Справа № 760/582/24 Суддя в І-й інстанції Горбатовська С.А.
Провадження № 33/824/1879/2024 Суддя в II-й інстанції Ігнатюк О.В.
28 травня 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд
у складі:судді судової палати з розгляду кримінальних справ Ігнатюка О.В., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Солом'янського районного суду міста Києва від 27 лютого 2024 року, -
Постановою судді Солом'янського районного суду міста Києва від 27 лютого 2024 року на
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , старшого солдата військової частини НОМЕР_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 17211 КУпАП накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 гривень.
ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за те, що він, в умовах особливого періоду, будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , 25 грудня 2023 року, о 08 годині 30 хвилин, не з'явився на ранкову перевірку до пункту тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 без поважних причин. Надалі, ОСОБА_1 з'явився до військової частини 26 грудня 2023 року, приблизно о 08 годині 30 хвилин.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 указав на необґрунтованість висновків судді місцевого суду щодо наявності у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.17211 КУпАП. Вважав, що місцевий суд розглянув справу в порушення вимог ч.1 ст.277 КУпАП та ст.268 КУпАП, оскільки строк розгляду справи про адміністративне правопорушення сплив 30 січня 2024 року, а отже прийнята постанова судді є незаконною. Окрім цього, місцевим судом не встановлено цивільну правоздатність та дієздатність військової частини НОМЕР_1 , оскільки згідно із відповіді на інформаційний запит до Головного управління статистики у місті Києві від 22 березня 2023 року, в якій містяться дані про відсутність у військовій частині НОМЕР_1 правового статусу юридичної особи, отже не може бути позивачем та відповідачем у суді. Звернув увагу на те, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення - ОСОБА_1 є військослужбовець військової служби за мобілізацією, що не відповідає дійсності, у зв'язку із тим, що він не заключав контракт із Силами територіальної оборони, у військовому резерві не перебував та добровільно пішов захищати країну. Між тим, виключне право мобілізувати/призивати на військову службу громадян мають ІНФОРМАЦІЯ_2 . Крім того, в протоколі не розкрито суть адміністративного правопорушення, оскільки твердження, що він незаконно припинив виконувати свої службові обов'язки на військовій службі з особистих мотивів, суперечить даним з витягу з наказу командира від 18 листопада 2022 року про те, що відповідно до п. 116 «Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України», відповідно до якого старшого солдата ОСОБА_1 було увільнено від виконання службових обов'язків за посадою та зараховано у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 , а військову службу призупинено. Крім того, протокол складений без його участі та присутності, відтак змоги ознайомитись зі змістом протоколу та надати свої пояснення можливості не було. Зазначив, що про наявність протоколу він дізнався під час ознайомлення зі справою в суді. Вказав на те, що місцевим судом було порушено принципи рівноправності та змагальності судового процесу, оскільки під час розгляду справи судом взято до уваги показання свідка ОСОБА_2 , яким не надано підтверджуючих документів та витягів з наказів, своїх повноважень на здійснення обов'язків з обліку персоналу. Звернув увагу, на протокол КИ №7 від 26 грудня 2023 року, який суперечить матеріалам справи, оскільки в йому вказано про самовільне залишення військової частини або місця служби тривалістю до десяти діб, однак у матеріалах справи міститься лише одна дата 25 грудня 2023 року, інших дат у протоколі не зазначено. Просив постанову скасувати, а провадження у справі закрити.
Вислухавши пояснення:
особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який доводи поданої апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити;
вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з огляду на таке.
Як вбачається із постанови судді суду першої інстанції від 27.02.2024, суддею, за результатами судового провадження було визнано доведеним пред'явлене ОСОБА_1 обвинувачення за ч.3 ст.17211 КУпАП яке проявилося у тому, що він, в умовах особливого періоду, будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , 25.12.2023, о 08 годині 30 хвилин, не з'явився на ранкову перевірку до пункту тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 без поважних причин, з'явившись до військової частини 26.12.2023, приблизно о 08 годині 30 хвилин.
Однак, такий висновок судді не ґрунтується ні на вимогах КУпАП, ні на матеріалах справи.
Відповідно до положень ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, серед інших, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. У ході провадження у справі про адміністративне правопорушення, відповідно до положень ст. 280 КУпАП підлягає з'ясуванню зокрема те, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
У відповідності до ч.1 ст.256 КУпАП, якою урегульовані вимоги до змісту протоколу про адміністративне правопорушення та ч.2 ст. 283 КУпАП якою урегульовані вимоги до змісту постанови про адміністративне правопорушення, у їх поєднанні із вимогами ст. 280 КУпАП як при викладенні обставин вчинення адміністративного правопорушення у протоколі, так і при формулюванні суддею у постанові обставин доведеного адміністративного правопорушення є необхідним зазначення усіх складових об'єктивної сторони того адміністративного правопорушення, яке поставлене особі у вину.
Зазначених вимог закону у ході провадження у цій справі дотримано не було.
У протоколі про адміністративне правопорушення серії КИ № 7 від 26.12.2023, заступником командира з морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 майором ОСОБА_3 не було належним чином сформульовано об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 17211 КУпАП, яке було поставлено у вину ОСОБА_1 . Так, відповідно до формулювання обвинувачення, ОСОБА_1 поставлено у вину незаконне припинення виконання ним свої службових обов'язків з військової служби, з особистих мотивів, що проявилося у тому, що він, в умовах особливого періоду, 25.12.2023 о 08 годині 30 хвилин, не з'явився на ранкову перевірку до пункту тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 . ОСОБА_1 з'явився до військової частини 26 грудня 2023 року, приблизно о 08 годині 30 хвилин.
Водночас, суд зважає на те, що викладене формулювання обвинувачення не відповідає диспозиції ч.3 ст. 17211 КУпАП, яка з об'єктивної сторони, може проявлятися у наступних формах альтернативних діянь військовослужбовця (крім строкової військової служби), а також військовозобов'язаного та резервіста під час проходження зборів:
- самовільного залишення військової частини або місця служби;
- нез'явлення вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення;
- нез'явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб.
Жодних дій, передбачених диспозицією ч.3 ст. 17211 КУпАП, які би указували на наявність у діях ОСОБА_1 цього адміністративного правопорушення у протоколі не зазначено. Сам по собі факт нез'явлення ОСОБА_1 до військової частини на ранкову перевірку, з об'єктивної сторони не становить склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 17211 КУпАП, як у формі нез'явлення вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, так і у формі інших альтернативних діянь, передбачених ч.3 ст. 17211 КУпАП. Тобто, адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 17211 КУпАП становить відповідальність за інший прояв незаконної поведінки військовослужбовця (крім строкової військової служби), а також військовозобов'язаного та резервіста під час проходження зборів.
За таких обставин, суд враховує те, що протокол серії КИ № 7 від 26.12.2023 містить формулювання обвинувачення щодо ОСОБА_1 , яке з об'єктивної сторони не становить складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 17211 КУпАП. На ці порушення суддя місцевого суду уваги не звернув, а при викладенні у постанові від 27.02.2024 сутності доведеного адміністративного правопорушення, допустив аналогічні порушення.
Наведене указує на недоведеність події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 17211 КУпАП. Неврахування цих обставин призвело до постановлення суддею місцевого суду необґрунтованої постанови про визнання вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 17211 КУпАП. У зв'язку із цим, постанова судді Солом'янського районного суду міста Києва від 27 лютого 2024 року щодо ОСОБА_1 не може визнаватись законною та обґрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю із підстав, передбачених п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 247, ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову судді Солом'янського районного суду міста Києва від 27 лютого 2024 року щодо ОСОБА_1 скасувати.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.17211 КУпАП закрити із підстав, передбачених п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, тобто у зв'язку із відсутністю у діях ОСОБА_1 події цього адміністративного правопорушення.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Ігнатюк О.В.