20 червня 2024 року Справа №160/11821/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Тулянцевої І.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі питання щодо залишення позовної заяви без руху після відкриття провадження в адміністративній справі №160/11821/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -
07 травня 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0009143305 від 28.11.2019 року;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0009163305 від 28.11.2019 року.
Ухвалою суду від 15 травня 2024 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:
- доказів на підтвердження місця проживання чи перебування позивача за адресою: АДРЕСА_1 .
На виконання вимог ухвали суду від 15.05.2024 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від представника позивача - адвоката Мінченко Я.В., 27.05.2024 року надійшла уточнена позовна заява, із усуненими недоліками, в якій вказана правильна адреса місця проживання позивача - АДРЕСА_2 .
Ухвалою суду від 29 травня 2024 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Розгляд справи по суті вирішено розпочати з 01.07.2024 року, одноособово суддею Тулянцевою І.В.
18 червня 2024 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву.
Крім того, 18 червня 2024 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшла заява про закриття провадження у справі №160/11821/24, в якій просять:
- закрити провадження у справі № 160/11821/24 за позовом ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень №0009143305 та № 0009163305 від 28.11.2019 року на підставі статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
В обгрунтування заяви відповідач зазначає, що згідно відомостей, отриманих контролюючим органом з адресно-довідкового підрозділу ГУДМС, УДМС України у Дніпропетровській області від 13.09.2018, станом на 13.09.2018 року місцем проживання позивача було вказано: АДРЕСА_2 . Положеннями п.70.7 ст.70 ПК України зазначається, що фізичні особи - платники податків зобов'язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення, протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. При цьому, жодного повідомлення про зміну даних від позивача до суду надіслано не було, з інформації, наявної у Єдиному державному демографічному реєстрі та адресно-довідковому підрозділі ГУДМС, УДМС України у Дніпропетровській області адреса позивача не змінювалась, а отже відповідач вважає, що на момент відправлення на адресу позивача оскаржуваних податкових повідомлень - рішень фактична адреса місцеперебування платника податків не змінювалась. Контролюючим органом в особі ГУ ДПС у Дніпропетровській області на адресу місця проживання позивача: АДРЕСА_2 було направлено рекомендованими листами з повідомленням про вручення у порядку, визначеному ст.42 ПК України: копію наказу ГУ ДПС у Дніпропетровській області №146-п від 11.09.2019, письмове повідомлення №198 від 17.09.2019 та податкові повідомлення-рішення винесені за результатами проведеної документальної невиїзної позапланової перевірки №0009163305, №0009143305 від 28.11.2019 року. Усі надіслані на вказану адресу листи були повернуті ГУ ДПС у Дніпропетровській області з підстави: «за закінченням терміну зберігання». Посилання платника податків на те, що про існування оспорюваних податкових повідомлень-рішень він дізнався з ЄДРСРУ 22.04.2024 року, після арешту банківського рахунку в рамках виконавчого провадження № 74830965, з якого, останньому стало відомо про судове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду №160/6283/23 від 05.06.2023 року, на думку ГУ ДПС у Дніпропетровській області, не кореспондуються з тим, що він повинен був діяти відповідно до вимог добросовісного ставлення до отримання кореспонденції. Враховуючи зазначені обставини вважають, що позивачем було пропущено строк для оскарження податкових повідомлень-рішень у відповідності до ч.2 статті 122 КАС України, а тому просять закрити провадження по справі.
Вирішуючи питання щодо залишення позовної заяви без руху після відкриття провадження в адміністративній справі №160/11821/24, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 13 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Після відкриття провадження у справі, судом з'ясовано, що позовна заява подана з порушенням вимог ст. ст. 160, 161 КАС України з огляду на наступне.
У відповідності до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст.122 КАС України).
Аналізуючи викладені вище норми, суд дійшов до висновку про те, що КАС України встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах та передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків, а також спеціального порядку обчислення таких строків.
При цьому, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі ПК України).
Статтею 56 ПК України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів.
Пунктом 56.18 ст.56 ПК України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених у статті 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Відповідно до ст.102 ПК України строк давності становить 1095 днів.
Частиною 5 ст.242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до висновків судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладених у постанові від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19, ПК України не містить норм, які б визначали процесуальний строк звернення до суду з позовом у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження).
Судова палата вважає, що у випадку відсутності правового регулювання у спеціальному законодавстві, застосуванню підлягають загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів, які встановлені КАС України.
З метою забезпечення єдиної правозастосовчої практики під час судового розгляду відповідних спорів у справах, у яких позивачами не використовувалась процедура адміністративного оскарження рішень податкового органу про нарахування грошових зобов'язань, та у розвиток правового підходу, викладеного у постанові Верховного Суду від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19, судова палата відступає від висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 03.04.2018 у справі №826/5325/17, від 23.05.2018 у справі №803/728/17, від 18.06.2018 у справі № 805/1146/17-а та вважає за необхідне сформулювати такий правовий висновок.
Процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається ч.2 ст.122 КАС України становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому, початок перебігу шестимісячного строку у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Порівняльний аналіз термінів «дізнався» та «повинен був дізнатись», що містяться у ч.2 ст.122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав, а тому сама по собі необізнаність позивача з фактом порушення його прав не є підставою для автоматичного і безумовного поновлення строку звернення до суду.
При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Судом встановлено, що позивач оскаржує податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №0009143305 від 28.11.2019 року та №0009163305 від 28.11.2019 року, відомості про застосування процедури адміністративного оскарження таких податкових повідомлень - рішень відсутні, відтак, зважаючи на те, що позовну заяву подано до суду 07.05.2024, наявні підстави для висновку, що позивачем пропущено шестимісячний строк, встановлений частиною другою статті 122 КАС України.
Суд зазначає, як було встановлено раніше, згідно інформації з Єдиного державного демографічного реєстру №593407 від 15.05.2024 року, ОСОБА_1 зареєстрований із 2008 року за адресою - АДРЕСА_2 , даний факт не заперечується і самим позивачем.
Згідно з п.70.7 ст.70 ПК України фізичні особи - платники податків зобов'язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
За приписами п.58.3 ст.58 ПК України визначено, що податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Згідно з п.42.2 ст.42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Відповідно до п.42.5 ст. 42 ПК України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
Відповідно до п.42.4 статті 42 ПК України у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення».
З положення наведених норм чинного законодавства вбачається, що надіслане контролюючим органом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на податкову адресу платника податків, яка відповідає даним Державного реєстру та облікової картки платника, вважається врученим також у разі неможливості вручення адресату такого відправлення після проставлення поштовим органом відповідної відмітки з датою та причиною невручення.
Враховуючи викладені вище обставини, аналізуючи норми чинного законодавства, суд приходить до висновку, що контролюючий орган, не маючи інших правових механізмів для отримання персональних даних про платника податків, вправі розраховувати на актуальність (відповідність) даних облікової картки та, відповідно, у випадку недотримання платником податків приписів закону та невиконання обов'язку інформувати податковий орган про зміну своїх персональних даних, має нести ризик настання негативних наслідків такої поведінки.
Такий висновок неодноразово висловлений Верховним Судом у своїх рішеннях, в тому числі, у постанові від 09.01.2024 у справі №140/515/23.
У позовній заяві вказано, що податкові повідомлення-рішення №0009143305 від 28.11.2019 року, №0009163305 від 28.11.2019 року, на адресу позивача не надходили, та про їх існування йому стало відомо з Єдиного державного реєстру судових рішень - 22.04.2024 року, після арешту банківського рахунку в рамках виконавчого провадження № 74830965 (постанова про арешт коштів боржника від 22.04.2024 року), на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду № 160/6283/23 від 05.06.2023 року у справі за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 , про стягнення суму податкового боргу в розмірі 224743,07 грн.
29.04.2024 року, на адресу ГУ ДПС у Дніпропетровській області представником позивача було надіслано адвокатський запит №29-04/1/24 про надання інформації та копій: акта про результати документальної позапланової невиїзної перевірки №3930/04-36-33-05/2400815691 від 15.10.2019 року, податкових повідомлень-рішень №0009143305 від 28.11.2019 року, №0009163305 від 28.11.2019 року.
03.05.2024 року на адресу представника позивача надійшов лист ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 02.05.2024 року №31606/6/04-36-24-09-12, про надання інформації на вище вказаний адвокатський запит.
Таким чином, позивач вважає, що строк звернення до суду із даним позов спливає - 22.10.2024 року, в свою чергу він звернувся до суду - 07.05.2024 року, а отже строк звернення ним не пропущений.
Між тим, до заяви про закриття провадження у справі №160/11821/24, Головним управлінням були надані податкові повідомлення-рішення №0009143305 від 28.11.2019 року, №0009163305 від 28.11.2019 року 03.05.2024 року, №0009163305 від 28.11.2019 року разом з доказами їх направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження ОСОБА_1 , а саме - АДРЕСА_2 , та копії конвертів, згідно яких їх було повернуто на адресу контролюючого органу з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
З наведеного слідує, що надіслане контролюючим органом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на податкову адресу платника податків, яка відповідає даним Державного реєстру та облікової картки платника, вважається врученим також у разі неможливості вручення адресату такого відправлення після проставлення поштовим органом відповідної відмітки з датою та причиною невручення.
Суд, проаналізувавши доводи викладені позивачем у позовній заяві щодо строку звернення до суду, вважає їх недостатніми та такими, що не є поважними.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відтак, враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху після відкриття провадження, та зобов'язання позивача надати до суду обґрунтовану заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із наведенням доказів поважності причин його пропуску.
Згідно з частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим статтями 160, 161 КАС України, тому згідно з частиною 1 ст.169 цього Кодексу, вона підлягає залишенню без руху, з наданням позивачу строку на усунення зазначених недоліків.
Згідно з ч.2 ст.169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч.3 ст.169 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
За викладених обставин суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху після відкриття провадження, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії вказаної ухвали шляхом подання до суду:
- надати обґрунтовану заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із наведенням поважності причин його пропуску.
На підставі викладеного та керуючись статтями 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без руху після відкриття провадження по справі.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали суду.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.
Роз'яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачу, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Тулянцева