20 червня 2024 року
м. Київ
справа № 607/13194/23
провадження № 61-8548ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,
розглянувши касаційну скаргу Тернопількського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка на постанову Тернопільського апеляційного суду від 15 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка про визнання незаконним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії,
У липні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом.
Тернопілький міськрайонний суд Тернопільської області рішенням від 16 січня
2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовив.
Тернопільський апеляційний суд постановою від 15 травня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив, рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 січня 2024 року скасував.
Ухвалив нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 до Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка про визнання незаконним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії - задовольнив.
Визнав незаконним та скасував наказ Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка від 26 травня 2023 року за
№ 195-к/тр «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 та зняття надбавки».
Зобов'язав Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку за складність та напруженість у роботі за період роботи з 01 червня 2023 року,
у розмірі 10 відсотків до посадового окладу, щомісяця, в період в якому була ця сума утримана.
Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.
10 червня 2024 року Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, в інтересах якого діє адвокат Пньов П. О., подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Тернопільського апеляційного суду від 15 травня 2024 року.
Верховний Суд вивчив касаційну скаргу та додані до неї матеріали, зробив висновок про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження, оскільки скаргу подано на судоверішення, ухвалене у справі незначної складності, тобто рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (пункт
1 частини другої статті 394 ЦПК України).
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом позову у цій справі є немайнові та майнові вимоги про визнання незаконним та скасування наказу Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка від 26 травня 2023 року за № 195-к/тр «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 та зняття надбавки»,
а також про зобов'язання ТНПУ ім.В.Гнатюка нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку за складність та напруженість у роботі за період роботи з 01 червня 2023 року, у розмірі 10 відсотків до посадового окладу, щомісяця, в період в якому була ця сума утримана.
Згідно з частиною четвертою статті 274 ЦПК України ця справа не відноситься до тієї категорії справ, що не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження.
Згідно з частиною четвертою статті 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду, зокрема малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, зокрема справ, що виникають з трудових відносин, для яких пріоритетним є швидке їх вирішення.
Зазначена справа є незначної складності та не належить до винятків з цієї категорії спорів, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.
Ураховуючи предмет позову, оскаржуване судове рішення, ухвалене у такій справі, не підлягає касаційному оскарженню відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПКУкраїни.
З урахуванням наведених доводів, Верховний Суд визнає, що винятки, зазначені у пункті2 частини третьої статті 389 ЦПК України, заявником не вказано, а колегія суддів наявність таких винятків не встановила.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України).
Конституційним принципом судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судових рішень виключно у випадках, визначених законом.
Цьому конституційному принципові відповідає загальне правило пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України щодо того, що усі судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, не підлягають касаційному оскарженню. Це означає, що рішення суду апеляційної інстанції у таких справах є остаточним і подальшому оскарженню не підлягає.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своєму рішенні від 05 квітня 2018 року (справа «Зубац проти Хорватії» (Zubac v. Croatia), № 40160/12) наголосив на обмеженості доступу ratione valoris до судів вищої інстанції. Так, право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, які дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, і таке регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб (справа «Станєв проти Болгарії» (Stanev v. Bulgaria) [ВП], № 36760/06, § 230, ЄСПЛ 2012).
Спосіб застосування пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод до апеляційних та касаційних судів залежить від особливостей судового провадження, про яке йдеться, і варто враховувати всю сукупність процесуальних дій, проведених в рамках національного правопорядку, а також роль судів касаційної інстанції в них; умови прийнятності касаційної скарги щодо питань права можуть бути суворіші, ніж для звичайної скарги (рішення у справі «Леваж Престасьон Сервіс» проти Франції» (Levages Prestations Services v. France), § 45; рішення у справі «Бруалья Гомес де ла Торре проти Іспанії» (Brualla Gomez de la Torre v. Spain), § 37; та «Козліца проти Хорватії» (Kozlica v. Croatia), § 32, № 29182/03, від 02 листопада 2006 року; «Шамоян проти Вірменії» (Shamoyan v. Armenia) § 29, від 07 липня 2015 року, № 18499/08).
Застосування передбаченого законодавством порогу ratione valoris для подання скарг до верховного суду є правомірною та обґрунтованою процесуальною вимогою, враховуючи саму суть повноважень верховного суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості («Бруалья Гомес де ла Торре проти Іспанії», § 36; рішення у справі «Козліца проти Хорватії», § 33; рішення у справі ««Булфрахт Лтд» проти Хорватії», § 34, «Добріч проти Сербії» (Dobric v. Serbia), «Зубац проти Хорватії» (Zubac v. CROATIA), № 2611/07 та § 54, від 21 червня 2011 року, № 15276/07; та «Йовановіч проти Сербії» (Jovanovic v. Serbia), § 48, від 02 жовтня 2012 року, № 32299/08).
Саме національний верховний суд, якщо цього вимагає національне законодавство, повинен оцінювати те, чи досягнуто передбачений законодавством поріг ratione valoris для подання скарги саме до цього суду. Відповідно, в ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволяло йому відфільтровувати справи, що надходять до нього, верховний суд не може бути зв'язаний або обмежений помилками в оцінюванні зазначеного порогу, яких припустилися суди нижчої інстанції при визначенні того, чи надавати доступ до нього (згадане вище рішення у справі «Добріч проти Сербії», § 54).
Також ЄСПЛ постановив ухвалу щодо неприйнятності заяви від 09 жовтня 2018 року, № 26293/18 у справі «Азюковська проти України» (Azyukovska v. Ukraine), у якій зазначив, що застосування критерію малозначності справи у справі було передбачуваним, справа була розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.
ЄСПЛ у цьому рішенні зазначив, що в контексті аналізу застосування критерію ratione valoris щодо доступу до вищих судових інстанцій він також брав до уваги наявність або відсутність питання щодо справедливості провадження, яке здійснювалося судами нижчих інстанцій.
За змістом прецедентної практики ЄСПЛ обмеження доступу до Верховного Суду охоплюється загальновизнаною легітимною метою встановленого законодавством порогу ratione valoris для скарг, що подаються на розгляд Верховного Суду, яка полягає в тому, щоб забезпечувати розгляд у Верховному Суді, з огляду на саму суть його функцій, лише справ необхідного рівня значущості.
Ураховуючи вищевикладене, оскільки заявник подав касаційну скаргу на судове рішення у справі незначної складності, яке не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Тернопількського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка на постанову Тернопільського апеляційного суду від 15 травня 2024 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка про визнання незаконним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: І. В. Литвиненко
А. І. Грушицький
Є. В. Петров