вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua
21 червня 2024 року Справа № 480/784/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Павлічек В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/784/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
Позивач, ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі по тексту - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, викладену в рішенні № 18001-38401346 від 28.10.2023, у призначенні та виплаті ОСОБА_1 , страхової виплати відповідно до частини 5 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування", що дорівнює сорока розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом на день настання права на страхову виплату, у зв'язку із смертю чоловіка ОСОБА_2 , яка сталася ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок нещасного випадку на виробництві;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , страхову виплату відповідно до частини 5 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" у вигляді одноразової допомоги сім'ї потерпілого у сумі, що дорівнює сорока розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом на день настання права на страхову виплату, у зв'язку із смертю чоловіка ОСОБА_2 , яка сталася ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок нещасного випадку на виробництві.
Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що позивач є дружиною загиблого внаслідок нещасного випадку на виробництві ОСОБА_2 . Позивач звернулася із заявою до відповідача про призначення одноразової допомоги, відповідно до частини 5 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування". Однак, рішенням їй відмовлено у призначенні такої допомоги, у зв'язку з не підтвердженням факту реєстрації місця проживання за однією адресою. Позивач не погоджується з таким рішенням відповідача та вважає його протиправним.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику сторін та встановлено строк відповідачу для подання відзиву та доказів, які наявні у відповідача, а також встановлено строк позивачу для подання відповіді на відзив, а відповідачу заперечення. Крім того даною ухвалою було витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області належним чином завірені копії матеріалів особової справи потерпілого ОСОБА_2 .
На виконання вимог суду представником відповідача надано суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в їх задоволенні, зокрема, зазначивши, що за результатами опрацювання наданих документів встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 під час виконання працівниками акціонерного товариства «Сумиобленерго» своїх службових обов'язків стався нещасний випадок зі смертельними наслідками. в результаті якого загинув, зокрема, ОСОБА_2 . Дата його смерті у свідоцтві про смерть - ІНФОРМАЦІЯ_1. У акті Н-1/П місце проживання та реєстрації потерпілого ОСОБА_3 зазначено: АДРЕСА_1 . Згідно з інформацією на запит № 14.03-08/259903: адреса місця проживання ОСОБА_2 - АДРЕСА_1 ; дата реєстрації - 26.07.1994; зняття з реєстрації - 20.05.2023. У довідці № 14.03-08/192226 зазначено, що місце проживання ОСОБА_1 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 . Отже, надані для призначення одноразової допомоги сім'ї у зв'язку зі смертю годувальника документи не підтверджують факт реєстрації місця проживання за однією адресою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Враховуючи вищезазначене, для призначення ОСОБА_1 одноразової допомоги на сім'ю у зв'язку зі смертю ОСОБА_2 підстави відсутні, тому рішенням від 28.10.2023 № 18001-38401346 заявниці відмовлено в її призначенні (а.с. 48-51).
Також представником відповідача надано суду витребувані докази.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_2 , працював в Акціонерному товаристві "Сумиобленерго" та ІНФОРМАЦІЯ_1 року загинув на польовій дорозі між населеними пунктами Юнаківка та Велика Рибиця (поблизу населеного пункту Садки) Сумського району Сумської області внаслідок обстрілу збройними силами рф службового автомобіля підприємства Mitsubishi L200, д.н. НОМЕР_1 , під час виконання своїх посадових обов'язків. Вказаний факт засвідчено відповідним актом від 31.07.2023 року спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 19 травня 2023 року об 11 год 00 хв (а.с. 41 (зворотній бік)-46).
20.05.2023 року видано свідоцтво про смерть ОСОБА_2 серії НОМЕР_2 із зазначенням дати смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 39 (зворотній бік).
Згідно свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 , ОСОБА_1 є дружиною померлого ОСОБА_2 (а.с. 38). Шлюб було зареєстровано 20.08.1994 року, про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблено запис за № 34.
17.10.2023 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області із заявою про призначення страхової виплати у зв'язку зі смертю годувальника (а.с. 30 (зворотній бік)-31).
Рішенням Головного управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області від 28.10.2023 року № 18001-38401346 було відмовлено позивачу в призначенні одноразової допомоги на сім'ю, у зв'язку зі смертю годувальника (а.с. 9, 40). Рішення мотивовано тим, що за наявними документами не підтверджується факт реєстрації місця проживання за однією адресою померлого ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Не погодившись з даним рішенням відповідача, позивач звернулася до суду з даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров'я визначено Законом України від 23.09.1999 № 1105-XIV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон №1105-ХІV).
Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючим громадянам щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, у разі нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, охорони їхнього життя та здоров'я, визначає Законом України від 23.09.1999 № 1105-XIV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон №1105-ХІV).
Згідно ч. 5 статті 36 Закону №1105-XIV у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві його сім'ї виплачуються:
1) одноразова допомога його сім'ї у сумі, що дорівнює сорока розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом на день настання права на страхову виплату;
2) одноразова страхова виплата кожній особі, яка мала право на одержання утримання від потерпілого, а також його дитині, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після смерті потерпілого, у сумі, що дорівнює восьми розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом на день настання права на страхову виплату.
Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону №1105-ХІV для призначення страхових виплат потерпілий або особи, які мають право на такі виплати у разі смерті потерпілого, подають до уповноваженого органу управління в електронній формі через Єдиний державний вебпортал електронних послуг або веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України заяву про призначення виплати (особисто або через уповноваженого представника) за формою, затвердженою правлінням Пенсійного фонду України.
Заява може бути подана до Пенсійного фонду України у формі паперового документа.
Згідно ч. 2 ст. 37 Закону №1105-ХІV (у редакції чинній на час розгляду відповідачем заяви позивача) Територіальні органи уповноваженого органу управління приймають рішення про призначення страхових виплат на підставі заяви та отриманих шляхом автоматизованого обміну наявними даними між інформаційно-комунікаційними системами органів державної влади, підприємств, установ, організацій:
1) акта розслідування нещасного випадку або акта розслідування професійного захворювання за встановленими формами;
2) даних про встановлення інвалідності та ступеня втрати професійної працездатності;
3) даних Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження особи, яка має право на виплати, та її походження, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть потерпілого та інших актів цивільного стану, необхідних для призначення страхових виплат;
4) даних реєстру застрахованих осіб та реєстру страхувальників Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування про працевлаштування, нараховану заробітну плату (дохід) і сплату страхових внесків та інших даних, необхідних для призначення виплат;
5) наявних даних Єдиного державного демографічного реєстру про реєстрацію місця проживання;
6) даних органів реєстрації про реєстрацію місця проживання;
7) даних Єдиної державної електронної бази з питань освіти про навчання;
8) даних Державного реєстру боржників про виплату аліментів;
9) даних Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб щодо статусу внутрішньо переміщеної особи;
10) даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Статтею 38 Закону №1105-ХІV визначено, що територіальні органи уповноваженого органу управління розглядають справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або заінтересованої особи і приймають відповідні рішення протягом 10 календарних днів, не враховуючи дня надходження зазначених документів.
Рішення оформлюється постановою, в якій зазначаються дані про осіб, які мають право на страхові виплати, розміри виплат на кожного члена сім'ї та строки їх здійснення або обґрунтування відмови у виплатах; до постанови додаються копії необхідних документів.
Відповідно до статті 39 Закону №1105-ХІV уповноважений орган управління відмовляє у здійсненні страхових виплат і наданні соціальних послуг застрахованому, якщо: 1) потерпілий вчиняв дії, а також бездіяльність (приховування захворювань, невиконання рекомендацій лікаря), що сприяли настанню страхового випадку; 2) роботодавець, інші органи, що беруть участь у встановленні страхового випадку, або потерпілий надали уповноваженому органу управління завідомо неправдиві відомості про страховий випадок; 3) застрахована особа вчинила умисне кримінальне правопорушення, що призвело до настання страхового випадку.
Уповноважений орган управління відмовляє у здійсненні страхових виплат і наданні соціальних послуг застрахованій особі, якщо нещасний випадок згідно із законодавством не визнаний пов'язаним з виробництвом.
Пунктом 4 прикінцевих та перехідних положень Закону №1105-ХІV установлено, що нормативно-правові та розпорядчі акти Фонду соціального страхування України діють до затвердження відповідних рішень Пенсійним фондом України.
Порядок призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затверджений постановою правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 № 11 (далі по тексту - Порядок № 11).
Відповідно до п. 5.1 Порядку № 11, для призначення одноразової допомоги та щомісячної страхової виплати в разі смерті потерпілого членами сім'ї та особами, які мають право на виплати, до управління (відділення) виконавчої дирекції Фонду подаються: заяви (колективна чи індивідуальні), для призначення страхових виплат за встановленою виконавчою дирекцію Фонду формою; копії паспорта; копії реєстраційного номера облікової картки платника податків (ідентифікаційного номера) або сторінки паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (ідентифікаційного номера) та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); копії свідоцтва органу реєстрації актів цивільного стану про смерть потерпілого; копії документів, що підтверджують родинні зв'язки померлого потерпілого (свідоцтво про шлюб потерпілого, свідоцтво про народження його дітей, у разі призначення виплати батькам потерпілого подається свідоцтво про народження потерпілого); довідка про реєстрацію місця проживання (у разі відсутності відмітки про реєстрацію місця проживання в документах, що засвідчують особу).
Для отримання одноразової допомоги на сім'ю дружиною (чоловіком) або дитиною, реєстрація їх місця проживання повинна співпадати з реєстрацією місця проживання померлого потерпілого.
З матеріалів справи суд вбачає, що рішенням Головного управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області від 28.10.2023 року № 18001-38401346 було відмовлено позивачу в призначенні одноразової допомоги на сім'ю, у зв'язку зі смертю годувальника, оскільки за наявними документами не підтверджується факт реєстрації місця проживання за однією адресою померлого ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 40).
Так, у акті від 31.07.2023 року спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 19 травня 2023 року об 11 год 00 хв, місце проживання та реєстрації потерпілого ОСОБА_3 зазначено: АДРЕСА_1 (а.с. 42).
Згідно з інформацією на запит від 28.06.2023 № 14.03-08/259903: адреса місця проживання ОСОБА_2 - АДРЕСА_1 ; дата реєстрації - 26.07.1994; зняття з реєстрації - 20.05.2023 (а.с. 37 (зворотній бік).
При цьому у довідці про реєстрацію місця проживання від 13.10.2021 № 14.03-08/192226 зазначено, що місце проживання ОСОБА_1 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 )а.с. 41).
Проте суд зазначає, що частина 2 ст. 3 Сімейного кодексу України передбачає, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік, у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.
Відповідно до ч. 4 ст. 3 Сімейного кодексу України сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Згідно ч.1 ст. 21 Сімейного кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, сформованій у Постанові від 23.09.2021 року по справі №204/6931/20, під спільним проживанням слід розуміти постійне фактичне мешкання чоловіка та жінки за однією адресою, збереження ними у такому житлі переважної більшості своїх речей, зокрема, щоденного побутового вжитку, сприйняття ними цього місця проживання як свого основного.
Конституційний Суд України у рішенні від 03 червня 1999 року №5-рп/99 визначив, що до членів сім'ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт тощо.
В свою чергу ч. 1 ст. 29 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), встановлює, що місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Згідно частини 6 статті 29 ЦК України, фізична особа може мати кілька місць проживання.
Отже, постійне проживання особи не завжди може співпадати з місцем її реєстрації.
Крім того, в Постанові від 05.02.2020 року в справі №712/7830/16-ц, Верховний Суд зауважив, що факт реєстрації (проживання) жінки та чоловіка за однією адресою не є ні головною, ні обов'язковою ознакою наявності фактичного шлюбу.
Отже, з огляду на норми Закону №1105-ХІV та Сімейного кодексу України, у цьому випадку достатньою умовою для призначення одноразової допомоги на сім'ю є факт перебування позивача в шлюбних відносинах з померлим, що підтверджується відповідним свідоцтвом про шлюб, копія якого наявна у матеріалах справи.
Таким чином, суд доходить висновку, що відмовляючи позивачу у призначенні одноразової допомоги з підстав не підтвердження факту місця проживання за однією адресою померлого ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , відповідач діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що визначені законодавством.
А відтак, позовні вимоги позивача є обгрунтованими та підлягають задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 28.10.2023 року № 18001-38401346; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 страхову виплату відповідно до частини 5 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" у вигляді одноразової допомоги сім'ї потерпілого у сумі, що дорівнює сорока розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом на день настання права на страхову виплату, у зв'язку із смертю її чоловіка ОСОБА_2 , яка сталася ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок нещасного випадку на виробництві.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи положення ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області суму судового збору в розмірі 1211,20 грн., сплаченого згідно квитанції від 01.02.2024 № 0.0.3447377636.1 (а.с. 8).
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 28.10.2023 року № 18001-38401346.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, 43, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) страхову виплату відповідно до частини 5 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" у вигляді одноразової допомоги сім'ї потерпілого у сумі, що дорівнює сорока розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом на день настання права на страхову виплату, у зв'язку із смертю її чоловіка ОСОБА_2 , яка сталася ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок нещасного випадку на виробництві.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, 43, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) суму судового збору в розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.).
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.О. Павлічек