Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
21 червня 2024 р. № 520/7076/24
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шляхова О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Харківської митниці (вул. Миколаївська, буд. 16-Б, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61005, код ЄДРПОУ 44017626) про визнання протиправним та скасування рішення, -
Позивач - Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської митниці, в якому просить суд:
- скасувати рішення про коригування заявленої митної вартості товарів від 13.12.2023 №UА807000/2023/000675/2.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що оскаржуване рішення Харківської митниці про коригування митної вартості товарів є протиправним та таким, що винесене з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 25.03.2024 у справі відкрито спрощене провадження та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, позивачу - відповідь на відзив.
Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що рішення про коригування митної вартості №UA807000/2023/000675/2 від 13.12.2023 винесено на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначений нормами МК України та інших підзаконних нормативних актів, а також з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення, тому обставини для його скасування відсутні.
Позивач, не погодившись з відзивом, надав відповідь на відзив, де додатково аргументував вимоги позовної заяви та просив суд їх задовольнити.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Справа розглянута з урахуванням строків перебування судді на лікарняному.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши викладені сторонами обставини справи та надані на їх підтвердження докази, суд прийшов до наступного.
Між позивачем - Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та Hong Kong Yick Sai Tat Trading Limited, Room 1606,16/F., Nan Fung Centre, 264-298 Castle Peak Road, Tsuen Wan 03.05.2019 укладено Контракт № 0305/2019.
13.12.2023 позивачем до Харківської митниці Держмитслужби подано митну декларацію №UA807200/2023/017540 (23UA807200017540U7) щодо оформлення товару - « 1 Декоративна плівка ПВХ товщиною до 1мм вміст пластифікатора 5%, у рулонах, не пориста, не армована, без підкладки,...».
На підтвердження заявленої у митній декларації №UA807200/2023/017540 від 13.12.2023 митної вартості товару, яка становить 74043,74 доларів США та відповідно 2738589,05 грн. разом з декларацією позивачем до митного органу надані наступні документи, а саме: сертифікат про походження товару № 23C4401A1243/05862 від 25.09.2023; залізнична накладна внутрішнього сполучення №31502707 від 25.11.2023; залізнична накладна внутрішнього сполучення №31502714 від 25.11.2023; банківський платіжний документ № 23 від 11.11.2022; рахунок про надання транспортно-експед. послуг №4180 від 17.10.2023; рахунок про надання транспортно-експед. послуг №4182 від 17.10.2023; банківський платіжний документ щодо оплати транспортно-експед. послуг № 7027 від 12.12.2023; банківський платіжний документ щодо оплати транспортно-експед. послуг № 7028 від 12.12.2023; довідка транспортних витрат б/н від 17.10.2023; комерційна пропозиція б/н від 01.11.2023; доповнення до зовнішньо-економічного договору № дод.1 від 24.12.2019; доповнення до зовнішньо-економічного договору № дод.3 від 15.04.2020; доповнення до зовнішньо-економічного договору № дод.5 від 16.08.2021; доповнення до зовнішньо-економічного договору № дод.6 від 24.12.2021; доповнення до зовнішньо-економічного договору № дод.7 від 28.12.2023; доповнення до зовнішньо-економічного договору № дод.29 від 11.11.2022; зовнішньо-економічний договір № 0305/2019 від 03.05.2019; договір перевезення № C852/23 від 29.08.2023; «лист т/ф» б/н від 01.11.2023; «опис крайки 0,15» б/н від 21.02.2022; «опис плівки 0,18» б/н копія митної декларації країни-відправлення №531620230161933162 від 08.09.2023.
13.12.2023 Харківською митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UА807000/2023/000675/2.
Коригування митної вартості здійснено за другорядним (резервним) методом у відповідності до ст. 64 МК України. Розрахунок митної вартості складає - 1,79 дол. США/кг, задекларований рівень митної вартості - 1,4852 дол. США/кг.
Джерелом інформації для даного рішення стала наявна в митному органі інформація за фактом митних оформлень ЄАІС: ЕМД №UA500500/2023/036625 від 17.10.2023.
Не погоджуючись з наведеним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.
Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України (далі по тексту - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Відповідно до ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. (ч. 1 ст. 53 МК України).
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч. 2 ст. 53 МК України).
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (ч. 3 ст. 53 МК України).
Згідно з ч.5 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відповідно до ч.1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Згідно з п.1 ч.4 ст.54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 5 статті 54 Митного кодексу України встановлено, що митний орган має право упевнитися в достовірності та точності будь-якої заяви, документа, рахунку поданих для цілей визначення митної вартості.
Так, відповідач має повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару, за наявності підстав сумніву митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.
Аналогічний правовий висновок зазначено Верховним Судом в постанові від 15 серпня 2019 року у справі №826/19400/15.
Згідно з ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З матеріалів справи вбачається, що позивач надав розширений пакет документів для підтвердження правильності та достовірності визначення ним митної вартості задекларованих товарів.
Щодо посилань відповідача про розбіжності у документах про невключення усіх складових до розрахунку митної вартості.
Відповідно до п.3.1 контракту №0305/2019 від 03.05.2019 позивачем обрано базис поставки FOB, Guangzhou, China.
Згідно коносаменту DO723080426 умовами поставки зазначено FOB Яньтянь Гданськ, а згідно залізничних накладних 31502714, 31502707 станцією відправлення значиться порт Гливиці.
Згідно умов п.3.1 контракту від 03.05.2019 №0305/2019 передбачено, що продавець постачає покупцю товари, що продаються по цьому контракту на умовах FOB, Guangzhou, Україна, якщо інше не обумовлено у додатках.
Згідно додатку від 11.11.2022 №29 сторони за контрактом передбачили умови поставки FOB YANTIAN.
Згідно коносаменту від 08.09.2023 №D0723080426, передбачено «port of loading YANTIAN, CHINA», «рlace of delivery GDANSK POLAND». контейнер №MRSU3829856, № MSКU9575125 для виїзду з порту Gdansk, Poland до пункту-переходу Мостиська-Пшемисль (Польща) оформлену транзитну декларацію Т1 від 03.12.2023 №MRN23PL322080NU699U54, від 03.12.2023 №MRN23PL322080NU699U03 та Delivery order від 11.10.2023 та від 11.10.2023.
Транзитна декларація Т1 від 03.12.2023 №MRN23PL322080NU699U54, від 03.12.2023 №MRN23PL322080NU699U03 оформлена на весь маршрут слідування Gdansk, Poland - Medyka/Мостиська-Пшемисль (Польща). Пункт-переходу відображається в графі №53 транзитній декларації.
Компанія ТОВ «НАВІС ГРУП» організовував надання послуг з транспортування по території Польщі через лінію МАЕРСК, яка самостійно залучає залізничного перевізника.
Згідно СМГС від 25.11.2023 №31502714 та від 25.11.2023 №31502707 відправником у Польщі є ПЦЦ «Интермодаль». Перевезення контейнерів з портів Гданськ/Гдиня до залізничних терміналів у Глівіце (Польща) здійснюється власними силами підрядника, залученого лінією МАЕРСК без відомостей щодо внутрішнього переміщення по території Польщі. Інформація щодо станції відправлення у СМГС від 25.11.2023 №31502714 та від 25.11.2023 №31502707 відповідає місцю формування залізничного складу (залізничний термінал).
Рахунок від 17.10.2023 №4180 та довідка про транспортні витрати від 17.01.2023 відображають витрати за межами території України на умовах FOB YANTIAN, CHINA до кордону України, Мостиська (Польща).
При цьому, суд зазначає, що зазначені вище обставини, ніяким чином не впливають на складові до розрахунку митної вартості.
Таким чином, умови поставки відповідають наданим документам під час митного оформлення, а твердження відповідача про розбіжності у документах є безпідставними.
Відносно посилань про не зазначення географічного пункту за умови поставки FOB.
Позивачем у заяві від 01.03.2024 до митного органу повідомлялося, що згідно митної декларації країни відправлення від 08.09.2023 №531620230161933162 вбачається, що у колонках зазначено: «Умови постачання (3) FOB», «Порт відправлення (470601) Яньтянь», та «Порт доставки (POL006) Польща (Гданськ)», що відповідає умовам поставки FOB YANTIAN згідно п.3.1 контракту від 03.05.2019 №0305/2019, а також перевізним документам виданим експедитором: рахунок-фактурою про транспортні витрати від 17.10.2023, довідкою про транспортні витрати від 17.10.2023 та коносаментом від 08.09.2023 №D0723080426.
Щодо ненадання декларантом документів щодо вартісних характеристик від виробника товару (прайс-листи, калькуляція), з цього приводу, суд зазначає наступне.
Документи щодо вартісних характеристик від виробника товару (прайс-листи, калькуляція) складаються виробником товару у процесі здійснення його господарської діяльності та не є технічними, товаросупровідними документами або документами, що засвідчують якість товару. Обов'язкової вимоги щодо отримання від суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності - виробника товару вказаної вище документації чинним законодавством, що регулює порядок виконання зовнішньоекономічних операцій, не передбачено. Таким чином, відомості, наведені у вказаних документах виробника товару, не мають імперативного характеру, а отже у разі їх наявності можуть прийматися митними органами лише до уваги як додаткове джерело інформації.
У свою чергу, прайс-лист не є обов'язковим документом. Прайс-лист - це перелік пропозицій товару та цін, який не може вважатися первинним документом.
Вказана позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 27.01.2022 у справі № 810/3667/15.
Крім того, в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товару, жодним чином не доведено та не зазначено про неможливість визначення митної вартості товару за основним методом без таких документів.
Згідно до поданої заяви від 01.03.202 позивач зазначав, що декларант надає каталог від виробника товару за контрактом Hong Kong Yick Sai Tat Trading Limited.
При цьому, декларант надав і прайс-листи від 11.11.2022 та від 27.02.2024.
Щодо тверджень відповідача, що транспортні документи, які були зазначені декларантом, не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів
Листом від 28.02.2024 експедитор ТОВ "НАВІС ГРУП" повідомив, що не може надати договір щодо морського перевезення згідно коносаменту DO723080426 та договір ВС/77/2022-ЦЮ, зазначений в залізничних накладних 31502714, 31502707, оскільки сторони умовами договору передбачили зобов'язання про не розголошування інформації будь-якій третій стороні без попередньої письмової згоди іншої сторони по даному договору. За інформацією наданою сторонами, останні не надали згоду про поширення транспортного договору щодо морського перевезення згідно коносаменту DO723080426 та договору ВС/77/2022-ЦЮ, зазначений в залізничних накладних 31502714, 31502707».
Разом з тим, згідно до d3004, d3007, d4301, d3005 графи 44 поданої митної декларації від 13.12.2023 №23UA807200017561U5 позивач надавав відповідачу рахунок-фактуру про транспортні витрати від 17.10.2023, довідку про транспортні витрати від 17.10.2023, договір транспортних послуг від 29.08.2023, платіжну інструкцію від 12.12.2023 №7027 та від 12.12.2023 №7028 про транспортні витрати.
Таким чином, позивач відповідно до п.6 ч.2 ст.53 МК України подав документи, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Відповідно до частини 2 статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування причин, через які, заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано.
Так, митним органом прийнято рішення Харківської митниці про коригування митної вартості товарів від 13.12.2023 №UА807000/2023/000675/2.
Згідно зі ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Відповідно до положень пунктів 2,4 частини другої статті 55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити зокрема наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
При цьому, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598).
Таким чином, у рішеннях про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
У постанові Верховного суду від 25 травня 2021 року у справі №520/10386/2020 вказав, що резервний метод не вимагає від митного органу доведення подібності (аналогічності) товарів, однак зазначений метод повинен ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях і це ґрунтування повинне бути підтвердженим в рішенні про коригування митної вартості.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 13 січня 2022 року у справі №520/11061/2020 зазначив, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосування другорядних методів.
Таким чином, рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим та прийнятим без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень.
З огляду на викладене, рішення про коригування митної вартості товарів від 13.12.2023 №UА807000/2023/000675/2 є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Харківської митниці (вул. Миколаївська, буд. 16-Б, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61005, код ЄДРПОУ 44017626) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Скасувати рішення Харківської митниці (код ЄДРПОУ 44017626) про коригування заявленої митної вартості товарів від 13.12.2023 №UА807000/2023/000675/2.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Шляхова