Cправа № 127/18303/24
Провадження № 2-а/127/164/24
Іменем України
18 червня 2024 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді: Гриневича В.С.,
секретар судового засідання: Гевко В.І.
за участю:
представника позивача: адвоката Гаврилюка О.В.
представника відповідачів: Ковальчука Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження адміністративну справу №127/18303/24 за позовом ОСОБА_1 , який подано його представником - адвокатом Гаврилюком Олександром Васильовичем, до Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції у Вінницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним адміністративним позовом, який подано його представником - адвокатом Гаврилюком Олександром Васильовичем, в якому просив скасувати постанову серії ЕНА №2223351 від 24.05.2024 у справі про адміністративне правопорушення.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 24.05.2024 поліцейським 1 взводу 2 роти 1 батальйону УПП у Вінницькій області рядовим поліції Мудлою Владиславом Ігоровичем винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №2223351, згідно якої на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн., у зв'язку з порушенням вимог п. 15.9.г ПДР України, відповідальність за порушення якого передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Вищевказану постанову позивач вважає протиправною, винесеною з порушенням норм процесуального адміністративного права та такою, що підлягає скасуванню.
Як зазначається позивачем, на той момент він припаркував автомобіль на відстані 10 м від краю пішохідного переходу, натомість доказів протилежноо працівниками поліції не надано, оскільки відповідні заміри не проводилися.
За таких умов, оскаржувана постанова не містить доказів зупинки т/з ближче 10 метрів до пішохідного переходу, а відтак матеріали справи не містять беззаперечних доказів порушення п.15.9.г ПДР, а за таких обставин склад адміністративного правопорушення сформовано не вірно.
На підставі вищевикладеного позивач просив позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 03.06.2024 відкрито провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 , яку подано його представником - адвокатом Гаврилюком Олександром Васильовичем, до Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови серії ЕАН №2223351 від 24.05.2024 про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. за адміністративне правопорушення. Також відповідачу було запропоновано протягом трьох днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази.
На виконання вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі, представником відповідача було надіслано суду відзив. Зі змісту даного відзиву вбачається, що, на думку представника відповідача, вимоги позивача є безпідставними та такими що не підлягають задоволенню. Так, під час несення служби 24.05.2024 о 10 год. 45 хв. на службових планшет надійшов виклик «Порушення ПДР» по вул. Пирогова, 4 в м. Вінниця. Прибувши на місце події поліцейським роти №2 БУПП у Вінницькій області ДПП рядовим поліції ОСОБА_2 було виявлено автомобіль ВАЗ 2107 днз 1058, водій якого ОСОБА_1 , здійснив зупинку транспортного засобу ближче 10 метрів від пішохідного переходу, чим порушив п.15.9.г) ПДР України.
Встановивши всі обставини правопорушення, керуючись ст.ст. 33 та 284 КУпАП поліцейським було прийнято рішення притягти водія до адміністративної відповідальності та в подальшому винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ЕНА №2223351 за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Враховуючи викладені обставини, дану постанову представник відповідача вважає законною та вважає що підстави для задоволення позову відсутні.
В судовому засіданні представник позивача - адвокат Гаврилюк О.В. позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з підстав зазначених у позовній заяві та просив їх задовольнити.
Представник відповідача Ковальчук Д.О. в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на правомірність дій поліцейського при винесені оскаржуваної постанови.
Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 24.05.2024 інспектором 1 взводу 2 роти 1 батальйону УПП у Вінницькій області рядовим поліції Мудлою Владиславом Ігоровичем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичного режимі серії ЕНА №2223351, якою визнано винним ОСОБА_1 в тому, що він 24.05.2024 о 10 год. 50 хв. в м. Вінниця, вул. Пирогова, 4, здійснив зупинку транспортного засобу «ВА 2107» д.н.з. НОМЕР_1 управління Національної поліції у Вінницькій області, ближче 10 м від пішохідного переходу, чим порушив п. 15.9.г ПДР - Порушення заборони зупинки на пішохідних переходах.
Вказаною постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та правомірності рішення суб'єкта владних повноважень про притягнення позивача до адміністративної відповідальності суд виходить з наступного.
Відповідно до частини п'ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані, зокрема, знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Згідно з пунктом 15.9 г) Правил дорожнього руху України, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, зупинка забороняється на пішохідних переходах і ближче 10 м від них з обох боків, крім випадків надання переваги в русі.
Відповідно до частини першої статті 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, за диспозицією частини першої статті 122 КУпАП відповідальність наступає за порушення правил зупинки, стоянки.
Зі змісту оскаржуваної постанови слідує, що ОСОБА_1 24.05.2024 о 10 год. 50 хв. в м. Вінниця, вул. Пирогова, 4, здійснив зупинку транспортного засобу «ВА 2107» д.н.з. НОМЕР_1 управління Національної поліції у Вінницькій області, ближче 10 м від пішохідного переходу, чим порушив п. 15.9.г ПДР - Порушення заборони зупинки на пішохідних переходах.
В свою чергу позивач заперечує такі обставини, зазначаючи що не вчиняв адміністративного правопорушення, та відповідно пояснив, що зупинку автомобіля він здійснив на відстані 10 м від пішохідного переходу.
Однак, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що будь яких доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, матеріали справи не містять.
Зокрема, з наданих представником відповідача відеозаписів під назвою «2-2-7fff50d0-2715-11ef-922a-b12047964749» та «2-2-926abd40-2715-11ef-8e05-47d661f036ec» із службових нагрудних бодікамер працівників поліції, вбачається лише спілкування працівників поліції із ОСОБА_1 та винесення постанови про накладення адміністративного стягнення.
При цьому, представником відповідача не надано суду доказів на підтвердження того, що працівниками поліції здійснювався замір відстані, а тому відповідно матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, на якій конкретно відстані від пішохідного переходу здійснив зупинку автомобілем ОСОБА_1 .
Таким чином, будь яких доказів на підтвердження обставин, які слугували підставою для винесення поліцейським постанови про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн., матеріали справи не містять.
Єдиним доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, є сама оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення. Однак, зазначена постанова є предметом спору між сторонами та не може розглядатися, як доказ, за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 7 КУпАП закріплено, що ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Положеннями статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП (ч. 2 ст. 251 КУпАП).
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Однак, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірності прийнятого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Поряд з цим, положеннями частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З огляду на вищевикладене винесена відносно ОСОБА_1 постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн. за частиною першою статті 122 КУпАП, підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином на користь позивача підлягають стягненню, за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, витрати пов'язані зі сплатою судового збору в сумі 605,60 грн.
Керуючись ст.ст. 7, 122, 247, 293 КУпАП, ст.ст. 72, 77, 118-119, 122, 143, 242-244, 246, 262, 286 КАС України, суд, -
Позов задовольнити.
Постанову серії ЕНА №2223351 від 24.05.2024, винесену інспектором Управління патрульної поліції у Вінницькій області рядовим поліції Мудлою Владиславом Ігоровичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. скасувати та закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору в сумі 605,60 грн. (шістсот п'ять грн. шістдесят коп.).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 246 КАС України:
Позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Департамент патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції у Вінницькій області, адреса: 21010, м. Вінниця, вул. Ботанічна, 24.
Суддя: