про повернення позовної заяви
21 червня 2024 року Справа № 480/5317/24
Cуддя Сумського окружного адміністративного суду Савицька Н.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
До Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, і просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ПФУ в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Степана Бандери, 43, код ЄДРПОУ 21108013) від 22.05.2024 № 084050016852 про відмову в призначенні ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії по інвалідності II групи;
- зобов'язати Головне управління ПФУ в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Степана Бандери, 43, код ЄДРПОУ 21108013) призначити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію по інвалідності II групи, починаючи з дати її встановлення.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд повертає її позивачу, виходячи із наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно частини першою статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Частиною четвертою статті 59 КАС України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Частиною шостою статті 59 КАС України передбачено, що оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
Таким чином, сторона у справі має право на звернення до суду із позовною заявою через представника лише на підставі документу, що посвідчує його повноваження у визначеному законом порядку.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.
Згідно із частиною першою статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Ордером є письмовий документ, що у випадках, установлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням і повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера (частина друга статті 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність).
Відповідно до підпункту 12.4 пункту 12 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41 (далі - Положення), ордер містить наступні реквізити, зокрема назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом, із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Зміст наведених норм дає підстави для висновку, що законодавець чітко відокремив судові органи як такі, що повинні бути окремо зазначені в ордері на надання правової допомоги, зокрема в графі Назва органу, в якому надається правова допомога. Тому у разі надання адвокатом правової допомоги в суді ордер має містити назву суду, у якому він надає правову допомогу.
З матеріалів справи вбачається, що позовну заяву, подану до суду через систему "Електронний суд", підписано електронним цифровим підписом адвоката Кіптіли Марини Миколаївни, як представником ОСОБА_1 .
На підтвердження повноважень Кіптіли Марини Миколаївни додано до позову копію ордера від 20.12.2023 Серії АЕ № 1248678, в якому зазначено назву органу, у якому надається правова допомога "У всіх органах державної влади, місцевого самоврядування, підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності та підпорядкування, судах всіх інстанцій".
Отже в наданому ордері в графі "Назва органу, в якому надається правова допомога", не зазначено конкретної назви суду, в якому адвокат надає правову допомогу, а тому такий ордер не можна визнати документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги позивачу у Сумському окружному адміністративному суді.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 у справі № 9901/939/18 виснувала про те, що якщо в ордері не зазначено конкретної назви суду, у якому адвокат надає правову допомогу, такий ордер не можна визнати документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги.
При цьому слід зауважити, що в ордері, який був предметом розгляду у справі № 9901/939/18, зазначено, що адвокат надає правову допомогу у всіх органах, установах, організаціях та підприємствах, а також судах у всіх без винятку справах.
Відтак, згідно сформованого висновку Великої Палати Верховного Суду, в разі надання адвокатом правової допомоги в суді, в ордері має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема суду.
Аналогічна позиція суду викладена в ухвалах Верховного Суду від 13.07.2022 року по справі № 160/8219/21, від 02.11.2022 року по справі № 640/1622/20, від 30.11.2022 року по справі № 640/3348/22 та від 23.02.2023 року по справі № 320/1065/22.
Також суддею враховано позицію Верховного Суду зазначену в постанові від 17 серпня 2020 року по справі № 911/2636/19, в якій зазначено, що на сьогодні існує дві постанови, в яких Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок, що в разі надання адвокатом правової допомоги в суді в ордері має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема суду. При цьому, Велика Палата Верховного Суду не визнає ордер документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги, якщо в графі "Назва органу, в якому надається правова допомога" зазначено, що адвокат надає правову допомогу: 1) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності і підпорядкування (справа № 990/847/18), 2) у всіх органах, установах, організаціях та підприємствах, а також судах у всіх без винятку справах (справа № 9901/939/18). Крім того, вказано, що Велика Палата Верховного Суду не відступала від висновку, викладеного у постанові від 03.07.2019р. у справі № 9901/939/18. Також, зазначено, що правова позиція, що сформульована Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 14.11.2019р. у справі № 910/1669/19, не застосовується у цій справі, оскільки в ній суд не посилався на постанову Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 9901/939/18, висновки якої враховуються при перегляді цієї справи. Верховним Судом вказано, що визначення підстави для повернення апеляційної скарги - відсутність в ордері назви конкретного суду є правильним.
Згідно з п. 3 ч. 4 ст. 169 Кодексу позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Враховуючи викладене, суд повертає позовну заяву позивачу, як таку, що підписана особою, яка не підтвердила свої повноваження щодо її підписання.
Оскільки позовна заява з додатками у паперовому вигляді до суду не подавалась, а сформована в системі “Електронний суд”, суд обмежується лише процесуальним рішенням про її повернення.
Разом з тим, ч. 8 ст. 169 КАС України передбачено, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії і додані до неї документи - повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в п'ятнадцятиденний строк з дня складання ухвали.
Суддя Н.В. Савицька