Справа № 560/7365/24
іменем України
21 червня 2024 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до державної установи "Замкова виправна колонія (58)" у Хмельницькій області про скасування постанови,
Позивач звернувся в суд з позовом до державної установи "Замкова виправна колонія (58)" у Хмельницькій області, в якому просить скасувати постанову начальника державної установи «Замкова виправна колонія №58», полковника вн.служби Андрія Подвигіна від 23.11.2023 року про поміщення засудженого ОСОБА_1 в ДІЗО строком на 7 діб, без виводу на роботу.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що не вчиняв порушення Правил внутрішнього розпорядку, а тому дисциплінарне стягнення накладено на нього неправомірно, у зв'язку із чим постанова від 23.11.2023 про поміщення засудженого ОСОБА_1 в ДІЗО строком на 7 діб, без виводу на роботу, підлягає скасуванню.
Ухвалою від 21.05.2024 суд відкрив провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначив за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та відмовив у задоволенні клопотань ОСОБА_1 про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та виклик свідків.
Ухвалою від 21.05.2024 суд витребував у державної установи "Замкова виправна колонія (58)" у Хмельницькій області належним чином завірені копії матеріалів дисциплінарного провадження щодо ОСОБА_1 , за результатами якого прийнято спірну постанову начальника державної установи «Замкова виправна колонія №58», полковника вн. служби Андрія Подвигіна від 23.11.2023 року про поміщення засудженого ОСОБА_1 в ДІЗО строком на 7 діб, без виводу на роботу.
Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, у якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує. Зазначає, що дисциплінарне стягнення накладене на засудженого ОСОБА_1 відповідно до вимог чинного законодавства. Також персоналом установи доведено наявність у діях засудженого ОСОБА_1 усіх ознак дисциплінарного проступку. На підставі викладеного просить у задоволенні позову відмовити.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.
Засуджений ОСОБА_1 (позивач) відбуває покарання в державній установі «Замкова виправна колонія (58) м. Ізяслав.
23.11.2024 адміністрацією установи виконань покарання накладено на позивача дисциплінарне стягнення у виді поміщення засудженого ОСОБА_1 в ДІЗО строком на 7 діб, без виводу на роботу.
Підставою для розгляду питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача на засіданні дисциплінарної комісії були рапорти начальника відділення психологічної роботи ОСОБА_2 та начальника відділення соціально-психологічної служби ОСОБА_3 про те, що засуджений 16.11.2023 року о 08 год. 30 хв. під час обходу дільниці ресоціалізації відділення №2 кімнати №33 в порушення правил внутрішнього розпорядку розділ IV п.1, а саме: під час обходу кімнати №33 в якій проживає засуджений ОСОБА_1 останній знаходився на своєму спальному місці в положенні сидячи та не привітався, на зроблені зауваження не привітався, в грубій формі відповів, що не вважає це за потрібне.
Позивач не погоджується з накладеним стягненням, тому звернувся до суду з цим позовом за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Згідно зі статтею 3 Кримінально-виконавчого кодексу України (далі - КВК України) до засуджених, які відбувають покарання на території України, застосовується кримінально-виконавче законодавство України.
Порядок і умови виконання та відбування покарань визначаються та забезпечуються відповідно до законодавства, яке діє на час виконання та відбування кримінального покарання.
Відповідно до частини першої статті 9 КВК України, засуджені зобов'язані, зокрема: виконувати встановлені законодавством обов'язки громадян України, неухильно додержуватися правил поведінки, які передбачені для засуджених, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших ос
Кримінально-виконавче законодавство України регламентує порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань з метою захисту інтересів особи, суспільства і держави шляхом створення умов для виправлення і ресоціалізації засуджених, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, а також запобігання тортурам та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню із засудженими.
Згідно зі статтею 3 Кримінально-виконавчого кодексу України (далі - КВК України) до засуджених, які відбувають покарання на території України, застосовується кримінально-виконавче законодавство України.
Порядок і умови виконання та відбування покарань визначаються та забезпечуються відповідно до законодавства, яке діє на час виконання та відбування кримінального покарання.
Відповідно до частини першої статті 9 КВК України, засуджені зобов'язані, зокрема: виконувати встановлені законодавством обов'язки громадян України, неухильно додержуватися правил поведінки, які передбачені для засуджених, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших осіб; виконувати встановлені законодавством вимоги адміністрації органів і установ виконання покарань, уповноваженого органу з питань пробації; ввічливо ставитися до персоналу, інших осіб, які відвідують установи виконання покарань, а також до інших засуджених; з'являтися за викликом адміністрації органів і установ виконання покарань, уповноваженого органу з питань пробації.
Режим у виправних і виховних колоніях, відповідно до частини першої статті 102 КВК України, це встановлений законом та іншими нормативно-правовими актами порядок виконання і відбування покарання, який забезпечує ізоляцію засуджених; постійний нагляд за ними; виконання покладених на них обов'язків; реалізацію їхніх прав і законних інтересів; безпеку засуджених і персоналу; роздільне тримання різних категорій засуджених; різні умови тримання засуджених залежно від виду колонії; зміну умов тримання засуджених.
Відповідно до абзаців 1, 3 частини третьої статті 107 КВК України засуджені зобов'язані дотримуватися норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, розпорядок дня колонії, правомірних взаємовідносин з іншими засудженими, персоналом колонії та іншими особами, виконувати встановлені законодавством вимоги персоналу колонії.
Вказані обов'язки засуджених також передбачені абзацами 2, 5 пункту 3 розділу 11 Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 28.08.2018 №2823/5 (далі Правила).
Невиконання засудженими своїх обов'язків і встановлених законодавством вимог адміністрації органів і установ виконання покарань тягне за собою встановлену законом відповідальність (частина друга статті 9 КВК України).
Пунктом 3 розділу ІІ Правил встановлено, що засуджені зобов'язані, зокрема:
виконувати встановлені законодавством обов'язки громадян України, неухильно додержуватися правил поведінки, які передбачені для засуджених, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших осіб;
дотримуватися норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, розпорядок дня установи виконання покарань, правомірні взаємовідносини з іншими засудженими, персоналом установи виконання покарань та іншими особами;
ввічливо ставитися до адміністрації та персоналу, інших осіб, які відвідують установи виконання покарань, а також до інших засуджених.
Відповідно до абзацу 4 пункту 1 розділу ІV Порядку при зустрічі з персоналом установ виконання покарань та іншими особами, які відвідують установи, засуджені повинні вставати і вітатися.
Згідно з пунктом 4 розділу ІІ Порядку засудженим забороняється, зокрема:
чинити опір законним діям персоналу установи виконання покарань, перешкоджати виконанню ним своїх службових обов'язків, підбурювати до цього інших засуджених.
Частиною другою статті 9 КВК України визначено, що невиконання засудженими своїх обов'язків і встановлених законодавством вимог адміністрації органів і установ виконання покарань тягне за собою встановлену законом відповідальність.
Згідно з положеннями КВК України дисциплінарним проступком особи, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, є протиправне, винне діяння (дія або бездіяльність), що посягає на встановлений порядок у сфері виконання покарань, вчинене цією особою (частина перша статті 131-1).
Питання про доцільність застосування стягнення до осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, вирішується на засіданні дисциплінарної комісії установи виконання покарань. Дисциплінарна комісія установи виконання покарань діє на постійній основі. Засідання дисциплінарної комісії є повноважним, якщо на ньому присутні більше половини членів дисциплінарної комісії (частина перша статті 135).
За невиконання покладених обов'язків та порушення встановлених заборон до осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, може застосовуватися стягнення, зокрема, у вигляді поміщення засуджених чоловіків, які тримаються у виправних колоніях, у дисциплінарний ізолятор з виведенням або без виведення на роботу чи навчання на строк до чотирнадцяти діб, а засуджених жінок - до десяти діб (частина перша статті 132).
При призначенні заходів стягнення враховуються причини, обставини і мотиви вчинення порушення, поведінка засудженого до вчинення проступку, кількість і характер раніше накладених стягнень, а також пояснення засудженого щодо суті проступку. Стягнення, що накладаються, мають відповідати тяжкості і характеру проступку засудженого (частина перша статті 134).
Поміщення засудженого в дисциплінарний ізолятор або в карцер чи переведення засудженого до приміщення камерного типу (одиночної камери) проводиться за вмотивованою постановою начальника колонії або особи, яка виконує його обов'язки, з визначенням строку тримання (частина восьма статті 134).
Суд звертає увагу, що згідно з частинами четвертої-шостої статті 135 КВК України особа, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, має бути повідомлена про місце і час засідання дисциплінарної комісії не пізніше ніж за одну добу до його проведення. За заявою засудженого цей термін може бути продовжено, але не більш як на дві доби.
Особа, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, має право користуватися послугами адвоката або фахівця в галузі права за власним вибором під час підготовки до засідання дисциплінарної комісії, який представлятиме її інтереси під час засідання комісії. Якщо особа, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, не має доступу до адвоката або фахівця в галузі права, адміністрація установи виконання покарання зобов'язана надати йому можливість звернутися за отриманням правової допомоги до суб'єктів надання такої допомоги.
Засуджений та/або його представник мають право:
отримати інформацію про притягнення до дисциплінарної відповідальності, у тому числі документи, що стосуються справи, не пізніш як за одну добу до початку засідання дисциплінарної комісії;
бути присутнім на засіданні дисциплінарної комісії під час розгляду питання про його притягнення до дисциплінарної відповідальності;
ознайомлюватися з матеріалами дисциплінарного провадження та особової справи, робити виписки, знімати копії з них;
надавати пояснення, заперечення та заявляти клопотання в усному та письмовому вигляді, надавати докази;
подавати клопотання не пізніш як за двадцять чотири години до визначеного часу засідання про залучення до засідання дисциплінарної комісії осіб, присутність яких є доцільною для встановлення обставин вчинення правопорушення та визначення міри відповідальності.
Матеріали про порушення доповідаються на засіданні дисциплінарної комісії начальником відділення соціально-психологічної служби у присутності особи, яка вчинила порушення, та інших запрошених осіб.
Під час засідання дисциплінарної комісії заслуховуються пояснення засудженого та його представника, свідків, інших осіб, залучених відповідно до частини третьої та абзацу сьомого частини п'ятої цієї статті, адміністрації установи виконання покарань, особи, яка ініціювала притягнення до дисциплінарної відповідальності, та осіб, які мають право дорадчого голосу.
Рішення про притягнення до відповідальності приймається більшістю голосів членів дисциплінарної комісії.
З матеріалів справи суд встановив, що 22.11.2023 року в 11.00 год. позивач був повідомлений про місце та час засідання дисциплінарної комісії, яка призначена на 14 год. 30 хв. 23 11 2023 р, та надано можливість звернення за отриманням правової допомоги до суб'єктів надання такої допомоги, зокрема надано бланк звернення до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Хмельницькій області, також надана можливість повідомити своїх близьких та рідних.
Від підпису про отримання відповідної розписки позивач відмовився, що персоналом установи було зафіксовано під підпис.
Відповідно до витягу з протоколу № 76 від 23 11.2023 на засіданні дисциплінарної комісії державної установи «Замкова виправна колонія (№58)» начальник відділення соціально-психологічної служби відділу соціально-виховної та психологічної роботи в присутності засудженого доповів інформацію, в якій зазначив суть дисциплінарного проступку, причини, обставини і мотиви вчинення даного порушення, ставлення засудженого ОСОБА_1 до вчиненого проступку, а також зазначив кількість і характер раніше накладених стягнень.
На засіданні дисциплінарної комісії було заслухано думку членів комісії та пояснення засудженого ОСОБА_1 .
Заслухавши думку всіх присутніх осіб, дисциплінарна комісія установи прийняла рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності засудженого ОСОБА_1 за правопорушення, вчинене 16.11.2023 р у вигляді «ДІ3О - 7 діб» - одноголосно накладене стягнення відповідає тяжкості і характеру проступку засудженого.
Перед поміщенням до ДІЗО було проведено медичний огляд позивача, відопвідно до медичного висновку засуджений ОСОБА_1 може утримуватися в ДІЗО.
Згідно рішення дисциплінарної комісії з розгляду питань щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності засуджених державної установи «Замкова виправна колонія (№58)» прийнято постанову про поміщення засудженого ОСОБА_1 в ДІЗО установи строком на 7 діб.
На засіданні дисциплінарної комісії з розгляду питань щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності, яке відбувалося 23.11.2023 р, засуджений ОСОБА_1 із заявою про перенесення засідання дисциплінарної комісії з метою залучення адвоката не звертався.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд не вбачає порушень процедури з боку відповідача щодо накладення на позивача дисциплінарного стягнення.
Суд зауважує, що обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб'єкта його накладення, який, приймаючи рішення про обрання конкретного виду дисциплінарного стягнення, повинен урахувати, зокрема, тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, попередню поведінку особи, її ставлення до виконання посадових обов'язків тощо.
Орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
Оцінюючи обставини та вказані вище правові норми, суд вважає, що в діях позивача наявні ознаки вчинення порушення дисципліни та правил внутрішнього розпорядку установи виконання покарань. Вина позивача у порушенні дисципліни доведена належними та допустимими доказами.
Суд бере до уваги той факт, що в ході бесіди виховного характеру свою вину позивач не визнав, письмове пояснення надати відмовився, що підтверджується копією акту від 20.11.2023.
Порушення встановленого режиму утримання позивач допускав і раніше, що підтверджується довідкою про заохочення та стягнення від 20.11.2023 року.
Таким чином, суд вважає, що застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді поміщення його до ДІЗО строком на 7 діб є правомірним і пропорційним, відповідає тяжкості і характеру проступку.
Твердження позивача про протиправність оскаржуваної постанови не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи.
Враховуючи наведені вище правові норми та встановлені обставини, суд дійшов висновку, що оскаржувана Постанова начальника державної установи «Замкова виправна колонія №58», полковника вн. служби Андрія Подвигіна від 23.11.2023 року про поміщення засудженого ОСОБА_1 в ДІЗО строком на 7 діб, без виводу на роботу, прийнята в межах повноважень, у спосіб та на підставі норм чинного законодавства, а тому є правомірною і скасуванню не підлягає.
При цьому, суд акцентує увагу, що здійснюючи судочинство Європейський суд з прав людини в рішенні від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» зазначив, що за змістом пункту 1 статті 6 Конвенції суди зобов'язані обґрунтувати свої рішення, проте це не може сприйматись як вимога давати детальну відповідь на кожен довод. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру ухвалюваного рішення (CASE OF Svetlana Vladimirovna PRONINA against Ukraine (Application no. 63566/00)).
Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, на підставі зібраних та досліджених доказів, аналізу чинного законодавства, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відмови у задоволенні позовних вимог.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до державної установи "Замкова виправна колонія (58)" у Хмельницькій області про скасування постанови начальника державної установи «Замкова виправна колонія №58», полковника вн. служби Андрія Подвигіна від 23.11.2023 року про поміщення засудженого ОСОБА_1 в ДІЗО строком на 7 діб, без виводу на роботу - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Державна установа "Замкова виправна колонія (58)" у Хмельницькій області (вул. Гагаріна, буд. 2,Ізяслав,Хмельницька область,30300 , код ЄДРПОУ - 08564771)
Головуючий суддя В.К. Блонський