20 червня 2024 року ЛуцькСправа № 140/5223/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області) про визнання протиправними дій щодо ненарахування та невиплати пенсії за вислугу років з 01 квітня 2024 року з урахуванням індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року №185 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році” (далі - Постанова №185) та щомісячної доплати у сумі 2000,00 грн згідно з постановою від 14 липня 2021 року №713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб” (далі - Постанова №713) без обмеження максимальним розміром; зобов'язання здійснити нарахування та виплату пенсії за вислугу років з 01 квітня 2024 року з урахуванням індексації відповідно до Постанови №185 та щомісячної доплати у сумі 2000,00 грн згідно з Постановою №713 без обмеження максимальним розміром (з урахуванням раніше виплачених сум).
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-XII “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - Закон №2262-XII). На виконання Постанови №185 ГУ ПФУ у Волинській області з 01 березня 2024 встановило підвищення (індексацію) до пенсії у сумі 1500,00 грн. Надалі 01 квітня 2024 року відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача на виконання рішення суду у справі №140/228/24, провівши нарахування щомісячної доплати до пенсії у сумі 2000,00 грн. Однак при загальному розміру нарахованої суми пенсії з 01 квітня 2024 року - 26533,59 грн, відповідач здійснює її виплату у розмірі 23610,00 грн, тобто у межах максимального розміру без урахування індексації у сумі 1500,00 грн та щомісячної доплати у сумі 2000,00 грн. На звернення позивача щодо виплати пенсії за вислугу років без обмеження максимальним розміром відповідач листом від 08 травня 2024 року відмовив у зв'язку з відсутністю правових підстав.
Такі дії ГУ ПФУ у Волинській області позивач вважає протиправними, оскільки після прийняття Конституційним Судом України Рішення від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 стаття 43 Закону №2262-ХІІ не містить норми про обмеження пенсій військовослужбовців, інших осіб, які отримують пенсію за нормами Закону №2262-ХІІ максимальним розміром.
З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 21 травня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідач відзив на позовну заяву не подав.
Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши письмові докази, перевіривши доводи позову, суд встановив такі обставини.
Позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону №2262-XII, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 (а.с.16 зворот).
З 01 березня 2024 року на підставі Постанови №185 позивачу встановлене підвищення пенсії у сумі 15000,00 грн, що слідує з перерахунку пенсії з пенсійної справи №N/А1293-СБУ (а.с.25).
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2024 року у справі №140/228/24, яке набрало законної сили 14 березня 2024 року, зобов'язано ГУ ПФУ у Волинській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн відповідно до Постанови №713 з 05 липня 2023 року.
З розрахунку пенсії (пенсійна справа №N/А1293-СБУ) видно, що ГУ ПФУ у Волинській області здійснило перерахунок пенсії позивача на виконання рішення суду №140/228/24. З 01 квітня 2024 року підсумок пенсії з надбавками становить 26533,59 грн: 18889,11 грн - основний розмір пенсії (90% грошового забезпечення у сумі 20987,90 грн); 2644,48 грн - підвищення (індексація) за 2022 рік; 1500,00 грн - підвищення (індексація) за 2023 рік, підвищення (індексація) за 2024 рік - 1500,00 грн, доплата - 2000,00 грн. Однак фактично пенсійна виплата становить 23610,00 грн (а.с.24).
На звернення позивача про нарахування та виплату йому індексації у сумі 1500,00 грн згідно з Постановою №185 та доплати у сумі 2000,00 грн відповідно до Постанови №713 без обмеження максимальним розміром (а.с.11-12), ГУ ПФУ у Волинській області листом від 08 травня 2024 року №6312-5201/С-02/8-0300/24 (а.с.13-14) повідомило, що оскільки розмір пенсійної виплати перевищує максимальний розмір пенсії, то відсутні правові підстави для виплати підвищення пенсії понад максимальний розмір (пункти 2, 3 Постанови №185). Крім того зазначено, що судові рішення виконуються органами Пенсійного фонду України в межах покладених зобов'язань, а рішення суду від 12 лютого 2024 року у справі №140/228/24 зобов'язань щодо проведення перерахунку пенсії без обмеження її максимальним розміром відносно нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн не містить.
Отже, публічно-правовий спір у цій справі виник щодо правомірності дій відповідача з обмеження виплати пенсії (урахуванням підвищення пенсії, передбаченого Постановою №185, щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн згідно з Постановою №713) максимальним розміром.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, визначає Закон №2262-ХІІ.
Як встановлено статтею 64 Закону №2262-ХІІ, у разі якщо пенсії, призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, та членам їх сімей у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, не перераховувалися відповідно до частини четвертої статті 63 цього Закону, для забезпечення їх індексації проводиться перерахунок пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Сума індексації враховується під час подальшого перерахунку пенсії відповідно до статті 63 цього Закону.
23 лютого 2024 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №185, відповідно до пункту 1 якої з 1 березня 2024 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року №124 “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році”, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796.
Пунктом 2 Постанови №185 установлено, що з 1 березня 2024 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. №118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році” (Офіційний вісник України, 2022 р., №18, ст. 968) та пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. №168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році” (Офіційний вісник України, 2023 р., №26, ст. 1475) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2023 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Згідно з абзацом другим пункту 3 Постанови №185 розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 та підпунктами 1-7 пункту 2 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень.
Як уже зазначено вище, загальний розмір пенсії позивача після перерахунку з 01 квітня 2024 року становить 26533,59 грн, однак виплата пенсії проводиться у розмірі 23610,00 грн. ГУ ПФУ у Волинській області у листі від 08 травня 2024 року №6312-5201/С-02/8-0300/24 (а.с.13-14) повідомило про неможливість виплати понад максимальний розмір підвищення (індексації) у розмірі 1500,00 грн та доплати у сумі 2000,00 грн.
Такі дії відповідача суд вважає неправомірними, оскільки Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону №2262-ХІІ зі змінами, а саме частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 грн.
Правовим наслідком прийняття Конституційним Судом України Рішення від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 є втрата чинності із 20 грудня 2016 року частиною сьомою статті 43 Закону №2262-XII.
Оскільки частина сьома статті 43 Закону №2262-ХІІ з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 є відсутньою, то положення Закону України від 06 грудня 2016 року №1774-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, яким у частині сьомій статті 43 слова і цифри “у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року” замінено на “у період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року”, є нереалізованими.
Отже, із 2017 року стаття 43 Закону №2262-ХІІ не містить норм про обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
З цього приводу наявні правові висновки у постановах Верховного Суду від 30 жовтня 2020 року у справі №522/16881/17, від 09 листопада 2020 року у справі №813/678/18, від 31 березня 2021 року у справі №815/3000/17 та ін. Верховний Суд у постанові від 31 березня 2021 року у справі №815/3000/17 вказав про відсутність підстав для відступу від правового висновку, висловленого щодо питання обмеження граничного розміру пенсії у попередніх постановах (від 06 листопада 2018 року у справі №522/3093/17, від 08 серпня 2019 року у справі №522/3271/17, від 10 жовтня 2019 року у справі №522/22798/17, від 30 жовтня 2020 року у справі №522/16881/17).
Також суд зауважує, що обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-ХІІ, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом України від 08 липня 2011 року №3668-VI “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” (далі - Закон №3668-VI).
У постанові від 16 грудня 2021 року у справі №400/2085/19 Верховний Суд наголосив на протиправності обмеження органом Пенсійного фонду максимальним розміром пенсії та зазначив, що у такому разі підлягають застосуванню норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VI. Ці висновки надалі застосовані Верховним Судом у постановах від 27 січня 2022 року у справі №240/7087/20, від 17 лютого 2022 року у справі №640/11168/20, від 18 травня 2022 у справі №380/12337/20, від 29 червня 2022 року у справі №640/19118/18, від 11 липня 2022 року у справі №620/613/21.
Крім того, Рішенням Конституційного Суду України від 12 жовтня 2022 року №7-р(ІІ)/2022 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи статті 2 Закону №3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон №2262-ХІІ. Відповідно до пункту 2 рішення Конституційного Суду України від 12 жовтня 2022 року №7-р(ІІ)/2022 приписи статті 2 Закону №3668-VI зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність через шість місяців із дня його ухвалення Конституційним Судом України.
Відповідно до частини третьої статті 7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
У спірних відносинах положення Постанови №185 в частині підвищення розміру пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону №2262-ХІІ, на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 2 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, суперечить приписам Закону №2262-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016.
На думку суду, незважаючи на наявність у Постанові №185 застереження про підвищення розміру пенсії у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, станом на час здійснення відповідачем перерахунку пенсії позивача відповідно до Постанови №185 законодавча норма, яка б визначала максимальний розмір пенсії, призначеної відповідно до Закону №2262-ХІІ, фактично відсутня, адже, як зазначалося вище, застосуванню підлягають норми Закону №2262-ХІІ з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016.
Тому є помилковими доводи пенсійного органу щодо наявності правових підстав для підвищення основного розміру пенсії згідно із Постановою №185 лише у межах максимального розміру пенсії.
Нарахування щомісячної доплати відповідно до Постанови №713, право на отримання якої встановлено судом у справі №140/228/24, без фактичної її виплати, з наведених вище мотивів і підстав також є неправомірним.
З огляду на встановлені у справі обставини та наведені норми чинного законодавства України, межі позовних вимог, суд дійшов висновку про їх задоволення у спосіб визнання протиправними дій ГУ ПФУ у Волинській області щодо невиплати позивачу з 01 квітня 2024 року пенсії з урахуванням підвищення пенсії (індексації) у розмірі 1500,00 грн та щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн через застосування максимального розміру пенсії та зобов'язання відповідача здійснити позивачу з 01 квітня 2024 року перерахунок та виплату пенсії з підвищенням у розмірі 1500,00 грн та щомісячною доплатою у розмірі 2000,00 грн (з урахуванням виплачених сум) без застосування обмеження пенсії максимальним розміром.
Як визначено частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У зв'язку із задоволенням позову на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1211,20 грн, які підтверджуються квитанцією від 15 травня 2024 року №9295-2893-3454-0175, випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету (а.с.10, 18).
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 263, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, будинок 22В, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо невиплати ОСОБА_1 з 01 квітня 2024 року пенсії з урахуванням підвищення пенсії (індексації) у розмірі 1500,00 грн та щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн у зв'язку із застосуванням обмеження максимальним розміром.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 01 квітня 2024 року перерахунок та виплату пенсії з підвищенням у розмірі 1500,00 грн та щомісячною доплатою у розмірі 2000,00 грн (з урахуванням виплачених сум) без застосування обмеження пенсії максимальним розміром.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області судові витрати у сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять грн 20 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ж.В. Каленюк