20 червня 2024 року ЛуцькСправа № 140/2093/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Ксензюка А.Я.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення коштів,
Військова частина НОМЕР_1 (далі - в/ч НОМЕР_1 , позивач) звернулася в суд із позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення завданої державі шкоди (безпідставно набутих коштів) в розмірі 20 787,73 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19.01.2024 командиру військової частини НОМЕР_1 стало відомо про заборгованість молодшого сержанта ОСОБА_1 перед військовою частиною, зокрема залишок до утримання складає 20 787,73 грн.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 04.03.2022 №49, молодшого сержанта ОСОБА_1 , який прибув з ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 04.03.2022 зарахувати на військову службу та на всі види забезпечення. Згідно з цим наказом, молодший сержант ОСОБА_1 вибув у відрядження в район виконання бойових завдань на території України, з метою забезпечення національної безпеки і оборони України до особливого розпорядження.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 30.10.2022 №281, молодший сержант ОСОБА_1 , з 31.10.2022 вибув на лікування у госпіталь, військова частина НОМЕР_2 , що знаходиться в АДРЕСА_1 .
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 02.11.2022 № 284, молодший сержант ОСОБА_1 переведений на лікування у лікарню, «Медичний центр реабілітації учасників бойових» Луцької міської територіальної громади, місто Луцьк Волинської.
02.02.2023 відповідач прибув у військову частину НОМЕР_1 , до розташування свого підрозділу, але підтверджуючих документів про перебування у лікувальному закладі за період з 01.11.2022 по 21.11.2022 та з 10.12.2022 по 02.02.2023 не надав.
У зв'язку з цим, наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 02.02.2023 №231, було призначено службове розслідування по факту відсутності молодшого сержанта ОСОБА_1 в лікувальному закладі.
В ході службового розслідування було встановлено, що дійсно, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 02.11.2022 №284, відповідача, який знаходився на лікуванні у госпіталі у в/ч НОМЕР_3 в АДРЕСА_1 , з 31.10.2022 переведено на лікування у лікарню, «Медичний центр реабілітації учасників бойових» Луцької міської територіальної громади, місто Луцьк Волинської області.
На підставі наказу Міністра оборони України від 07.06.2018 №260 «Про затвердження Порядку виплат грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», ОСОБА_1 в період з листопада 2022 року по грудень 2022 року було нараховане та виплачене грошове забезпечення на суму - 25 728,86 грн.
У відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» та рішення Міністра оборони України від 23.06.2022 №912/з/29, відповідачу за період з листопада 2022 року по грудень 2022 року було нарахована та виплачена додаткова грошова винагорода на загальну суму 60 000,00 грн, що підтверджується актом службового розслідування від 22.02.2023 №559-вн.
02.02.2023 по прибуттю з лікування у військову частину НОМЕР_1 , молодший сержант ОСОБА_1 не надав підтверджуючих документів про перебування у лікувальному закладі за період з 01.11.2022 по 21.11.2022 та з 10.12.2022 по 02.02.2023.
По результатам службового розслідування командир в/ч НОМЕР_1 видав наказ від 22.02.2023 №356, про результати службового розслідування, в якому зазначено, що відповідач, за вчинення протиправних дій внаслідок неналежного виконання посадових обов'язків, необхідно притягнути до повної матеріальної відповідальності у розмірі 85 728,86 грн.
03.10.2023 Володимир-Волинський міський суд Волинської області розглянувши у відкритому засіданні в місті Володимир кримінальне провадження №6202314130000251 від 24.07.2023, за обвинуваченням ОСОБА_1 та ухвалив рішення про визнання позивача винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України, та призначення йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років. На підставі ст. 75, 76 КК України позивача звільнити від відбування покарання, якщо він протягом іспитового строку - 1 (один) рік, не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього судом обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу.
Відповідно до наказу командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 22.11.2023 №336, відповідача, звільненого наказом командира НОМЕР_4 окремої механізованої бригади (по особовому складу) від 22.11.2023 №488-РС з військової служби у запас згідно підпункту «в» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (у| зв'язку з набранням законної сили обвинувального вироку суду, обмеження волі або позбавлення військового звання), з 22.11.2023 виключити із списків особового складу частини, з усіх видів забезпечення.
При звільненні з військової служби молодшому сержанту ОСОБА_1 було нараховане грошове забезпечення з якого було утримано в рахунок погашення збитків нанесених державі. Подальше стягнення не можливе у зв'язку з виключенням зі списків в/ч НОМЕР_1 .
Позивач зазначив, що враховуючи те, що ОСОБА_1 не відшкодував у добровільному порядку кошти отримані без достатньої правової підстави, чим наніс збитків державі, в особі в/ч НОМЕР_1 у розмірі 20 787,73 грн., тому звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 18.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.51).
Копія ухвали від 18.03.2024 про відкриття провадження в адміністративній справі була надіслана відповідачу рекомендованою кореспонденцією за адресою місця проживання ( АДРЕСА_2 ), зареєстрованою у встановленому законом порядку згідно із відомостями Єдиного державного демографічного реєстру (а.с.58-59), однак 04.04.2024 повернулася на адресу суду у зв'язку із закінченням терміну зберігання та відбитком календарного штемпеля від 03.04.2024 (а.с.54-57), тобто, в розумінні пункту 5 частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) вказана ухвала є врученою 03.04.2024.
Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не подав.
Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що відповідно до наказу командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) №49 від 04.03.2022, молодшого сержанта ОСОБА_1 , номера обслуги мінометної батареї 3го механізованого батальйону, який прибув з ІНФОРМАЦІЯ_2 з 04.03.2022 зараховано на військову службу за призовом у воєнний час на всі види забезпечення, а з 05.03.2022 на котлове забезпечення згідно з каталогом (100%) та вважати таким, що вибув у відрядження в район виконання завдання для виконання бойових завдань на території України з метою забезпечення національної безпеки і оборони України до особливого розпорядження (а.с.11).
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №281 від 30.10.2022 відповідач вибув на лікування в лікувальні заклади: у госпіталь, військова частина НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 , з 31.10.2022 (а.с.12).
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №284 від 02.11.2022 відповідача, який перебував у розпорядженні командира бригади та знаходився на лікуванні у госпіталі, в/ч НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 , з 31.10.2022 переведено на лікування у лікарню «Медичний центр реабілітації учасників бойових дій» Луцької міської територіальної громади, місто Луцьк, Волинської області (а.с.13).
Як встановлено судом з наказу командира в/ч НОМЕР_1 «Про призначення службового розслідування» №231 від 02.02.2023, у зв'язку з відсутністю ОСОБА_1 по місцю служби призначено службове розслідування (а.с.14-15).
З акту службового розслідування від лютого 2023 року, наявного в матеріалах справи слідує, що відповідач відповідно до наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 30.10.2022 №281 вибув на лікування у військовий шпиталь НОМЕР_2 , міста Луцька Волинської області, звідки з 31.10.2022 був переведений на лікування до «Медичного центра реабілітації учасників бойових дій» міста Луцька Волинської області. 02.02.2023 о 21:00 год молодший сержант ОСОБА_1 прибув до розташування 3 механізованого батальйону в/ч НОМЕР_1 , але підтверджуючих документів про перебування у лікарняному закладі за період з 01.11.2022 по 21.11.2022 та з 10.12.2022 по 02.02.2023 не надав. Зазначено, що перебування відповідача за місцем проходження лікування у період з 22.11.2022 по 09.12.2022 підтверджується випискою із медичної картки амбулаторного хворого КП «Медичний центр реабілітації учасників бойових дій» №3353 від 09.12.2022. Таким чином слідує, що ОСОБА_1 , перебував поза місцем проходження військової служби протягом більше 10 діб (з 01.11.2022 по 21.11.2022 та з 10.12.2022 по 02.02.2023) (а.с.16-18).
Наказом командира в/ч НОМЕР_1 «Про результати службового розслідування відносно молодшого сержанта ОСОБА_1 та покарання винних» №356 від 22.02.2023, зокрема до відповідача за невихід на службу без поважних причин, грубе порушення вимог статей 11, 12, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, статей 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України в частині неналежного виконання обов'язків військової служби, обов'язку військовослужбовця притягнуто застосовану дисциплінарну відповідальність у вигляді суворої догани та на підставі частини першої статті 6 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі, за вчинення протиправних дій внаслідок неналежного виконання посадових обов'язків притягнено до повної матеріальної відповідальності у розмірі 85 728,86 грн; вирішено щомісячне преміювання за лютий 2023 року не виплачувати. Крім того, зазначено про зобов'язання помічнику командира в/ч НОМЕР_1 з фінансово-економічної роботи - начальнику служби майору ОСОБА_2 до 02.03.2023, зокрема внести в книгу грошових стягнень і нарахувань в/ч НОМЕР_1 суму нестачі 85 728,86 грн. та утримувати зазначену суму із щомісячного грошового забезпечення відповідача до повного її погашення (а.с.26-28).
Відповідно до вироку Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 03.10.2023 у справі №154/3368/23, ухвалено: визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5ст. 407 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років. На підставі ст. 75, 76 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання призначеного за цим вироком з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку - 1 (один) рік, не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього судом обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи. На період проходження військової служби нагляд за ОСОБА_1 , як особою, звільненою від відбування покарання з випробуванням, здійснюється командиром військової частини, а після звільнення з військової служби - уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання, роботи або навчання засудженого (а.с.29-32).
Відповідно до витягу з наказу командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) №336 від 22.11.2023, зокрема молодшого сержанта за призовом ОСОБА_1 з 22.11.2023 виключено зі списків особового складу частини, з усіх видів грошового забезпечення і направлено для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.33-34).
У рапорті начальника фінансово-економічної служби - головного бухгалтера майора ОСОБА_2 від 18.01.2024, адресованого командиру в/ч НОМЕР_1 , слідує, що при звільненні з військової частини відповідачу було нараховано грошове забезпечення з якого було утримано в рахунок погашення збитків нанесених державі. Однак, оскільки ОСОБА_1 звільнено з військової служби та виключено з усіх видів грошового забезпечення, подальше стягнення не можливе у зв'язку з виключенням зі списків в/ч НОМЕР_1 , тому залишок до утримання складає 20 787,73 грн. (а.с.10).
При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Згідно із статтею 9 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України “Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України” від 24.03.1999 № 548-ХІV (далі - Статут ВС ЗСУ) військовослужбовці Збройних Сил України мають і права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до статті 11 Статуту ВС ЗСУ необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України, покладає на військовослужбовців такі обов'язки, зокрема, знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно.
Статтею 16 Статуту ВС ЗСУ визначено, що кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
За приписами статей 26, 27 Статуту ВС ЗСУ військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення та провини несуть з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України “Про оборону України” дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом. Військовослужбовці, на яких накладається дисциплінарне стягнення за вчинене правопорушення, не звільняються від матеріальної та цивільно-правової відповідальності за ці правопорушення. За вчинення кримінального правопорушення військовослужбовці притягаються до кримінальної відповідальності на загальних підставах.
Підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов'язків визначає Закон України “Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі” від 03.10.2019 № 160-ІХ (далі - Закон № 160-ІХ).
Відповідно до пунктів 4, 5 статті 1 Закону № 160-ІХ у цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:
матеріальна відповідальність - вид юридичної відповідальності, що полягає в обов'язку військовослужбовців та деяких інших осіб покрити повністю або частково пряму дійсну шкоду, що було завдано з їх вини шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна під час виконання обов'язків військової служби або службових обов'язків, а також додаткове стягнення в дохід держави як санкція за протиправні дії у разі застосування підвищеної матеріальної відповідальності;
пряма дійсна шкода (далі - шкода) - збитки, завдані військовій частині, установі, організації, закладу шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна, погіршення або зниження його цінності, а також витрати на відновлення чи придбання військового та іншого державного майна замість пошкодженого або втраченого, надлишкові виплати під час виконання обов'язків військової служби або службових обов'язків. До шкоди не включаються доходи, які могли бути одержані за звичайних обставин, якщо таких збитків не було б завдано.
Згідно з частиною першою статті 7 Закону № 160-ІХ розмір завданої шкоди встановлюється за фактичними втратами на підставі даних бухгалтерського обліку з урахуванням цін, що діють на період розгляду питання про притягнення особи до матеріальної відповідальності. У разі відсутності таких даних розмір шкоди визначається суб'єктами оціночної діяльності відповідно до законодавства або за рішенням суду.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону № 160-ІХ у разі звільнення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, зі служби або у разі, якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її звільнення зі служби, відшкодування завданої шкоди здійснюється в судовому порядку в разі відмови особи від її добровільного відшкодування або в іншому встановленому законом порядку.
З довідки-розрахунку суми заборгованості, яка виникла переплати по військовослужбовцю в/ч НОМЕР_1 молодшому сержанту ОСОБА_1 вбачається, що за період з 01.11.2022 по 21.11.2022 та з 10.12.2022 по 02.01.2023 сума грошового забезпечення, яка була виплачена становить 25 728,86 грн; сума додаткової винагороди, яка була виплачена 60 000,00 грн. (а.с.12). Таким чином, суд доходить висновку, що заявлені до стягнення кошти були отримані відповідачем за період протягом якого відповідач був відсутній на службі без поважних причин, у зв'язку із чим був притягнутий до повної матеріальної відповідальності.
Відтак, у зв'язку із звільненням зі служби відповідача, який притягнутий до матеріальної відповідальності, та його відмовою від добровільного відшкодування шкоди, суд дійшов висновку про наявність правових та фактичних підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно із частиною другою статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Отже, оскільки у цій справі задоволено позов суб'єкта владних повноважень, тому судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору в сумі 3 028,00 грн. відповідно до платіжної інструкції №1207 від 08.03.2024 з відповідача стягненню не підлягають (а.с.49).
Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд
Позов Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення коштів, задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Військової частини НОМЕР_1 кошти в розмірі 20 787,73 грн. (двадцять тисяч сімсот вісімдесят сім грн. 73 коп).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ).
Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_6 ).
Суддя А.Я. Ксензюк