Справа № 127/20740/24
Провадження № 1-кс/127/9000/24
Іменем України
21 червня 2024 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді: ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання: ОСОБА_2
за участю:
прокурора: ОСОБА_3 ,
підозрюваного: ОСОБА_4 ,
захисника: адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Відділу поліції №2 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниці, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , розлученого, раніше судимого, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, -
Слідчий СВ Відділу поліції №2 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітан поліції ОСОБА_6 21.06.2024 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо підозрюваного ОСОБА_4 .
Клопотання мотивовано тим, що СВ Відділу поліції №2 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024020040000468 від 19.06.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
В межах даного кримінального провадження 20.06.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Санкція ч. 1 ст. 115 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років. У вказаному кримінальному провадженні існують ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема:
- переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_4 усвідомлює тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винним в інкримінованому кримінальному правопорушенні.
- незаконний вплив підозрюваного на свідків, оскільки згідно ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Перебуваючи на волі ОСОБА_4 матиме можливість незаконно впливати на свідків з метою створення сприятливих для себе умов.
- вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_4 раніше вчиняв злочини, в тому числі насильницького характеру;
Також слід зазначити систематичність вчинення підозрюваним різного характеру злочинів, відсутність у останнього соціальних зв'язків, стабільного джерела доходу та схильність до вживання наркотичних речовин.
Всі вищевказані обставини, у своїй сукупності свідчать про те, що застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_4 в рамках даного кримінального провадження є недоцільним та малоефективним, оскільки вони не можуть запобігти наявним ризикам.
За таких обставин та беручи до уваги, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти зазначеним ризикам слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся до суду з вказаним клопотанням та просив його задовольнити.
Прокурор Жолинський АВ в судовому засіданні клопотання підтримав, просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення застави.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, просили застосувати до підозрюваного запобіжних захід у вигляді домашнього арешту.
Суд, дослідивши вказане клопотання, матеріали кримінального провадження №12024020040000468, заслухавши думку прокурора, пояснення підозрюваного та його захисника, дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводяться надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з часиною першою статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
За приписами частини другої статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Статтею 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що СВ Відділу поліції №2 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024020040000468 від 19.06.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Зокрема, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спільно зі своєю сестрою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , близько 03.00 год. 19.06.2024 приїхали за запрошенням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , прийшли до його квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , де розпочали вживати алкогольні напої.
Згодом, під час застілля, близько 05.00 год. цього ж дня між ОСОБА_4 та ОСОБА_8 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виникла словесна суперечка, яка переросла у бійку, у ході якої у ОСОБА_4 виник злочинний умисел на заподіяння смерті ОСОБА_8 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заподіяння смерті ОСОБА_8 , ОСОБА_4 у ході бійки зламав дерев'яну частину бильця дивану, та почав наносити ним множинні удари в область тулуба та кінцівок ОСОБА_8 .
У цей час ОСОБА_7 , спостерігаючи за вказаними подіями, почала кричати та забирати з рук ОСОБА_4 дерев'яний предмет, що був у його руках, намагаючись припинити вказану бійку.
Водночас, ОСОБА_4 , маючи на меті довести свій злочинний умисел до кінця, відштовхнув ОСОБА_7 , та зламавши наявний поруч дерев'яний стілець, взявши до обох рук його дерев'яну ніжку, діючи умисно, усвідомлюючи, що посягає на життя іншої особи, передбачаючи і свідомо бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді смерті наніс множинні (понад 10) удари в область голови, тулубу, нижніх та верхніх кінцівок ОСОБА_8 , до того моменту, допоки він не втратив свідомість, спричинивши йому тілесні ушкодження у вигляді сполучної травми тіла та закритої черепно мозкової травми, від яких останній помер на місці події.
Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть, смерть ОСОБА_8 настала в наслідок сполучної травми тіла та травматичного шоку.
В подальшому, ОСОБА_4 , впевнившись, що виконав усі дії для доведення свого злочинного умислу до кінця, залишив місце події у невідомому напрямку.
19 червня 2024 року ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
20 червня 2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України - тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, суд зважає на те, що, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, а згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
Також, суд звертає увагу на те, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування (рішенні у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984).
Проаналізувавши зміст клопотання про застосування запобіжного заходу, а також доданих до клопотання доказів, а саме: витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024020040000468 від 19.06.2024; протоколу огляду місця події від 19.06.2024; протоколу обшуку від 19.06.2024; протоколів допитів свідків; протоколу затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину від 19.06.2024; повідомленням про підозру від 20.06.2024; протоколу допиту підозрюваного від 20.06.2024; протоколу огляду трупа від 20.06.2024; інших матеріалів кримінального провадження та пояснень підозрюваного наданих в судовому засіданні, слідчий суддя дійшов висновку, що на час розгляду даного клопотання підозра щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України обґрунтована.
У відповідності з пунктом 5 частини другої статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
В судовому засіданні судом встановлено, що ОСОБА_4 має постійне місце реєстрації та місце проживання, розлучений, раніше судимий.
На теперішній час органом досудового розслідування ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років.
Таким чином, враховуючи обставини кримінального правопорушення, його наслідки, тяжкість покарання за злочин по якому оголошено підозру, особу підозрюваного, суд під час розгляду клопотання дійшов обґрунтованого висновку, що підозрюваний ОСОБА_4 перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює обрання їй більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
Суд також враховує вік та стан здоров'я підозрюваного та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
При вирішенні питання щодо обґрунтованості клопотання слідчий суддя враховує, що слідчим та прокурором доведено, що встановлені під час розгляду клопотання обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, а тому приходить до висновку про доцільність задоволення клопотання та застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Крім того, слідчим суддею врахована практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відповідно до вимог частини третьої статті 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених названим Кодексом.
В той же час, частиною четвертою статті 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:
1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;
3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;
4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України;
5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Таким чином, оскільки вчинений злочин спричинив загибель людини, слідчий суддя вважає не доцільним визначати підозрюваному розмір застави.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 184, 186, 193, 196, 197, 400 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк тримання під вартою діє протягом 60 (шістдесят) днів з моменту затримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто до 19:00 год. 17 серпня 2024 року.
Строк дії ухвали суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 17 серпня 2024 року.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Подача апеляційної скарги на дану ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя