Справа № 204/5165/24
Провадження № 3/204/2005/24
19 червня 2024 року суддя Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська Безрук Т.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, офіційно не працюючої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП невідомий,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 156 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 212656 від 18.04.2024, 18.04.2024 о 10:13 за адресою: м. Дніпро, вул.Титова, 36 у ТРЦ «Апполо» ОСОБА_1 здійснювала продаж одноразових електронних сигарет та нікотиновмісних рідин до них, котрі не містили марок акцизного податку. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 156 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином шляхом надіслання судової повістки, про причини неявки суду не повідомила, клопотання про відкладення розгляду справи не подавала, відтак на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП розглядає адміністративні матеріали за відсутністю особи, стосовно якої складено адміністративний протокол.
Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, а саме: протокол про адміністративне правопорушення від 18.04.2024, рапорт ДОП СП ВП № 6 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області; протокол огляду та вилучення від 18.04.2024, доходить наступних висновків.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 156 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за роздрібну або оптову торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.
Згідно зі ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19 грудня 1995 року № 481-95-ВР, визначено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Відповідно до ч. 2 ст. 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Отже, відповідно до диспозиції ст.156 КУпАП вбачається, що суб'єктом адміністративного правопорушення щодо роздрібної або оптової торгівлі алкогольними напоями чи тютюновими виробами без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку, може бути лише суб'єкт господарювання, відповідальність працівника торгівлі передбачена частиною 2 статті 156 КУпАП.
Однак, будь-яких доказів того, що ОСОБА_1 є суб'єктом господарювання або працівником торгівлі, матеріали справи не містять. Натомість з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 офіційно не працює.
За таких обставин, приходжу до висновку, що ОСОБА_1 не є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП передбачено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
При цьому, розглядаючи справу про притягнення особи до адміністративної відповідальності слід керуватися принципом, згідно якого винність особи не може ґрунтуватись на припущеннях. Будь-які сумніви у винуватості особи повинні тлумачитися на її користь.
Вищевикладене свідчить про те, що Національною поліцією не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Суддя не вправі самостійно вносити доповнення, зміни у протоколи про адміністративні правопорушення, витребувати додаткові докази у справі, оскільки це є недопустимим. Такі дії будуть свідчити про необ'єктивність, упередженість судді при розгляді справи, порушенням права на захист, рівності сторін процесу.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Малофєєва проти Росії», серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Враховуючи викладене, дослідивши повно та всебічно матеріали справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням того, що всі сумніви у винуватості особи повинні тлумачитися на її користь та винність особи не може ґрунтуватись на припущеннях, враховуючи, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що ОСОБА_1 є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, приходжу до висновку, що в її діях відсутня подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Відповідно до ч. 6 ст. 283 КУпАП постанова по справі повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи.
На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 280 КУпАП, суд,
Справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 156 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення - закрити.
Вилучені речі відповідно до протоколу огляду та вилучення від 18.04.2024 - повернути власнику за його заявою.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Т.В. Безрук