Провадження № 11-кп/803/2268/24 Справа № 175/2264/23 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
18 червня 2024 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
Головуючого, судді - доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5
обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 17 травня 2024 року щодо
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Дніпропетровську, громадянина України, офіційно непрацюючого, який проживає за місцем реєстрації по АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого 4 ст. 189 КК України, та
ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Дніпропетровськ, громадянина України, офіційно непрацюючого, який проживає за місцем реєстрації по АДРЕСА_2 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, -
Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 17 травня 2024 року клопотання прокурора задоволено, продовжено обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 60 діб, тобто до 17 липня 2024 року.
Судом першої інстанції встановлено, що ризики, які враховані при застосуванні та подальшому продовженні запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту не зменшилися і продовжують існувати, оскільки обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 можуть переховуватися від суду.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_6 просить поновити строк апеляційного оскарження, ухвалу суду першої інстанції скасувати та застосувати до нього запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вказує, що в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали, з повним текстом ухвали від 17.05.2024 року, він зміг ознайомитися лише 06.06.2024 року, після того як 05.06.2024 року ухвалу оприлюднили на сайті ЄДРСР. Таким чином, вважає, що строк пропущений ним з поважних причин.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги по суті вказує на відсутність доказів на підтвердження існування ризиків, на які посилається прокурор у своєму клопотанні. Зазначає, що під час звернення з клопотанням, прокурор виключив деякі ризики, що свідчить про можливість пом'якшення запобіжного заходу або зменшення розміру застави.
Крім цього вказує, що потерпілим отримано частину відшкодування матеріальної шкоди та потерпілим подано заяву, де він не заперечував проти зміни запобіжного заходу. Також зазначив, що потерпілий фактично зазначив, що проти нього було вчинене шахрайство, що безпосередньо впливає на кваліфікацію дій ОСОБА_6 .
Посилається на те, що за умови застосування до нього домашнього арешту у нічний час доби він буде працевлаштований до ТОВ “Талі Поінт” та почне отримувати дохід, за рахунок якого зможе забезпечувати своє існування та відшкодовувати шкоду потерпілому.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7 просить поновити строк апеляційного оскарження, ухвалу суду першої інстанції скасувати та застосувати до нього запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вказує, що в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали з повним текстом ухвали від 17.05.2024 року, він зміг ознайомитися лише 10.06.2024 року, після того як 05.06.2024 року ухвалу оприлюднили на сайті ЄДРСР. Таким чином, вважає, що строку пропущений ним з поважних причин.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги по суті вказує на відсутність доказів на підтвердження існування ризиків, на які посилається прокурор у своєму клопотанні. Зазначає, що під час звернення з клопотанням, прокурор виключив деякі ризики, що свідчить про можливість пом'якшення запобіжного заходу або зменшення розміру застави.
Крім цього вказує, що потерпілим отримано частину відшкодування матеріальної шкоди та потерпілим подано заяву, де він не заперечував проти зміни запобіжного заходу. Також зазначив, що потерпілий фактично зазначив, що проти нього було вчинене шахрайство, що безпосередньо впливає на кваліфікацію дій самого ОСОБА_7 .
Посилається на те, що за умови застосування до нього домашнього арешту у нічний час доби він буде працевлаштований до ТОВ “Талі Поінт” та почне отримувати дохід, за рахунок якого зможе забезпечувати своє існування та відшкодовувати шкоду потерпілому.
Заслухавши суддю-доповідача; обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_8 , які просили поновити строк апеляційного оскарження та задовольнити апеляційні скарги; обговоривши доводи апеляційних скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Вирішуючи клопотання апелянтів про поновлення строку апеляційного оскарження вищезазначеної ухвали суду, колегія суддів зважає на те, що відповідно до статей 55, 59, 129 Конституції України, кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Принцип забезпечення обвинуваченому права на захист і забезпечення права на апеляційний перегляд справи, а у визначених законом випадках на касаційне оскарження судових рішень, є однією з основних засад судочинства.
Гарантії права на захист у разі кримінального обвинувачення передбачено й у п. «d» ч. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року та підпункті (c) п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Доводи сторони захисту про те, що у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини оскаржуваної ухвали від 17 травня 2024 року, матеріалами справи не спростовуються. Що стосується посилання апелянтів на те, що з повним текстом ухвали вони змогли ознайомитися лише 06.06.2024 року з ЄДРСР, то вони підтверджуються відомостями з реєстру, згідно із якими ухвалу було надіслано для оприлюднення 04 червня 2024 року та забезпечено надання загального доступу до неї 05 червня 2024 року (а.с. 12).
З огляду на викладене, приймаючи до уваги, що необізнаність із мотивами суду об'єктивно унеможливлювала складання та подання вмотивованої апеляційної скарги, з метою забезпечення стороні захисту права на доступ до правосуддя та на апеляційне оскарження судового рішення, що стосується їх прав та інтересів, колегія суддів вважає за необхідне клопотання задовольнити, строк апеляційного оскарження обвинуваченим ОСОБА_6 , ОСОБА_7 поновити.
При цьому колегія суддів також враховує, що у розумінні ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод домашній арешт є способом позбавлення свободи. Так, у рішенні ЄСПЛ по справі “Бузаджі проти Республіки Молдова” від 04 липня 2019 року, в пунктах 86-91 зауважено, що домашній арешт з огляду на його рівень і напруженість вважається позбавленням свободи у розумінні статті 5 Конвенції. Суд постановив, що цей спосіб позбавлення свободи вимагає існування відповідних і належних підстав, як і тримання під вартою під час досудового слідства. Він уточнив, що поняття «рівень» і «напруженість» у його практиці, як критерії застосовності статті 5 Конвенції, стосується тільки рівня обмеження свободи пересування, а не відмінностей за рівнем комфорту або у внутрішньому режимі у різних місцях позбавлення волі. Відтак на цей запобіжний захід поширюються відповідні гарантії, в тому числі щодо апеляційного оскарження рішення про його застосування.
Аналізуючи по суті доводи апеляційних скарг, що є аналогічними за змістом, колегія суддів зважає на те, що згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 331 КПК під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Відповідно до ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України.
При продовженні застосування щодо обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту судом першої інстанції було враховано, що ризики, які враховані при застосуванні та подальшому продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшилися і продовжують існувати, оскільки останні можуть переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків.
У рішенні по справі “Александровська проти України” від 25 березня 2021 року ЄСПЛ відзначив, що Конвенція вимагає, щоб під час обрання запобіжного заходу суди розглядали також і не пов'язані з позбавленням свободи заходи. При цьому рішення про тримання під вартою чи його продовження не може ґрунтуватися винятково на серйозності висунутих обвинувачень, а його обґрунтування не може бути абстрактним, узагальненим чи стереотипним.
З огляду на те, що домашній арешт є способом позбавлення свободи в розумінні ст. 5 Конвенції, обґрунтування доцільності його продовження також не може бути абстрактним, узагальненим чи стереотипним.
Крім того, за змістом ст. 194 КПК України слідчий суддя, суд при обранні запобіжного заходу має застосування мінімальні обтяження, що будуть достатніми для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного або обвинуваченого.
Враховуючи наведене, апеляційний суд в цілому погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо необхідності продовження відносно обвинувачених запобіжного заходу у виді домашнього арешту, втім вважає надмірним обсяг застосованих при цьому обмежень.
Так, суд першої інстанції не врахував достатньою мірою, що підозрювані, перебуваючи під цілодобовим домашнім арештом, позбавлені можливості реалізовувати своє конституційне право на працю, отримувати будь-який дохід для забезпечення свого існування.
З матеріалів кримінального провадження слідує, що обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 мають постійне місце проживання у м. Дніпрі, раніше не судимі, частково відшкодували шкоду потерпілому (а.с. 5), мають намір працевлаштуватися, про що надали гарантійні листи від ТОВ “Талі Поінт” (а.с. 7, 16).
Таким чином, з урахуванням наведених обставин, виходячи з відсутності необхідності у надмірному обмеженні права особи на свободу, що передбачено кримінальним процесуальним законом України та ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зважаючи на правову позицію Європейського суду з прав людини у справі «Манчіні проти Італії», де зазначено, що за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюється до позбавлення волі для цілей ст. 5 §1(с) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів приходить до висновку, що запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний час є достатнім і зможе належною мірою забезпечити виконання обвинуваченими ОСОБА_6 та ОСОБА_7 покладених на них обов'язків, а застосований судом запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту є надмірно обтяжливим.
Зважаючи на викладене, апеляційні скарги обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підлягають задоволенню, а ухвала суду підлягає скасуванню в частині вирішення питання про запобіжний захід, із постановленням у цій частині нової ухвали.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
Строк апеляційного оскарження - поновити.
Апеляційні скарги обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , -задовольнити.
Ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 17 травня 2024 року про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту щодо ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.189 КК України, та ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, -скасувати в частині вирішення питання про продовження запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Постановити у цій частині нову ухвалу, якою клопотання прокурора Слобожанської окружної прокуратури ОСОБА_9 про продовження щодо підозрюваних ОСОБА_6 та ОСОБА_7 строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - задовольнити частково.
Продовжити застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, з 22 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. наступного дня, за адресою проживання: АДРЕСА_1 , строком до 17 липня 2024 року, з покладенням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, визначених ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 06 травня 2024 року, а саме:
- прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора, слідчого судді у визначений ними час;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований чи проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- заборонити у будь-який спосіб спілкуватися із будь-яким учасником цього кримінального провадження, крім слідчого, прокурора та захисника;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в України.
Продовжити застосування до обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, з 22 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. наступного дня, за адресою проживання: АДРЕСА_2 , строком до17 липня 2024 року, з покладенням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, визначених ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 06 травня 2024 року, а саме:
- прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора, слідчого судді у визначений ними час;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований чи проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- заборонити у будь-який спосіб спілкуватися із будь-яким учасником цього кримінального провадження, крім слідчого, прокурора та захисника;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в України.
В іншій частині ухвалу суду - залишити без змін.
Копію ухвали направити для виконання органу національної поліції за місцем проживання обвинувачених.
Контроль за виконанням ухвали суду покласти на прокурора.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4