Справа №127/20060/24
Провадження №1-кс/127/8699/24
15 червня 2024 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
розглянувши в судовому засіданні клопотання старшого слідчого слідчого відділення відділення поліції № 1 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області, капітана поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,в рамках кримінального провадження № 12024020030000033 від 24.01.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, -
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання старшого слідчого слідчого відділення відділення поліції № 1 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області, капітана поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 .
Клопотання мотивовано тим, що проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024020030000033 від 24.01.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 маючи умисел на незаконне придбання та подальший збут вогнепальної зброї і бойових припасів без передбаченого законом дозволу, всупереч вимогам, визначеним п. 1 Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об'єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших державна території України, затвердженого Постановою Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992 № 2471-XII, Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 № 622, та Положенням про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 576, достовірно знаючи про те, що вогнепальна зброя та бойові припаси є предметами, обіг яких обмежено, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, діючи умисно, переслідуючи мету особистого збагачення, у невстановлені у ході проведення досудового розслідування час, день та місці але не пізніше лютого 2024 року ОСОБА_6 , діючи з прямим умислом, із особистих мотивів та метою, усвідомлююч суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаюч їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, достовірно знаючи про відсутність у нього передбаченого законом дозволу, незаконно придбав у невстановлений у ході проведення досудового розслідування спосіб боєприпаси, калібру 223 Rem (5.56x45мм).
В подальшому, у невстановленому місці, у невстановлені дату та час у ОСОБА_6 з корисливих мотивів, виник протиправний злочинний умисел, спрямований на збут боєприпасів.
Надалі, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконний збут боєприпасів, о 13 годині 22 хвилині 02.02.2024 ОСОБА_6 , перебуваючи на парковці ТЦ «Plaza park», що розташована по АДРЕСА_1 під час проведення оперативної закупки боєприпасів, на підставі постанови про проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, з корисливих мотивів, за грошову винагороду в сумі 12500 гривень, збув громадянину під зміненими анкетними даними (на підставі ст. ст. 7, 15 ЗУ «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві») ОСОБА_7 , патрони у кількості 487 калібру 223 Rem (5.56x45мм).
Відповідно до висновку експерта від 07.02.2024 277 (двісті сімдесят сім) патронів, які вилучені під час проведення оперативної закупівлі зброї та боєприпасів 02.02.2024, являються бойовими припасами до нарізної вогнепальної зброї - патронами калібру 223 Rem (5.56x45мм), призначені для стрільби з автоматів Armalite AR-15. V-16 та іншої зброї під даний патрон, придатні для стрільби.
Відповідно до висновку експерта від 07.02.2024 120 (сто двадцять) патронів, які вилучені під час проведення оперативної закупівлі зброї та боєприпасів 02.02.2024, являються бойовими припасами до нарізної вогнепальної зброї - патронами калібру 223 Rem (5.56x45мм), призначені для стрільби з автоматів Armalite AR-15. V-16 та іншої зброї під даний патрон, придатні для стрільби.
Відповідно до висновку експерта від 07.02.2024 60 (шістдесят) патронів, які вилучені під час проведення оперативної закупівлі зброї та боєприпасів 02.02.2024, являються бойовими припасами до нарізної вогнепальної зброї - патронами калібру 223 Rem (5.56x45мм), призначені для стрільби з автоматів Armalite AR-15. V-16 та іншої зброї під даний патрон, придатні для стрільби.
Відповідно до висновку експерта від 07.02.2024 30 (тридцять) патронів, які вилучені під час проведення оперативної закупівлі зброї та боєприпасів 02.02.2024, являються бойовими припасами до нарізної вогнепальної зброї - патронами калібру 223 Rem (5.56x45мм), призначені для стрільби з автоматів Armalite AR-15. V-16 та іншої зброї під даний патрон, придатні для стрільби.
Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, тобто у незаконному носінні, придбанні, збуті бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
13 червня 2024 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Вінниця Вінницької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 проживаючий за адресою: АДРЕСА_3 , громадянина України, раніше не судимого, повідомлено про підозру в учиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Причетність ОСОБА_6 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме:
?протоколом від 02.02.2024 про результати проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки;
?протоколами допиту свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9
?постановами про визнання предметів речовими доказами від 02.02.2024;
?висновками експертів № СЕ-19/102-24/2223-НЗПРАП від 07.02.2024, № СЕ-19/102-24/2225-НЗПРАП від 08.02.2024, № СЕ-19/102-24/2224-НЗПРАП від 07.02.2024, № СЕ-19/102-24/2226-НЗПРАП від 08.02.2024.
?а також іншими матеріалами кримінального провадження.
Підставою для обрання вказаного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стало наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та ризиків визначених п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Беручи до уваги вищевикладене та те, що ОСОБА_6 підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, у підозрюваного відсутні постійні чи тимчасові джерела доходів, що дає підстави вважати, що вчинення кримінального правопорушення у сфері незаконного поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами є єдиним джерелом його доходу, та перебуваючи поза межами ізоляції ОСОБА_6 може продовжити вчинення аналогічних кримінальних правопорушень, а також враховуючи те, що останній усвідомлюючи можливість подальшого відбування покарання в місцях позбавлення волі, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а тому наявні вищевказані ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Окрім того, перебуваючи поза межами ізоляції від суспільства ОСОБА_6 може чинити незаконний влив на свідків у даному кримінальному провадженні, оскільки в ході досудового розслідування було встановлено, що підозрюваний особисто знайомий зі свідками.
При цьому враховується, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не може запобігти зазначеним ризикам. Так, особисте зобов'язання не може бути застосовано у зв'язку з тим, що це найбільш м'який запобіжний захід і він не відповідає тяжкості вчиненого злочину та наслідкам, які були завдані вчиненням злочину. Особиста порука не може бути застосована в силу того, що не встановлено осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу. Домашній арешт як і застава не зможе забезпечити належну поведінку особи та перешкоджати здійснення ним впливу на свідків чи інших осіб, тощо.
Враховуючи тяжкість вчиненого злочину та міру можливого покарання, особу підозрюваного, його репутацію та соціальні зв'язки, що у своїй сукупності свідчить про те, що на даний час зберігаються ризики, які були попередньо встановлені та стали підставою для законного обрання підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме передбачені п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та застосування інших більш м'яких запобіжних заходів до підозрюваного ОСОБА_6 в рамках даного кримінального провадження є недоцільним та малоефективним, оскільки вони не зможуть запобігти наявним ризикам, слідчий просив клопотання задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання слідчого підтримала, оскільки під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, тому необхідно застосувати щодо ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Слідчий ОСОБА_4 в судовому засіданні клопотання підтримав у повному обсязі.
Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення клопотання, просив обрати домашній арешт у нічну пору доби.
Підозрюваний ОСОБА_6 в судовому засіданні вину визнав частково, по суті клопотання підтримав думку захисника.
Слідчий суддя, вислухавши думку підозрюваного та його адвоката, прокурора, слідчого, дослідивши матеріали клопотання, характеризуючі дані підозрюваного, прийшов до наступного висновку.
Слідчим відділенням відділення поліції № 1 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024020030000033 від 24.01.2024 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Згідно підозри, оголошеної ОСОБА_6 , останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, тобто придбанні, зберіганні бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
Щодо обґрунтованості підозри слідчий суддя зазначає, що оскільки чинне законодавство не розкриває це поняття, враховуючи ст. ст. , 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи.
При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя також враховує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При цьому, слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.
Дослідивши матеріали клопотання з додатками, слідчий суддя приходить до висновку, що підозра щодо вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України обґрунтована. Причетність ОСОБА_6 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення достатньою мірою, для даної стадії кримінального провадження, доводиться доказами, які долучені слідчим до матеріалів клопотання та доведена прокурором при розгляді даного клопотання.
При вирішенні питання про наявність підстав для задоволення клопотання слідчий суддя приймає до уваги, що згідно ч. 1 ст. 183 КПК України взяття під варту є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
В судовому засіданні слідчим доведено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так ОСОБА_6 , підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років.
Згідно із позицією Європейського суду з прав людини, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Тяжкість можливого покарання може спонукати підозрюваного переховуватися від суду. Це твердження узгоджується з практикою ЄСПЛ, зокрема у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» Європейський суд з прав людини визначив, що тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав від свідків під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (ч.4ст.95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків може існувати не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Враховуючи, що підозрюваному відомі контактні дані свідків у вказаному провадженні, останній може здійснювати незаконний вплив на останніх з метою уникнення відповідальності.
Крім того, досудовим розслідуванням на даний час не встановлено походження бойових припасів, вилучених у ОСОБА_6 та не установлено інших учасників кримінального правопорушення, а тому перебуваючи на волі без застосування дієвого запобіжного заходу підозрюваний може незаконно впливати на інших підозрюваних у кримінальному провадженні, свідків та інших причетних осіб, а також знищити, сховати, спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, тобто наявні ризики, передбачені п. 2 та п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
При цьому слід зазначити, що чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що підозрюваний обов'язково здійснюватиме такі дії, однак має об'єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.
Відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_6 має постійне місце проживання, перебуває у цивільному шлюбі та має на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше не судимий.
На момент розгляду клопотання відомостей, які б вказували про неможливість перебування ОСОБА_6 в умовах СІЗО при ДУ «Вінницька УВП (№ 1)», зокрема, за станом здоров'я, сторонами не надано, тому слідчий суддя вважає, що заявлені ризики виправдовують тримання особи під вартою, що також доведено прокурором при розгляді даного клопотання.
За змістом ст.131 КПК запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження, а відтак їх застосування має на меті досягнення дієвості цього провадження. Дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що застосування іншого запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти встановленим ризикам, які вказані слідчим та доведені матеріалами справи. Тому, для досягнення мети застосування запобіжних заходів, на даному етапі досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є необхідним та доцільним. Інший, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, що випливають зі змісту ст. 177 КПК України і тримання підозрюваного під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу.
Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Постановою Верховної Ради України від 17.06.1992 р. № 2471-ХІІ «Про право власності на окремі види майна» визначено, що зброя, боєприпаси, вибухові речовини й засоби вибуху не можуть перебувати у власності громадян.
Відповідно до «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України та інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів з гумовими або аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї або вибухових матеріалів» передбачено порядок отримання дозвільних документів на придбання бойових припасів.
В судовому засіданні ОСОБА_6 не доведено законність походження боєприпасів та не спростовано відомості зазначені у клопотанні щодо незаконного її придбання.
Суд звертає увагу на те, що ОСОБА_6 знаючи про те, що для придбання бойових припасів та вибухових пристроїв необхідно отримати передбачений законом дозвіл, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, маючи на меті незаконне зберігання бойових припасів, за невстановлених обставин, з невстановленого місця та у невстановлені дату та час придбав бойові приписи, які в подальшому мав намір збути.
Вказаний злочин останній вчинив в умовах воєнного стану. Таким чином, своїми діями ОСОБА_6 показав зневагу до існуючих правил і норм поведінки, вчиняючи інкриміноване кримінальне правопорушення, розуміючи суспільну небезпеку злочину, проявив самовпевненість у безкарності за свій вчинок, що свідчить про його підвищену суспільну небезпеку.
Таким чином, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, його тяжкість, характеризуючі дані підозрюваного (не судимий, має на утриманні неповнолітніх дітей), наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, враховуючи той факт, що вчинене кримінальне правопорушення має високий ступінь суспільної небезпеки, умисний корисливий мотив, в період дії воєнного стану, майновий стан підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку, що такий запобіжний захід як тримання під вартою, з альтернативою внесення застави в сумі 121 120 грн. здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та є спів мірною з вчиненим кримінальним правопорушенням.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого слідчого відділення відділення поліції № 1 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області, капітана поліції ОСОБА_4 задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів..
Строк тримання під вартою рахувати з дня винесення ухвали суду, тобто з 15.06.2024 по 13.08.2024 включно.
Одночасно визначити заставу в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 121 120 (сто двадцять одна тисяча сто двадцять) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА у Вінницькій області.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом строку дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_6 наступні обов'язки:
?прибувати на виклики слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
?не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
?повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;
?утриматись від спілкування із особами, які являються свідками у даному кримінальному провадженні;
?здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя