Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
з питання залишення позовної заяви без розгляду
19 червня 2024 року Справа № 520/1697/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Супруна Ю.О.,
при секретарі судового засідання - Шаркової А.В.,
за участю:
представника відповідача - Гундар Г.М.,
розглянувши у підготовчому засіданні у місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду заяву представника Головного управління ДПС у Харківській області про залишення позовної заяви без розгляду у справі №520/1697/24 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про скасування податкового повідомлення-рішення, -
Позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд:
- визнати незаконною фактичну перевірку Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ), проведену Головним управлінням ДПС у Харківській області та оформлену Актами від 20.07.2023 (р/н №22246/20/42/РРО/3825207459 від 20.07.2023 та р/н №22242/20/42/РРО/3825207459 від 20.07.2023), скасувавши: 1. Податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 09.08.2023 №00242220708 на загальну суму штрафної санкції 10000.00 грн.; 2. Податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 09.08.2023 №00242210708 на загальну суму штрафної санкції 121542.00 грн.; 3. Податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 09.08.2023 №00242180708 на загальну суму штрафної санкції 65708.00 грн.; 4. Податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 09.08.2023 №00242160708 на загальну суму штрафної санкції 199065,40 грн.; 5. Податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 09.08.2023 №00242200708 на загальну суму штрафної санкції 104993,45 грн..
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24.01.2024 прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в зазначеній справі.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.03.2024 здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Представник відповідача в засідання прибув просив задовольнити клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про залишення позовної заяви без розгляду у справі №520/1697/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення.
Позивач в засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, поважність причин не прибуття 17.04.2024 та 19.05.2024 не повідомив.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Судом не встановлено перешкод для розгляду справи пов'язаних з неприбуттям позивача.
Таким чином суд приходить до висновку про можливість розгляду адміністративної справи за відсутності позивача.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.04.2024 розгляд клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду відкладено до надання позивачем клопотання про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою або закінчення п'ятиденного строку на усунення недоліків позовної заяви. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - залишено без руху та запропоновано позивачу подати до суду протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з доказами на підтвердження поважності причин його пропуску.
Крім того, роз'яснено позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде залишена без розгляду.
Матеріали справи свідчать, що копію ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 17.04.2024 року на адресу ОСОБА_1 було направлено засобами поштового зв'язку за адресою для листування зазначеною позивачем у позовній заяві, а саме: АДРЕСА_1 .
Проте, 16.05.2024 року поштове відправлення повернулось до суду без вручення у зв'язку із закінченням строку зберігання.
Станом на 17.05.2024 року вимоги суду, викладені в ухвалі суду від 17.04.2024 року, не виконані, недоліки позову у встановлений строк позивачем не усунені, із заявою про продовження процесуальних строків для надання часу на усунення недоліків позивач не звертався.
Поштове відправлення про інформування позивача про засідання 19.06.2024 повернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позначкою "адресат відсутній за вказаною адресою".
Згідно з пунктами 99, 110, 116 Правил надання послуг поштового зв'язку (затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року №270) рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою "Судова повістка"), рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об'єкта поштового зв'язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, який проживає разом з ним.
У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім'ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.
У разі коли адресат протягом трьох робочих днів після інформування його за телефоном (через Інтернет) або вкладення до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу (за винятком рекомендованих листів з позначкою "Судова повістка") не з'явився за одержанням такого відправлення, поштового переказу, він інформується повторно шляхом вкладення до абонентської поштової скриньки повідомлення з відміткою "Повторне" або інформується за телефоном шляхом надіслання смс-повідомлення (через Інтернет).
У разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження.
Відповідно до пункту 117 Правил надання послуг поштового зв'язку після закінчення, встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику.
Таким чином у разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім'ї і неможливістю вручити ним поштове відправлення протягом встановленого строку зберігання, воно повертається з відміткою - "за закінченням терміну зберігання" (крім виключень, визначених Правилами).
Згідно з пунктом 4 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день поставлення в поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Верховний Суд в ухвалі від 28.03.2023 по справі №215/3604/20 дійшов висновку, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Практика Європейського суду з прав людини, у своїх рішеннях, вказує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Так, у п. 41 рішенні Європейського Суду з прав людини «Пономарьов проти України» (заява №3236/03 від 03 квітня 2008 року) вказано, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, п. 27 рішення «Олександр Шевченко проти України» заява №8371/02 від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України» заява №50966/99 від 14 жовтня 2003 року).
Пунктом 8 частини 1 статті 240 КАС України встановлено, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Разом з цим, суд оцінює своєчасність звернення позивача до суду та наявність поважних причин пропуску строку звернення до суду.
Відповідно до частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Згідно з ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
Згідно з пунктом 56.19 статті 56 Податкового кодексу України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
У постанові від 27.01.2022 у справі № 160/11673/20 Верховний Суд сформулював такий правовий висновок.
Процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Верховний Суд у постанові від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19 відступив від висновку про застосування норми права, викладеного в постанові Верховного Суду від 03.04.2020 у справі №2540/2576/18, у частині того, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено, та сформулював правовий висновок, відповідно до якого норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як зазначено у позовній заяві, у відзиві на позовну заяву та підтверджується доданими до неї матеріалами, позивач скористався досудовим порядком вирішення спору та подав скаргу на податкові повідомлення-рішення від 09.08.2023 № 00242220708, № 00242210708, № 00242180708, № 00242160708, № 00242200708. За результатами розгляду скарги на зазначені рішення Державною податковою службою України прийнято рішення від 14.11.2023 про залишення скарги без розгляду.
Рішення Державної податкової служби України отримано позивачем засобами поштового зв'язку згідно з рекомендованим повідомленням про вручення 22.11.2023.
Отже, строк для звернення до суду з даним адміністративним позовом становить один місяць з дня закінчення процедури адміністративного оскарження.
Позовна заява датована 04.01.2024, одержана судом 18.01.2024, тобто подана після спливу встановленого строку для звернення до суду.
Заява на усунення недоліків з боку позивача не подавалась.
Принагідно суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.11.2022 у справі № 990/115/22, зазначила, зокрема, що:
- питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку;
- сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду в розумні строки, у зв'язку із запровадженням такого, не може вважатись поважною причиною пропуску цих строків.
Отже, процесуальна можливість для звернення з позовом до суду пов'язана з певним часовим проміжком, протягом якого така особа може реалізувати право на звернення без застосування до неї наслідків пропуску такого строку. В той же час, у випадку звернення до суду поза межами такого строку, до неї підлягають застосуванню відповідні правові наслідки встановлені законом, в даному випадку статтею 123 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 120/5780/20-а, від 02.12.2021 у справі № 640/20314/20.
Судом не встановлено переконливих фактичних обставин, які б свідчили про дійсні істотні перешкоди чи труднощі для звернення позивача до суду за захистом своїх прав протягом строку, який був об'єктивно необхідним для подання позовної заяви до суду.
За приписами ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з частиною другою статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви сплив без надходження від позивача будь-яких документів.
Суд звертає увагу позивача, що відповідно до пункту 2 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» в разі повернення заяви або скарги сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила.
Згідно з п.7 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статті 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.
Відтак, суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.
Керуючись ст.ст. 122, 123, 180, 240, 243, 248, 250, 256, 294, 295, 297 КАС України, суд, -
Клопотання представника Головного управління ДПС у Харківській області про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 520/1697/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено та підписано 21.06.2024.
Суддя Супрун Ю.О.