Справа № 333/2027/24
Провадження № 3/333/1216/24
12 червня 2024 року м. Запоріжжя
Суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя Наумова Ірина Йосипівна, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово не працює,
за ч.2 ст.130 КУпАП, -
23.02.2024 року о 01 год. 15 хв., ОСОБА_1 , який протягом року притягувався до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 130 КУпАП,,у м. Запоріжжі по вул. Космічна, буд. 144, керував транспортним засобом Subaru Legacy, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, тремтіння пальців рук. На вимогу інспектора поліції щодо проходження медичного огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу або у медичному закладі ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, та вчинив правопорушення, передбачене за ч.2 ст.130 КУпАП.
У судові засідання ОСОБА_1 , який згідно з протоколу, обізнаний про слухання справи в Комунарському районному суді м. Запоріжжя, не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся.
Судом направлялися ОСОБА_1 повістки на адресу, зазначену у протоколі про адміністративне правопорушення судові повістки повернулися із зазначенням «адресат відсутній за вказаною адресою», а також повідомлявся шляхом отримання смс-повідомлень про виклик до суду, на номер телефону, повідомлений ним працівникам поліції, та через оголошення на сайті Судової влади.
Причини неявки в судові засідання ОСОБА_1 суду не повідомляв, заяв про відкладення розгляду справи чи розгляд за його відсутності, чи з інших процесуальних питань, зокрема відносно зміни будь-яких анкетних даних, він не скеровував до суду.
Згідно зіст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
З огляду на положення ст. 268 КУпАП, відповідно до якого, за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Частиною 2 ст. 268 КУпАП визначено, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП не є обов'язковою.
З огляду на принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд наділений правом проводити розгляд справ за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Враховуючи викладене, суд приходить до переконання про можливість розгляду даної справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на підставі доказів, долучених до матеріалів справи, оскільки судом використанні всі процесуальні можливості щодо повідомлення ОСОБА_1 , проте останній з невідомих суду причин в судове засідання не з'явився, рівно як і особисто не доклав зусиль для дізнання про дату судового розгляду.
Суд, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього матеріали, дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Пунктом п.2.5 Правил Дорожнього руху України, передбачено, що водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану наркотичного сп'яніння.
Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 р., № 1452/735, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р., за № 1413/27858 (далі - Інструкція), за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, або лікарем закладу охорони здоров'я. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Згідно з протоколу про адміністративне правопорушення від 23.02.2024року серії ААД №645831,у вищезазначені час та місці ОСОБА_1 , який вже притягувався протягом року до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 130 КУпАП, керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, але відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законодавством порядку, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р.
З Акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення сп'яніння до медичного закладу КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» ЗОР від 23.02.2024 р., відеозапису з боді-камер працівників поліції з місця події, рапорту працівника поліції, вбачається, що 29.10.2023 року у ОСОБА_1 , який керував вищевказаним транспортним засобом у зазначений вище час, в результаті його поверхневого огляду працівниками поліції були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, тремтіння пальців рук, в зв'язку з чим останньому було пред'явлено вимогу пройти огляд на стан сп'яніння у передбаченому законодавством порядку, але ОСОБА_1 відмовився проходити огляд на стан сп'яніння в спеціалізованому медичному закладі.
Матеріали справи не містять доказів про порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, вимоги ч.2 ст.251, ст.ст.256, 266, 268 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Враховуючи вищевикладене, доведено, що ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, вчинене повторно протягом року.
Приймаючи до уваги, що строки, передбачені ст.38 КУпАП, не закінчилися, суд дійшов висновку, що на ОСОБА_1 може бути накладено адміністративне стягнення.
При накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан. Обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , суд не вбачає.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 29.06.2007 року у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполучення Королівства», особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є такими, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Отже, керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння не може вважатись малозначним правопорушенням, оскільки зазначені дії наражають оточуючих на небезпеку.
Санкцією ч.2ст.130КУпАП передбачено оплатне вилучення транспортного засобу.Згідно зіст.29 КУпАП конфіскований може бути лише предмет,який є у приватній власності порушника. З матеріалів справи вбачається, що транспортний засіб, яким вкерував ОСОБА_1 не належить останньому, тому в даному випадку застосувати оплатне вилучення транспортного засобу не можливе.
Згідно зі ст.40-1 КУпАП у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно з п.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст. 33-35, 40-1, 130, 283, 284, 287-289 КУпАП, п.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір» суддя, -
Визнати ОСОБА_1 , винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.130 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.130 КУпАП, у виді штрафу в дохід держави у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок (Отримувач: ГУК у Зап.обл./Зап.обл./21081300; Код отримувача (ЄДРПОУ): 37941997; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Номер рахунку (IBAN) UA708999980313000149000008001; Код класифікації доходів бюджету 21081300, адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн. (отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), рахунок (IBAN): №UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, судовий збір (Державна судова адміністрація України).
Роз'яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніше 15 днів з дня вручення йому цієї постанови, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу у строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в поряду, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м.Запоріжжя протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Комунарського районного суду
м.Запоріжжя Ірина Йосипівна Наумова