (з дати звернення позивачки) на підставі п. «а» ст. 13 Закону № 1788-ХІІ в редакції, яка діяла до ухвалення Закону № 213-VIII.
Застосовуючи цей спосіб захисту порушеного права, суд виходить з того, що судовий захист має бути ефективним, зокрема виключати повторне звернення до суду.
Крім того, саме такий спосіб захисту порушеного права застосований Верховним Судом за наслідками розгляду зразкової справи.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення № 057350007893 від 01.03.2024, зобов'язання вчинити певні дії підлягають задоволенню в повному обсязі.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, при зверненні до адміністративного суду з позовною заявою, позивачкою було сплачено судовий збір у розмірі 968, 96 грн.
Оскільки позов задоволено у повному обсязі, суд дійшов висновку про необхідність стягнення суми судового збору у розмірі 968, 96 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивачки.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 295 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (10003, Житомирська обл., м. Житомир, вул. Ольжича, буд. 7, код ЄДРПОУ 13559341) про визнання протиправним та скасування рішення № 057350007893 від 01.03.2024, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у призначенні пенсії № 057350007893 від 01.03.2024, прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області, за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії від 23.02.2024.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "а" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020, з 23.02.2024.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968, 96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень дев'яносто шість копійок).
Повний текст рішення складено та підписано 20 червня 2024 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.А. Голуб