21 червня 2024 року Справа № 160/10058/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
17 квітня 2024 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною відмову Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області вих. №Б-242/6/1201-24/1201.4.3/4477-24 від 28.03.2024 р. у видачі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 p. №2503-XII;
- зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській оформити і видати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України у формі книжечки, в зв'язку з реєстрацією шлюбу та зміною прізвища, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 р. №2503-XII, без надання згоди на обробку персональних даних.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв'язку із реєстрацією шлюбу та зміною прізвища позивач звернулась до відповідача із заявою про оформлення та видачу паспорта громадянина України у формі книжечки. Проте, відповідач безпідставно, на думку позивача, відмовив у оформленні та видачі паспорта, пославшись на ненадання всіх необхідних документів. Позивач вважає, що така відмова відповідача порушує її законні права та інтереси.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 року відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
02.05.2024 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив щодо заявлених позовних вимог, в якому відповідач просив суд відмовити в задоволенні позову. Вказав, що позивач звернулась до Відділу № 2 у місті Дніпрі ГУ ДМС у Дніпропетровській області із заявою, складеною у довільній формі, за вх. № Б-17/6/1211-24 від 26.03.2024, в якій просила видати їй паспорт у формі книжечки у зв'язку із релігійними переконаннями. До заяви було долучено копію свідоцтва про народження, копію свідоцтва прошлюб, копію попереднього паспортного документу. Відділом № 2 у місті Дніпрі ГУ ДМС у Дніпропетровській області за вих. №Б-17/6/1211-24/1211/4377-24 на вищезазначену заяву позивача було надано відповідь з роз'ясненням законодавчо визначеного алгоритму дій щодо порядку оформлення паспорта громадянина України зразка 1994 року, відповідно до норм чинного законодавства. Також, зауважено, що позивачем долучено не усі необхідні документи, зокрема, документ, що підтверджує сплату судового збору, рішення суду. Окремо зауважив, що заява позивача була розглянута відповідно до Закону України «Про звернення громадян».
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 26.03.2024 р. звернулась до Головного управління ДМСУ в Дніпропетровській області із вимогою оформити і видати їй паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 р. №2503-ХІІ без згоди на обробку своїх персональних даних в зв'язку з реєстрацією шлюбу та зміною прізвища (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 23.03.2024 року).
У заяві позивачем було повідомлено про відмову за релігійними переконаннями від оформлення і отримання паспорта у формі картки.
Листом №Б-242/6/1201-24/1201.4.3/4477-24 від 28.03.2024 року Головним управлінням Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області повідомлено позивача про те, що відсутні правові підстави для оформлення і видачі паспорта громадянина України у формі книжечки, оскільки відсутнє відповідне рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України у формі книжечки, засвідчене в установленому законодавством порядку, та документи, перелік яких визначено розділом III Тимчасового порядку.
Позивач, не погоджуючись із таким рішенням відповідача, звернувся із даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає про таке.
Згідно із підпунктом "а" пункту 1 частини першої статті 13 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20.11.2012 №5492-VI (далі - Закон №5492-VI) документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються на: документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України: паспорт громадянина України.
Як передбачено частиною третьою статті 13 Закону №5492-VI, паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт України, службовий паспорт України, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, проїзний документ біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, проїзний документ особи, якій надано додатковий захист, картка мігранта містять безконтактний електронний носій.
Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 14 Закону №5492-VI, форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації.
За приписами частин першої - четвертої статті 21 Закону №5492-VI, паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов'язаний отримати паспорт громадянина України. Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Паспорт громадянина України оформляється особам, які не досягли вісімнадцятирічного віку, на чотири роки, а особам, які досягли вісімнадцятирічного віку, - на кожні 10 років. Паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.
Разом з тим, на даний час діє Положення №2503-ХІІ, пунктом 3 якого передбачено, що бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Згідно із пунктами 16 - 18 Положення № 2503-ХІІ, обмін паспорта провадиться у разі, зокрема: зміни (переміни) прізвища, імені або по батькові. Для обміну паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; паспорт, що підлягає обміну; дві фотокартки розміром 35х45 мм. Для обміну паспорта у зв'язку із зміною (переміною) прізвища, імені чи по батькові або встановленням розбіжностей у записах подаються також документи, що підтверджують ці обставини. Для одержання, обміну паспорта і вклеювання до нього нових фотокарток громадянин подає документи і фотокартки не пізніш як через місяць після досягнення відповідного віку або зміни (переміни) прізвища, імені чи по батькові, встановлення розбіжностей у записах або непридатності паспорта для користування.
Пунктами 1 - 3 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302 (далі Постанова №302), передбачено, що паспорт громадянина України (далі - паспорт) є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Паспорт виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій. Кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку, зобов'язаний отримати паспорт.
Відповідно до підпункту 1 пункту 6 Порядку №302, обмін паспорта здійснюється у разі: зміни інформації, внесеної до паспорта, у тому числі у зв'язку із зміною написання латинськими літерами складових імені «прізвище», «ім'я» у документах, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України (крім додаткової змінної інформації).
03.04.2019 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №398 «Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. № 302», відповідно до якої пункт 3 Постанови №302 доповнено абзацом такого змісту: «Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року».
Згідно із пунктами 1, 2 розділу І Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 №456, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.06.2019 за №620/33591 (далі Порядок № 456), цей Тимчасовий порядок, розроблений відповідно до абзацу п'ятого пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року №302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України», постанови Кабінету Міністрів України від 03 квітня 2019 року №398 «Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015р. №302», Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-XII (в редакції Постанови Верховної Ради України від 23 лютого 2007 року №719-V), визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року (далі - паспорт) особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року (далі - рішення суду), засвідчене в установленому законодавством порядку. Паспорт оформлюється з використанням бланка паспорта громадянина України зразка, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 1994 року № 353 «Про затвердження зразка бланка паспорта громадянина України».
Підпунктом 1 пункту 1, підпунктом 2 пункту 2 розділу ІV Порядку №456 визначено, що обмін паспорта здійснюється в разі: зміни прізвища, імені, по батькові, дати та/або місця народження. Для обміну паспорта заявник подає, зокрема, рішення суду.
Отже, суд звертає увагу, що чинним законодавством України передбачена можливість обміну паспорта громадянина України у формі книжечки в разі зміни прізвища на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
Крім того, при вирішенні цієї справи суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 у зразковій справі №806/3265/17.
Так, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що норми Закону №5492-VI на відміну від норм Положення №2503-XII не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорту у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, ім'я та по батькові, та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій, що є безумовним порушенням вимог статті 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі - у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у вигляді ID-картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не було необхідним у демократичному суспільстві, і воно є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря. Законодавець, приймаючи Закон №1474-VIII, яким внесено зміни до Закону №5492-VI, не дотримав вимог, за якими такі зміни повинні бути зрозумілими і виконуваними, не мати подвійного тлумачення, не звужувати права громадян у спосіб, не передбачений Конституцією України та не допускати жодної дискримінації у залежності від часу виникнення правовідносин з отриманням паспорта громадянина України. Відтак, дії відповідача щодо відмови позивачу видати паспорт громадянина України у формі книжечки визнані Великою Палатою Верховного Суду у вказаній зразковій справі протиправними.
Отже, суд вважає, що позивач має право на обмін паспорта у формі паспортної книжечки у зв'язку із зміною прізвища відповідно до Положення №2503-ХІІ, яке на даний час є чинним та підлягає застосуванню у спірних правовідносинах, а пунктами 16-18 цього Положення врегульовано порядок здійснення його обміну.
Суд відхиляє доводи відповідача у відзиві щодо відсутності у цьому спорі відмови у задоволенні заяви позивача, оскільки позивач звернулась до уповноваженого органу із заявою про видачу паспорта у вигляді книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України № 2503-ХІІ, а не із запитом на інформацію щодо отримання роз'яснення про порядок отримання такого паспорта. Тому, посилання відповідача на розгляд заяви у порядку Закону України «Про звернення громадян» є безпідставним. Окрім того, з огляду на зміст наданого позивачу листа, її повідомили про відсутність підстав у видачі паспорта відповідно до Положення № 2503-ХІІ, що суд розцінює як відмову.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України та висновків Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі №806/3265/17, на підставі наданих частиною другою статті 245 КАС України повноважень, суд у цій справі дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправною відмови Головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області, що викладена у листі Б-242/6/1201-24/1201.4.3/4477-24 від 28.03.2024 року, в оформленні і видачі (здійсненні обміну у зв'язку із зміною прізвища) ОСОБА_1 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ та зобов'язання відповідача оформити та видати (здійснити обмін у зв'язку із зміною прізвища) позивачу паспорт громадянина України у формі паспортної книжечки відповідно до Положення №2503-ХІІ.
За змістом частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 241-246, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною відмову Головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області, що викладена у листі Б-242/6/1201-24/1201.4.3/4477-24 від 28.03.2024 року, в оформленні і видачі (здійсненні обміну у зв'язку із зміною прізвища) ОСОБА_1 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ.
Зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області оформити та видати (здійснити обмін у зв'язку із зміною прізвища) ОСОБА_1 паспорт громадянина України у формі паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Кальник