справа № 208/4612/24
№ провадження 1-кс/208/1146/24
Іменем України
18 червня 2024 р. м. Кам'янське
Слідчий суддя Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчогоСВ Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , прокурора Кам'янської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Кам'янської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинська, Дніпропетровської області, громадянина України, неодруженого, маючого середню освіту, не працюючого, на утримані малолітніх дітей не маючого, зареєстрованого адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 раніше судимого:
- 11.07.2023 Заводським районним судом м. Дніпродзержинська, Дніпропетровської області, ст. 185 ч. 4 КК України, вид покарання: позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст. 75, 76 КК України, від вибиття покарання звільнити з іспитовим строком 1 рік,-
Слідчий звернулась до суду із клопотанням погоджене з прокурором про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Слідчий у своєму клопотанні посилається на те, що ОСОБА_5 може переховуватись від органу досудового розслідування та / або суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), оскільки підозрюваний не має сталих соціальних зв'язків, постійного місця проживання, прописки, не працює, є особою раніше судимою, не дотримується суспільних норм поведінки та моралі та у подальшому не буде їх дотримуватись. Крім цього останній підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, тобто у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні даного кримінального правопорушення йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 3 років, а відтак усвідомлюючи невідворотність настання покарання за вчинене діяння та санкцію інкримінованого кримінального правопорушення, вказує на те, що підозрюваний може у будь-який момент залишити межі міста та області з метою переховування від органу досудового розслідування та / або суду з метою уникнення покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення. Вказане свідчить, що підозрюваний, перебуваючи на волі, зможе залишити місто Кам'янське та прийняти спроби переховування від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення, як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Жодних стримуючих факторів, які б свідчили, що підозрюваною не будуть вживатися перешкоди у відправленні правосуддя в спосіб неявки в судові засідання, - не встановлено.
- незаконно впливати на потерпілого або свідків у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки підозрюваний особисто знайомий з потерпілим та свідками, він може намагатись вплинути на них шляхом вмовляння, тиску, погроз, залякувань, викликання жалю до себе, або будь-яким іншим способом з метою зміни ним показань для уникнення покарання за вчинене кримінальне правопорушення
- вчините інше кримінальне правопорушення, оскільки підозрюваний не має постійного місця мешкання та прописки, не має сталих соціальних зв'язків, є особою раніше судимою, за вчинення злочинів проти власності, а саме за кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України, за яке його засуджено вироком Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 11.07.2023, із застосуванням ст.75,76 КК України, строком на 1 рік.
В судовому засіданні слідчий підтримала своє клопотання, посилалась на обставини зазначені в клопотанні, обрати щодо підозрюваної запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Прокурор підтримала клопотання слідчого та просила його задовольнити з підстав, наведених у клопотанні.
Захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, вважає, що ризики не існують на нічим не підтверджені тому просить обрати більш м'який запобіжний захід, як домашній арешт у нічний час.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав думку захисника, пояснив, що доглядає за бабусею та татом .
Слідчий суддя, вислухавши слідчого, прокурора, захисника, підозрюваного, вивчивши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи засудженим 11.07.2023 р. Заводським районним судом м. Дніпродзержинська за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, згідно ст. ст. 75, 76 КК України від відбування покарання звільнений з випробувальним строком 1 рік, перебуваючи на іспитовому строці, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та знову вчинив умисний корисливий злочин.
ПОВТОРНО, 15.05.2024 приблизно о 19 год. 30 хв. (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_5 перебував напроти магазину «Liverpool», який розташований за адресою: АДРЕСА_3 , а саме в центральному сквері, разом з раніше знайомим ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який при собі мав мобільний телефон марки Xiaomi Redmi 12C Graphite Gray, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 . В ході розмови з ОСОБА_7 , ОСОБА_5 попросив останнього надати йому свій мобільний телефон для здійснення телефонних дзвінків, в цей момент у ОСОБА_5 раптово виник протиправний злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою, а саме мобільним телефоном Xiaomi Redmi 12C, який належить потерпілому ОСОБА_7 .
Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою, ОСОБА_5 , 15.05.2024 приблизно о 19 год. 30 хв. (більш точний час під час досудового розслідування не встановлено), перебуваючи напроти магазину «Liverpool», який розташований за адресою: АДРЕСА_3 , а саме в центральному сквері, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, цілковито усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та розуміючи при цьому їх суспільну небезпечність, розуміючи, що ОСОБА_7 сприймає його як свого знайомого та довіряє йому, запевнив останнього, що йому потрібен мобільний телефон для того, щоб здійснити декілька телефонних дзвінків. ОСОБА_7 , довіряючи ОСОБА_5 , та очікуючи, що останній поверне майно по минуванню потреби, а саме після здійснення телефонних дзвінків, добровільно передав останньому свій мобільний телефон Xiaomi Redmi 12C Graphite Gray, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , вартість якого згідно висновку судової товарознавчої експертизи складає 3163 грн. 46 коп. Після чого, ОСОБА_5 незаконно, шляхом зловживання довірою, заволодів вищевказаним мобільним телефоном, та тримаючи його при собі і не маючи наміру у майбутньому повертати його власнику, місце вчинення злочину залишив, отримавши, таким чином, можливість розпоряджатись цим майном.
У подальшому, ОСОБА_5 заволодів майном ОСОБА_7 , шляхом зловживання довірою, розпорядився на власний розсуд, а саме мобільним телефоном Xiaomi Redmi 12C Graphite Gray, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , чим заподіяв потерпілому ОСОБА_7 майнову шкоду у розмірі 3 163 гривень 46 копійок.
Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, а саме у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.
Вина ОСОБА_5 повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами: протоколом огляду місця події, протоколом допитів свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 , протоколами пред'явлення особи для впізнання свідкам та потерпілому, протоколами слідчих експериментів за участю свідків та потерпілого та іншими матеріалами кримінального провадження.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні НЕТЯЖКОГО ЗЛОЧИНУ, який відповідно до ч. 2 ст. 190 КК України, карається позбавленням волі на строк до 3 років.
Слідчий суддя наголошує, що стандарт «обґрунтованості підозри» не вимагає існування доказів, достатніх для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку. При вирішенні питання щодо існування обґрунтованої підозри у розрізі наявності підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначення вірогідності та достатності підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того, чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Таким чином, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_5 , виходячи з наданих матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину за викладених у клопотанні обставин.
Відповідно до вимог п. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового розслідування встановлено наявність ризику, передбаченого в п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрюваний не має сталих соціальних зв'язків, постійного місця проживання, прописки, не працює, є особою раніше судимою, не дотримується суспільних норм поведінки та моралі та у подальшому не буде їх дотримуватись. Крім цього останній підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, тобто у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні даного кримінального правопорушення йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 3 років, а відтак усвідомлюючи невідворотність настання покарання за вчинене діяння та санкцію інкримінованого кримінального правопорушення, вказує на те, що підозрюваний може у будь-який момент залишити межі міста та області з метою переховування від органу досудового розслідування; незаконно впливати на потерпілого або свідків у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки підозрюваний особисто знайомий з потерпілим та свідками, він може намагатись вплинути на них шляхом вмовляння, тиску, погроз, залякувань, викликання жалю до себе, або будь-яким іншим способом з метою зміни ним показань для уникнення покарання за вчинене кримінальне правопорушення; вчините інше кримінальне правопорушення, оскільки підозрюваний не має постійного місця мешкання та прописки, не має сталих соціальних зв'язків, є особою раніше судимою, за вчинення злочинів проти власності, а саме за кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України, за яке його засуджено вироком Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 11.07.2023, із застосуванням ст.75,76 КК України, строком на 1 рік.
Інші, менш суворі запобіжні заходи, на думку слідчого, не забезпечать виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, передбачених чинним Кримінальним процесуальним кодексом і його належної поведінки.
У своєму клопотанні слідчий зазначає, що застосування до ОСОБА_5 , більш м'яких запобіжних заходів, не зможе запобігти зазначеним ризикам.
Разом з тим, за результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів викладених стороною обвинувачення та стороною захисту слідчий суддя вважає, що слідчим та прокурором не доведено наявність обставин, передбачених п.1 ч.1 ст. 194 КПК України і не доведено того, що більш м'який запобіжний захід є недостатнім для запобігання ризикам, вказаним у клопотанні.
Відповідно до п. 10 Інформаційного листа ВССУ Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, у кожному випадку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд, вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі відповідно до ст. 178 КПК: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення. У такий спосіб встановленню підлягає обґрунтованість підозри органу досудового розслідування про вчинення кримінального правопорушення підозрюваним, обвинуваченим.
Відповідно до ч. 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до п. 18 Інформаційного листа ВССУ Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України , судове рішення стосовно обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або продовження його застосування має містити як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання (продовження), так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення злочину, врахування особи винного та інших обставин (ризиків, наведених у ч. 1 ст. 177 КПК України).
Враховуючи дані про особу підозрюваного, достатніх обставин для обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу тримання під вартою немає, оскільки даних, які б вказували на безумовну необхідність обрання щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та свідчили про недостатність застосування щодо нього більш м'яких запобіжних заходів у клопотанні слідчого не вказано та прокурором в судовому засіданні не доведено. Крім цього останній підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, тобто у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні даного кримінального правопорушення йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 3 років.
Згідно п.2 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Врахувавши наведені вище обставини у їх сукупності, слідчий суддя приходить до висновку, що запобіжний захід, передбачений ст.181 КПК України, у вигляді цілодобового домашнього арешту у нічний час здатний запобігти ризикам, наявність яких наведені слідчим та прокурором при розгляді даного клопотання.
Згідно ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Європейський суд з прав людини у Рішенні від 10.02.2011 року у справі «Харченко проти України», Рішенні від 29.09.2011 року у справі «Третьяков проти України», Рішенні від 06.11.2008 року у справі «Єлоєв проти України» зазначав, що тримання особи під вартою у кожному випадку повинне мати безсумнівне обґрунтування, а також що за будь-яких обставин суд зобов'язаний розглянути можливість застосування менш обтяжливих альтернативних запобіжних заходів.
Таким чином, із врахуванням зазначеного, та враховуючи, що якщо прокурором крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде не доведено, що, перебуваючи на волі, ОСОБА_5 переховувався від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджав кримінальному провадженню або йому повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину, тому на підставі ч.4 ст.194 КПК України, слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 та застосовує до останнього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
З метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження уявляється доцільним покладення на підозрюваного обов'язків, передбачених у ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст. 176-179, 184, 186, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя -
В задоволенні клопотання слідчого СВ Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Кам'янської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинська, Дніпропетровської області, громадянина України, неодруженого, маючого середню освіту, не працюючого, на утримані малолітніх дітей не маючого, зареєстрованого адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 15 серпня 2024 р.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
2) не залишати місце постійного проживання та реєстрації - АДРЕСА_2 цілодобово, без дозволу слідчого, прокурора та суду.
3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця мешкання, покласти на строк не більше двох місяців, тобто до 15 серпня 2024 року.
Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного.
Орган внутрішніх справ повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя ОСОБА_1