Справа № 420/2408/24
20 червня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши в порядку письмового провадження, визначеного ст. 262 ч.5 КАС України адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській, в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській від 22.12.2023 року №34816/15-32-07-06 на суму 15 368,71 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 21.11.2023 року, а також направлення на перевірку Головного управління ДПС в Одеській області від 22.11.2023 року, уповноважені представники податкового органу були направлені на перевірку ФОП ОСОБА_1 за адресою господарського об'єкту АДРЕСА_1 , тривалістю 10 діб. Вищевказаними представниками податкового органу був складений акт (довідка) фактичної перевірки від 01.12.2023 року, на підставі якого було винесено податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській від 22.12.2023 року №34816/15-32-07-06, яким до ФОП ОСОБА_1 були застосовані штрафні санкції на суму 15 368,71 грн. за порушення п.п. 1-2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Не погоджуючись із винесенням вищевказаного податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду із адміністративним позовом.
Ухвалою суду від 07.02.2024 року у справі №420/2408/24 було відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними у справі матеріалами в порядку ч. 5 ст. 262 КАС України. Відповідачу запропоновано в 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на адміністративний позов.
26.02.2024 року від Головного управління ДПС в Одеській області надійшов відзив по справі (а.с. 35-60), з якого вбачається, що відповідач позов не визнає та зазначає, що під час проведення фактичної перевірки позивача встановлено непроведення готівкових коштів через РРО на загальну суму 35 349,91 грн. за період з 28.10.2021 року по 15.11.2021 року, а саме: згідно поданих банківських виписок, книги обліку розрахункових операцій, розрахункових квитанцій, довідки сервісного обслуговування та довідки про опломбування, встановлено, що з 21.10.2021 року по 15.11.2021 року зареєстрований РРО фн №3000784527 перебував на сервісному обслуговуванні, медичний центр працював в цей період по розрахунковим квитанціям, не маючи резервного РРО, тоді як згідно ст.5 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» на період виходу із ладу РРО та здійснення його ремонту, суб'єкт господарювання має право здійснювати господарську діяльність по розрахункових квитанціях не більше 7 робочих днів або застосовуючи резервний РРО. Тобто, починаючи з 28.10.2021 року по 15.11.2021 року готівкові кошти не були проведені берез РРО.
Також відповідач зазначив у відзиві, що перший випадок порушення встановлений контролюючим органом 28.10.2021 року на суму 9 225,00 грн., наступні випадки порушення - з 29.10.2021 року по 15.11.2021 року на загальну суму 26 124,40 грн.
06.03.2024 року від сторони позивача надійшла заява про уточнення підстав позову, в якій представником позивача зазначено, що згідно з довідкою про опломбування реєстратора розрахункових операцій від 12.11.2021 року №12353 видана центром сервісного обслуговування ТОВ «ЦСО «ЮТИС», здійснювався ремонт РРО (характер виявленої несправності сбій системної плати, переопломбування РРО). За даними цієї довідки розпломбування РРО було здійснено 21.10.2021 року, а опломбування 12.11.2021 року. Тобто, з моменту передачі РРО до ТОВ «ЦСО «ЮТИС» та до моменту його повернення, ФОП ОСОБА_1 не міг їм користуватися. Отже, на думку сторони позивача, у разі порушення центром сервісного обслуговування вимог ст. 14 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» відповідальність за це несе саме центр сервісного обслуговування, а не ФОП ОСОБА_1 (а.с. 60-61).
06.03.2024 року та 08.03.2024 року від сторони позивача до суду також надійшли аналогічні за змістом відповіді на відзив (а.с. 70-84).
Ухвалою від 08.04.2024 року було вирішено подальший розгляд справи №420/2408/24 проводити в порядку загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання по справі.
30.04.2024 року та 05.06.2024 року були проведені підготовчі судові засідання по справі, в яких представник позивача та представник відповідача висловили власні правові позиції по суті спірних правовідносин, а також надали додаткові письмові пояснення по справі.
Також 05.06.2024 року підготовче провадження у справі закрито та призначено розгляд справи по суті.
У судове засідання 12.06.2024 року учасники справи не з'явились, від представника позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Згідно із ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи наведене положення Кодексу адміністративного судочинства України, а також те, що адміністративна справа була підготовлена до розгляду по-суті; сторонами у справі до суду були надані визначені КАС України заяви по суті справи, в яких ними були викладені власні правові позиції по суті заявлених позовних вимог та заперечень проти них, та додаткові письмові докази; подальший розгляд справи не потребував необхідності заслуховування їх усних пояснень; відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив подальший розгляд справи проводити в порядку письмового провадження.
Суд у справі встановив наступне.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за наступним кодом (а.с. 9) - 2196700034, основним видом економічної діяльності якого є загальна медична практика (86.21).
Згідно наказу МОЗ України №823 від 09.04.2020 року, ФОП ОСОБА_1 має ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики. Місце провадження діяльності: АДРЕСА_2 (а.с. 11).
Згідно довідки про опломбування реєстратора розрахункових операцій №11698 від 16.10.2021 року ФОП ОСОБА_1 за місцем провадження господарської діяльності використовує реєстратор розрахункових операцій МІНІ-ФП 54.01 (електронний контрольно-касовий) фіскальний номер №3000784527 (а.с. 50).
Згідно квитанції центру сервісного обслуговування ТОВ «ЦСО «ЮТИС», працівником позивача ОСОБА_2 21.10.2021 року було здано в ремонт реєстратор розрахункових операцій позивача фіскальний номер №3000784527. Характер несправності - руйнування КСЕФ (а.с. 42).
Головним управлінням ДПС в Одеській області на підставі наказу від 21.11.2023 року №9690-п, та направлень на перевірку від 22.11.2023 року №18975, №18976 (а.с. 12-14, 53-54) було здійснено перевірку ФОП ОСОБА_1 за адресою господарського об'єкту: АДРЕСА_1 .
Зазначені наказ та направлення були пред'явлені для ознайомлення адміністратору-медсестрі ОСОБА_2 , яка проставила на них власний підпис.
За результатами фактичної перевірки складено акт від 01.12.2023 року (а.с. 51-53), відповідно до якого встановлено наступне:
- під час проведення фактичної перевірки встановлено непроведення готівкових коштів через РРО на загальну суму 35 349,91 грн. за період з 28.10.2021 року по 15.11.2021 року, а саме: згідно поданих банківських виписок, книги обліку розрахункових операцій, розрахункових квитанцій, довідки сервісного обслуговування та довідки про опломбування, встановлено, що з 21.10.2021 року по 15.11.2021 року зареєстрований РРО фн №3000784527 перебував на сервісному обслуговуванні, медичний центр працював в цей період по розрахунковим квитанціям, не маючи резервного РРО, тоді як згідно ст. 5 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» на період виходу із ладу РРО та здійснення його ремонту, суб'єкт господарювання має право здійснювати господарську діяльність по розрахункових квитанціях не більше 7 робочих днів або застосовуючи резервний РРО. Тобто, починаючи з 28.10.2021 року по 15.11.2021 року готівкові кошти не були проведені через РРО.
- перший випадок порушення 28.10.2021 року на суму 9225,00 грн., наступні випадки порушень - з 29.10.2021 року по 15.11.2021 року на загальну суму 26124,40 грн.
22.12.2023 року Головним управлінням ДПС в Одеській області було винесено податкове повідомлення-рішення №34816/15-32-07-06 (а.с. 17), яким за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій до позивача було застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 15 368,71 грн.
Згідно розрахунку штрафних (фінансових) санкцій (а.с. 18) згідно акту від 01.12.2023 року, зареєстрованого 04.12.2023 року за №34183/15/51/РРО/ НОМЕР_1 , з урахуванням Закону України від 30.06.2023 року №3219-ІХ, контролюючим органом за перший випадок визначено штраф у розмірі 2 306,25 грн. (9 225,00 грн. * 25%), за випадки повторних порушень - 13 062,46 грн. (26 124,00 грн. * 50%).
Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з позовом про визнання його протиправним та скасування.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Під час перевірки правомірності оскаржуваного позивачем рішення контролюючого органу суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які повною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Дослідивши адміністративний позов, відзив, відповідь на відзив та інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об'єктивному дослідженні, заслухавши пояснення сторін по справі, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі - ПК України).
Згідно п.19-1.1 ст.19-1 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, зокрема, здійснюють контроль за додержанням порядку приймання готівки для виконання платіжних операцій (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб'єктами господарювання установлених законодавством обов'язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій.
Згідно п.56.1 ст.56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Умови, порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичних перевірок, строки проведення перевірок та оформлення їх результатів визначені статтями 75, 80, 81 ПК України.
Згідно абз. 1 пункту 75.1 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Згідно ст. 80 ПК України визначено порядок проведення фактичної перевірки, а саме:
- фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (п. 80.1 ст. 80 ПК України);
- фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику;
- допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки, що здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу (п. 80.5 ст. 80 ПК України);
- фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції (п. 80.7 ст. 80 ПК України);
- порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу (п. 80.10 ст. 80 ПК України).
Пунктом 81.1 статті 81 ПК України визначено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів, зокрема, направлення на проведення такої перевірки; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Згідно п.86.1 ст.86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.
Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.
За п.86.5 ст.86 ПК України акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).
У разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки) (п.86.7 ст.86 ПК України).
Аналіз наведених вище норм законодавства свідчить про те, що фактична перевірка суб'єкта господарювання може бути проведена при дотриманні таких умов, як наявність підстав для проведення фактичної перевірки та пред'явлення посадовими особами податкового органу необхідного пакету документів.
Як було встановлено судом, на виконання наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 21.11.2023 року №9690-п були видані направлення №18975 та №18976 на проведення фактичної перевірки з 22.11.2022 року ФОП ОСОБА_1 , тривалістю 10 діб. З матеріалів заяви вбачається, що представниками податкового органу були пред'явлені їх службові посвідчення, копія вищевказаного наказу та направлення на перевірку, у примірниках якого адміністратор-медсестра ОСОБА_2 проставила свій підпис. Крім того, підпис уповноваженої особи позивача також був проставлений в акті фактичної перевірки від 01.12.2023 року, зокрема, у графі 4.1 зазначено, що зауважень до акту перевірки у неї немає.
Враховуючи вказане, суд доходить висновку, що фактична перевірка ФОП ОСОБА_1 за адресою здійснення ним господарської діяльності була проведена представниками податкового органу з дотриманням встановленого законом порядку.
З цього приводу суд критично ставиться до посилань сторони позивача на те, що ОСОБА_2 , яка проставила власний підпис на направленнях №18975 та №18976 на проведення фактичної перевірки, а також на акті фактичної перевірки від 01.12.2023 року, не є посадовою особою або уповноваженим представником ФОП ОСОБА_1 , оскільки це спростовується наявним в матеріалах справи наказом №24 від 06.11.2023 року про прийняття на роботу до ФОП ОСОБА_1 на посаду медичної сестри ОСОБА_2 .. Зазначене відповідає вищезгаданим приписам п. 80.7 ст. 80 ПК України, оскільки ОСОБА_2 з 06.11.2023 року є посадовою особою позивача, а тому за її присутності могла бути проведена фактична перевірка податкового органу.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг врегульовані Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг від 06.07.1995 року №265/95-ВР (далі - Закон України №265/95-ВР).
За ст. 2 Закону України №265/95-ВР реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для виконання платіжних операцій. До реєстраторів розрахункових операцій належать: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо;
Розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця;
Центр сервісного обслуговування - суб'єкт господарювання, який за договором з постачальником надає послуги щодо введення в експлуатацію, технічного обслуговування, гарантійного, післягарантійного ремонту реєстраторів розрахункових операцій.
Згідно п.п.1-2 ст.3 Закону України №265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані:
проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
вводити в експлуатацію, проводити технічне обслуговування без порушення раніше здійсненого належним чином опломбування реєстратора розрахункових операцій, ремонтувати реєстратори розрахункових операцій через центри сервісного обслуговування в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст.5 Закону України №265/95-ВР на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного реєстратора розрахункових операцій.
За п.1 та п.4 ст.14 Закону України №265/95-ВР центри сервісного обслуговування зобов'язані:
проводити свою діяльність відповідно до Положення про порядок технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого Кабінетом Міністрів України;
у разі незабезпечення гарантійного ремонту реєстратора розрахункових операцій не пізніше сьомого робочого дня з дня прийняття в ремонт реєстратора розрахункових операцій ввести в експлуатацію належним чином зареєстрований на суб'єкта господарювання резервний реєстратор розрахункових операцій.
Аналізуючи вищевказане, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі, зобов'язані ремонтувати реєстратори розрахункових операцій через центри сервісного обслуговування. У той же час, на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій та здійснення його ремонту у центрах сервісного обслуговування, проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного реєстратора розрахункових операцій. У той же час, центрі сервісного обслуговування у разі незабезпечення гарантійного ремонту реєстратора розрахункових операцій не пізніше сьомого робочого дня з дня прийняття в ремонт реєстратора розрахункових операцій ввести в експлуатацію належним чином зареєстрований на суб'єкта господарювання резервний реєстратор розрахункових операцій.
Тобто, Законом України №265/95-ВР чітко встановлено обов'язок сервісних центрів обслуговування у разі незабезпечення гарантійного ремонту РРО не пізніше сьомого робочого дня з дня прийняття в ремонт РРО ввести в експлуатацію належним чином зареєстрований на суб'єкта господарювання резервний РРО.
Водночас, приписами Закону України №265/95-ВР, якими встановлені обов'язки сервісних центрів, невиконання ними своїх обов'язків не визначено підставою для звільнення від відповідальності суб'єкта господарювання, в даному випадку - ФОП ОСОБА_1 , за проведення розрахункових операцій через РРО у період перебування реєстратора розрахункових операцій в ремонті центру сервісного обслуговування ТОВ «ЦСО «ЮТИС» понад семи робочих днів з дня прийняття РРО до центру сервісного обслуговування.
Крім того суд зазначає, що стороною позивача до суду не надавалось доказів того, що ФОП ОСОБА_1 вживав будь-яких заходів задля отримання резервного реєстратора розрахункових операцій на період перевищення строку ремонту його РРО.
Щодо наявності у діях позивача повторності порушення, суд зазначає наступне.
Відповідно до пунктів 109.1, 109.2 статті 109 Податкового кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно з підпунктом 115.1 статті 115 Податкового кодексу України у разі вчинення платником податків двох або більше порушень законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) застосовуються за кожне вчинене разове та триваюче порушення окремо.
Як вже зазначалось вище, відповідно до пунктів 1 і 2 статті 3 Закону України №265/95-ВР встановлено обов'язок суб'єкту господарювання проводити розрахункові операції на повну суму покупку (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом, із застосуванням у встановленому порядку розрахункових книжок.
З наведених дефініції чітко простежується кінець кожної конкретної операції з використанням платіжних терміналів, а саме програмно-технічних комплексів самообслуговування, як оформлення відповідного розрахункового документа.
Тому з огляду на об'єкт, об'єктивну сторону, суб'єкта, суб'єктивну сторону кожного конкретного правопорушення вони є закінченими з моменту непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи, а саме за відсутності відповідних розрахункових документів.
За першу з таких операцій потрібно застосують штраф як за перше порушення, а за кожну наступну - як за повторне (у підвищеному розмірі).
Тобто, приписами вказаних норм встановлено відповідальність, зокрема за непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій (відсутність відповідних розрахункових документів), при цьому як слідує з норми розмір фінансової санкції за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) з кількості разів допущених таких порушень протягом певного періоду часу - протягом календарного року.
Аналізуючи вищевказане, кожен встановлений контролюючим органом факт непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи є окремим правопорушенням. При цьому, кваліфікуючою ознакою такого правопорушення є повторність вчинення відповідного діяння, яке встановлюється у разі вчинення особою кількох правопорушень.
Таким чином, розмір фінансових санкцій у даному випадку слід визначати з урахуванням кількості разів допущених правопорушень, незалежно від того, чи виявлено такі порушення контролюючим органом в межах однієї перевірки.
Такий правовий висновок сформований у постанові Верховного Суду від 22.02.2022 року по справі №640/4426/19.
Як зазначалось вище, відповідно до розрахунку штрафних (фінансових) санкцій згідно акту від 01.12.2023 року, за перший випадок (28.10.2021 року) передбачено штраф у розмірі 2 306,25 грн. (9 225,00 грн. * 25%), за наступні випадки (29.10.2021 року по 15.11.2021 року) - 13 062,46 грн. (26 124,00 грн. * 50%).
При цьому позивачем не заперечувались висновки контролюючого органу щодо непроведення позивачем готівкових коштів через РРО на загальну суму 35 349,91 грн. за період з 28.10.2021 року по 15.11.2021 року.
З огляду на вищевказане, суд вважає помилковим твердження сторони позивача щодо того, що встановлення наступних випадків порушення суб'єктом господарювання приписів Закону України №265/95-ВР можливі лише при проведенні наступної перевірки податковим органом.
Щодо посилань сторони позивача на невірне визначення розміру штрафних санкцій, суд зазначає таке.
Відповідно до ст.17 Закону України №265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у разі встановлення в ході перевірки факту:
проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання:
100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;
150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.
Згідно п. 11 Розділу II «Прикінцеві положення» ЗУ №265/95-ВР визначено, що тимчасово, до 1 січня 2022 року, санкції, визначені пунктом 1 статті 17 цього Закону, застосовуються в таких розмірах: 10 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше; 50 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.
Оскільки санкції за порушення з боку позивача контролюючим органом було застосовано у 2023 році, суд вважає помилковою позицію представника позивача щодо необхідності застосування до ФОП ОСОБА_1 за наслідками фактичної перевірки розмірів штрафів, що були визначені нормами п. 11 «Прикінцеві положення» ЗУ №265/95-ВР.
Разом з тим відповідач в обґрунтування власної позиції з цього приводу посилався на те, що Законом України від 30.06.2023 року №3219-IX були внесені зміни до Податкового кодексу України, та у розділі II "Прикінцеві положення" пункт 12 викладено в такій редакції:
«У період з 1 серпня 2023 року по 31 липня 2025 року, але не пізніше ніж до дати припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №2102-IX, до фізичних осіб-підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, що здійснюють діяльність з продажу товарів (крім підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) або надають послуги, фінансова відповідальність за проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи, невидачу (у паперовій та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання застосовується у таких розмірах:
25 відсотків вартості проданих з порушенням, встановленим цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;
50 відсотків вартості проданих з порушенням, встановленим цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення».
Враховуючи вищевказане, суд погоджується із твердженням сторони відповідача, що сума штрафних санкцій у податковому повідомленні-рішенні Головного управління ДПС в Одеській від 22.12.2023 року №34816/15-32-07-06 була розрахована обґрунтовано та із врахуванням змін, внесених Законом України від 30.06.2023 року №3219-IX до Податкового кодексу України.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що податковим органом доведено обґрунтованість та правомірність винесення податкового повідомлення-рішення за порушення ФОП Логвинюком приписів Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» на підставі висновків акту фактичної перевірки, з огляду на що адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання такого рішення протиправним та скасування задоволенню не підлягає.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно ч.1 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Виходячи з необхідності відмови судом у задоволенні позовних вимог позивача, у суду відсутні підстави, передбачені ст. 139 КАС України, для стягнення на його користь судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, що були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 77, 192-194, 205, 241-246, 251, 255, 293-295 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ) до Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.
Розподіл судових витрат не провадити.
Рішення суду може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII Перехідних положень КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Суддя О.В. Білостоцький
.