21 червня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/17696/23
Полтавський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Довгопол М.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Стислий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 , в якій просив:
- визнати незаконним не нарахування та не виплату В/Ч НОМЕР_1 позивачу додаткової винагороди військовослужбовця за період з 05.04.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2023 по 16.07.2023, відповідно до Постанови КМУ від 28 лютого 2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” виходячи з розрахунку 100 000 гривень;
- визнати незаконним не нарахування та не виплату В/Ч НОМЕР_1 позивачу додаткової винагороди військовослужбовця за період з 17.07.2023 р. по 30.09.2023 р. відповідно до Постанови КМУ від 28 лютого 2022 р. № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” виходячи з розрахунку 30000 грн;
- зобов'язати В/Ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду військовослужбовця за період з 05.04.2022 по 31.12.2022 та з 01.01.2023 по 16.07.2023 відповідно до Постанови КМУ від 28 лютого 2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” виходячи з розрахунку 100 000 гривень з урахуванням раніше отриманої суми додаткової грошової винагороди;
- зобов'язати В/Ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду військовослужбовця за період з 17.07.2023 по 30.09.2023 відповідно до Постанови КМУ від 28 лютого 2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” виходячи з розрахунку 30000 гривень з урахуванням раніше отриманої суми додаткової грошової винагороди.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивач у періоди з 05.04.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2023 по 16.07.2023 залучався до здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії , перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, а тому набув право на отримання додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, однак відповідач не здійснив виплату такої винагороди. Також позивач зауважував, що винагорода за період з 16.05.2023 по 19.05.2023 йому вираховувалася з розрахунку 70 тис. грн, що не передбачено чинним законодавством. Крім того, вказував, що за період з 19 липня 2023 року по 17 серпня 2023 року , вересень 2023 року позивачу не було виплачено грошове забезпечення в розмірі 30 000 грн.
Звертав увагу на те, що відповідно до витягів із наказів № 119 від 12.05.2022, № 138 від 31.05.2022 позивач з 12 травня 2022 року по 20 травня 2022 року та з 31 травня 2022 року по 01 червня 2022 року перебував у шпиталі у зв'язку з пораненнями, які отримав у результаті участі в бойових діях, а отже має право на доплату у розмірі 100000 грн відповідно до кількості днів, які провів у шпиталі. Також перебував на лікуванні з 20.05.2023 по 16.06.2023, але йому виплачено грошове забезпечення лише по 14.06.2023, тобто не доплачено за 2 дні лікування. Крім того, позивач з 16.06.2023 по 16.07.2023 перебував у відпустці у зв'язку з пораненням, отриманим під час захисту Батьківщини, однак за цей період не отримав грошове забезпечення у розмірі до 100000 грн.
Отже, вважає, що набув права на виплату збільшеної додаткової винагороди, а негативні наслідки недотримання внутрішньої процедури призначення такої винагороди не можуть перекладатися на військовослужбовця.
2. Стислий зміст заперечень відповідача
Відповідач позов не визнав та у відзиві на адміністративний позов /а.с. 65 - 68/ зазначив, що позивачу нараховано та виплачено грошове забезпечення за період з 05.04.2022 по 30.09.2023 у відповідності до чинного законодавства та поданих рапортів командиром підрозділу, постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, окремого доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 № 912/в/29 у ЗСУ, наказу МОУ від 07.06.2018 № 260. Відповідно до наказів командира Військової частини НОМЕР_1 від 15.05.2022 № 149, від 20.06.2022 № 202, від 13.07.2022 № 298 з липня 2022 по лютий 2023 року відбувалась виплата без рапортів та наказів, від 13.03.2023 № 227, від 07.04.2023 №456, від 11.05.2023 № 641, від 12.06.2023 № 768 було здійснено виплату додаткової винагороди в розмірі 30 000 грн, що підтверджується довідкою-витягом від 30.10.2023 № 1047 за період лютий 2022 року - вересень 2023 року, наданою позивачем. Рапорт командира підрозділу за участь у бойових діях позивача щодо виплати в розмірі 100 тис грн (до 700000 грн з урахуванням раніше сплаченої винагороди до 30000 грн) поданий лише за період з 01.04.2022 по 05.04.2022 та 16.05.2023 - 19.05.2023 пропорційно дням участі в бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони), що підтверджується наказами командира військової частини НОМЕР_1 від 13.06.2022 № 194, від 15.06.2023 № 790 та довідкою-витягом від 30.10.2023 № 1047. Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 15.09.2023 № 1171 було здійснено виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 грн за отримане поранення за період стаціонарного лікування в закладах охорони здоров'я з 20.05.2023 по 14.06.2023.
Інші підтверджуючі документи за період з 05.04.2022 по 30.09.2023 щодо виплати додаткової винагороди в розмірі до 100000 грн у військової частини НОМЕР_1 відсутні, рапортів командира підрозділу з 05.04.2022 по 30.09.2023 на виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 грн не було. Докази підтвердження про участь у виконанні бойових завдань за період квітень 2022 - липень 2023 року у відповідача відсутні.
Виходячи із зазначеного, вважає, що командир військової частини НОМЕР_1 діяв у межах наданих повноважень згідно чинного законодавства.
3. Процесуальні дії по справі
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.12.2023 позовну заяву залишено без руху /а.с. 54/.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.12.2023 заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду - задоволено, поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом у справі № 440/17696/23, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/17696/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) /а.с. 60 - 61/.
Ухвалою суду від 14.05.2024 клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено частково. Витребувано від Військової частини НОМЕР_1 : 1) належним чином засвідчені копії усіх : - наказів по особовому складу та по стройовій частині щодо проходження служби ОСОБА_1 за період з 05.04.2022 по 30.09.2023, послужного списку ОСОБА_1 ; - бойових наказів (бойових розпоряджень), що стосувалися ОСОБА_1 , за період з 05.04.2022 по 30.09.2023; - журналу бойових дій або журналу ведення оперативної обстановки або бойових донесень (підсумкове, термінове, позатермінове) або постової відомості (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад) в частині проходження військової служби ОСОБА_1 за період з 05.04.2022 по 30.09.2023; - рапортів (донесень) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань стосовно ОСОБА_1 за період з 05.04.2022 по 30.09.2023; - довідок керівника органу військового управління, штабу угруповання військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу), до яких для виконання завдань був відряджений ОСОБА_1 , про підтвердження безпосередньої участі відрядженого військовослужбовця у бойових діях або заходах, за період з 05.04.2022 по 30.09.2023; - довідок про безпосередню участь ОСОБА_1 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, за період з 05.04.2022 по 30.09.2023; - довідок про обставини травми щодо ОСОБА_1 за період з 05.04.2022 по 30.09.2023; 2) письмові пояснення щодо правових підстав не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди за період з 15.06.2023 по 30.09.2023 відповідно до Постанови КМУ від 28 лютого 2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану”, із зазначенням обов'язків, які виконував ОСОБА_1 у цей період, докази на підтвердження пояснень; 3) копії директиви Міністра оборони України від 18.04.2022 N 248/1529, окремого доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 N 912/з/29 ( за наявності) /а.с. 84 - 85/.
20.05.2024, 10.06.2024 та 13.06.2024 відповідачем надано до суду частину витребуваних доказів.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини.
ОСОБА_1 з 06.11.2020 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , що не заперечується сторонами та підтверджується військовим квитком НОМЕР_2 /а.с. 15/.
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 24.02.2022 № 45 (по стройовій частині) вирішено вважати такими, що вибули для безпосередньої участі в бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, захисту населення та інтересів держави і заходів із правового режиму воєнного стану на території Чернігівської області з 24.02.2022 військовослужбовців механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , зокрема, солдата ОСОБА_1 /а.с. 165/.
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 05.04.2022 № 80 (по стройовій частині) особовий склад військовослужбовців механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , вирішено вважати такими, що вибули для безпосереднього здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, захисту населення та інтересів держави, здійсненні заходів із правового режиму воєнного стану м. Городня Чернігівської області з 05.04.2022, в тому числі, солдата ОСОБА_1 /а.с. 165, зворотній бік/.
Згідно з Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 10.05.2022 № 117 (по стройовій частині) вирішено вважати такими, що вибули після виконання службових обов'язків по забезпеченню здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, захисту населення та інтересів держави, здійснення заходів із правового режиму воєнного стану на території Чернігівської області в район виконання завдань за призначенням для здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, захисту населення та інтересів держави, здійснення заходів із правового режиму воєнного стану с. Просяна Дніпропетровської області з 04.05.2022, зокрема, солдата ОСОБА_1 /а.с. 167/.
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 12.05.2022 № 119 (по стройовій частині) визначено вважати таким, що вибув після виконання службових обов'язків по забезпеченню здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, захисту населення та інтересів держави, здійснення заходів із правового режиму воєнного стану на території Чернігівської області у шпиталь у військову частину НОМЕР_3 (лікарняний заклад територіальної госпітальної бази) м. Чернігів для лікування з 12 травня 2022 року солдата ОСОБА_1 /а.с. 167, зворотній бік/.
Відповідно до Наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 20.05.2022 № 127 (по стройовій частині) вирішено вважати таким, що прибув і приступив до виконання службових обов'язків для забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, захисту населення та інтересів держави, здійснення заходів із правового режиму воєнного стану на території Чернігівської області з шпиталю з Центральної районної лікарні м. Чернігів після лікування з 20.05.2022 солдата ОСОБА_1 /а.с. 168/.
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 31.05.2022 № 138 (по стройовій частині) вирішено вважати солдата ОСОБА_1 таким, що вибув з м. Городня Чернігівської області після забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, захисту населення та інтересів держави, здійснення заходів із правового режиму воєнного стану у шпиталь у військову частину НОМЕР_3 (лікарняний заклад територіальної госпітальної бази) АДРЕСА_1 для проходження військово-лікарської комісії з 31 травня 2022 року /а.с. 168, зворотній бік/.
Згідно з Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 01.06.2022 № 139 (по стройовій частині) вирішено вважати солдата ОСОБА_1 таким, що прибув і приступив до виконання службових обов'язків в м. Городня Чернігівської області для забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, захисту населення та інтересів держави, здійснення заходів із правового режиму воєнного стану з шпиталю з Центральної районної лікарні м. Городня Чернігівської області після лікування з 01.06.2022 /а.с. 169/.
У період 11 грудня 2022 року по 17 грудня 2022 року ОСОБА_1 перебував у відпустці за сімейними обставинами та з інших поважних причин на підставі Наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 11.12.2022 № 337 (по стройовій частині) /а.с. 169, зворотній бік/, з 18 грудня 2022 року прибув з відпустки та приступив до виконання службових обов'язків в м. Городня Чернігівської області для забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, захисту населення та інтересів держави, забезпечення заходів із правового режиму воєнного стану /а.с. 170/.
17 квітня 2023 року ОСОБА_1 вибув з м. Городня Чернігівської області після забезпечення заходів із правового режиму воєнного стану у щорічну основну відпустку в м. Миргород терміном на 5 діб з 17 квітня 2023 року по 21 квітня 2023 року відповідно до Наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 17.04.2023 № 111 (по стройовій частині) /а.с. 166/, 22 квітня 2023 року прибув і приступив до виконання службових обов'язків в м. Городня Чернігівської області для забезпечення заходів із правового режиму воєнного стану /а.с. 166, зворотній бік/.
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 12.05.2023 № 136 (по стройовій частині) вирішено вважати солдата ОСОБА_1 таким, що вибув з м. Городня Чернігівської області після виконання службових завдань за призначенням в район виконання завдань за призначенням для забезпечення заходів із правового режиму воєнного стану в підпорядкування командира військової частини НОМЕР_4 (ОСУВ « ОСОБА_2 ») з 12 травня 2023 року /а.с. 170, зворотній бік/.
Згідно з Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 20.05.2023 № 144 (по стройовій частині) вирішено вважати солдата ОСОБА_1 таким, що вибув з району виконання завдань за призначенням після забезпечення заходів із правового режиму воєнного стану в підпорядкування командира військової частини НОМЕР_4 ( АДРЕСА_2 , ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 ») у шпиталь, госпіталізований до ІНФОРМАЦІЯ_2 для лікування з 20 травня 2023 року /а.с. 171/.
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 15.06.2023 № 171 (по стройовій частині) вирішено вважати солдата ОСОБА_1 таким, що прибув і приступив до виконання службових обов'язків для забезпечення заходів із правового режиму воєнного стану в с. Гончарівське Чернігівської області з шпиталю з ОГВВ м. Дніпро після лікування з 15 червня 2023 року /а.с. 171, зворотній бік/.
Відповідно до Наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 16.06.2023 № 172 (по стройовій частині) солдат ОСОБА_1 вибув після забезпечення заходів із правового режиму воєнного стану на території с. Гончарівське Чернігівської області у відпустку для лікування у зв'язку з хворобою в м. Миргород Полтавської області терміном на 30 діб з 16 червня 2023 року по 15 липня 2023 року /а.с. 172/, з 16 липня 2023 року прибув і приступив до виконання службових обов'язків для забезпечення заходів із правового режиму воєнного стану в с. Гончарівське Чернігівської області, що засвідчено Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 16.07.2023 № 204 (по стройовій частині) /а.с. 172, зворотній бік/.
Згідно з Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 18.07.2023 № 206 (по стройовій частині) солдат ОСОБА_1 вибув після забезпечення заходів із правового режиму воєнного стану на території с. Гончарівське Чернігівської області до військової частини НОМЕР_3 (лікарняний заклад територіальної госпітальної бази) АДРЕСА_1 для проходження ВЛК (військово-лікарської комісії) з 18 липня 2023 року /а.с. 173/.
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 19.07.2023 № 207 (по стройовій частині) вирішено вважати солдата ОСОБА_1 таким, що прибув і приступив до виконання службових обов'язків для забезпечення заходів із правового режиму воєнного стану в с. Гончарівське Чернігівської області з шпиталю з Центральної районної лікарні м. Луцьк Волинської області після лікування з 18 липня 2023 року /а.с. 173, зворотній бік/.
Відповідно до Наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 17.08.2023 № 236 (по стройовій частині) солдат ОСОБА_1 вибув після забезпечення заходів із правового режиму воєнного стану на території с. Гончарівське Чернігівської області у шпиталь до військової частини НОМЕР_3 (лікарняний заклад територіальної госпітальної бази) АДРЕСА_1 для консультації з 17 серпня 2023 року /а.с. 32/.
Згідно з Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 24.08.2023 № 243 вирішено вважати солдата ОСОБА_1 таким, що прибув і приступив до виконання службових обов'язків для забезпечення заходів із правового режиму воєнного стану в с. Гончарівське Чернігівської області з шпиталю з військової частини НОМЕР_3 (лікарняний заклад територіальної госпітальної бази) м. Чернігів з 23.08.2023 /а.с. 191/.
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 17.08.2023 № 236 солдата ОСОБА_1 , солдата резерву запасної роти військової частини НОМЕР_1 , призначеного наказом командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (по особовому складу) від 23 серпня 2023 року № 108-рс, який вибуває у розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 07 вересня 2023 року виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та знято з усіх видів забезпечення з 07 вересня 2023 року, визнано таким, що справи та посаду здав і направлено для подальшого проходження військової служби до ІНФОРМАЦІЯ_4 /а.с. 181/.
Стосовно нарахування та виплати грошового забезпечення позивачу за спірний період з 05.04.2022 по 30.09.2023 судом встановлено таке.
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 15.05.2022 № 149 (з основної діяльності) вирішено виплатити додаткову винагороду за квітень 2022 року та доплату за період з 24 лютого 2022 року по березень 2022 року особовому складу військової частини НОМЕР_1 в розмірі 30000 грн відповідно до періодів, зазначених в додатку, зокрема, солдату ОСОБА_1 за період з 01.04.2022 по 30.04.2022 /а.с. 72/.
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 13.06.2022 № 194 (з основної діяльності) вирішено здійснити перерахунок додаткової винагороди особовому складу військової частини НОМЕР_1 за період безпосередньої участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах ведення бойових дій в розмірі 100000 грн 00 коп. з розрахунку на місяць пропорційно часу проходження служби та участі у таких діях та заходах з 24 лютого 2022 року по 30 квітня 2022 року відповідно до періодів, зазначеним в додатку 2 з урахуванням виплаченої додаткової винагороди, зокрема, солдату ОСОБА_1 за період з 01.04.2022 по 05.04.2022 (БР 2/7/231/108/1дск від 24.02.2022) /а.с. 79/.
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 20.06.2022 № 202 (з основної діяльності) вирішено виплатити додаткову винагороду з 24 лютого 2022 року по травень 2022 року особовому складу військової частини НОМЕР_1 в розмірі 30000 грн відповідно до періодів, зазначених в додатку, зокрема, солдату ОСОБА_1 за період з 01.05.2022 по 31.05.2022 /а.с. 73/.
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 13.07.2022 № 298 (з основної діяльності) вирішено виплатити додаткову винагороду за травень - червень 2022 року особовому складу військової частини НОМЕР_1 в розмірі 30000 грн відповідно до періодів, зазначених в додатку, зокрема, солдату ОСОБА_1 за період з 01.06.2022 по 30.06.2022 /а.с. 74/.
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 13.03.2023 № 227 (з основної діяльності) вирішено виплатити додаткову винагороду за лютий 2023 року особовому складу військової частини НОМЕР_1 за період виконання бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) в розмірі 30000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань відповідно до періодів, зазначених в додатку 1, зокрема, солдату ОСОБА_1 за період з 01.02.2023 по 28.02.2023 /а.с. 75/.
Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 07.04.2023 № 456 (з основної діяльності) визначено виплатити додаткову винагороду за березень 2023 року особовому складу військової частини НОМЕР_1 за період виконання бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) в розмірі 30000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань відповідно до періодів, зазначених в додатку 1, зокрема, солдату ОСОБА_1 за період з 01.03.2023 по 31.03.2023 /а.с. 76/.
Згідно з наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 11.05.2023 № 641 (з основної діяльності) вирішено виплатити додаткову винагороду за квітень 2023 року особовому складу військової частини НОМЕР_1 за період виконання бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) в розмірі 30000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань, які входять до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави відповідно до періодів, зазначених в додатку 1, зокрема, солдату ОСОБА_1 за період з 01.04.2023 по 16.04.2023 та з 22.04.2023 по 30.04.2023 /а.с. 77/.
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 12.06.2023 № 768 (з основної діяльності) визначено виплатити додаткову винагороду за травень 2023 року особовому складу військової частини НОМЕР_1 за період виконання бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) в розмірі 30000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань, які входять до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави відповідно до періодів, зазначених в додатку 1, зокрема, солдату ОСОБА_1 за період з 01.05.2023 по 19.05.2023 /а.с. 78/.
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 15.06.2023 № 790 (з основної діяльності) визначено здійснити перерахунок додаткової винагороди особовому складу військової частини НОМЕР_1 за період безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах ведення бойових дій в розмірі 100 000 грн 00 коп. з розрахунку на місяць пропорційно часу проходження служби та участі у таких діях та заходах за травень 2023 року відповідно до періодів, зазначених в додатку 1, з урахуванням виплаченої додаткової винагороди відповідно до наказів командира Військової частини НОМЕР_1 від 12.06.2023 № 768, від 15.06.2023 № 790, зокрема, солдату ОСОБА_1 за період з 16.05.2023 по 19.05.2023 /а.с. 80/.
Згідно з Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 15.09.2023 № 1171 (з основної діяльності) вирішено виплатити додаткову винагороду військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 , які отримали поранення (контузії, травми, каліцтва) за період стаціонарного лікування в закладах охорони здоров'я (у тому числі, закордонних), які перебувають на стаціонарному лікуванні та у відпустці для лікування після тяжкого поранення в розмірі 100 000 грн з розрахунку на місяць відповідно до періодів, зазначених у додатку 8 з урахуванням виплаченої додаткової винагороди, зокрема, солдату ОСОБА_1 за період з 20.05.2023 по 14.06.2023 /а.с. 81/.
Із змісту вказаних наказів та довідки -витягу з розрахунково-платіжних відомостей щодо розміру грошового забезпечення солдата ОСОБА_1 за період військової служби лютий 2022 - вересень 2023 року від 30.10.2023 № 1047 /а.с. 82/ слідує, що за спірний період з 05.04.2022 по 30.09.2023, позивачу нараховувалася та виплачувалася додаткова винагорода під час дії воєнного стану у розмірі 30 тис. грн на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань за період квітень 2022 року - травень 2023 року, а також додаткова винагорода під час дії воєнного стану 100 тис. грн за квітень - травень 2022 року, травень 2023 року пропорційно безпосередній участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах ведення бойових дій.
Вважаючи незаконним не нарахування та не виплату відповідачем додаткової винагороди військовослужбовця за період з 05.04.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2023 по 16.07.2023, відповідно до Постанови КМУ від 28 лютого 2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” виходячи з розрахунку 100 000 гривень, а також не нарахування та не виплату додаткової винагороди військовослужбовця за період з 17.07.2023 р. по 30.09.2023 р. відповідно до Постанови КМУ від 28 лютого 2022 р. № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” виходячи з розрахунку 30000 грн, позивач звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, які мають значення для правильного вирішення спору, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.
Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів влади чи перешкоджання їх діяльності.
Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-XII /надалі - Закон № 2011-XII/.
Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" /надалі - Постанова №704/ установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України №260 від 07 червня 2018 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 року за №745/32197 /надалі - Порядок №260/.
Згідно з пунктом 2 Порядку №260 грошове забезпечення військовослужбовця включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років. До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія. До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), допомоги.
З урахуванням змін, внесених Наказом Міністерства оборони України від 25 січня 2023 року № 44 до одноразових додаткових видів грошового забезпечення належить також додаткова винагорода на період дії воєнного стану.
Пунктом 3 Порядку №260 встановлено, що підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов'язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє донині.
Також у зв'язку з військовою агресією росії проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, Президент України Указом від 24 лютого 2022 року № 69/2022 оголосив загальну мобілізацію упродовж 90 діб.
Згідно з пунктом 6 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 “Про загальну мобілізацію” Кабінету Міністрів України [доручено] забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.
На виконання названих указів Кабінет Міністрів України 28 лютого 2022 року видав Постанову № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" /надалі - Постанова № 168/.
Відповідно до пункту 1 Постанови № 168 установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Пунктом 3 постанови №168 Міністерству фінансів України доручено опрацювати питання щодо збільшення видатків відповідним розпорядникам бюджетних коштів для забезпечення реалізації цієї постанови.
У пункті 5 постанови №168 зазначено, що вона набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 №793 внесені, зокрема, такі зміни до постанови №168:
- в абзаці першому пункту 1 постанови слова і цифри "додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно" замінено словами і цифрами "додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць";
- пункт 1 постанови доповнено новим абзацом такого змісту: Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення;
- доповнено постанову пунктом 21, яким установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про Збройні Сили України» від 06.12.1991 №1934-XII Міністр оборони України здійснює військово-політичне та адміністративне керівництво Збройними Силами України, а також інші повноваження, передбачені законодавством, в тому числі визначає порядок виплати грошового забезпечення (абзац другий частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII).
Наказом Міністра оборони України від 01.04.2022 № 98, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05.04.2022 за № 382/37718 (застосовується з 24.02.2022), внесено зміни до Порядку № 260 шляхом доповнення розділу І пунктом 17, відповідно до якого на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
Так з метою врегулювання виплати військовослужбовцям Збройних Сил України додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови № 168, Міністр оборони України видав директиви від 07.03.2022 № 248/1217, від 25.03.2022 № 248/1298, від 18.04.2022 № 248/1529, доведені до кожної окремої військової частини (установи) телеграмами (діяли до 01.06.2022), окреме доручення від 23.06.2022 № 912/з/29.
У директиві від 25 березня 2022 року № 248/1298 (пункт 1) Міністр оборони України визначив, що необхідно розуміти під терміном «безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» (далі - бойові дії або заходи), а саме виконання військовослужбовцем: бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка (який) веде воєнні (бойові) дії у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу України) в районі ведення бойових дій; бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки)) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави; бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями; бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником; завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником; бойових завдань із відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою; бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб); виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей; виконання бойових завдань у районах ведення бойових дій з виявлення повітряних цілей; здійснення польотів у районах ведення воєнних дій, ведення повітряного бою; здійснення заходів з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту; виконання бойових (спеціальних) завдань кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії.
У пункті 3 цієї директиви Міністр оборони України установив, що райони ведення бойових дій та склад створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави визначаються відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України.
Документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (вахтовий журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Пунктом 5 цієї директиви Міністр оборони установив виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 грн або 30000 грн здійснювати на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) по особовому складу військової частини; керівника вищого органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин.
Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видавати до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів (пункт 6 окремого доручення від 07 березня 2022 року № 248/1217).
Аналогічні за змістом положення містить окреме доручення Міністра оборони України від 23 червня 2022 № 912/з/29.
Наказом Міністерства оборони України від 25 січня 2023 року №44 (набрав чинності 31 січня 2023 року та застосовується з 01 лютого 2023 року) Порядок №260 доповнено розділом XXXIV “Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану”, яким передбачено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” виплачується в таких розмірах, зокрема:
100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), та виконують бойові (спеціальні) завдання (в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах): під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно; у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника; із здійснення польотів у районах ведення воєнних (бойових) дій, ведення повітряного бою; у районах ведення воєнних (бойових) дій з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії; на території противника (в тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях); з вогневого ураження повітряних (морських) цілей противника; з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту; кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування); у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів; з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою (п. 2).
За змістом пунктів 4, 5 розділу XXXIV Порядку № 260 підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи) у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Про підтвердження безпосередньої участі відряджених до військових частин (установ, організацій) військовослужбовців (далі - відряджені військовослужбовці) у бойових діях або заходах, командири військової частини (установи, організації), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець, повідомляють органи військового управління, військові частини (установи, організації) за місцем штатної служби військовослужбовців.
Згідно з пунктом 10 розділу XXXIV Порядку № 260 у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які, зокрема: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних),- з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини. Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем (пункт 11 розділу XXXIV Порядку № 260).
ІV. ВИСНОВКИ СУДУ
Аналіз викладених норм свідчить, що військовослужбовцям Збройних Сил України на період дії воєнного стану щомісячно виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата додаткової винагороди до 100 000 гривень на місяць здійснюється за місцем перебування військовослужбовця на грошовому забезпеченні (за місцем штатної служби військовослужбовця) за умови документального підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця в зазначених бойових діях або заходах.
Документальним підтвердженням такої участі слугують наступні документи: бойовий наказ (бойове розпорядження), журнал бойових дій або журнал ведення оперативної обстановки (підсумкове, термінове, позатермінове) або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад), рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (спеціальних) завдань.
З наведеного слідує, що перебування військовослужбовця в районі ведення бойових дій само по собі не є достатньою підставою для виплати додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн на місяць, передбаченої Постановою № 168. Ключовою умовою для здійснення виплати такої додаткової винагороди є виконання військовослужбовцем спеціальних бойових завдань та заходів, які у розумінні Постанови № 168 означають «безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» та підтвердження цих обставин указаними документами.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 06 червня 2024 року у справі № 400/1217/23.
У цій постанові Верховний Суд також зазначив, що Міністр оборони України як очільник відповідного міністерства, реалізував делеговані йому повноваження щодо визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди військовослужбовцям відповідного військового формування - Збройних Сил України, та з метою забезпечення реалізації пункту 1 Постанови № 168, шляхом прийняття в межах свої повноважень відповідних окремих рішень, визначив на період дії воєнного стану порядок та умови виплати додаткової винагороди, а також документи для підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях та заходах.
З уваги на це можна констатувати, що окремі рішення Міністром оборони України, прийняті для підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у період здійснення зазначених заходів (як умови для виплати додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови № 168, у розмірі до 100000,00 грн), мають належне юридичне підґрунтя.
Крім того, суд касаційної інстанції зауважив, що «..обставина відсутності їх державної реєстрації, зважаючи на умови, в яких ці рішення Міністром оборони України приймалися, а також те, що вони фактично виконувалися керівниками органів військового управління, штабів угруповань військ, штабів тактичних груп, командирами військових частин упродовж періоду їх дії шляхом документування безпосередньої участі у бойових діях та заходах, є виправданою, має розумне пояснення і не може змінити їхньої юридичної сили.»
В силу вимог частини 5 статті 242 КАС України суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд також зазначає, що з 01 лютого 2023 року підстави виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану у сумі 100 000 грн та документи на підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії визначені розділом XXXIV Порядку № 260.
За змістом пункту 4 розділу XXXIV Порядку № 260 підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи) у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Предметом спору у цій справі є, зокрема, бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди військовослужбовця за період з 05.04.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2023 по 16.07.2023, відповідно до Постанови КМУ від 28 лютого 2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” виходячи з розрахунку 100 000 гривень.
Позивач стверджував, що у періоди з 05.04.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2023 по 16.07.2023 залучався до здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії , перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, а тому набув право на отримання додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, однак відповідач не здійснив виплату такої винагороди.
В ході розгляду справи судом встановлено, що позивачу нараховано та виплачено додаткову винагороду, збільшену до 100 000 грн, за періоди:
- з 01.04.2022 по 05.04.2022 згідно з Наказом командира Військової частини НОМЕР_5 від 13.06.2022 № 194 (з основної діяльності), виданим на підставі бойового розпорядження 2/7/231/108/1дск від 24.02.2022 /а.с. 79/,
- з 16.05.2023 по 19.05.2023 згідно з Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 15.06.2023 № 790 (з основної діяльності), прийнятим на підставі довідки в/ч НОМЕР_4 № 4232 від 01.06.2023 /а.с. 80/;
- з 20.05.2023 по 14.06.2023 (за період стаціонарного лікування в закладах охорони здоров'я) згідно з Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 15.09.2023 № 1171 (з основної діяльності), прийнятим на підставі довідки № 3473 від 19.06.2023 /а.с. 81/.
Інші підтверджуючі документи за період з 05.04.2022 по 30.09.2023 щодо виплати додаткової винагороди в розмірі до 100000 грн, як і докази підтвердження участі позивача у виконанні бойових завдань, у військової частини НОМЕР_1 відсутні, про що зазначено відповідачем у відзиві на позов та не спростовано позивачем.
Суд наголошує, що позивач свою участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів, у періоди з 05.04.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2023 по 16.07.2023, за виключенням тих, за які йому нараховано та виплачено збільшену додаткову винагороду, будь-якими документами, як то бойовими наказами, журналами бойових дій, рапортами командира підрозділу, не підтвердив.
Як передбачено частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За приписами частини другої статті 79 КАС України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Відповідно до частини четвертої статті 79 КАС України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
Отже, наведеними положеннями процесуального закону передбачено, що сторони судового процесу, зокрема позивач, повинні брати активну участь у збиранні доказової інформації з метою підтвердження обґрунтованості своєї позиції перед судом.
Обов'язок позивача доводити обставини, на які він посилається на обґрунтування своїх доводів, є ключовим аспектом принципу змагальності та рівності в судовому процесі.
Позивач не може будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, допоки інша сторона не надасть доказів на її спростування (концепція негативного доказу), оскільки такий підхід нівелює саму сутність принципу змагальності.
Тобто обов'язок доведення обставин, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, у рівній мірі покладається на обох сторін. Кожна сторона повинна довести факти, на які вона посилається. При цьому підставу позову повинен довести саме позивач.
Як установлено у цій справі, позивач будь-яких документів, які б підтверджували обставини його безпосередньої участі у бойових діях та заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів в означений ним період, тобто доказів, якими би позивач підтвердив обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, не надав.
На виконання ухвали суду від 14.05.2024 про витребування доказів за клопотанням позивача відповідачем також відповідних документів не надано.
За періоди з 01.04.2022 по 05.04.2022, з 16.05.2023 по 19.05.2023, в які участь позивача у бойових діях (заходах) була підтвердженою, позивачу нараховано та виплачено збільшену до 100 000 грн додаткову винагороду, про що свідчать відповідні накази і довідка -витяг з розрахунково-платіжних відомостей щодо розміру грошового забезпечення солдата ОСОБА_1 за період військової служби лютий 2022 - вересень 2023 року від 30.10.2023 № 1047 /а.с. 82/.
Суд критично оцінює доводи позивача про те, що винагорода за період з 16.05.2023 по 19.05.2023 йому вираховувалася з розрахунку 70 тис. грн, що не передбачено чинним законодавством.
Суд зазначає, що Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 15.06.2023 № 790 (з основної діяльності) визначено здійснити перерахунок додаткової винагороди особовому складу військової частини НОМЕР_1 за період безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах ведення бойових дій саме в розмірі 100 000 грн 00 коп. з розрахунку на місяць пропорційно часу проходження служби та участі у таких діях та заходах за травень 2023 року відповідно до періодів, зазначених в додатку 1, з урахуванням виплаченої додаткової винагороди відповідно до наказів командира Військової частини НОМЕР_1 від 12.06.2023 № 768, від 15.06.2023 № 790, зокрема, солдату ОСОБА_1 за період з 16.05.2023 по 19.05.2023 /а.с. 80/.
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 12.06.2023 № 768 (з основної діяльності) визначено виплатити додаткову винагороду за травень 2023 року особовому складу військової частини НОМЕР_1 за період виконання бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) в розмірі 30000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань, які входять до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави відповідно до періодів, зазначених в додатку 1, зокрема, солдату ОСОБА_1 за період з 01.05.2023 по 19.05.2023 /а.с. 78/.
Враховуючи те, що за приписами 1 Постанови № 168 додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях (заходах), і за період з 01.05.2023 по 19.05.2023 позивачу відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 12.06.2023 № 768 визначено виплатити додаткову винагороду в розмірі 30000 грн, то збільшення такої винагороди до 100 000 грн за період з 16.05.2023 по 19.05.2023 за наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 15.06.2023 № 790 передбачало розрахунок додаткової винагороди із 70 000 грн, що не суперечить вимогам законодавства.
Суд відхиляє також посилання позивача на те, що він перебував на лікуванні з 20.05.2023 по 16.06.2023, але йому виплачено грошове забезпечення лише по 14.06.2023, тобто не доплачено за 2 дні лікування.
Суд зауважує, що згідно з Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 20.05.2023 № 144 (по стройовій частині) вирішено вважати солдата ОСОБА_1 таким, що вибув з району виконання завдань за призначенням після забезпечення заходів із правового режиму воєнного стану в підпорядкування командира військової частини НОМЕР_4 ( АДРЕСА_2 , ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 ») у шпиталь, госпіталізований до ІНФОРМАЦІЯ_2 для лікування з 20 травня 2023 року /а.с. 171/.
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 15.06.2023 № 171 (по стройовій частині) вирішено вважати солдата ОСОБА_1 таким, що прибув і приступив до виконання службових обов'язків для забезпечення заходів із правового режиму воєнного стану в с. Гончарівське Чернігівської області з шпиталю з ОГВВ м. Дніпро після лікування з 15 червня 2023 року /а.с. 171, зворотній бік/.
Отже, ОСОБА_1 прибув до Військової частини НОМЕР_1 та приступив до виконання службових обов'язків з 15 червня 2023 року, відтак підстави для нарахування та виплати додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 грн за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, за 15-16 червня 2023 року у відповідача були відсутні.
Доказів визнання неправомірним і скасування Наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 15.06.2023 № 171 (по стройовій частині), або внесення до нього змін в частині дати прибуття позивача з лікування до суду не надано.
Оцінюючи твердження позивача про те, що відповідно до витягів із наказів № 119 від 12.05.2022, № 138 від 31.05.2022 позивач з 12 травня 2022 року по 20 травня 2022 року та з 31 травня 2022 року по 01 червня 2022 року перебував у шпиталі у зв'язку з пораненнями, які отримав у результаті участі в бойових діях, а отже має право на доплату у розмірі 100000 грн відповідно до кількості днів, які провів у шпиталі, суд виходить з такого.
Матеріалами справи підтверджено, що згідно з Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 12.05.2022 № 119 (по стройовій частині) позивач вибув у шпиталь у військову частину НОМЕР_3 (лікарняний заклад територіальної госпітальної бази) АДРЕСА_1 для лікування з 12 травня 2022 року /а.с. 167, зворотній бік/, а відповідно до Наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 20.05.2022 № 127 (по стройовій частині) прибув і приступив до виконання службових обов'язків для забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, захисту населення та інтересів держави, здійснення заходів із правового режиму воєнного стану на території Чернігівської області з шпиталю з Центральної районної лікарні м. Чернігів після лікування з 20.05.2022 /а.с. 168/.
Також Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 31.05.2022 № 138 (по стройовій частині) вирішено вважати солдата ОСОБА_1 таким, що вибув з м. Городня Чернігівської області у шпиталь у військову частину НОМЕР_3 (лікарняний заклад територіальної госпітальної бази) АДРЕСА_1 для проходження військово-лікарської комісії з 31 травня 2022 року /а.с. 168, зворотній бік/, а згідно з Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 01.06.2022 № 139 (по стройовій частині) вирішено вважати солдата ОСОБА_1 таким, що прибув і приступив до виконання службових обов'язків в м. Городня Чернігівської області для забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, захисту населення та інтересів держави, здійснення заходів із правового режиму воєнного стану з шпиталю з Центральної районної лікарні м. Городня Чернігівської області після лікування з 01.06.2022 /а.с. 169/.
Суд звертає увагу на те, що за приписами пункту 1 Постанови № 168 (у редакції, чинній у відповідний спірний період) передбачено відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Отже, додаткова винагорода збільшується до 100000 гривень для осіб, які перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини.
Суд зазначає, що позивачем не надано до суду довідку про травму (каліцтво, поранення, контузію), якою б було встановлено зв'язок цієї травми із захистом Батьківщини, що обумовлювало перебування позивача на лікуванні з 12 травня 2022 року по 20 травня 2022 року та з 31 травня 2022 року по 01 червня 2022 року, а відтак не доведено наявність підстав для отримання збільшеної додаткової винагороди за цей період.
Підсумовуючи викладене, суд констатує, що в ході розгляду справи не знайшла підтвердження протиправність дій (бездіяльності) відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу додаткової винагороди, виходячи з розрахунку 100 000 гривень за період з 05.04.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2023 по 16.07.2023, а тому позовні вимоги про визнання незаконним не нарахування та не виплату В/Ч НОМЕР_1 позивачу додаткової винагороди військовослужбовця за період з 05.04.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2023 по 16.07.2023, відповідно до Постанови КМУ від 28 лютого 2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” виходячи з розрахунку 100 000 гривень та похідні вимоги про зобов'язання нарахувати та виплатити позивачу таку додаткову винагороду задоволенню не підлягають.
Предметом спору у цій справі є також не нарахування та не виплата позивачу додаткової винагороди військовослужбовця за період з 17.07.2023 р. по 30.09.2023 р. відповідно до Постанови КМУ від 28 лютого 2022 р. № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” виходячи з розрахунку 30000 грн.
Судом встановлено, що згідно з Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 16.07.2023 № 204 (по стройовій частині) позивач з 16 липня 2023 року прибув і приступив до виконання службових обов'язків для забезпечення заходів із правового режиму воєнного стану в с. Гончарівське Чернігівської області /а.с. 172, зворотній бік/.
Відповідно до Наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 18.07.2023 № 206 (по стройовій частині) солдат ОСОБА_1 вибув після забезпечення заходів із правового режиму воєнного стану на території с. Гончарівське Чернігівської області до військової частини НОМЕР_3 (лікарняний заклад територіальної госпітальної бази) АДРЕСА_1 для проходження ВЛК (військово-лікарської комісії) з 18 липня 2023 року /а.с. 173/.
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 19.07.2023 № 207 (по стройовій частині) вирішено вважати солдата ОСОБА_1 таким, що прибув і приступив до виконання службових обов'язків для забезпечення заходів із правового режиму воєнного стану в с. Гончарівське Чернігівської області з шпиталю з Центральної районної лікарні м. Луцьк Волинської області після лікування з 18 липня 2023 року /а.с. 173, зворотній бік/.
Відповідно до Наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 17.08.2023 № 236 (по стройовій частині) солдат ОСОБА_1 вибув після забезпечення заходів із правового режиму воєнного стану на території с. Гончарівське Чернігівської області у шпиталь до військової частини НОМЕР_3 (лікарняний заклад територіальної госпітальної бази) АДРЕСА_1 для консультації з 17 серпня 2023 року /а.с. 32/.
Згідно з Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 24.08.2023 № 243 вирішено вважати солдата ОСОБА_1 таким, що прибув і приступив до виконання службових обов'язків для забезпечення заходів із правового режиму воєнного стану в с. Гончарівське Чернігівської області з шпиталю з військової частини НОМЕР_3 (лікарняний заклад територіальної госпітальної бази) м. Чернігів з 23.08.2023 /а.с. 191/.
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 17.08.2023 № 236 солдата ОСОБА_1 , солдата резерву запасної роти військової частини НОМЕР_1 , призначеного наказом командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (по особовому складу) від 23 серпня 2023 року № 108-рс, який вибуває у розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 07 вересня 2023 року виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та знято з усіх видів забезпечення з 07 вересня 2023 року, визнано таким, що справи та посаду здав і направлено для подальшого проходження військової служби до ІНФОРМАЦІЯ_4 /а.с. 181/.
Суд бере до уваги, що Постановою КМУ № 836 від 09.08.2023, яка у частині виплати додаткової винагороди застосовується з 1 червня 2023 року, Постанову № 168 доповнено пунктом 1-1 згідно з яким установлено, що на період воєнного стану: військовослужбовцям, які здійснюють бойові (спеціальні) завдання у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 30000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань.
Пунктом 2 розділу XXXIV Порядку № 260 також передбачено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах:
30 000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань):
у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України, які здійснюють управління діючими угрупованнями військ (сил) (далі - завдання у складі угруповань військ (сил), резерву, пунктів управління);
з протиповітряного прикриття та наземної оборони об'єктів критичної інфраструктури згідно з бойовими розпорядженнями;
із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій згідно з бойовими (логістичними) розпорядженнями.
Отже, умовою виплати військовослужбовцям додаткової винагороди на період воєнного стану у розмірі 30 000 грн за спірний період з 17.07.2023 р. по 30.09.2023 є здійснення бойових (спеціальних) завдань у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Доказів виконання бойових (спеціальних) завдань у період з 17.07.2023 до 07.09.2023 позивачем не надано, а тому протиправність дій відповідача щодо не нарахування та не виплати додаткової винагороди у розмірі 30 000 грн не підтверджено. З 07.09.2023 позивача наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 17.08.2023 № 236 виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та знято з усіх видів забезпечення, визнано таким, що справи та посаду здав і направлено для подальшого проходження військової служби до ІНФОРМАЦІЯ_4 , а відтак обов'язки із нарахування та виплати грошового забезпечення у відповідача з 07.09.2023 відсутні.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання незаконним не нарахування та не виплати В/Ч НОМЕР_1 позивачу додаткової винагороди військовослужбовця за період з 17.07.2023 р. по 30.09.2023 р. відповідно до Постанови КМУ від 28 лютого 2022 р. № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” виходячи з розрахунку 30000 грн та похідні вимоги про зобов'язання здійснити нарахування та виплату такої винагороди є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Отже, у позові належить відмовити у повному обсязі.
З огляду на відмову у задоволенні позовних вимог, підстави для встановлення судового контролю відсутні.
V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Зважаючи на те, що позивач звільнений від сплати судового збору, і відповідачем не надано доказів понесення судових витрат, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі викладеного та керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_6 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя М.В. Довгопол