Справа № 367/2261/23
Провадження №1-кс/367/836/2024
Іменем України
про повернення
20 липня 2024 року слідчий суддя Ірпінського міського суду Київської області ОСОБА_1 , розглянувши клопотання гр. ОСОБА_2 про скасування арешту майна в кримінальному провадженні № 42015110200000054 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 364 КК України,
встановив:
До слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області надійшло клопотання гр. ОСОБА_2 про скасування арешту майна в кримінальному провадженні № 42015110200000054 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 364 КК України.
В зазначеному клопотанні ОСОБА_2 зазначає, що вона діє на підставі доручення в інтересах власника арештованої земельної ділянки ОСОБА_3 .
Вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає поверненню особі, що його подала, виходячи з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
З аналізу ст. ст. 171-174 КПК України вбачається, що у клопотанні про скасування арешту в обов'язковому порядку має бути зазначено наступне: хто звертається із клопотанням про скасування арешту майна /власник майна тощо/; перелік і вид майна, арешт, який має бути скасовано; яким процесуальним документом та коли був накладений арешт; мотивація чому слід скасувати арешт. Також, до клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими заявник обґрунтовує доводи клопотання.
Положенням кримінального процесуального законодавства України не врегульовано питання повернення заяви про скасування арешту майна.
Згідно з ч. 6 ст. 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
З аналізу ст.ст.171-174КПК України вбачається, що у клопотанні про скасування арешту в обов'язковому порядку має бути зазначено наступне: хто звертається із клопотанням про скасування арешту майна/власник майна тощо/; перелік і вид майна, арешт, який має бути скасовано; яким процесуальним документом та коли був накладений арешт; мотивація чому слід скасувати арешт.
Проте, заявник звернувся до слідчого судді із клопотанням про скасування арешту майна, однак не зазначає свій процесуальний статус у вказаному кримінальному провадженні.
Крім того, відповідно до ст. 64-2 КПК України третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, має права та обов'язки, передбачені цим Кодексом для підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосуються арешту майна. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, повідомляється про прийняті процесуальні рішення в кримінальному провадженні, що стосуються арешту майна, та отримує їх копії у випадках та в порядку, встановлених цим Кодексом.
Представником третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути:
-особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником;
-керівник чи інша особа, уповноважена законом або установчими документами, працівник юридичної особи за довіреністю у випадку, якщо власником майна, щодо якого здійснюється арешт, є юридична особа.
За правилами ч. 5 ст. 64-2 КПК України повноваження представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, на участь у кримінальному провадженні підтверджуються, серед іншого, копією установчих документів юридичної особи, якщо представником третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, є керівник юридичної особи чи інша уповноважена законом або установчими документами особа.
Дослідивши матеріали клопотання вбачається, що на підтвердження своїх повноважень гр. ОСОБА_2 надає копію довіреності та витяг з Єдиного реєстру довіреностей, з яких вбачається, що вона уповноважена представляти інтереси ОСОБА_3 в судових установах всіх інстанцій. При дослідженні копії довіреності встановлено, що ОСОБА_2 уповноважена діяти від імені ОСОБА_3 не як адвокат та відсутні посилання на представництво інтересів довірителя у справах, які розглядаються сумами в порядку КПК України.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що заявник ОСОБА_2 не є повноважним представником особи, в інтересах якої вона звертається - ОСОБА_3 , яку у клопотанні зазначено як власника арештованої земельної ділянки, але доказів чого до клопотання також не надано.
Беручи до уваги, що клопотання про скасування арешту майна подано без додержання вимог ст. 174 КПК України, особою, яка не має права звертатися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту у кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до висновку, що дане клопотання слід повернути вказаній особі.
Керуючись ст. 304 КПК України, слідчий суддя
постановив :
Клопотання гр. ОСОБА_2 про скасування арешту майна в кримінальному провадженні № 42015110200000054 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 364 КК України - повернути особі, яка його подала.
Ухвалу слідчого судді може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Суддя: ОСОБА_1