про відмову в задоволенні клопотання
20 червня 2024 року ЛуцькСправа № 140/5000/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Димарчук Т.М., розглянувши у письмовому провадженні клопотання Державної установи “Центр пробації” про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи “Центр пробації” про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Державної установи “Центр пробації” про:
визнання протиправними дій щодо відмови у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області оновленої довідки про розмір мого грошового забезпечення станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” від 09.04.1992 №2262-ХІІ, положень постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” від 30.08.2017 №704, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, розмір яких визначається шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017, та з обов'язковим зазначенням \відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2023;
зобов'язання підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області оновлену довідку про розмір мого грошового забезпечення станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” від 09.04.1992 №2262-ХІІ, положень постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” від 30.08.2017 №704, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, розмір яких визначається шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2023.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).
27.05.2024 до суду через систему «Електронний суд» від Державної установи “Центр пробації” надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду на підставі частини третьої статті 123 КАС України у зв'язку із пропуском позивачем встановленого частиною другою статті 122 КАС України шестимісячного строку звернення до суду із цим позовом.
Клопотання обґрунтоване тим, що на звернення позивача листом від 08.05.2024 №2083/11/Ян-24 надано відповідь про відсутність підстав для виготовлення та надання до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 для перерахунку розміру пенсії. Позивачем 09.05.2024 до суду подано позовну заяву, яка містить вимоги щодо підготовки та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку основного розміру пенсії станом на 01.01.2023. Разом з тим, отримання відповіді на звернення позивача зі спірного питання не може змінювати момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, з якого він почав вчиняти активні дії щодо реалізації свого права і ця дата прямо не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду з даним позовом.
Відповідно до частини третьої статті 166 КАС України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Розгляд клопотання за встановленим судом порядком проведено у письмовому провадженні.
Клопотання до задоволення не підлягає з огляду на таке.
За приписами частини третьої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до частин першої, другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд відхиляє доводи відповідача про пропуск строку звернення до суду із цим позовом.
У цій справі спір виник у зв'язку з відмовою Державної установи “Центр пробації” у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , визначеного станом на 01.01.2023, із розрахунком посадового окладу, окладу за військовим званням та всіх інших видів грошового забезпечення, які обчислюються з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, із застосуванням розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, для перерахунку основного розміру її пенсії з 01.02.2023.
На переконання суду, неправомірні дії відповідача (у разі встановлення судовим рішенням) щодо невидачі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії впливають на соціальне забезпечення позивача щодо можливості отримання пенсії у більшому розмірі. Тому застосовування шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого частиною другою статті 122 КАС України, матиме наслідком неможливість реалізації позивачем права, передбаченого статтею 63 Закону №2262-ХІІ, на перерахунок пенсії у зв'язку зі зміною видів грошового забезпечення у межах визначених статтею 51 цього Закону строків.
Водночас суд зазначає, що обмеження права пенсіонера, що отримує пенсію на підставі норм Закону № 2262-ХІІ, на перерахунок належної йому пенсії, який проведено несвоєчасно через ненадання довідки про розмір грошового забезпечення відповідними державним органом, з якого позивач звільнився на пенсію, будь-яким строком є неприпустимим з огляду на приписи статті 51 Закону № 2262-ХІІ.
Видача довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії державними органами, зазначеними в пункті 2 Порядку №45, є одним з етапів реалізації права особи на перерахунок пенсії в порядку, установленому статтею 63 Закону №2262-ХІІ.
Згідно із частиною третьою статті 51 цього Закону перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно із цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Тому до правовідносин щодо оскарження неправомірних дій чи бездіяльності уповноважених на те суб'єктів владних повноважень щодо видачі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, та членам їх сімей, не підлягає застосовуванню встановлений частиною другою статті 122 КАС України шестимісячний строк звернення до адміністративного суду.
Застосування вказаного строку звернення до адміністративного суду унеможливить реалізацію права, передбаченого статтею 63 Закону №2262-ХІІ, на перерахунок пенсії у зв'язку зі зміною видів грошового забезпечення з урахуванням норм частини третьої статті 51 цього Закону щодо перерахунку пенсій із дати виникнення права на нього без обмеження строком у разі непроведення перерахунку з вини державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії».
До такого ж висновку дійшов Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 12.12.2023 у справі № 380/1907/23 у подібних правовідносинах.
Право особи на доступ до правосуддя гарантоване статтею 55 Основного Закону, положення якого є нормами прямої дії. Відповідно до наведеної статті Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав та свобод і можливість оскаржити до суду рішення, дії та бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських об'єднань та посадових осіб.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У практиці Європейського суду з прав людини, зокрема в справі «Делькур проти Бельгії» (Delcourt v. Belgium, рішення від 17 січня 1970 року, заява № 2689/65) висловлено позицію про те, що в демократичному суспільстві, у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення.
Суд також ураховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішенні від 04 грудня 1995 року в справі «Беллет проти Франції» (Bellet V., France, рішення від 04 грудня 1995 року, заява № 23805/94), в якому Суд зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Отже, хоча право доступу до суду і не є абсолютним, це право не повинно обмежуватися таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець.
Враховуючи вищенаведене, клопотання Державної установи “Центр пробації” про залишення позову без розгляду у зв'язку із пропуском строку звернення до суду є необґрунтованим, а тому у його задоволенні слід відмовити.
Керуючись статтями 122, 248, 256 КАС України, суд
У задоволенні клопотання Державної установи “Центр пробації” про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи “Центр пробації” про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, відмовити.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Суддя Т.М. Димарчук