справа № 372/2439/16-ц
головуючий у суді І інстанції Потабенко Л.В.
провадження № 22-ц/824/2983/2024
суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І.
Іменем України
13 березня 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Мостової Г.І.,
суддів: Березовенко Р.В., Лапчевської О.Ф.,
за участі секретаря судового засідання: Лазоренко Л.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 - ОСОБА_11 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 05 липня 2019 року
та за апеляційною скаргою представника Публічного акціонерного товариства «Центренерго» - Кравець Петра Павловича на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 02 серпня 2019 року
у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 до Публічного акціонерного товариства «Центренерго» про відшкодування моральної шкоди,
Позивачі звернулися до суду з позовами до Публічного акціонерного товариства «Центренерго» (надалі по тексту - ПАТ «Центренерго») про відшкодування моральної шкоди.
Позовні заяви з урахуванням заяв про збільшення розміру позовних вимог та доповнення підстав позову, про збільшення нормативно-правового обґрунтування позову, мотивовані тим, що поруч з м. Українка Київської області функціонує Трипільська теплова електрична станція (надалі по тексту - Трипільська ТЕС) ПАТ «Центренерго», яка у зв'язку з виробничою діяльністю негативно впливає на якість життя позивачів через надмірне забруднення навколишнього природного середовища шкідливими речовинами.
Вказують, що Трипільскою ТЕС не дотримуються екологічні і санітарні норми, внаслідок чого природне довкілля у м. Українка Київської області та навколишніх сіл надмірно забруднені шкідливими речовинами, що є небезпечним для життя і здоров'я позивачів.
Вказують, що внаслідок виробничої діяльності відповідачем системно не дотримуються екологічні і санітарні норми, як результат природне довкілля у регіоні є небезпечним для життя і здоров'я позивачів, які постійно спостерігають густий чорний дим, що йде з джерел викидів забруднюючих речовин Трипільскої ТЕС, особливо вони потерпають від так званих «пильових» бурь складованих золошлаків Трипільскої ТЕС.
Позивачі вважають, що дані по технологічному пилу є наслідком с «пильових бурь». Хімічний склад технологічного пилу встановлений експертним висновком НІСЕ від 25 серпня 2016 року за №8658. До його складу входять силікати, кремнеземи, кристали сірки, оксиди цирконію зі включенням інших небезпечних речовин. Всі ці речовини є вкрай небезпечними для життя і здоров'я людей.
Таким чином, доводи позивачів про шкідливий вплив Трипільської ТЕС природне довкілля у регіоні зі створенням реальної небезпеки для життя і здоров'я через понаднормативне забруднення шкідливими речовинами повітря, землі, водних ресурсів об'єктивно підтверджуються.
Позивачі стверджують, що у зв'язку з таким станом природнього довкілля у регіоні, яке через діяльність Трипільської ТЕС є небезпечним для життя і здоров'я, вони відчувають значні душевні страждання.
Наведені обставини, на думку позивачів, підтверджують шкідливий вплив Трипільської ТЕС на природне довкілля у регіоні зі створенням реальної небезпеки для їх життя і здоров'я через понаднормативне забруднення шкідливими речовинами повітря, землі та водних ресурсів, внаслідок чого вони відчувають значні душевні страждання, що проявилися у постійному стресі, страхах, тривогах, пригніченості та переживаннях. Душевними стражданнями позивачам завдано моральної шкоди.
З урахуванням наведеного позивачі просили стягнути з ПАТ «Центренерго» на їх користь спричинену моральну шкоду кожному у розмірі по 576 мінімальних заробітних плат, що становить по 1 843 200 грн, розмір яких встановлюється рівнем розміру мінімальної зарплати в Україні, на момент ухвалення рішення суду.
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 05 липня 2019 року відмовлено у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачами переконливо не доведено твердження про понаднормативне забруднення території місця їх проживання (ґрунтів, атмосферного повітря, водойм Канівського водосховища) небезпечними речовинами, про те, що таке понаднормативне забруднення природного довкілля є прямим наслідком протиправної діяльності Трипільської ТЕС ПАТ «Центренерго», яка у своїй діяльності не дотримується нормативних зобов'язувальних приписів, а також про те, що вина Трипільської ТЕС простежується як у формі умислу, так і необережності.
В обґрунтування позовних вимог позивачі посилаються на те, що внаслідок діяльності відповідача спричиняється пилове забруднення атмосферного повітря дрібнодисперсним пилом, дрібнодисперсними часточками окремих хімічних речовин, хоч і вказують на те, що в Україні норми для саме таких видів викидів законодавчо не встановлені. Суд першої інстанції дійшов висновку, що за таких обставин, підстав вважати, що відповідачем порушуються норми таких викидів немає, а подібні твердження позову не вказують на наявність вини відповідача у порушенні екологічного законодавства.
Доводи позивачів про те, що негативна виробнича діяльність Трипільської ТЕС є загальновідомим фактом суд першої інстанції оцінив критично в аспекті саме спірних правовідносин щодо відшкодування моральної шкоди та вважав, що відповідні обставини, які породжують відповідні правові наслідки у спірних правовідносинах підлягають доказуванню на загальних підставах.
Суд першої інстанції вважав непереконливими і недоведеними посилання позивачів на понаднормативне промислове забруднення природного довкілля шкідливими речовинами, що створило небезпеку для життя і здоров'я позивачів та негативно вплинуло на якість життя, оскільки належних і допустимих доказів цього суду першої інстанції не подано.
Суд першої інстанції погодився із доводами позивачів про те, що посадовими особами відповідача допускались порушення природоохоронного законодавства, однак співвіднесення таких порушень саме із порушенням прав чи законних інтересів позивачів суд першої інстанції вважав безпідставними.
Суд першої інстанції погодився із доводами відповідача про те, що вказані позивачами порушення екологічних норм були короткотривалими за часом (разовими правопорушеннями), були обмежені на територіях, де це сталося, вчасно ліквідовані і не мали ніякого негативного впливу на територію проживання та перебування позивачів у справі, а особливо на екологічну ситуацію в районі.
Під час судового розгляду залишились недоведеними посилання позову на наявність факту заподіяння моральної шкоди, яка в силу дії статті 23 ЦК України має чітко визначені прояви, існування яких і породжує право вимоги до завдавача щодо її відшкодування. Зокрема, у цій справі суду першої інстанції не було подано належних і допустимих доказів фізичного болю чи страждань, яких позивачі зазнали у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, факт ушкодження здоров'я залишився недоведеним. Також, не було подано належних і допустимих доказів душевних страждань, яких позивачі зазнали у зв'язку з протиправною поведінкою щодо них самих, членів їх сім'ї чи близьких родичів, факт протиправної поведінки саме відповідача по відношенню саме до позивачів залишився недоведеним.
Суд першої інстанції вважав, що у задоволенні позовних вимог позивачів слід відмовити виходячи з того, що під час судового розгляду залишилась недоведеною наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, шкода (моральна) зі встановленням її розміру; причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, вина.
Жодним доказом не підтверджується причинний зв'язок між станом здоров'я позивачів та виробничою діяльністю відповідача, а відповідні доводи позову ґрунтуються виключно на судженнях самих позивачів і є непереконливими. Доводи про наявність проявів передбачених статтею 23 ЦК України моральної шкоди відносно душевних страждань внаслідок ушкодження здоров'я залишились неконкретизованими і недоведеними. Реально існуючих порушень прав чи законних інтересів позивачів, які б підлягали правовому захисту у обраний позовом спосіб під час розгляду справи не виявлено. Доводи позову про необхідність відшкодування моральної шкоди через існування лише ризику таких порушень у майбутньому суд першої інстанції вважав безпідставними і такими, що не можуть покладатись в основу судового рішення за приписами чинного законодавства.
Позивачі переважно посилалися на те, що внаслідок діяльності одного з підприємств відповідача має місце забруднення навколишнього середовища, що впливає на стан їх здоров'я, проте важко відрізнити вплив екологічних ризиків від впливу інших відповідних факторів, таких як вік, професія або особистий спосіб життя. Позивачі не заперечували відсутності доказів на підтвердження погіршення стану їх здоров'я, вказуючи, що сам по собі факт забруднення навколишнього середовища свідчить про заподіяння моральної шкоди.
Однак, як вже вказано вище, в ході розгляду справи не доведено, що в місцях проживання позивачів у цій справі рівень забруднення навколишнього середовища становить очевидну загрозу їх життю та здоров'ю, є вищим ніж в інших регіонах та містах України.
Позивачі посилаються на те, що наявне психологічне навантаження вплинуло на їх здоров'я, внаслідок зазначених аспектів позивачі, за їх твердженням, переживають значні душевні страждання, що проявилися у постійному стресі, страхах, тривогах, переживаннях, але вказане є їх власним суб'єктивним сприйняттям фактичних обставин.
Суд першої інстанції вважав, що під час судового розгляду позивачами не доведено співвіднесення своїх моральних страждань покладених у основу позову фактичних обставин із виробничою діяльністю відповідача, а також доказів причинного зв'язку між діями відповідача та наслідками у виді спричинення моральної шкоди позивачам.
Реально існуючих порушень прав чи законних інтересів позивачів, які б підлягали судовому захисту у обраний позивачами спосіб під час розгляду цієї справи не виявлено. Доводи позову про необхідність відшкодування моральної шкоди через існування лише ризику таких порушень у майбутньому суд першої інстанції вважав безпідставними і такими, що не можуть покладатись в основу судового рішення.
Позивачами та їх представниками ніяк не спростовано твердження відповідача про те, що шкідливий вплив на довкілля у населених пунктах Обухівського району, окрім нього, здійснюють інші десятки промислових об'єктів розташованих поруч Українського та Обухівського промислових вузлів.
Неправомірність дій, а фактично за доводами позову - неправомірність виробничої діяльності Трипільської ТЕС залишилась недоведеною. Поряд із тим, з поданих відповідачем доказів вбачається, що всі необхідні дозволи органів державної влади на здійснення виробничої діяльності Трипільської ТЕС надані, жодних уповноваженим органом державної влади не пред'являлись вимоги щодо припинення або призупинення діяльності цього промислового об'єкту, яке є містоутворюючим підприємством.
Будь-яких підтверджень існування між сторонами правовідносин у сфері захисту прав споживачів суду не подано.
За доводами представника позивачів про наявність дискримінації вказує те, що позивачі, які проживають у зоні впливу Трипільської ТЕС відчувають душевні страждання, яких не відчувають інші особи поза межами такої зони. Однак подібні доводи не вказують на будь-які дії відповідача, які б свідчили про відмінність у ставленні до позивачів у порівнянні із будь-якими іншими особами, оскільки суб'єктивне відношення окремих осіб не стосується безпосередньо відповідача, який не вживав жодних заходів для створення передумов для виникнення ситуації, за якої позивачі за їх ознаками, зокрема і місця проживання, зазнали обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами в будь-якій формі.
За таких обставин, судом першої інстанції не встановлено фактичних даних, які б вказували на наявність дискримінаційного поводження відповідача по відношенню до позивачів, а посилання представника позивачів на дискримінацію суд першої інстанції вважав безпідставними.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції представник позивачів - ОСОБА_11 подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення Обухівського районного суду Київської області від 05 липня 2019 року та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Апеляційна скарга мотивована неповним з'ясуванням обставини, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, що суд визнав встановленими, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам, порушенням норм матеріального і процесуального права.
ПАТ «Центренерго» звернулося до Обухівського районного суду Київської області із заявою про ухвалення додаткового рішення, обґрунтовуючи її тим, що суд першої інстанції під час ухвалення рішення у справі не вирішив питання про сплату судових витрат.
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 02 серпня 2019 року відмовлено в ухваленні додаткового рішення за заявою представника ПАТ «Центренерго».
Оскаржувана ухвала мотивована тим, що підстави для ухвалення додаткового рішення за заявою представника відповідача у суду першої інстанції - відсутні, оскільки відповідно до практики рішень судів апеляційної та касаційних інстанцій позивачі в силу пункту 2 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» є звільненими від сплати судового збору.
Не погоджуючись з указаною ухвалою суду першої інстанції, представник ПАТ «Центренерго» Кравець П.П. звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити додаткове рішення щодо стягнення судового збору.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позиція суду не відповідає суті заявлених позовних вимог, оскільки позивачами не надано документів, які б свідчили про те, що діями відповідача їм спричинено ушкодження здоров'я.
Ухвалами Київського апеляційного суду відкрито апеляційне провадження за вказаними апеляційними скаргами та призначено їх розгляд в судовому засіданні.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивачів ОСОБА_11 подав клопотання про призначення повторної комплексної інженерно-екологічної та санітарно-епідеміологічної експертизи у справі, де посилається на те, що належна експертна оцінка наявних у справі документів, особливо у аспекті оцінки висновків наведеного екологічного аудиту під егідою ФДМУ та додаткового висновку ТОВ «НІСЕ» за № 8796 від 05 травня 2018 року забезпечить правильне вирішення спору.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 21 вересня 2020 року клопотання представника позивачів - ОСОБА_11 про призначення комплексної інженерно-екологічної та санітарно-епідеміологічної експертизи задоволено частково.
Призначено у справі комплексну інженерно-екологічну та санітарно-епідеміологічну експертизу (період дослідження 2013-2018 роки).
Проведення експертизи доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (Чернігівське, Львівське відділення).
Провадження у справі зупинено до одержання висновків експертизи.
25 травня 2023 року до Київського апеляційного суду надійшов висновок експерта за результатами проведення судової експертизи.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 29 червня 2023 року поновлено провадження у справі та призначено справу до розгляду у судовому засіданні.
Колегія апеляційного суду, вислухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги на рішення Обухівського районного суду Київської області від 05 липня 2019 року, враховує таке.
Судом встановлено, що позивачі постійно мешкають у населених пунктах, що розташовані в регіоні виробничих потужностей Трипільської ТЕС, що підтверджується матеріалами справи.
Позивачі стверджують в позовній заяві, що внаслідок забруднення навколишнього середовища від господарської діяльності Трипільської ТЕС ПАТ «Центренерго» відповідачем їм заподіяно моральної шкоди.
Згідно з Комісійними висновками спеціалістів за результатами психологічного дослідження наявними в матеріалах справи, вбачається, що ситуація за станом природного довкілля у регіоні діяльності Трипільської ТЕС, пов'язана з протиправною діяльністю цього підприємства, з очевидністю була психотравмуючою для позивачів. Глибина та інтенсивність психотравмуючого впливу на особистості позивачів за обставин, які було піддано дослідженню, є надзвичайними, гіпертрофованими і потенційно небезпечними для їх фізичного і психічного здоров'я. За обставин, які розглянуті в дослідженні позивачам завдано моральної шкоди.
Між спричиненою моральною шкодою та психотравмуючими факторами (ситуація зі станом природного довкілля у регіоні діяльності Трипільської ТЕС, пов'язана із протиправною діяльністю цього підприємства) вбачається прямий причинно-наслідковий зв'язок. Рекомендований розмір грошового відшкодування моральної шкоди, завданої позивачам з урахуванням психологічних коефіцієнтів складає 576 мінімальних заробітних плат, розмір яких установлюється рівним розміру мінімальної заробітної плати в Україні, чинному на момент ухвалення рішення кожному позивачу.
ПАТ «Центренерго» зареєстровано як юридична особа, а майновий комплекс підприємства складається з будівель, споруд та технологічного обслуговування, а також складів для збереження відходів, серед яких Трипільська теплова електрична, що знаходиться за адресою: 08720, Київська область, Обухівський район, м. Українка, вул. Промислова, 1, яка не має статусу юридичної особи. Вказане підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав, Положенням про Трипільську ТЕС, Відомостями з Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України, копією Свідоцтва про державну реєстрацію об'єкта (об'єктів) підвищеної небезпеки.
Трипільська ТЕС введена в експлуатацію у 1972 році і є структурним виробничим підрозділом відповідача у справі ПАТ «Центренерго», власником якого, на 75 відсотків, є держава Україна.
Вказаному підприємству Міністерством екології та природних ресурсів України 28 грудня 2012 року наданий дозвіл № 3223110500-004 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами строком на п'ять років з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2017 року (т.1 а.с.212).
Міністерством охорони навколишнього природного середовища України 25 квітня 2016 року надано дозвіл № 3223110500-25 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами з необмеженим терміном дії (т. 15 а.с. 189).
Також підприємство має: спеціальний дозвіл на користування надрами № 4694 від 14 вересня 2015 року, виданий Державною службою геології та надр України строком на п'ять років та дозвіл на спеціальне водокористування від 31 грудня 2015 року № 478/14 з терміном дії з 01 січня 2016 року до 01 січня 2019 року (т. 15 а.с.105).
Міністерством екології та природних ресурсів України надано дозвіл № 323110500-004 з терміном дії 7 років, з 01 лютого 2016 року по 01 лютого 2023 року.
В матеріалах справи наявні паспорт місця видалення відходів від 20 липня 2000 року № 14-3-4 та сертифікат якості промислових відходів від 12 травня 2015 року, 23 грудня 2016 року (т. 15 а.с. 230-231), паспорт потенційно небезпечного об'єкта та паспорти установки очистки димових газів від котлоагрегату ТПП-210А.
Також підприємству видано свідоцтво про державну реєстрацію об'єкта (об'єктів) підвищеної небезпеки від 23 грудня 2011 року (т. 2 а.с. 106-107).
Як вбачається з матеріалів справи, актом Дерев'янської сільської ради Обухівського району Київської області, складеним чотирма депутатами сільської ради, зафіксовано випадіння темного снігу на п'яти вулицях с. Дерев'яна вночі з 09 на 10 березня 2013 року. У зв'язку з вказаним явищем загальними зборами жителів села прийнято рішення про вжиття ряду заходів (т.2 а.с.148-163).
Інформація щодо випадіння снігу чорного кольору у 2013 році в Обухівському районі Київської області була розповсюджена також засобами масової інформації в мережі Інтернет, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.
Обухівське міжрайонне управління ГУ Держсанепідемслужби в Київській області в своєму листі від 17 квітня 2013 року зазначає, що в ході перевірки на забруднення атмосферного повітря та ґрунту шкідливими викидами Трипільської ТЕС факти підтвердилися, але викиди здійснюються згідно з наданих дозволів, щорічно проводяться моніторинги природного середовища, триває реконструкція блоку № 2 Трипільської ТЕС, згідно з відібраних проб у 2012 році перевищень ГДК атмосферного повітря, продовжуються роботи по пилоподавленню пилення золовідвалу та моніторинг підземних вод навколо нього, згідно з яких перевищень ГДК також не виявлено, а в акті перевірки запропоновано заходи по вирішенню проблемних питань по охороні атмосферного повітря від шкідливих викидів.
У листі Трипільської ТЕС №04-1932 від 08 квітня 2013 року, зазначено, що спорудження Трипільської ТЕС відбувалося протягом 60-70-х років минулого століття. Електростанція була повністю введена в експлуатацію у 1972 році. Генеральним проектувальником Трипільської ТЕС, Київським відділенням КІ «Енергопроект» (у період будівництва «Теплопроект»), в проект її побудови були закладені рішення універсального проекту пиловугільної ДРЕС з енергоблоками потужністю 300 МВт, розробленого ще у 50-ті роки.
Таким чином, питання охорони навколишнього середовища вирішувалося лише шляхом впровадження сучасних на той час методів та заходів.
Для Трипільської ТЕС ці заходи полягали у встановленні установок уловлення твердих суспендованих речовин. Інші установки очищення димових газів (від оксидів сірки та азоту) проектом просто не передбачалися.
З огляду на брак коштів модернізація та оновлення обладнання Трипільської ТЕС практично не проводилось з моменту розпаду Радянського Союзу.
І лише в 2005 році відбулася реконструкція електрофільтрів блоку ст. №1А з їх повною зміною, що дало змогу знизити викиди твердих суспендованих речовин до 375 мг/м3 .
Наявні установки очищення димових газів, встановлені ще при спорудженні Трипільської ТЕС, не в повній мірі задовольняють вимогам чинного законодавства, а саме «Технологічним нормативам допустимих викидів забруднюючих речовин із теплосилових установок, номінальна теплова потужність яких перевищує 50 МВт», які затверджені наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 22 жовтня 2008 року №541.
Цей наказ на національному рівні втілює вимоги Директиви 2001/80 ЄС, які наша країна зобов'язалась виконати до 31 грудня 2017 року, приєднавшись до договору про заснування Енергетичного співтовариства.
Разом з тим, враховуючи потребу технічного переозброєння устаткування підприємств енергетичного комплексу, наказом Міністерства палива та енергетики України від 09 жовтня 2008 року затверджений графік реконструкції блоків, яким передбачається іонізація парку переобладнання пилковугільних енергоблоків Трипільської ТЕС, в тому числі оснащення їх газочисним обладнанням відповідного ступеню очистки, в термін до 2020 року.
На сьогодні електростанція впроваджує проект з реконструкції.
В матеріалах справи наявні експертні звіти щодо розгляду проектної документації по робочих проектах реконструкції /т. 2 а.с. 166-167/ .
Згідно відповіді на запит ПП ЮФ «Імператив Плюс» на отримання публічної інформації № 10-05-18/787 від 30 січня 2018 року надано інформацію про те, що за результатами протоколу проведених випробувань Головним управлінням Держпродспоживслужби в Київській області щодо лабораторних досліджень повітря, води та ґрунту в Обухівському районі встановлено: у відібраних пробах повітря концентрації хімічних речовин в точці № 1 (1000 м з підвітряної (північної) сторони від джерел забруднення, (межа СЗЗ) перевищують ГДК по пилу (зважені речовини) в 1,1 рази, азоту діоксиду в 1,1 рази, вуглецю оксиду в 1,06 рази; в точці № 18-300 м з підвітряної (північної) сторони від золовідвалу (меже СЗЗ) перевищують ГДК по пилу (зважені речовини) в 1,1 рази згідно «Гранично допустимі концентрації хімічних і біологічних чинників в атмосферному повітрі населених місць» затверджених Т.в.о. Головного Державного санітарного лікаря України 03 березня 2015 року.
В інших точках відбору концентрації хімічних речовин відповідають ГДК.
Відповідно до протоколу мікробіологічного контролю ґрунтів в Обухівському районі в чотирнадцяти точках відбору ґрунту перевищені допустимі рівні титру БГКП та ентерококів, що свідчить про його забруднення.
За результатами протоколів мікробіологічного дослідження води з колодязів в с. Плюти та в м. Українка по вул. Будівельників виявлено загальні коліформні бактерії та E. coli, що підтверджується відповідними протоколами в матеріалах справи (т. 16 а.с. 182-183).
Згідно з відповіддю на запит ПП ЮФ «Імператив Плюс» на отримання публічної інформації, яка становить публічний інтерес з приводу стану довкілля у зв'язку з діяльністю Трипільської ТЕС до Держсанепідемслужби України за № 2244 від 05 листопада 2015 року та відповіді на запит №2236 від 05 листопада 2015 року, яка надійшла від Головного управління Держсанепідемслужби у Київській області і доданих до матеріалів справи, вбачається, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від Трипільської ТЕС складають 82,8% усіх викидів промисловими підприємствами Київської області.
Трипільська ТЕС згідно з санітарної класифікації відноситься до об'єкту першого класу із санітарно-захисною зоною 1000 м, в межах якої розташовано більше 250 будинків приватного сектору с. Стара Українка, що є перешкодою для затвердження генерального плану забудови м. Українка.
Сумарні викиди забруднюючих речовин від Трипільської ТЕС за 2014 рік склали 76918,6 т. В атмосферне повітря викинуто 37 найменувань забруднюючих речовин, із них 1 класу небезпеки - свинець та його сполуки (3,47 т/рік), хром та йогосполуки - 3,44 т/рік, 2 класу небезпеки - діоксид азоту (11588,97 т/рік), нікель та його сполуки - 2,58 т/рік, фтор та його сполуки - 0,048 т/рік, 3 класу небезпеки - сірки діоксид 44000,49 т/рік, суспендовані тверді частки (зола, сажа, пил) - 20651,32 т/рік.
Дані речовини при хронічній інгаляційній дії негативно впливають на органи дихання, центральну нервову систему (свинець). Канцерогенний вплив мають нікель, свинець, хром.
Із 77 джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря 62 організовані джерела, з яких лише 19 обладнані пилегазоочисним устаткуванням (ПГОУ), що становить 30,6%.
Враховуючи об'єктивні фактори, що для отримання пару з метою виробництва електроенергії використовується вугілля із зольністю 20,9-22,6%, яке в структурі палива складає 99,4%, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від Трипільської ТЕС залишаються високими.
Димові гази від пиловугільних та газомазутних блоків Трипільської ТЕС викидаються через дві труби висотою 180 м та діаметром 9,6 м і 7,2 м.
При цьому здійснюється значне розсіювання забруднюючих речовин в атмосферне повітря і в приземних шарах атмосфери.
На Трипільській ТЕС в процесі виробництва електроенергії пари та гарячої води при спалюванні вугілля (99,4%) в структурі палива, мазуту та газу утворюється та гідро подачею подаються на і золошлакові промислові відходи (4 класу - золошлаки). Кількість складованих золошлаків на 01 січня 2014 року склала 26505350 т. Питання утилізації промислових відходів 4 класу токсичності - скопу та золошлаку не вирішене (т. 1 а.с. 157-185).
З листів Державної екологічної інспекції у Київській області № 10-31/1962 від 05 листопада 2015 року та Державної екологічної інспекції України № 2/2-10/1389з/1429з від 06 листопада 2015 року вбачається, що у період з 2012 по 2015 рік проведено 4 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Трипільської ТЕС, три планові та одна позапланова з Київською міжрайонною екологічною прокуратурою.
За фактами порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час перевірок винні, особи були притягнуті до дисциплінарної відповідальності.
А саме у 2013 році були встановлені наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря; перевищення нормативів ГДС в річку Дніпро з очисних споруд санаторію-профілакторію «Зміна»; забруднення земельної ділянки площею 4,94 кв.м. нафтопродуктами на території електроцеху.
В 2014 році та в 2015 році встановлено перевищення нормативу ГДС в річку Дніпро з очисних споруд санаторію-профілакторію «Зміна» (т. 1 а.с. 196-198, а.с. 202-204).
В листі Державної екологічної інспекції України № 2/2-10-2049 від 11 травня 2016 року повідомляється про здійснену в 2015 році перевірку вод Канівського водосховища у створі м. Києва та виявлення у вересні 2015 року перевищення норм забруднення.
Однак у червні, липні, листопаді 2015 року, січні - березні 2016 року у Канівському водосховищі взагалі не було виявлено високих та екстремальних високих рівнів забруднення. Дані щодо якісного складу води Канівського водосховища в районі м. Українки не надані у зв'язку з відсутністю (т.1 а.с.245-246).
В листі Державної екологічної інспекції України № 14-25/ул/09-25 від 27 квітня 2015 року повідомляється про здійснену протягом липня 2014 року спільно з Київською міжрайонною екологічною прокуратурою перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Трипільська ТЕС під час якої встановлено які заходи вчиняються Трипільською ТЕС з метою зменшення забруднення навколишнього середовища та зазначено про забезпечення реалізації проекту реконструкції золовідвалу (т.2 а.с. 146-147).
В листі Державної екологічної інспекції України № 2/2-10-8844 від 18 листопада 2016 року повідомляється, що експертні висновки ТОВ «Незалежний інститут судових експертиз» носять рекомендований характер і їх дотримання не передбачає проведення перевірки Державною екологічною інспекцією України та її територіальними органами. Визначення факторів, що можуть шкідливо впливати на здоров'я населення, створюваного ними ризику для здоров'я населення регіону, території, і окремих професійних груп тощо, питання визначення зон санітарної охорони відповідно до положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінетів Міністрів України від 02 вересня 2015 року № 667, відносяться до компетенції зазначеної служби. Зазначено про допущені порушення відповідальними особами Трипільської ТЕС за невиконання припису, зберігання відходів у несанкціонованому місці, змішування відходів, за які останніх притягнуто до адміністративної відповідальності.
Окрім того, зазначено, що Відділом інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної у Київській області відібрано проби викидів організованих стаціонарних а саме: цех паливоподачі ДВ № 14 (башта пересилки головного корпусу), №14 після ПГОУ і за результатами вимірювань наднормативних викидів діючих речовин в атмосферне повітря не встановлено. Відібрано проби води в чотирьох точках: водозабір технічної води, 500 м вище 500 м нижче скиду, після ежекторного пристрою на скиді в Канівське водосховище. За результатами вимірювань показників складу і властивостей вод перевищень гранично допустимого скиду речовин із зворотними водами теплообмінними) не встановлено.
За фактами виявлених порушень видано припис від 12 жовтня 2016 року № 13 про їх усунення. Для вжиття заходів реагування та притягнення відповідальних осіб до адміністративної відповідальності та проведення розрахунку збитків, заподіяних державі внаслідок скиду забруднюючих речовин із зворотними водами р. Дніпро (санаторій-профілакторій «Зміна») та за фактом здійснення самовільного забору підземних вод без спеціального дозволу на користування надрами керівництву ПАТ «Центренерго» Трипільська ТЕС направлено повідомлення про виклик до Державної екологічної інспекції у Київській області та представленні інформації (копії протоколів дослідження стічних вод відомчої лабораторії та довідку про об'єм скиду зворотних вод в період з 12 липня 2016 року по 10 жовтня 2016 року) (т. 4 а.с. 23-25).
В листі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області № 10/10-73/-709/06/01 від 07 вересня 2016 року зазначено, що в ході перевірки виконання будівельних робіт з реконструкції енергоблоку ст. № 2 Трипільської ТЕС було виявлено порушення у сфері містобудівної діяльності, порушенням будівельних норм, не забезпечено здійснення авторського та технічного нагляду і за результатами перевірок були складені акти, протоколи та приписи і винесені постанови про накладення штрафів (т. 4 а.с.151-155).
З відповіді Державної екологічної інспекції у Київській області від 11 липня 2016 року за №07-06-26/896/1, вбачається, що у 2011 році ПАТ «Київський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект» розробив проект «Трипільська ТЕС. Золовідвал. Реконструкція секції № 3, який пройшов позитивну комплексну державну експертизу у ДП «Укрдержбудекспертиза» №00-2050-12/ПБ від 04 лютого 2013 року. Затвердження робочого проекту відбулось 17 липня 2013 року про що свідчить наказ Міністерства енергетики та вугільної промисловості № 464.
11 квітня 2014 року ПАТ «Центренерго» Трипільською ТЕС було укладено договір з ТОВ «Х.О.Р.С.» на виконання робіт з реконструкції золовідвалу Трипільської ТЕС з терміном виконання лютий-березень 2015 року, але роботи виконавцем не було виконано.
Протягом 2015 року Трипільська ТЕС через ведення претензійно - позовної роботи та захисту своїх прав перед ТОВ «Х . О . Р . С.» не мала змоги укладати договір на виконання даних робіт з іншими контрагентами.
На сьогодні розпочато корегування проектно-кошторисної документації, після чого буде укладено відповідний договір на виконання робіт з реконструкції золовідвалу Трипільської ТЕС.
За інформацією ПАТ «Центренерго» Трипільська ТЕС планом капітальних інвестицій на 2016 рік під реконструкцію золовідвалу заплановано 10 млн. грн. (т. 2 а.с.192).
В листі Державної екологічної інспекції України № 2/2-7-8036 від 23 жовтня 2016 року та № 2/4-3-6568 від 24 жовтня 2017 року повідомляється про здійсненні у 2016 році перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Трипільською ТЕС під час яких встановлено, які заходи вчиняються Трипільською ТЕС з метою зменшення забруднення навколишнього середовища та зазначено про забезпечення реалізації проекту реконструкції золовідвалу (т.3 а.с. 222-226, т. 14 а.с.57-61).
З матеріалів справи встановлена наявність у підприємства чинних дозволів на викиди забруднюючих речовин з терміном дії, а в ході численних перевірок Державною екологічною інспекцією у Київській області за результатами вимірювань показників складу і властивостей вод перевищення гранично допустимого скиду речовин із зворотними водами не встановлено.
Ефективність пилогазоочисних установок Трипільської ТЕС (електрофільтрів) дозволяє забезпечення виконання умов дозволу на викиди забруднюючих речовин від стаціонарних джерел забруднення, що підтверджується результатами випробовувань.
Золошлаковідвал Трипільської ТЕС рівнинного типу, займає площу 125 га та складається з трьох технологічних карт.
Розроблений паспорт місця видалення відходів золошлакувідвалу Трипільської ТЕС від 20 липня 2000 року № 14-3-4.
Для контролю впливу золошлакувідвалу на ґрунтові води встановлена мережа спостережних свердловин (їх 24).
Для визначення техногенного впливу золошлакових відходів проводиться щорічне моніторингове обстеження ґрунтів в межах санітарно-захисної зони золошлакувідвалу.
Основним напрямком вирішення питання зниження екологічного навантаження на навколишнє середовище від золошлаковідвалу Трипільської ТЕС є, насамперед, збільшення кількості повторного використання золошлакових відходів.
У листі також вказується про виявлені порушення вимог природоохоронного законодавства, деякі з них стосуються санаторію-профілакторію «Зміна», деякі відсутності необхідного погодження.
В матеріалах справи наявні акти перевірок та протоколи вимірювань в період часу 2011-2016 роки та матеріали щодо здійснення реалізації проекту реконструкції захисних систем та протоколи дослідження повітря, відповідно до яких перевищень ГДК у відібраних пробах згідно «Державних санітарних правил охорони атмосферного повітря населених місць» не зафіксовано.
Також в матеріалах справи наявний експертний звіт ДП «Укрдержбудекспертизи» щодо розгляду проектної документації за проектом «Реконстукція енергоблока ст. 2 Трипільської ТЕС» та експертний звіт ДП «Укрдержбудекспертизи» щодо розгляду проектної документації за проектом «Реконстукція золовідвалу Трипільської ТЕС. Реконструкція секції № 3», відповідно до яких зазначена проектна документація за результатами розгляду зауважень не містить і може бути затверджена в установленому порядку та надано відповідні дозволи на виконання будівельних робіт (т. 4 а.с.56-59).
Державна установа «Київський обласний лабораторний центр МОЗ України, Обухівський міжрайонний відділ лабораторних досліджень» у листі № 384 від 08 серпня 2016 року вказують на те, що основним забруднювачем атмосферного повітря в Обухівському районі є Трипільська ТЕС, її викиди складають 82,8% усіх викидів промислових підприємств. Разом з цим, вказують на наявність у підприємства дозволу на викиди, зменшення кількості викидів забруднюючих речовин, проведені профілактичні заходи та дослідження, за результатами яких зроблені висновки про підвищений рівень забруднення в межах м. Обухів та м. Українка (т. 2 а.с.197-199).
Згідно з відповіддю №17.10/107 від 22 жовтня 2016 року на запит ПП ЮФ «Імператив Плюс» на отримання публічної інформації, яка становить публічний інтерес, з приводу стану природного довкілля у зв'язку з діяльністю Трипільської ТЕС до Центральної геофізичної лабораторії ДС України з надзвичайних ситуацій №485 від 18 січня 2016 року, вода Канівського водосховища в районі Українки забруднена сполуками важких металів, сполуками азоту, фенолами. Перевищення гранично допустимих концентрації (ГДК)1 відмічено за сполуками міді, цинку, мангану, хрому шестивалентного, сполуками азоту та фенолами. Середні межі коливань складали за сполуками міді 2-8 ГДК, > фрому шестивалентного 4-6 ГДК, сполуками цинку -1-3 ГДК, мангану - 0,8 - 4,8 ГДК. Вміст азоту нітритного був у межах 1-3,8 ГДК, азоту амонійного - 0,3 - 2,4 ГДК, фенолів - від 0 до З ГДК Концентрації сполук заліза загального були у межах 0,4-1,5 ГДК.
Центральна геофізична обсерваторія Державної служби України з надзвичайних ситуацій у листі № 17-10/107 від 22 жовтня 2016 року та у листі № 17-11/1845 від 12 жовтня 2016 року вказала, що за даними багаторічних спостережень загальний рівень забруднення атмосферного повітря в містах Обухів і Українка характеризується, як низький. Середньорічні концентрації основних забруднювальних речовин не перевищували відповідні середньодобові гранично допустимі концентрації.
Стан забруднення поверхневих вод в районі розміщення Трипільської ТЕС визначається на Канівському водосховищі, в районі м. Українка. За програмою спостережень, проби води на гідрохімічні показники відбираються 4 рази на рік (в основні гідрологічні фази), в яких визначається до 40 хімічних речовин.
Аналіз отриманих даних за 2014,2015 роки та І півріччя 2016 року свідчить, що у воді Канівського водосховища у районі м. Українка вміст фенолів, нафтопродуктів, синтетично поверхнево-активних речовин (СПАР), хлорорганічних пестицидів не перевищував допустимі нормативи.
Найбільш високі концентрації сполук азоту амонійного та міді спостерігались у І півріччі 2016 року, сполук азоту нітратного - у 2014 році у нижньому створі міста, сполук мангану та хрому шестивалентного - у 2015 році у створі 4 км нижче м. Українка. За екологічною оцінкою стану і ступеню чистоти поверхневі води в районі м. Українка відносяться до II класу, 3 категорії: за станом добрі, за ступенем чистоти - досить чисті .
Спостереження за забрудненням ґрунтів на вміст важкими металами проводились в м. Українка у 2010 році, максимальний вміст калію, магнію, міді та нікелю був нижчий рівня ГДК /т. 2 а.с. 30-34, т. 14 а.с. 225-229 /.
ГУ ДСНС України в Київській області Державної служби України з надзвичайних ситуацій у листі № 66/1/4408 від 20 травня 2016 року вказала про здійснення планових та позапланових перевірок Трипільської ТЕС, за результатами яких були складені акти та приписи про усунення порушень, притягнуто винних осіб до адміністративної відповідальності. Разом з цим, вказано про відсутність інформації про аварії і пожежі на цьому підприємстві протягом останніх 10 років (т.2 а.с.62-63).
Відповідно до листа від 18 травня 2016 року № 06.1-08.2/579 Департамент екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації повідомив, що у департаменті відсутні відомості щодо фактів аварій, пожеж на Трипільській ТЕС ПАТ «Центренерго» та внесення документів реагування у зв'язку з діяльністю Трипільськорї ТЕС за останні 10 років (т.2.а.с.142).
Відповідно до листа від 14 листопада 2016 року № 02-0825/3941 Державна екологічна інспекція у Київській області Державної екологічної інспекції України повідомила, що водогосподарська діяльність Трипільської ТЕС здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування за № 478/14 від 31 грудня 2015 року з терміном дії до 01 січня 2019 року. Метою водокористування є задоволення виробничих, господарсько-питних потреб. Не погоджено місця та періодичність відбору проб, перелік контрольованих показників. Відповідно до затвердженого дозволу на спеціальне водокористування скид зворотних вод Трипільської ТЕС дозволяється: у водний об'єкт (теплообмінні) - в Канівське водосховище (р. Дніпро) не більше затвердженої витрати 1531919,889 тис.м3/рік; у каналізацію населеного пункту (колектор Українського ВКП) відповідно до укладеного договору - 2041,06 тис. м3/рік (виробничі, побутові), 312,11 тис. м3/рік (виробничі, дощові стічні води)). Водовідведення теплообмінних зворотних вод після охолодження основного та допоміжного обладнання здійснюється по закритій частині скидного каналу за межі проммайданчика. Далі по відкритому каналу через ежекторний пристрій теплообмінні стічні води скидаються в камери змішування, де за рахунок різниці температур вони охолоджуються, після чого відводяться в Канівське водосховище, та інша частина теплообмінних вод відводиться до центрального колектору Українського ВКП. Якість теплообмінних стічних вод, що скидаються у Канівська водосховище контролюється власною лабораторією. Свідоцтво про атестацію чинне до вимог дозволу на спеціальне водокористування та згідно з планом-графіком контролю якості зворотних та поверхневих вод, погодженого в Державній екологічній інспекції у Київській області. Контроль якості проводиться в чотирьох точках: 500 м і вище місця скиду Трипільською ТЕС, гирло р. Стугна, 500 м нижче скиду). Для очистки димових газів від золи пиловугільні котли обладнані електрофільтрами на енергоблоках ст. № 1-2 типу ПГДС - 4 - 50, реконструйовані по типу УГ - 2, на ст. № 3,4 - типу УГ 2-4-53. Проектна експлуатаційна ефективність електрофільтрів лежить в межах 95,16 - 96,49 %. Електрофільтри введено в експлуатацію в 1969 році. Випробування ефективності роботи електрофільтрів блоків ст. № 1-4 Трипільської ТЕС та ГИ'ОУ Трипільської ТЕС виконується вимірювальною лабораторією Трипільської ТЕС, атестованою на проведення вимірювань у сфері поширення державного метрологічного нагляду. (Свідоцтво про атестацію № 70А-81-14 видано 17 жовтня 2014 року, чинне до 16 жовтня 2017 pоку). Перевищень нормативів викидів забруднюючих речовин згідно дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами №3223110500-004 з 01 лютого 2016 року по 01 лютого 2023 року не виявлено.
Листом від 23 березня 2016 року № 07-22/4- 1117 ПАТ «Центренерго» звернулось до КМДА та Мінприроди Украпїни від 19 травня 2016 року № 07-22/1-2030 щодо дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами, оскільки механізм видачі дозволу не визначений Кабінетом Міністрів України. За результатами перевірки відповідальних осіб притягнуто до адміністративної відповідальності та надано припис на усунення порушень (т. 4 а. с. 125-131).
Відповідно до листа від 30 січня 2017 року № 16 Обухівський районний сектор ДСНС України у Київській області повідомив, що відповідно до журналу обліку та реєстрації надзвичайних ситуацій з 2005 року по теперішній час на ПАТ «Центренерго» Трипільська ТЕС надзвичайних ситуацій та подій не зафіксовано (т.13.а.с.111).
Комунальним закладом Обухівської районної ради «Обухівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» надана інформація щодо кількості хворих на різні захворювання, узагальнений аналіз причин захворювань не здійснений, аналогічно щодо наявних в матеріалах справи наданих Київським обласним центром Медичної статистики Департаменту охорони здоров'я Київської обласної державної адміністрації показниках здоров'я, які також не узагальнені та не проаналізовані (т.2 а.с.211-217, т. 6 а.с. 98-113).
З Висновку Державної санітарно-епідеміологічної експертизи № 05.03.02.07.130482 від 27 грудня 2012 року вбачається, що для Трипільської ТЕС величина санітарно-захисної зони не нормується, а визначається розрахунком розсіювання, відповідно до якого розсіювання максимально приземних концентрацій по більшості інгредієнтів спостерігаються на відстані 1000 м. Найближча житлова забудова розташована в північному напрямку на відстані 1000 м (т.1 а.с.214-216).
На замовлення ЮФ «Імператив Плюс», що представляє інтереси позивачів, незалежним інститутом судових експертиз було проведено дослідження щодо впливу діяльності Трипільської ТЕС на забруднення навколишнього природного середовища населених місць Обухівського району та складений експертний висновок № 8645 від 27 липня 2016 року (т.2 а.с. 219-250, т. 3 а.с. 23-76).
Так, експерт ОСОБА_12 дійшов висновку, що господарська діяльність Трипільської ТЕС здійснює істотний вплив на пилове забруднення атмосферного повітря населених місць у 15-кілометровій зоні навколо станції, до якої, зокрема, належать населені пункти: м. Українка та с. Трипілля, виявлено перевищення максимальної разової гранично допустимої концентрації суспендованих часточок, недиференційованих за складом у 4-20 разів. За рештою досліджених показників забруднення атмосферного повітря перевищення ГДК не виявлено.
Вплив господарської діяльності Трипільської ТЕС на забруднення ґрунтового покриву населених місць виявляється у 2-8-кратному перевищенні регіональних фонових концентрацій арсену в межах жилої зони, зокрема, м. Українка, с. Трипілля, що свідчить про можливе забруднення сільськогосподарських угідь понад гранично допустиму концентрацію. Обстеження сільськогосподарських угідь на вміст арсену потребує окремого дослідження.
За рештою досліджених показників забруднення, господарська діяльність Трипільської ТЕС не здійснює істотного впливу на забруднення ґрунтів населених місць. Виявлено локальні 2-3-кратні перевищення фонового регіонального рівня змісту цинку (у 2 точках), нікелю (в 1 точці) та свинцю (в 1 точці), джерелами яких, крім Трипільської ТЕС, можуть бути і інші техногенні об'єкти Обухівського району, а кратність перевищення - неістотно виходить за межі природних флуктуацій фонового рівня.
Господарська діяльність Трипільської ТЕС зумовлює наступні екологічні ризики:
- неприйнятний ризик пилового забруднення атмосферного повітря з оціночною величиною 10-6 та встановленим в експертному дослідженні перевищенням гранично допустимої максимальної разової концентрації у 4-20 разів - «недопустимого» рівня «дуже високого» ступеня забруднення; можливим перевищенням гранично допустимої середньодобової концентрації у 13-65 разів, що відповідає класифікації: «сильно забруднена атмосфера», зокрема, в східній частині м. Українка, «високо забруднена атмосфера» , зокрема, в східній частині м. Українка, північній частині с. Трипілля, «екстремальна забруднена атмосфера» - в більшій частині с. Трипілля;
- аналіз літературних джерел щодо впливу пилових часточок викидів ТЕС на здоров'я населення, хімічного та мінералогічного складу аерозолів дає підстави для висновку щодо високої ймовірності захворювань дихальної системи людей, які мешкають, зокрема, в населених пунктах Обухівського району: м. Українка, с. Трипілля з формуванням концерагенних та мутагеничних ефектів. Цей висновок потребує підтвердження даними медичної статистики або проведення медико-біологічних досліджень;
- ризик перевищення ГДК арсену в ґрунтах сільськогосподарських угідь та забруднення сільськогосподарської продукції сполуками арсену потребує окремого дослідження.
На замовлення ЮФ «Імператив Плюс», що представляє інтереси позивачів, незалежним інститутом судових експертиз також було проведено дослідження складу суспендованих часточок, недиференційованих за складом (пилу), що містяться в атмосфері зони впливу Трипільської ТЕС ПАТ «Центренерго» та складений експертний висновок № 8658 від 25 серпня 2016 року як додаток до експертного висновку № 8645 від 27 липня 2016 року (т.3 а.с.244-261).
За результатами електронномікроскопічних досліджень суспендованих часточок, недиференційованих за складом (пилу), відібраних 04 серпня 2016 року з атмосферного повітря в с. Трипілля (з підвітряного боку на відстані 3 км від Трипільської ТЕС), експерт ОСОБА_12 сформулював наступні відповіді на поставлені йому питання:
- суспендовані часточки, недиференційованих за складом, виявлені в повітрі зони впливу Трипільської ТЕС, являють собою переважно дрібнодисперсні (мікронних та субмікрональних розмірів) фракції силікатів (алюмосилікатів). Кристалів сірки (сульфітів, сульфатів), калію, кальцію, магнію, сірки, хлору, поодинокими включеннями фосфору та фтору. Переважна більшість часточок має неправильну форму з гострими краями, голко- та зірочко подібну, що визначає ризик травмування тканин при вдиханні та розвитку захворювань дихальних шляхів. Форма, розміри, хімічний склад пилових часточок, вміст практично в усіх проаналізованих структурах елемента-індикатора - цирконію - однозначно вказує на генезис та тип пилового забруднення атмосфери - зола винесення ТЕС;
- електронномікроскопічні дослідження суспендованих часточок, недиференційованих за складом, дають підстави для кваліфікації пилового забруднення атмосфери в зоні впливу Трипільської ТЕС як «пил неорганічний зі вмістом діоксину кремнію 70-20%», що обґрунтовує застосування нормативу максимально разової концентрації (ГДК м.р.) 0,3 та середньодобової (ГДК м.р.) 0,1 мг/м3 згідно з діючих нормативів (в експертному висновку № 8645 від 27 липня 2016 року застосовано норматив 0,5 та 0,15 мг/м3 відповідно). Останнє не лише підтверджує висновки викладені в експертному висновку № 8645, а й істотно збільшує оцінку екологічної небезпеки для населення зони впливу Трипільської ТЕС та дозволяє класифікувати більшу частину обстеженої території, як «зону екстремального пилового забруднення атмосферного повітря». Враховуючи переважно мікронні та сумікронні розміри суспендованих в атмосфері часточок, їх форму та хімічний склад, дослідження та рекомендації ВООЗ щодо вмісту в повітрі твердих часточок розмірами менше 10 та 2,5 мкм, результати медико-екологічних досліджень літературних джерел, експерт дійшов висновку щодо істотного (недопустимого) ризику для населення обстеженої території захворювань дихальних шляхів (фіброз, гранульома, силікоз легенів), в тому числі онкологічних, унаслідок пилового забруднення атмосфери, спричиненого господарською діяльністю Трипільської ТЕС.
У висновках та рекомендованих заходах по експлуатації і наладці технологічного обладнання та газоочисних установок Звіту по інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві Трипільська ТЕС ПАТ «Центренерго» обладнання знаходиться в задовільному стані та експлуатується згідно з встановлених нормативів; з метою зменшення викидів забруднюючих речовин на існуючому обладнанні рекомендується: експлуатацію основного обладнання проводити згідно технологічної інструкції; систематично оглядати всі вузли ГОУ і усувати виявлені несправності; своєчасно видаляти пил, що вловлюється забезпечити проведення контролю ефективності роботи ГОУ; проводити наладку паливовикористовуючого обладнання.
За результатами експертизи № 8796 від 05 травня 2017 року (т. 17 а.с. 52-67), проведеної незалежним інститутом судових експертиз експертом ОСОБА_12 був складений висновок та експерт дійшов наступних висновків:
головним екологічним ризиком для екосистем та населення, що мешкає в зоні впливу Трипільської ТЕС є пилове забруднення атмосфери, зумовлене викидом суспендованих часточок, недиференційованих за складом, що містять діоксин кремнію в межах 70-20% та являють собою переважно дрібнодисперсні (мікронних та субмікронних розмірів) фракції силікатів (алюмосилікатів), кристалів сірки (сульфідів, сульфатів), голкоподібних часточок оксиду цирконію зі включеннями міді, натрію, калію, кальцію, магнію, сірки, хлору, поодинокими включеннями фосфору та фтору. У зв'язку з чим, експерт вважає обґрунтованим застосування нормативу ГДКМ.Р. - 0,3, ГДК С.Д. - 0,1мг/м3 для цього показника згідно чинного РД 52.04.186- 89».
причинно-наслідковий зв'язок між пиловим забрудненням повітря та господарською діяльністю щодо спалювання викопного палива на Трипільській ТЕС визначається наявністю «реактивного кремнезему» (у біологічно доступній формі), який утворюється при високотемпературному спалюванні вугілля, присутністю елементів-індикаторів цирконію, міді, радіоактивних урану-238 та торію-232, що дозволяє однозначно ідентифікувати тип пилового забруднення атмосфери, як «зола винесення Трипільської ТЕС».
пилове забруднення атмосфери обстежених населених пунктів відповідає недопустимому рівню забруднення та категорії екстремальної забрудненої атмосфери на більшій частині території впливу Трипільської ТЕС. Пилове забруднення атмосфери веде до пригнічення фізіологічної діяльності екосистем та всихання окремих видів рослинності. Хімічний та гранулометричний склад пилового забруднення однозначно вказує на його головне джерело - викиди Трипільської ТЕС.
екстремальне пилове забруднення атмосфери дрібнодисперсними часточками діоксину кремнію уламкової форми з загостреними краями, спричинене господарською діяльністю Трипільської ТЕС, визначає істотний (недопустимий) ризик для населення обстеженої території захворювань дихальних шляхів (фіброз, гранульома, силікоз легень), в тому числі онкологічних.
Оцінивши надані позивачами експертний висновок № 8645 від 27 липня 2016 року з додатками до нього № 8658 від 25 серпня 2016 року та №8796 від 05 травня 2017 року, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вказані письмові докази не є висновками експерта у розумінні ЦПК України, з огляду на те, що у цій справі судом першої інстанції експертиза не призначалась, можливість складання висновку за зверненням учасника справи на момент складання вказаних висновків передбачено ще не було, оскільки така можливість була передбачена з 15 грудня 2017 року - дати набрання чинності такими змінами до ЦПК, в тому числі, в частині викладення статті 106 цього Кодексу у новій редакції.
Дослідження стану навколишнього природного середовище було здійснено Державною установою «Інститут громадського здоров'я ім. О.М.Марзєєва» НАМН України від 05 вересня 2016 року, на замовлення ЮФ «Імператив Плюс», що представляє інтереси позивачів.
У висновках Звіту цієї установи зазначено, що за виявленими ознаками діяльність Трипільської ТЕС, що входить до складу ПАТ «Центренерго», не відповідає вимогам діючих нормативних документів, а саме: Конституції України, Земельному кодексу України,Водному кодексу України, Повітряному кодексу України, Законам України: «Про охорону навколишнього природного середовища»; «Про охорону атмосферного повітря»; «Про охорону земель»; «Про відходи»; «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення»; «Про питну воду та питне водопостачання»; «Про об'єкти підвищеної небезпеки», ДСП № 173-96 «Рекомендаціям по проектуванню золо відвалів електричних станцій П26-85».
На прилеглій до Трипільської ТЕС території має місце наднормативне забруднення атмосферного повітря (пил з вмістом двоокису кремнію 20-70% до 9,2 ЕДК, сполуки хрому до 2,1 ГДК), ґрунту (кадмій до З ГДК), поверхневих ґрунтових вод у джерелах децентралізованого водопостачання населення (кадмій до 60 ГДК, хром до 12 ГДК, нікель до 6 ГДК, свинець до 4 ГДК, марганець до 8 ГДК в порівнянні з показниками води питного призначення) забруднюючими речовинами, властивими для цього об'єкту.
Існування золошлаковідвалу Трипільської ТЕС у такому вигляді як зараз є неприпустимим, оскільки порушує вимоги діючих нормативних документів щодо захисту довкілля і негативно впливає на здоров'я та умови проживання населення на прилеглих територіях.
В зв'язку з цим, необхідно розробити та реалізувати проект додаткових заходів (рекультивація ділянок, де не ведеться намив, посилення протифільтраційного захисту, посилення заходів по пригніченню пилоутворення, розгортання мережі моніторингових свердловин, утилізація накопичених відходів з використанням їх в якості складових компонентів будівельних матеріалів та ін.) з метою забезпечення недопущення перевищення гігієнічних нормативів рівнів впливу чинників Трипільської ТЕС на умови проживання населення прилеглих до нього територій.
Переважна більшість населення в зоні впливу золошлаковідвалу Трипільської ТЕС оцінює стан довкілля у своєму населеному пункті та на прилеглій території як незадовільний, пов'язуючи це із впливом діяльності Трипільської ТЕС, а також відзначає, що функціонування поруч з населеним пунктом цього об'єкту негативно впливає на стан здоров'я та умови проживання мешканців.
Динаміка основних показників захворюваності населення серцево-судинними хворобами, онкологічними хворобами та хворобами органів дихання в населених пунктах прилеглих до золошлаковідвалу Трипільської ТЕС, чітко корелюється з відстанню джерела забруднення до населених пунктів та переважаючими напрямками вітрів.
У зв'язку з виявленням в воді джерел децентралізованого водопостачання надзвичайно високих концентрацій важких металів, особливо кадмію, є потреба у проведенні цілеспрямованих досліджень та розробки дієвих заходів по його усуненню. Протоколи досліджень, на підставі яких були зроблені вказані висновки також містяться в матеріалах справи (т. 4 а.с. 1-19).
Матеріали справи містять Висновок судової комісійної інженерно-екологічної експертизи № 5542, складений Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. проф. М.С.Бокаріуса 03 серпня 2017 року на виконання ухвали Обухівського районного суду Київської області в рамках розгляду справи за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ПАТ «Центренернго» відшкодування моральної шкоди № 372/2439/16-ц. У висновках експерти вказали про неможливість встановити масштаб негативного впливу внаслідок господарської діяльності Трипільської ТЕС, проте вважають негативним вплив діяльності ТЕС на навколишнє природне середовище (т. 4 а.с. 186-198).
Матеріали справи містять копію статистичного щорічника Київської області за 2015 рік Головного управління статистики у Київській області та показники здоров'я населення та використання ресурсів охорони здоров'я в Київській області за І півріччя 2016 року, але вони не містять відомостей про динаміку основних показників захворюваності населення різними хворобами в населених пунктах прилеглих до Трипільської ТЕС з прив'язуванням з відстанню джерела забруднення до населених пунктів та відомостей, що характер хвороб є особливим і відмінним від інших регіонів України (т.6 а.с. 73-97).
Згідно з відповіддю відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Обухівському районі Київської області від 26 січня 2017 року № 19/23 на запит ПАТ «Центренерго» за період з 01 січня 2010 року по 01 січня 2017 року включно, не зареєстровано жодного випадку, пов'язаного з професійним захворюванням внаслідок діяльності Трипільської ТЕС (т. 6 а.с.167).
В матеріалах справи також наявні опитування позивачів на встановлення їх психологічного стану.
Звіт моніторингового екологічного обстеження ґрунтів в районі золовідвалу Трипільської ТЕС за 2017 рік, складений Державним підприємством «Українська геологічна компанія» Державної служби геології та надр України. За результатами виконаних досліджень ґрунтів в районі золовідвалу Трипільської ТЕС в 2017 році зроблені наступні висновки.
Основними елементами-індикаторами забруднення волошкових відходів за 2006-2017 роки є Ag-Li-Cu-Mo-S-Pb-Sn-Ni-V, концентрація яких в 5-10 разів перевищує їх фоновий вміст в ґрунтах району робіт. Відмінності в складі забруднення золошлакових відходів, котрі були зафіксовані в попередні роки, в основному стосувались порядку розміщення деяких елементів в геохімічному спектрі, а не самого геохімічного складу забруднення та вмісту цих елементів. В цілому, золошлакові відходи за токсичністю відносяться до ІV класу небезпечності і підлягають зберіганню на спеціальному проммайданчику чи на полігоні промислових відходів. Крім того, за результатами досліджень 2017 року, в складі елементів забруднювачів золошлакових відходів відмічається незначне зростання концентрації Mo Cu і S. В мінеральному складі золошламу відмічається незначне підвищення вмісту окислів кремнію,заліза і калію та пониження вмісту окисів кальцію, натрію і фосфору. Такі зміни в мінеральному та мікроелементному складі золошламів ТЕС наймовірніше пов'язано із незначною зміною геохімічного складу палива.
Значимі підвищення контрольних рівнів вмісту (більше ніж в 1 раз) хімічних елементів у ґрунтах санітарно-захисної зони Трипільської ТЕС, як і в попередні роки досліджень, відмічаються на відстані до 50 метрів від золовідвалу за Pb і в поодиноких пробах за Mn, V.
Суттєве забруднення ґрунтів хімічними елементами в межах санітарно-захисної зони ТЕС відбувається на відстані 50 м від контуру золовідвалу, за сумарним показником забруднення класифікується як допустиме. На відстані 150 м і 300 м від контуру золовідвалу ТЕС, забруднення ґрунтів відповідає фоновому рівню, тобто ґрунти не забруднені.
Аналіз динаміки забруднення ґрунтів в санітарно-захисній зоні золовідвалів Трипільської ТЕС 2006-7 років свідчить що в межах 50 метрової зони від контуру золовідвалу в ґрунтах не відбувається суттєвих змін концентрації хімічних елементів. З 2012 року відмічається незначне зростання концентрацій за S і Ag в межах північної 50 метрової зони золовідвалу.
Отримані висновки щодо впливу золовідвалу Трипільської ТЕС на ґрунти прилеглих територій базуються на їх тривалому дослідженні (11 років) за однотипною методикою і можуть вважатися достовірними, так як вони повторюються із року в рік із несуттєвими відхиленнями, в межах похибки точності аналітичних досліджень та геологічного випробовування (т. 17. а.с. 186-216).
У висновку екологічного аудиту від 16 травня 2018 року, проведеного на замовлення Фонду державного майна України в ході процедури приватизації ПАТ «Центренерго», експертами встановлена відсутність цілого ряду погоджень, що передбачені нормами чинного законодавства, виявлені ризики та розроблені рекомендації щодо удосконалення діяльності Трипільської ТЕС. Межі екологічного аудиту визначені площею відведених земельних ділянок Трипільської ТЕС, оцінка впливу за межами території визначена виключно межами санітарно-захисної зони, відбір проб для аналітичних досліджень не передбачено. Зі Звіту вбачається, що аудитором був здійснений аналіз наведених вище експертних досліджень Незалежного інституту судових експертиз, ДУ «Інститут громадського здоров'я ім. О.М.Марзєєва» НАМН України та вказано на те, що вони свідчать про наявність негативного впливу на навколишнє природне середовище Трипільської ТЕС. Також у звіті приділяється увага аналізу інформації, оприлюдненої в ЗМІ та інформації щодо наявних судових розглядів, що є результатом діяльності ПП «Юридична фірма «Імператив Плюс», які оцінюються як такі, що створюють репутаційні ризики та ризики правового характеру для майбутнього власника, а також надано рекомендації щодо усунення виявлених невідповідностей на об'єкті Трипільска ТЕС ПАТ «Центренерго» (т.17 а.с.240-250, т. 18 а.с. 1- 87).
Ухвалою Київського апеляційного суду від 21 вересня 2020 року призначено у справі комплексну інженерно-екологічну та санітарно-епідеміологічну експертизу (період дослідження 2013-2018 роки), на розгляд якої поставлено такі питання:
Чи встановлена для виробничого майданчика Трипільської ТЕС ПАТ «Центренерго» реальна санітарно-захисна зона та у якому розмірі? Порівняти реальну санітарно-захисну зону з нормативною, результати викласти графічно та із зазначенням різниці у площі.
У разі відсутності реальної санітарно-захисної зони для промислового майданчика Трипільської ТЕС ПАТ «Центренерго» чи означає це наявність для населення невизначених екологічних і санітарних ризиків канцерогенного і неканцерогенного впливу на природне довкілля і для безпеки здоров'я соціуму від виробничої діяльності об'єкту?
Яку територію за документальними даними становлять золошлакові відвали Трипільської ТЕС?
Яка кількість золошлакових відвалів фіксується за наявними документальними даними?
Виходячи з документальних даних по використаному вугіллю, які мають бути обсяги викидів? Порівняти дані з наведеними статистичними показниками, та викласти результати в таблиці.
За наданими документальними даними чи відповідає технологічним регламентам, нормам техно- та екобезпеки, санітарним нормам (наявність гідроінертного шару ізоляції, озеленення і т.д.) експлуатація золошлакових відвалів Трипільської ТЕС ПАТ «Центренерго»? Якщо ні, в чому полягають порушення?
Чи підтверджуються порушення безпекових правил по експлуатації золошлакових відвалів Трипільської ТЕС ПАТ «Центренерго», зафіксовані у трьох висновках НІСЕ, Звіту ДУ ІГМЗ ім. О.М. Марзеєва, висновку екологічного аудиту від 16 травня 2018 року, проведеного на замовлення ФДМУ?
Чи підтверджується для регіону впливу золошлакових відвалів Трипільської ТЕС ПАТ «Центренерго» таке явище, як їх «пиління» та «пильові бурі»?
Чи впливає явище «пиління» золошлакових відвалів (якщо воно існує) на природне довкілля регіону та безпеку здоров'я населення? У якій мірі?
Чи розповсюджується вплив «пиління» золошлакових відвалів за межі їх території та за межі нормативної санітарно-захисної зони?
Чи можливо охарактеризувати відстань впливу?
Що є основою пиління золошлакових відвалів Трипільської ТЕС ПАТ «Центренерго»?
Порівняти свій висновок з висновками ТОВ «НІСЕ» та Звіту ДУ ІГМЗ ім. О.М. Марзеєва та здійснити ревізію вказаних висновків та вказати чи відповідають критеріям об'єктивності дослідження за трьома висновками ТОВ «НІСЕ» та за Звітом ДУ ІГМЗ ім. О.М. Марзеєва щодо встановлення понаднормативного забруднення дрібнодисперсним пилом, основу якого складають алюмосилікати і кремнеземи із вкрапленням багатьох інших речовин атмосферного повітря внаслідок виробничої діяльності Трипільської ТЕС ПАТ «Центренерго» (у висновках ТОВ «НІСЕ» за 23 пробами зафіксовані перевищення разової концентрації ГДК у діапазоні 4-20 разів, середньодобовий у діапазоні 13-65 разів; у Звіті ДУ ІГМЗ ім. О.М. Марзеєва за 3-ма пробами 9,2 ГДК)?
Чи відповідає критеріям об'єктивності висновки ТОВ «НІСЕ», що в регіоні впливу Трипільської ТЕС із-за понаднормативного забруднення атмосферного повітря дрібнодисперсним пилом, основу якого становлять кремнеземи та алюмосилікати, атмосфера відповідає критерію «сильно забруднена атмосфера», «екстремально забруднена атмосфера» з неприйнятним ризиком пилового забруднення для проживання населення?
Чи відповідають об'єктивним критеріям висновки ТОВ «НІСЕ» та Звіту ДУ ІГМЗ ім. О.М. Марзеєва, що із встановленості в складі дрібнодисперсного пилу реактивних кремноземів та ряду інших речовин (цирконію, радіоактивних елементів та інших), які вивільняються при спалюванні вугілля, відслідковується прямий причинний зв'язок між явищем такого забруднення та виробничою діяльністю Трипільської ТЕС ПАТ «Центренерго»?
Чи відповідає критеріям об'єктивності (у т.ч. з урахуванням документальних даних, що викиди Трипільської ТЕС становлять 82, 8 % всіх викидів промислових підприємств Київської області) висновки ТОВ «НІСЕ» та Звіту У ІГМЗ ім. О.М. Марзеєва про те, що за складом дрібнодисперсного пилу простежується визначальний (понад 90%) вплив господарської діяльності Трипільської ТЕС та пилове забруднення атмосфери у регіоні функціонування?
Чи відповідає критеріям об'єктивності наявні у матеріалах справи дослідження по забрудненню атмосферного повітря внаслідок діяльності Трипільської ТЕС, надані ГРІНПІС?
Чи відповідають об'єктивним критеріям висновки ТОВ «НІСЕ» та Звіту ДУ ІГМЗ ім. О.М. Марзеєва по забрудненню ґрунтів у регіоні впливу Трипільської ТЕС (за висновками ТОВ «НІСЕ» встановлено забруднення арсеном, що виявляється у 2-8 кратному перевищенні фонових концентрацій, та по разовим несистемним забрудненням іншими металами, за Звітом ДУ ІГМЗ ім. Марзеєва встановлено понаднормативне забруднення кадмієм у З ГДК)?
Чи підтверджуються характеристики впливу золошлакових відвалів на водні ресурси (наземні та підземні)? Порівняти свій висновок з висновками ТОВ «НІСЕ» та Звіту ДУ ІГМЗ ім. О.М. Марзеєва та здійснити ревізію вказаних висновків.
Чи підтверджуються документальні дані щодо фільтрації шкідливих речовин у водні ресурси від золошлакових відвалів через порушення правил його експлуатації? Якими є негативні наслідки від такої фільтрації?
Чи об'єктивно підтверджуються дані, що при заповненні Київського водосховища до відмітки 92 м рівень підземних вод в зоні золошлакових відвалів Трипільської ТЕС досягає абсолютних відміток 12,4-92-8м (вище за рівень дна золошлакового відвалу), що створює підвищені ризики для питного водопостачання населення?
Чи відповідають критеріям об'єктивні дослідження за Звітом ДУ ІГМЗ ім. О.М. Марзеєва щодо встановлення забруднення поверхневих і грунтових вод у регіоні впливу Трипільської ТЕС по джерелам децентралізованого водопостачання (кадмій до 60 ГДК, хром до 12 ГДК, нікель до 6 ГДК, свинець до 4 ГДК, марганець до 8 ГДК)?
Чи підтверджуються документальні дані що викиди від виробничої діяльності Трипільської ТЕС ПАТ «Центренерго» у природне довкілля, у т.ч. атмосферне повітря, здійснюються у вигляді 37 (тридцяти семи) хімічних речовин та їх сполук?
Яка кількість викидів всіх 37 (тридцяти семи) хімічних речовин та їх сполук у 2013, 2014, 2015, 2016, 2017, 2018 роках щорічно та сумарно шкідливих речовин здійснена Трипільською ТЕС ПАТ «Центренерго» у атмосферне повітря?
Яким є ресурс паркового зносу основних фондів (джерел викидів) Трипільської ТЕС ПАТ «Центренерго»?
Чи підтверджується документальними даними, що Трипільська ТЕС ПАТ «Центренерго» має 77 джерел викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря?
Чи підтверджується документальними даними, що із 77 джерел викидів у атмосферне повітря 62 організовані джерела, із яких лише 19 обладнанні пилогазоочисними установками (ПГОУ), що становить 32,6 %?
Чи підтверджуються об'єктивно настання можливих наслідків для безпеки та здоров'я соціуму від негативного впливу на природне довкілля від виробничої діяльності Трипільської ТЕС, які наводяться в трьох висновках ТОВ «НІСЕ» та Звіті ДУ ІГМЗ ім. О.М. Марзеєва?
Проведення експертизи доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (Чернігівське, Львівське відділення).
Провадження у справі зупинено до одержання висновків експертизи.
25 травня 2023 року до Київського апеляційного суду надійшов висновок експерта за результатами проведення судової експертизи.
Відповідно до висновку експерта КНДІСЕ №29889/20-48 від 17 травня 2023 року за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи у цивільній справі №372/2439/16-ц встановлено таке по питанням.
1,2. Трипільської ТЕС ПАТ «Центренерго» була спроектована і збудована в 1969 році до прийняття чинних екологічних вимог, але передбачало забезпечення діючих на час будівництва нормативних впливів на довкілля та здоров'я людей. Основний виробничий майданчик та золошлаковідвал є цілісним виробничим комплексом який має різний вплив на окремі компоненти довкілля та відрізняється складом, інтенсивністю, масштабом тощо. Одним з методів забезпечення нормативного впливу від негативних виробничих об'єктів для здоров'я населення є створення особливих буферних територій навколо них на відстані що забезпечує безпечні умови проживання - санітарно-захисних зон. Встановлення меж та розмірів, правовий режим і особливості використання земель та ін. регулюється законодавством України, яке в свою чергу постійно удосконалюється (змінюється).
За матеріалами справи вбачається, що для основного виробничого майданчика розмір санітарно-захисна зони приймається рівним 1 000 м (від димових труб Трипільської ТЕС), для золошлаковідвалу не менше 300 м. В матеріалах справи відсутня інформація містобудівного кадастру, а також Державного земельного кадастру щодо встановлення меж санітарно-захисних зон. Результати досліджень справи показують, що санітарно-захисна зона золошлаковідвалу повинна бути більшою за 300 м.
Дослідження матеріалів справи показало, що станом на травень 2018 відсутня документально визначена санітарно-захисна зона для Трипільської ТЕС (включно з територією золошлаковідвалу), з відповідним висновком санітарно-епідеміологічної експертизи. Про відсутність проєкта організації санітарно-захисної зони (який визначає розмір та межі) вказують також результати перевірки Головного Управління Держспоживслужби в Київській області в лютому-березні 2018 року.
Разом з тим, наявність або відсутність «реальної», «нормативної», «розрахункової» санітарно-захисної зони не впливає на будь-яку можливість виникнення та вірогідні масштаби наслідків, у т.ч. будь-які невизначені або визначені неканцерогенні/канцерогенні ризики для довкілля чи здоров'я населення від можливого негативного чи позитивного впливу виробничої діяльності Трипільської ТЕС.
Розмір санітарно-захисної зони, межі санітарно-захисної зони, обмеження використання земель санітарно-захисної зони безпосередньо не пов'язані з ризиками для безпеки довкілля та виробничої діяльності Трипільської ТЕС і визначають санітарно-гігієнічні вимоги та обмеження щодо цільового використання земельних ресурсів (земельних ділянок), тобто виду використання земельних ділянок в межах певної категорії земель відповідно. Виходячи з вимог нормативно-правових актів щодо регулювання земельних та містобудівних відносин, «викласти графічно із зазначенням різниці у площі» санітарно-захисну зону Трипільської ТЕС ПАТ «Центренерго» з огляду на вище наведене не можливо.
3,4. Один золовідвал Трипільської ТЕС ПАТ «Центренерго» поділений на 3 секції (технологічних карт) загальною площею 125 га розташований на правому березі р. Стугна на відстані 500-700 м від її русла і відстані 1,5 км від впадіння її в р. Дніпро. Техніко-технологічні характеристики золовідвалу відносять його до відкритого заглибленого в землю з постійним дренажним стоком з відсутнім донним та бортовими ізоляційними екранами з обвалуванням по периметру.
Експлуатація золошлаковідвалу розпочата у 1969 році одночасно з прийняттям в експлуатацію першого блоку Трипільської ТЕС. Золошлаковідвал не екранований розташований на відстані 2,5 км від головного корпусу Трипільської ТЕС. Під золошлаковідвал при будівництві Трипільської ТЕС було виділено біля 75 га і він складався з 2-х частин, розділених дамбою на дві секції. У 1980 році у зв'язку з заповненням ємності існуючих 2-х секцій був розроблений проект розширення та реконструкції (наказ Міністерства енергетики та електрифікації СРСР № 99 від 08 грудня 1977 року). Під проект розширення та реконструкції золошлаковідвалу (секція № 3) Радою Міністрів УРСР розпорядженням № 920-р від 02 липня 1964 року була виділена земельна ділянка площею 50 га.
Секція № 1 не використовується для складування і має площу 28 га і рекультивована (покрита шаром ґрунту) та засіяна травою. Проектна ємність 3,2 млн.куб.м. Фактично ній розміщено приблизно 4,67 млн. тон золошлаків при щільності 1,46 т/куб. м. На території секції № 1 розташована водойма освітленої води, що задіяна в оборотному (циклічному) водопостачанні гідрозоловидалення. Первинні дамби Секції №1 не нарощувались в процесі експлуатації.
Секція № 2 має площу 47 га і поділена на дві зони: зона скиду золошлаків - 40 га і зона відвантаження золошлаків - 7 га. З квітня 2018 року знаходиться в резерві оскільки досягла проектних значень. Однак у разі виникнення аварійної ситуації з золопроводами або дамбами секції № 3, секція № 2 може бути використана для тимчасового скиду золошлаків на час проведення ремонтів. Секція № 2 має проектну ємність 4 млн.куб.м, а при граничній відмітці висоті гребня огороджувальної дамби - 6,1 млн.куб.м.
Секція № 3 має загальну площу 50 га та умовно розділена на три зони (технологічні карти): зона що використовується (карта № 1), зона підготовки до прийому золошлаків в наступний період (карта № 2), вільна зона (знаходиться в резерві, карти №3 і №4) через неї виконується транзит освітленої води з карт № 1 і № 2 до каналу освітленої води.
Секції з'єднані між собою перепускними трубами для стоку освітленої води у відкритий канал. Каналом освітлена вода відводиться у секцію № 1 і далі через водоскидний колодязь у ківш насосної станції освітленої води. З ковша освітлена вода поступає до аванкамер в які заведені всмоктуючи лінії насосів. Освітлена вода подається насосами у три трубопроводи. Довжина траси - 3 235 м. Освітлена вода поступає в систему для повторного використання.
Аналіз матеріалів справи показує, що золошлаковідвал відноситься до неорганізованих джерел викиду забруднюючих речовин (джерело № 51) з відповідними умовами щодо викиду забруднюючих речовин, які встановлюються у дозволі на викид забруднюючих речовин (п. 2.4, пп. 2.4.7- 2.4.1). За джерело забруднення атмосферного повітря, прийнято контур території золошлаковідвалу з 300-метровою санітарно-захисною зоною до житлової зони, яка за документальними матеріалами справи у 2013 році була витримана.
5. Для визначення обсягів викидів основних забруднювальних речовин та парникових газів, що надходять у атмосферне повітря з димовими газами, які утворюються під час спалювання органічного палива в енергетичних установках у т.ч. на котлів та камер згоряння газотурбінних установок, які розміщені на теплових електричних станціях та котельних і працюють на твердому, рідкому та газоподібному паливі для складання державної та галузевої звітності, а також прогнозуванні оцінки обсягів викидів забруднювальних речовин застосовується відповідна методика розрахунку. В матеріалах справи відсутні необхідні документальні дані щодо характеристик та кількості твердого палива (вугілля), не зазначено конкретний часовий проміжок за який воно було використано та інші документальні дані відповідно до зазначеної методики.
«Статистичні показники» обсягів викидів, як результат державного статистичного спостереження щодо викидів забруднюючих речовин і парникових газів в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викидів регулюються відповідними наказами Державної служби статистики України та відповідними інструкціями та роз'ясненнями щодо заповнення відповідних форм державного статистичного спостереження. Постійні зміни у формах державного статистичного спостереження щодо викидів забруднюючих речовин та вимог щодо їх заповнення не дають змогу порівняти їх між собою (18, 19, 20).
Необхідно зазначити, що основні забруднюючі речовини які утворюються під час згорання вугілля - оксиди азоту, оксиди сірки, оксиди вуглецю, тверді суспендовані частки утворюються також в інших виробничих процесах Трипільської ТЕС, і наводяться в державному статистичному спостереженні в узагальненому вигляді. Таким чином, не можливо виходячи з документальних даних по використаному вугіллю визначити обсяги викидів, а отже порівняти їх з статистичним показниками та викласти результати в таблиці.
3,4, 6-12. За нормативними джерелами у відповідній галузі проектування, золошлаковідвал Трипільської ТЕС ПАТ «Центренерго» це гідротехнічна споруда, що намивається із золошлакових матеріалів у процесі їх складування з 1969 року. В матеріалах справи відсутня копія технічного паспорту золошлаковідвалу Трипільської ТЕС як основного документу в якому зібрано всі конструктивні та техніко-економІчні характеристики. Посилання на технічний паспорт золошлаковідвалу згадується в матеріалах справи за результатами екологічного обстеження ґрунтів в районі золовідвалу Трипільської ТЕС за 2017 року.
Аналіз матеріалів справи показує, що у складі Трипільської ТЕС відсутні гідротехнічні споруди, що протирічить іншим матеріалам справи, зокрема зазначено що система золошлаковидалення Трипільської ТЕС гідравлічна, сполучена з оборотним водопостачанням. Золошлак по 4-х золопроводах скидається за допомогою багерних насосів на золовідвал обсяг заповнення складає фактично 18,7 млн. куб.м, при проектному значенні 22,55 млн. куб.м. і знаходиться у задовільному стані станом на 2016 рік.
Техніко-технологічні характеристики золовідвалу відносять його до відкритого заглибленого в землю з постійним дренажним стоком з відсутнім донним та бортовими ізоляційними екранами з обвалуванням по периметру. Технологічні рішення передбачають ущільнення з поверхневим зволоженням та в місцях відвантаження золошлаків здійснення протипилових заходів.
Вплив на атмосферне повітря. Аналіз матеріалів справи показує, що золошлаковідвал відноситься до неорганізованих джерел викиду забруднюючих речовин (джерело № 51) з відповідними умовами щодо викиду забруднюючих речовин, які встановлюються у дозволі на викид забруднюючих речовин.
Уповноваженими державними контролюючими органами постійно проводилися неодноразові перевірки дотримання вимог екологічного та санітарного-епідеміологічного законодавства, моніторингові дослідження стану та впливу виробничої діяльності золовідвалу з проведенням досліджень окремих компонентів - приземного шару атмосферного повітря, водних ресурсів, ґрунтів тощо.
За документальними даними цих перевірок золовідвал у 2010-2017 не спричиняв понад нормативного негативного впливу на стан атмосферного повітря, забруднення ґрунту та підземних вод навколо золовідвалу.
Це протирічить іншим документальним матеріалам справи відповідно до яких за протоколами дослідження повітря в зоні впливу золошлаковідвалу показують про перевищення нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин та значний негативний влив через розсіювання накопиченої золи вітром у 2016 році, що в свою чергу свідчить про порушення вимог зазначених у дозволі на викид забруднюючих речовин № 3223110500-004 від 01 лютого 2016 року Міністерства екології та природних ресурсів України (п. 2.4, пп. 2.4.7-2.4.11).
Вплив на водні ресурси (наземні та підземні). Дослідження матеріалів справи (т. 5, арк. 194-196) показують, що забруднення підземних (ґрунтових) вод по периметру золовідвалу та на відстані від 25 м, 50 м, 100 м та 150 м від золовідвалу у 2000 році практично відповідають вимогам для водних об'єктів господарчо-питного і культурного-побутового водокористування.
В матеріалах справи наведено інформацію Центральної геофізичної обсерваторії про стан забруднення природного середовища від 22 жовтня 2016 року (т. 9, арк. 99-103) в районі розміщення Трипільської ТЕС - Канівського водосховища в межах м. Українка та на відстані 4 км нижче міста відповідно на відстані 3,1 км та 1,2 км від Трипільської ТЕС. За екологічною оцінкою стану і ступеню чистоти поверхневі води в районі м. Українки відноситься за станом добрі, за ступенем чистоти - досить чисті.
Відповідно до матеріалів справи (т. 10, арк. 151), де наведено результати дослідження води джерел децентралізованого водопостачання у 2016 році м. Українка та с. Дерев'яна визначили значні концентрації кадмію (Ссі - 9 ГДК), хрому (Сг - 12 ГДК), нікелю (№ - 6 ГДК), свинцю (РЬ - 4 ГДК) та марганцю (Мп - 8 ГДК) який на думку дослідників спричиняв золовідвал, що не підтверджується іншими документальними матеріалами справи.
Вплив на земельні ресурси (ґрунти). Результати досліджень (т. 5, арк. 197) показують, що масштаб і дислокація забруднення ґрунтів у 2000 році в санітарно-захисній зоні золовідвалу встановили ріст концентрацій забруднюючих речовин порівнюючи з фоном на відстані до 10 м і відноситься до сильно забруднених ґрунтів, а на відстані 50 м - незначне забруднення, і дозволяють розглядати золошлаковим відвал як джерело забруднення ґрунтів.
Відповідно до матеріалів справи (т. 10, арк. 151) у 2016 році у період проведення досліджень, було встановлено суттєве забруднення ґрунту сполуками кадмію (Ссі - З ГДК), на відстані близько 2 м на південний захід від золошлаковідвалу. Результати дослідження проведені 05.08.2016 з території прилеглої до золовідвалу - грунт вул. Б. Хмельницького, 4 та с. Дерев'яне, вул. Шкільна забруднений більше за відходи золовідвалу (т. 15, арк. 30-32).
Відповідно до (т. 17, арк. 204) в межах з 300-метрової зони розвинуті два види природних ландшафтів, основною відмінністю яких є різні типи ґрунтів, у зв'язку з чим фонові вмісти хімічних елементів те еколого- геохімічні показники забруднення розглядалися окремо. Зафіксована суттєво менша забрудненість ґрунтів з південного боку від золошлаковідвалу по відношенню до ґрунтів з північного боку, що пояснюється геоморфологічними особливостями та способом міграції золошламових часток в просторі (вітрове перенесення) (т. 17, арк. 210(. Висновки (т. 17, арк. 215, п. 3) які отримані за результатами моніторингу ґрунтів в межах з 300-метрової зони показують суттєве забруднення хімічними елементами на відстані 50 м від контуру золошлаковідвалу та фонове (тобто відсутності) забруднення на відстанях 150 м та 300 м. У висновках зазначається, що вони ґрунтуються на багаторічних (11 років) дослідженнях ґрунтів і можуть вважатися достовірними (т. 17, арк. 215, п. 6).
Відповідно до (т. 10, арк. 151) золовідвал у 2016 році спричиняв (у період проведення досліджень) значний негативний влив, а саме: через розсіювання накопиченої золи вітром, фільтрування забруднених вод крізь стінки і дно золовідвалів, а також в результаті скиду освітлених вод. Концентрація пилу в зоні впливу золошлаковідвалу суттєво перевищує ГДК (до 9,2 ГДК), а також сполук хрому (Сг - 2,1 ГДК). Дослідження ґрунту виявили суттєве забруднення сполуками кадмію (Ссі - З ГДК), але на відстані близько 2 м на південний захід від золошлаковідвалу. Результати дослідження води джерел децентралізованого водопостачання м. Українка та с. Деревяиа визначили значні концентрації кадмію (Ссі - 9 ГДК), хрому (Сг - 12 ГДК), нікелю (№ - 6 ГДК), свинцю (РЬ - 4 ГДК) та марганцю (Мп - 8 ГДК).
В матеріалах справи наведено документальну інформацію Центральної геофізичної обсерваторії про стан забруднення природного середовища від 22.10.2016 в м. Обухів проводилися в 2010 р. та в 2015 р., в Українці в 2010. За даними спостережень вміст важких металів у ґрунтах не досягав високих рівнів.
Вплив на здоров'я. Дослідження до матеріалів справи показують, що при визначенні населених пунктів враховувалися превалюючи напрями вітру та відстань від золошлаковідвалу. При цьому для аналізу рівня захворюваності вибрані населені пункти, що розташовані на як на навітряній стороні (сторона горизонту з переважаючим напрямом вітру від золошлаковідвалу - с. Халеп'є ~ 6 км, с. Витачів ~ 9 км, с. Дерев'яне ~ 3 км), так і населені пункти з підвітряної сторони від золошлаковідвалу (тобто за напрямком вітру в сторону віддалення від золошлаковідвалу - м. Українка ~ 3 км, с. Трипілля - 3 км, м. Обухів- 3 км). Приведені дані, щодо перевищення рівнів захворюваності та отримані висновки не мають відповідних посилань на джерела та обґрунтований аналіз на повноту та достовірність приведених даних. Необхідно зазначити, що отримані абсолютні результати не підтверджені іншими дослідженнями
23, 27. За матеріалами справи, у різні роки загальна кількість стаціонарних джерел викиду забруднюючих речовин у атмосферне повітря Трипільської ТЕС змінювалася і становила: з 2004 року по 2012 рік - 62 одиниці з 2012 року по 2016 рік -77 одиниці з 2016 року - 82 одиниці.
Загальна кількість джерел викидів у атмосферне повітря що обладнані пилогазоочисними установками складає - 25.
Трипільська ТЕС викидає в атмосферне повітря 37 забруднюючих речовин.
Загальний обсяг викиду в 2013 році склав - 91 760,2 т, в т.ч. газоподібні - 71 261,8 т, тверді - 20 498,4 т.
У 2012 році на проммайданчику діяли 77 джерел викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря з яких 62 організовані джерела, із яких 19 обладнані пилогазоочисними установками (ПГОУ), що становить 30,6%.
Перевірка розрахунку підтверджує числове значення у 30,6% для 19 з 62 організованих джерел викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря, при цьому необхідно зазначити, що з матеріалів перевірки не зрозуміло чи потрібно обладнувати пилогазоочисними установками решту джерел викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря. Оскільки установка очистки газу - комплекс споруд, призначений для відведення, транспортування та вловлювання з газопилового потоку, що відводиться від технологічного обладнання, наявних у ньому забруднюючих речовин і складається з газоочисних апаратів, допоміжного обладнання, контролюючих приладів і комунікацій.
Підсумовуючи все вище встановлене, колегія апеляційного суду враховує таке.
Відповідно до частини першої та пункту 9 частини другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу з застосуванням, зокрема, такого способу захисту, як відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
За загальним правилом зобов'язання з відшкодування шкоди (майнової та немайнової) є прямим наслідком правопорушення, тобто порушення охоронюваних законом суб'єктивних особистих немайнових і майнових прав та інтересів учасників цивільних відносин. При цьому одне і те ж правопорушення може призводити до негативних наслідків як у майновій, так і немайновій сферах, тобто виступати підставою для відшкодування майнової та моральної шкоди одночасно.
Заподіяння моральної шкоди та компенсація відповідних немайнових втрат може мати місце як в договірних, так і в деліктних правовідносинах (поза межами існуючих між потерпілим і завдавачем шкоди договірних чи інших правомірних зобов'язальних відносин).
Згідно з частинами першою та другою статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку зі знищенням чи пошкодженням її майна;
4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Відповідно до частини першої статті 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров'я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім'я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.
Право на відшкодування моральної шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб, встановлене Конституцією та законами України.
Стаття 1167 ЦК України передбачає загальні підстави відповідальності за спричинену моральну шкоду в позадоговірних відносинах, зокрема, встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до частини 2 статті 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала:
1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;
Зі змісту частин 1,2 статті 1187 ЦК України вбачається, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням механізмів та обладнання, використанням, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє об'єктом, використання, утримання якого створює підвищену небезпеку.
Спори про відшкодування фізичній особі моральної шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або випливає з її положень; у випадках, передбачених законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди.
Зобов'язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди.
У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв'язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини.
Завдання моральної шкоди - явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов'язання з її відшкодування. Покладення обов'язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року в справі № 487/6970/20 (провадження № 61-1132св22).
Зобов'язання про компенсацію моральної шкоди завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі № 674/1666/14-ц (провадження № 61-6468зпв18).
Колегія апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що під час судового розгляду позивачами не доведено наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, шкода (моральна) зі встановленням її розміру; причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, вина з огляду на таке.
Щодо протиправної поведінки відповідача.
Щодо доводів позивачів про те, що негативна виробнича діяльність Трипільської ТЕС є загальновідомим фактом, то колегія апеляційного суду враховує таке.
Відповідно до положень частини 3 статті 82 ЦПК України, обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування, зважаючи на їх очевидність (manifestum non eget probatione - очевидне не потребує доказування).
Водночас законодавством не визначається перелік обставин, які з тих чи інших причин можуть бути визнані загальновідомими. Як наслідок, це питання вирішується судом, який розглядає справу, в кожному випадку індивідуально, про що виноситься відповідна ухвала.
Загальновідомі факти - це обставини, які відомі широкому колу осіб, в тому числі і складу суду. Водночас загальновідомість обставини може мати різні межі, і в залежності від часу виникнення та поширеності на певну територію, про неї може знати певне широке коло осіб (об'єктивна умова) або й суд, що розглядає справу (суб'єктивна умова).
При визначенні змісту поняття «загальновідомість», як процесуального поняття, вирішальним є не те, чи знає суд про певну обставину, а те, що він повинен про неї знати. Тобто, якщо суд не знає про певний загальновідомий факт, то це не означає автоматично його спірний характер, і сторони вправі подати докази, що підтверджують загальновідомість факту, а суд може отримати такі відомості із надійних та загальнодоступних джерел уже під час розгляду справи.
Водночас, офіційних звернень громадян Обухівського району до державних органів зі скаргами на пилові бурі, пов'язані з діяльністю Трипільської ТЕС у період 2013-2017 років не зафіксовано. Державна служба України з надзвичайних ситуацій повідомила про відсутність фіксації надзвичайних ситуацій та подій на Трипільській ТЕС з 2005 року по 2017 рік.
З огляду на це, колегія апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що негативна виробнича діяльність Трипільської ТЕС не є загальновідомим фактом та такі обставини підлягають доказуванню на загальних підставах.
Відповідно до пункту а) частини 1 статті 9 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25 червня 1991 року № 1264-XII (надалі - Закон № 1264-XII), кожний громадян України має право на безпечне для його життя і здоров'я навколишнє природне середовище.
Відповідно до статті 31 цього закону екологічна стандартизація і нормування проводяться з метою встановлення комплексу обов'язкових норм, правил, вимог щодо охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки.
Державні стандарти в галузі охорони навколишнього природного середовища є обов'язковими для виконання і визначають поняття і терміни, режим використання й охорони природних ресурсів, методи контролю за станом навколишнього природного середовища, вимоги щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища, інші питання, пов'язані з охороною навколишнього природного середовища та використанням природних ресурсів (частина 1 статті 32 Закону № 1264-XII).
Екологічні нормативи встановлюють гранично допустимі викиди та скиди у навколишнє природне середовище забруднюючих хімічних речовин, рівні допустимого шкідливого впливу на нього фізичних та біологічних факторів. Законодавством України можуть встановлюватися нормативи використання природних ресурсів та інші екологічні нормативи. Екологічні нормативи повинні встановлюватися з урахуванням вимог санітарно-гігієнічних та санітарно-протиепідемічних правил і норм, гігієнічних нормативів. Нормативи гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин у навколишньому природному середовищі та рівні шкідливих фізичних та біологічних впливів на нього є єдиними для всієї території України (частини1-4 статті 33 Закону № 1264-XII).
Екологічна безпека є такий стан навколишнього природного середовища, при якому забезпечується попередження погіршення екологічної обстановки та виникнення небезпеки для здоров'я людей. Екологічна безпека гарантується громадянам України здійсненням широкого комплексу взаємопов'язаних політичних, економічних, технічних, організаційних, державно-правових та інших заходів (стаття 50 Закону № 1264-XII).
Суб'єкти права власності на відходи повинні вживати ефективних заходів для зменшення обсягів утворення відходів, а також для їх утилізації, знешкодження або розміщення. Здійснення операцій у сфері поводження з відходами дозволяється лише за наявності дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами на визначених місцевими радами територіях із додержанням санітарних та екологічних норм у спосіб, що забезпечує можливість подальшого використання відходів як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людей (стаття 55 Закону № 1264-XII).
Відповідно до статті 5 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» від 16 жовтня 1992 року № 2707-XII (надалі по тексту - Закон № 2707-XII), державні стандарти у галузі охорони атмосферного повітря є обов'язковими для виконання і визначають поняття і терміни, режим використання та охорони атмосферного повітря, методи контролю за станом атмосферного повітря, вимоги щодо запобігання шкідливому впливу на атмосферне повітря, встановлюють інші вимоги щодо охорони і використання атмосферного повітря.
Відповідно до частини 1 статті 6 Закону № 2707-XII для оцінки стану забруднення атмосферного повітря встановлюються нормативи екологічної безпеки атмосферного повітря та нормативи гранично допустимих викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин, рівні шкідливого впливу фізичних та біологічних факторів у межах населених пунктів, у рекреаційних зонах, в інших місцях проживання, постійного чи тимчасового перебування людей, об'єктах навколишнього природного середовища з метою забезпечення екологічної безпеки громадян і навколишнього природного середовища: нормативи якості атмосферного повітря; гранично допустимі рівні впливу акустичного, електромагнітного, іонізуючого та інших фізичних факторів і біологічного впливу на стан атмосферного повітря населених пунктів.
Відповідно до статті 7 Закону № 2707-XII нормативи гранично допустимих викидів забруднюючих речовин та їх сукупності, які містяться у складі пилогазоповітряних сумішей, що відводяться від окремих типів обладнання, споруд і надходять в атмосферне повітря від стаціонарних джерел, встановлюються з метою забезпечення дотримання нормативів екологічної безпеки атмосферного повітря з урахуванням економічної доцільності, рівня технологічних процесів, технічного стану обладнання, газоочисних установок.
Для діючих і тих, що проектуються, окремих типів обладнання і споруд залежно від часу розроблення та введення у дію, наявності наукових і технічних розробок, економічної доцільності встановлюються: норматив гранично допустимого викиду забруднюючої речовини стаціонарного джерела; технологічні нормативи допустимих викидів забруднюючих речовин або їх суміші, які визначаються у місці їх виходу з устаткування.
До технологічних нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин належать: поточні технологічні нормативи - для діючих окремих типів обладнання, споруд на рівні підприємств з найкращою існуючою технологією виробництва аналогічних за потужністю технологічних процесів; перспективні технологічні нормативи - для нових і таких, що проектуються, будуються або модернізуються, окремих типів обладнання, споруд з урахуванням досягнень на рівні передових вітчизняних і світових технологій та обладнання.
Нормативи гранично допустимих рівнів впливу на атмосферне повітря встановлюються для кожного стаціонарного джерела по всіх створюваних ним видах фізичних і біологічних факторів.
Нормативи гранично допустимого впливу фізичних та біологічних факторів встановлюються на рівні, за якого фізичний та біологічний вплив усіх джерел у цьому районі, з урахуванням перспектив його розвитку, в період терміну дії встановленого нормативу не призведе до перевищення нормативів екологічної безпеки атмосферного повітря (за найбільш суворим нормативом) (стаття 8 Закону № 2707-XII).
Відповідно до статті 9 Закону № 2707-XII для різних технологічних процесів, технологічного та іншого обладнання, споруд і об'єктів залежно від часу розробки та введення в дію технологій і обладнання, наявності наукових і технічних розробок, економічної доцільності встановлюються:
- нормативи граничних обсягів утворення забруднюючих речовин для окремих типів технологічного та іншого обладнання;
- вимоги щодо впровадження технологічних процесів в частині впливу на утворення забруднюючих речовин;
- регламенти використання та втрат сировини.
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» від 24 лютого 1994 року № 4004-XII (надалі по тексту - Закон № 4004-XII) законодавством України можуть бути наданні законні права щодо забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про об'єкти підвищеної небезпеки» 18 січня 2001 року № 2245-III (надалі по тексту - Закон № 2245-III) суб'єкт господарської діяльності юридична, у власності або у користуванні якої є хоча б один об'єкт підвищеної небезпеки; об'єкт підвищеної небезпеки об'єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об'єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру; і сукупність властивостей речовин і/або особливостей їх стану, внаслідок яких за певних обставин може створитися загроза життю і здоров'ю людей, довкіллю, матеріальним та культурним цінностям.
Суб'єкт господарської діяльності зобов'язаний: вживати заходів, направлених на запобігання аваріям, обмеження і ліквідацію їх наслідків та захист людей і довкілля від їх впливу; забезпечувати експлуатацію об'єктів підвищеної небезпеки з додержанням мінімально можливого ризику; виконувати вимоги цього Закону та інших нормативно-правових актів, які регулюють діяльність об'єктів підвищеної небезпеки.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про відходи» від 05 березня 1998 року № 187/98-ВР (надалі по тексту - Закон № 187/98-ВР) суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані:
а) запобігати утворенню та зменшувати обсяги утворення відходів;
в) визначати склад і властивості відходів, що утворюються, а також за погодженням із спеціально уповноваженими органами виконавчої влади у сфері поводження з відходами ступінь їх небезпечності для навколишнього природного середовища та здоров'я людини;
г) на основі матеріально-сировинних балансів виробництва виявляти і вести первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, і подавати щодо них статистичну звітність у встановленому порядку;
д) забезпечувати повне збирання, належне зберігання та недопущення знищення і псування відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія, що відповідає вимогам екологічної безпеки;
е) брати участь у будівництві об'єктів поводження з відходами;
є) здійснювати організаційні, науково-технічні та технологічні заходи для максимальної утилізації відходів, реалізації чи передачі їх іншим споживачам або підприємствам, установам та організаціям, що займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів, а також забезпечувати за власний рахунок екологічно обґрунтоване видалення тих відходів, що не підлягають утилізації;
ж) не допускати змішування відходів, якщо це не передбачено існуючою технологією та ускладнює поводження з відходами або не доведено, що така дія відповідає вимогам підвищення екологічної безпеки;
з) не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах;
и) здійснювати контроль за станом місць чи об'єктів розміщення власних відходів;
к) забезпечувати розробку в установленому порядку та виконання планів організації роботи у сфері поводження з відходами;
л) відшкодовувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, здоров'ю та майну громадян, підприємствам, установам та організаціям внаслідок порушення встановлених правил поводження з відходами, відповідно до законодавства України;
т) виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством, щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища відходами.
Судом встановлено, що Трипільська ТЕС ПАТ «Центренерго» була спроектована і збудована у 1969 році до прийняття чинних екологічних вимог, але будівництво передбачало забезпечення діючих на час будівництва нормативних впливів на довкілля та здоров'я людей.
Основний виробничий майданчик та золошлаковідвал є цілісним виробничим комплексом який має різний вплив на окремі компоненти довкілля та відрізняється складом, інтенсивністю, масштабом тощо. Одним з методів забезпечення нормативного впливу від негативних виробничих об'єктів для здоров'я населення є створення особливих буферних територій навколо них на відстані що забезпечує безпечні умови проживання - санітарно-захисних зон. Встановлення меж та розмірів, правовий режим і особливості використання земель та ін. регулюється законодавством України, яке в свою чергу постійно удосконалюється (змінюється).
За матеріалами справи вбачається, що для основного виробничого майданчика розмір санітарно-захисна зони приймається рівним 1 000 м (від димових труб Трипільської ТЕС), для золошлаковідвалу не менше 300 м. В матеріалах справи відсутня інформація містобудівного кадастру, а також Державного земельного кадастру щодо встановлення меж санітарно-захисних зон. Результати досліджень справи показують, що санітарно-захисна зона золошлаковідвалу повинна бути більшою за 300 м.
Дослідження матеріалів справи показало, що станом на травень 2018 відсутня документально визначена санітарно-захисна зона для Трипільської ТЕС (включно з територією золошлаковідвалу), з відповідним висновком санітарно-епідеміологічної експертизи. Про відсутність проєкта організації санітарно-захисної зони (який визначає розмір та межі) вказують також результати перевірки Головного Управління Держспоживслужби в Київській області в лютому-березні 2018 року.
Разом з тим, наявність або відсутність «реальної», «нормативної», «розрахункової» санітарно-захисної зони не впливає на будь-яку можливість виникнення та вірогідні масштаби наслідків, у т.ч. будь-які невизначені або визначені неканцерогенні/канцерогенні ризики для довкілля чи здоров'я населення від можливого негативного чи позитивного впливу виробничої діяльності Трипільської ТЕС.
Розмір санітарно-захисної зони, межі санітарно-захисної зони, обмеження використання земель санітарно-захисної зони безпосередньо не пов'язані з ризиками для безпеки довкілля та виробничої діяльності Трипільської ТЕС і визначають санітарно-гігієнічні вимоги та обмеження щодо цільового використання земельних ресурсів (земельних ділянок), тобто виду використання земельних ділянок в межах певної категорії земель відповідно (висновки по питанням 1,2, викладені у Висновку експерта КНДІСЕ №29889/20-48 від 17 травня 2023 року за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи у цивільній справі №372/2439/16-ц ).
Один золовідвал Трипільської ТЕС ПАТ «Центренерго» поділений на 3 секції (технологічних карт) загальною площею 125 га розташований на правому березі р. Стугна на відстані 500-700 м від її русла і відстані 1,5 км від впадіння її в р. Дніпро. Техніко-технологічні характеристики золовідвалу відносять його до відкритого заглибленого в землю з постійним дренажним стоком з відсутнім донним та бортовими ізоляційними екранами з обвалуванням по периметру.
Експлуатація золошлаковідвалу розпочата у 1969 році одночасно з прийняттям в експлуатацію першого блоку Трипільської ТЕС. Золошлаковідвал не екранований розташований на відстані 2,5 км від головного корпусу Трипільської ТЕС. Під золошлаковідвал при будівництві Трипільської ТЕС було виділено біля 75 га і він складався з 2-х частин, розділених дамбою на дві секції. У 1980 році у зв'язку з заповненням ємності існуючих 2-х секцій був розроблений проект розширення та реконструкції (наказ Міністерства енергетики та електрифікації СРСР № 99 від 08 грудня 1977 року). Під проект розширення та реконструкції золошлаковідвалу (секція № 3) Радою Міністрів УРСР розпорядженням № 920-р від 02 липня 1964 року була виділена земельна ділянка площею 50 га.
Секція № 1 не використовується для складування і має площу 28 га і рекультивована (покрита шаром ґрунту) та засіяна травою. Проектна ємність 3,2 млн.куб.м. Фактично ній розміщено приблизно 4,67 млн. тон золошлаків при щільності 1,46 т/куб. м. На території секції № 1 розташована водойма освітленої води, що задіяна в оборотному (циклічному) водопостачанні гідрозоловидалення. Первинні дамби Секції №1 не нарощувались в процесі експлуатації.
Секція № 2 має площу 47 га і поділена на дві зони: зона скиду золошлаків - 40 га і зона відвантаження золошлаків - 7 га. З квітня 2018 року знаходиться в резерві оскільки досягла проектних значень. Однак у разі виникнення аварійної ситуації з золопроводами або дамбами секції № 3, секція № 2 може бути використана для тимчасового скиду золошлаків на час проведення ремонтів. Секція № 2 має проектну ємність 4 млн.куб.м, а при граничній відмітці висоті гребня огороджувальної дамби - 6,1 млн.куб.м.
Секція № 3 має загальну площу 50 га та умовно розділена на три зони (технологічні карти): зона що використовується (карта № 1), зона підготовки до прийому золошлаків в наступний період (карта № 2), вільна зона (знаходиться в резерві, карти №3 і №4) через неї виконується транзит освітленої води з карт № 1 і № 2 до каналу освітленої води.
Секції з'єднані між собою перепускними трубами для стоку освітленої води у відкритий канал. Каналом освітлена вода відводиться у секцію № 1 і далі через водоскидний колодязь у ківш насосної станції освітленої води. З ковша освітлена вода поступає до аванкамер в які заведені всмоктуючи лінії насосів. Освітлена вода подається насосами у три трубопроводи. Довжина траси - 3 235 м. Освітлена вода поступає в систему для повторного використання.
Аналіз матеріалів справи показує, що золошлаковідвал відноситься до неорганізованих джерел викиду забруднюючих речовин (джерело № 51) з відповідними умовами щодо викиду забруднюючих речовин, які встановлюються у дозволі на викид забруднюючих речовин (п. 2.4, пп. 2.4.7- 2.4.1). За джерело забруднення атмосферного повітря, прийнято контур території золошлаковідвалу з 300-метровою санітарно-захисною зоною до житлової зони, яка за документальними матеріалами справи у 2013 році була витримана (висновки по питанням 3,4, викладені у Висновку експерта КНДІСЕ №29889/20-48 від 17 травня 2023 року за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи у цивільній справі №372/2439/16-ц ).
За матеріалами справи, у різні роки загальна кількість стаціонарних джерел викиду забруднюючих речовин у атмосферне повітря Трипільської ТЕС змінювалася і становила: з 2004 року по 2012 рік - 62 одиниці з 2012 року по 2016 рік -77 одиниці з 2016 року - 82 одиниці.
Загальна кількість джерел викидів у атмосферне повітря що обладнані пилогазоочисними установками складає - 25. Трипільська ТЕС викидає в атмосферне повітря 37 забруднюючих речовин. Загальний обсяг викиду у 2013 році склав - 91 760,2 т, в т.ч. газоподібні - 71 261,8 т, тверді - 20 498,4 т.
У 2012 році на проммайданчику діяли 77 джерел викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря з яких 62 організовані джерела, із яких 19 обладнані пилогазоочисними установками (ПГОУ), що становить 30,6%.
Перевірка розрахунку підтверджує числове значення у 30,6% для 19 з 62 організованих джерел викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря, при цьому необхідно зазначити, що з матеріалів перевірки не зрозуміло чи потрібно обладнувати пилогазоочисними установками решту джерел викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря. Оскільки установка очистки газу - комплекс споруд, призначений для відведення, транспортування та вловлювання з газопилового потоку, що відводиться від технологічного обладнання, наявних у ньому забруднюючих речовин і складається з газоочисних апаратів, допоміжного обладнання, контролюючих приладів і комунікацій (висновки по питанням 23,27, викладені у Висновку експерта КНДІСЕ №29889/20-48 від 17 травня 2023 року за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи у цивільній справі №372/2439/16-ц ).
Трипільська ТЕС ПАТ «Центренерго» в установленому законом порядку отримало дозволи на користування надрами та водокористування, а також на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Діяльність Трипільської ТЕС знаходиться під контролем уповноважених органів Держави.
У листі Трипільської ТЕС №04-1932 від 08 квітня 2013 року, зазначено, що спорудження Трипільської ТЕС відбувалося протягом 60-70-х років минулого століття. Електростанція була повністю введена в експлуатацію у 1972 році. Генеральним проектувальником Трипільської ТЕС, Київським відділенням КІ «Енергопроект» (у період будівництва «Теплопроект»), в проект її побудови були закладені рішення універсального проекту пиловугільної ДРЕС з енергоблоками потужністю 300 МВт, розробленого ще у 50-ті роки.
Таким чином, питання охорони навколишнього середовища вирішувалося лише шляхом впровадження сучасних на той час методів та заходів.
Для Трипільської ТЕС ці заходи полягали у встановленні установок уловлення твердих суспендованих речовин. Інші установки очищення димових газів (від оксидів сірки та азоту) проектом просто не передбачалися.
З огляду на брак коштів модернізація та оновлення обладнання Трипільської ТЕС практично не проводилось з моменту розпаду Радянського Союзу.
І лише в 2005 році відбулася реконструкція електрофільтрів блоку ст. №1А з їх повною зміною, що дало змогу знизити викиди твердих суспендованих речовин до 375 мг/м3 .
Наявні установки очищення димових газів, встановлені ще при спорудженні Трипільської ТЕС, не в повній мірі задовольняють вимогам чинного законодавства, а саме «Технологічним нормативам допустимих викидів забруднюючих речовин із теплосилових установок, номінальна теплова потужність яких перевищує 50 МВт», які затверджені наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 22 жовтня 2008 року №541.
Цей наказ на національному рівні втілює вимоги Директиви 2001/80 ЄС, які наша країна зобов'язалась виконати до 31 грудня 2017 року, приєднавшись до договору про заснування Енергетичного співтовариства.
Разом з тим, враховуючи потребу технічного переозброєння устаткування підприємств енергетичного комплексу, наказом Міністерства палива та енергетики України від 09 жовтня 2008 року затверджений графік реконструкції блоків, яким передбачається іонізація парку переобладнання пилковугільних енергоблоків Трипільської ТЕС, в тому числі оснащення їх газочисним обладнанням відповідного ступеню очистки, в термін до 2020 року.
На сьогодні електростанція впроваджує проект з реконструкції.
В матеріалах справи наявні експертні звіти щодо розгляду проектної документації по робочих проектах реконструкції /т. 2 а.с. 166-167/ .
За даними Державної екологічної інспекції України та її підрозділу в Київській області протягом 2011-2016 років проведені численні лабораторні дослідження (матеріали справи містять відповідні копії протоколів вимірювань показників за вказаний період, актів перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства та актів відбору проб), зокрема більше 100 досліджень атмосферного повітря і перевищень ГДК не виявлено, зокрема, вказано, що не виявлено перевищень нормативів викидів забруднюючих речовин згідно дозволу на викиди. Також не було виявлено негативного впливу від діяльності Трипільської ТЕС на якість води водоймища та ґрунту.
Державна установа «Київський обласний лабораторний центр МОЗ України, Обухівський міжрайонний відділ лабораторних досліджень» надає аналогічні дані, зокрема, вказують на те, що перевищень максимально разових концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі на межі 1000-метровій санітарно-захисної та в житловій забудові м. Українка не було зареєстровано.
Для визначення обсягів викидів основних забруднювальних речовин та парникових газів, що надходять у атмосферне повітря з димовими газами, які утворюються під час спалювання органічного палива в енергетичних установках у т.ч. на котлів та камер згоряння газотурбінних установок, які розміщені на теплових електричних станціях та котельних і працюють на твердому, рідкому та газоподібному паливі для складання державної та галузевої звітності, а також прогнозуванні оцінки обсягів викидів забруднювальних речовин застосовується відповідна методика розрахунку. В матеріалах справи відсутні необхідні документальні дані щодо характеристик та кількості твердого палива (вугілля), не зазначено конкретний часовий проміжок за який воно було використано та інші документальні дані відповідно до зазначеної методики.
«Статистичні показники» обсягів викидів, як результат державного статистичного спостереження щодо викидів забруднюючих речовин і парникових газів в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викидів регулюються відповідними наказами Державної служби статистики України та відповідними інструкціями та роз'ясненнями щодо заповнення відповідних форм державного статистичного спостереження. Постійні зміни у формах державного статистичного спостереження щодо викидів забруднюючих речовин та вимог щодо їх заповнення не дають змогу порівняти їх між собою.
Необхідно зазначити, що основні забруднюючі речовини які утворюються під час згорання вугілля - оксиди азоту, оксиди сірки, оксиди вуглецю, тверді суспендовані частки утворюються також в інших виробничих процесах Трипільської ТЕС, і наводяться в державному статистичному спостереженні в узагальненому вигляді. Таким чином, не можливо виходячи з документальних даних по використаному вугіллю визначити обсяги викидів, а отже порівняти їх з статистичним показниками та викласти результати в таблиці (висновки по питанням 18, 19, 20, викладені у Висновку експерта КНДІСЕ №29889/20-48 від 17 травня 2023 року за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи у цивільній справі №372/2439/16-ц ).
У Висновку експерта КНДІСЕ №29889/20-48 від 17 травня 2023 року за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи у цивільній справі №372/2439/16-ц зазначено таке щодо впливу на атмосферне повітря. Аналіз матеріалів справи показує, що золошлаковідвал відноситься до неорганізованих джерел викиду забруднюючих речовин (джерело № 51) з відповідними умовами щодо викиду забруднюючих речовин, які встановлюються у дозволі на викид забруднюючих речовин.
Уповноваженими державними контролюючими органами постійно проводилися неодноразові перевірки дотримання вимог екологічного та санітарного-епідеміологічного законодавства, моніторингові дослідження стану та впливу виробничої діяльності золовідвалу з проведенням досліджень окремих компонентів - приземного шару атмосферного повітря, водних ресурсів, ґрунтів тощо. За документальними даними цих перевірок золовідвал у 2010-2017 не спричиняв понад нормативного негативного впливу на стан атмосферного повітря, забруднення ґрунту та підземних вод навколо золовідвалу.
Це протирічить іншим документальним матеріалам справи відповідно до яких за протоколами дослідження повітря в зоні впливу золошлаковідвалу показують про перевищення нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин та значний негативний влив через розсіювання накопиченої золи вітром у 2016 році, що в свою чергу свідчить про порушення вимог зазначених у дозволі на викид забруднюючих речовин № 3223110500-004 від 01 лютого 2016 року Міністерства екології та природних ресурсів України (п. 2.4, пп. 2.4.7-2.4.11) (висновки, викладені у Висновку експерта КНДІСЕ №29889/20-48 від 17 травня 2023 року за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи у цивільній справі №372/2439/16-ц ).
Державними органами не заперечується наявність негативного впливу від золовідвалу Тріпільської ТЕС, вказується на наявність перевищень ГДК по пилу в 1,1 рази в одній із точок відбору з повітряної (північної) сторони від джерела забруднення (золовідвалу) та їх виникнення внаслідок певних погодних умов таких, як вітри та спека. Проте, вказані обставини, як вбачається, мають епізодичний характер.
Центральна геофізична обсерваторія Державної служби України з надзвичайних ситуацій вказала, що за даними багаторічних спостережень загальний рівень забруднення атмосферного повітря в містах Обухів і Українка характеризується, як низький. Середньорічні концентрації основних забруднювальних речовин не перевищували відповідні середньодобові гранично допустимі концентрації. А згідно із даними Державної служби геології та надр України, промислові відходи, що утворюються в результаті спалювання палива Трипільській ТЕС за токсичністю відносять до IV класу небезпечності (малонебезпечні).
У Висновку експерта КНДІСЕ №29889/20-48 від 17 травня 2023 року за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи у цивільній справі №372/2439/16-ц зазначено таке щодо впливу на водні ресурси (наземні та підземні). Аналіз матеріалів справи показує, що у складі Трипільської ТЕС відсутні гідротехнічні споруди, що протирічить іншим матеріалам справи, зокрема зазначено що система золошлаковидалення Трипільської ТЕС гідравлічна, сполучена з оборотним водопостачанням. Золошлак по 4-х золопроводах скидається за допомогою багерних насосів на золовідвал обсяг заповнення складає фактично 18,7 млн. куб.м, при проектному значенні 22,55 млн. куб.м. і знаходиться у задовільному стані станом на 2016 рік.
Техніко-технологічні характеристики золовідвалу відносять його до відкритого заглибленого в землю з постійним дренажним стоком з відсутнім донним та бортовими ізоляційними екранами з обвалуванням по периметру. Технологічні рішення передбачають ущільнення з поверхневим зволоженням та в місцях відвантаження золошлаків здійснення протипилових заходів.
Дослідження матеріалів справи (т. 5, арк. 194-196) показують, що забруднення підземних (ґрунтових) вод по периметру золовідвалу та на відстані від 25 м, 50 м, 100 м та 150 м від золовідвалу у 2000 році практично відповідають вимогам для водних об'єктів господарчо-питного і культурного-побутового водокористування.
В матеріалах справи наведено інформацію Центральної геофізичної обсерваторії про стан забруднення природного середовища від 22 жовтня 2016 року (т. 9, арк. 99-103) в районі розміщення Трипільської ТЕС - Канівського водосховища в межах м. Українка та на відстані 4 км нижче міста відповідно на відстані 3,1 км та 1,2 км від Трипільської ТЕС. За екологічною оцінкою стану і ступеню чистоти поверхневі води в районі м. Українки відноситься за станом добрі, за ступенем чистоти - досить чисті.
Відповідно до матеріалів справи (т. 10, арк. 151), де наведено результати дослідження води джерел децентралізованого водопостачання у 2016 році м. Українка та с. Дерев'яна визначили значні концентрації кадмію (Ссі - 9 ГДК), хрому (Сг - 12 ГДК), нікелю (№ - 6 ГДК), свинцю (РЬ - 4 ГДК) та марганцю (Мп - 8 ГДК) який на думку дослідників спричиняв золовідвал, що не підтверджується іншими документальними матеріалами справи.
У Висновку експерта КНДІСЕ №29889/20-48 від 17 травня 2023 року за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи у цивільній справі №372/2439/16-ц зазначено таке щодо впливу на земельні ресурси (ґрунти). Результати досліджень (т. 5, арк. 197) показують, що масштаб і дислокація забруднення ґрунтів у 2000 році в санітарно-захисній зоні золовідвалу встановили ріст концентрацій забруднюючих речовин порівнюючи з фоном на відстані до 10 м і відноситься до сильно забруднених ґрунтів, а на відстані 50 м - незначне забруднення, і дозволяють розглядати золошлаковим відвал як джерело забруднення ґрунтів.
Відповідно до матеріалів справи (т. 10, арк. 151) у 2016 році у період проведення досліджень, було встановлено суттєве забруднення ґрунту сполуками кадмію (Ссі - З ГДК), на відстані близько 2 м на південний захід від золошлаковідвалу. Результати дослідження проведені 05.08.2016 з території прилеглої до золовідвалу - грунт вул. Б. Хмельницького, 4 та с. Дерев'яне, вул. Шкільна забруднений більше за відходи золовідвалу (т. 15, арк. 30-32).
Відповідно до (т. 17, арк. 204) в межах з 300-метрової зони розвинуті два види природних ландшафтів, основною відмінністю яких є різні типи ґрунтів, у зв'язку з чим фонові вмісти хімічних елементів те еколого- геохімічні показники забруднення розглядалися окремо. Зафіксована суттєво менша забрудненість ґрунтів з південного боку від золошлаковідвалу по відношенню до ґрунтів з північного боку, що пояснюється геоморфологічними особливостями та способом міграції золошламових часток в просторі (вітрове перенесення) (т. 17, арк. 210(. Висновки (т. 17, арк. 215, п. 3) які отримані за результатами моніторингу ґрунтів в межах з 300-метрової зони показують суттєве забруднення хімічними елементами на відстані 50 м від контуру золошлаковідвалу та фонове (тобто відсутності) забруднення на відстанях 150 м та 300 м. У висновках зазначається, що вони ґрунтуються на багаторічних (11 років) дослідженнях ґрунтів і можуть вважатися достовірними (т. 17, арк. 215, п. 6).
Відповідно до (т. 10, арк. 151) золовідвал у 2016 році спричиняв (у період проведення досліджень) значний негативний влив, а саме: через розсіювання накопиченої золи вітром, фільтрування забруднених вод крізь стінки і дно золовідвалів, а також в результаті скиду освітлених вод. Концентрація пилу в зоні впливу золошлаковідвалу суттєво перевищує ГДК (до 9,2 ГДК), а також сполук хрому (Сг - 2,1 ГДК). Дослідження ґрунту виявили суттєве забруднення сполуками кадмію (Ссі - З ГДК), але на відстані близько 2 м на південний захід від золошлаковідвалу. Результати дослідження води джерел децентралізованого водопостачання м. Українка та с. Деревяиа визначили значні концентрації кадмію (Ссі - 9 ГДК), хрому (Сг - 12 ГДК), нікелю (№ - 6 ГДК), свинцю (РЬ - 4 ГДК) та марганцю (Мп - 8 ГДК).
В матеріалах справи наведено документальну інформацію Центральної геофізичної обсерваторії про стан забруднення природного середовища від 22 жовтня 2016 року у м. Обухів проводилися у 2010 році та в 2015 році, в Українці в 2010 році. За даними спостережень вміст важких металів у ґрунтах не досягав високих рівнів.
Також, як вбачається з матеріалів справи, Обухівське районне управління Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області вказує на наявність забруднення ґрунтів хімічними елементами в межах 50-метрової зони від контуру золовідвалу, проте за сумарним показником воно кваліфікується як допустиме. На відстані 150 м і 300 м забруднення ґрунтів відповідає фоновому рівню, тобто ґрунти не забруднені (т. 14 а.с. 62-119), що підтверджується наявними в матеріалах справи результатами досліджень.
За даними компетентних органів держави має місце забруднення ґрунтів хімічними елементами в межах 50-метрової зони від контуру золовідвалу, проте за сумарним показником воно кваліфікується як допустиме. На відстані 150 м і 300 м забруднення ґрунтів відповідає фоновому рівню, тобто ґрунти не забруднені.
У Висновку ДУ «Інститут громадського здоров'я ім. О.М. Марзєєва» НАМН України встановлено наднормативне забруднення ґрунту, за пробами отриманими в межах 240 м та 460 м, за одним із хімічних елементів - кадмій, що також не може свідчити про наявність такого забруднення на території місця проживання позивачів, що завдає їм моральної шкоди.
Стан забруднення поверхневих вод в районі розміщення Трипільської ТЕС визначається компетентними органами як такі, що відносяться до II класу, 3 категорії: за станом добрі, за ступенем чистоти - досить чисті, хоча були виявлені певні хімічні речовини, що мають негативний плив, проте у межах допустимих норм. У висновку ДУ «Інститут громадського здоров'я ім. О.М. Марзєєва» НАМН вказано на виявлення в воді джерел децентралізованого водопостачання надзвичайно високих концентрацій важких металів, особливо кадмію. Разом з цим, зазначено про необхідність проведення цілеспрямованих досліджень.
Інші висновки ДУ «Інститут громадського здоров'я ім. О.М.Марзєєва» НАМН не місять фактичних даних, стосуються аналізу стану золовідвалу Трипільської ТЕС, ставлення населення до діяльності Трипільської ТЕС, висловлені рекомендації.
З Висновку екологічного аудиту вбачається, що експертами встановлена відсутність цілого ряду погоджень, що передбачені нормами чинного законодавства, виявлені ризики та розроблені рекомендації щодо удосконалення діяльності Трипільської ТЕС. Межі екологічного аудиту визначені площею відведених земельних ділянок Трипільської ТЕС, оцінка впливу за межами території визначена виключно в межах санітарно-захисної зони, відбір проб для аналітичних досліджень не передбачено. Таким чином, даний висновок також не є таким, що свідчить про наявність забруднення навколишнього середовища в місцях проживання позивачів до такого ступеню, що завдає їм моральної шкоди.
Колегія апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачами не доведено понаднормативне забруднення території місця їх проживання (ґрунтів, атмосферного повітря, водойм Канівського водосховища) небезпечними речовинами, як не доведено те, що таке понаднормативне забруднення природного довкілля є прямим наслідком протиправної діяльності Трипільської ТЕС ПАТ «Центренерго», яка у своїй діяльності не дотримується нормативних зобов'язувальних приписів, а також про те, що вина Трипільської ТЕС простежується як у формі умислу, так і необережності.
В обґрунтування позовних вимог представники позивачів посилаються на те, що внаслідок діяльності відповідача спричиняється пилове забруднення атмосферного повітря дрібнодисперсним пилом, дрібнодисперсними часточками окремих хімічних речовин, хоч і вказують на те, що в Україні норми для саме таких видів викидів законодавчо не встановлені. За таких обставин, підстав вважати, що відповідачем порушуються норми таких викидів немає, а подібні твердження позову не вказують на наявність вини відповідача у порушенні екологічного законодавства.
Матеріали справи містять дані про притягнення посадових осіб Трипільської ТЕС до адміністративної відповідальності, проте виявлені порушення переважно стосуються відсутності необхідного погодження щодо розташування певних об'єктів відповідно до вимог містобудівного законодавства, деякі з них стосуються порушення вимог природоохоронного законодавства, але діяльністю санаторію профілакторію «Зміна», який також перебуває у власності ПАТ «Центренего».
Виявлені порушення, які стосуються вимог містобудівного законодавства та процедур оформлення дозвільних документів не можуть бути критеріями для оцінки фактичного впливу діяльності Трипільської ТЕС на життєдіяльність позивачів. У висновках до актів, постановах про притягнення до адміністративної діяльності не вказано на порушення норм чинного законодавства щодо утримання золошлакувідвалу Трипільської ТЕС.
Щодо звернення жителів с. Дерев'яна про виявлення 10 березня 2013 року забрудненого снігового покриву, то суд встановивши, що вказане явище є епізодичним, лише частина позивачів проживають в населеному пункті Дерев'яна, належних доказів впливу зазначеного явища на позивачів не надано, дійшов правильного висновку про недоведеність спричинення позивачам моральної шкоди цією подією.
Отже, підсумовуючи вищевикладене, посадовими особами відповідача допускались порушення природоохоронного законодавства, однак співвіднесення таких порушень саме із порушенням прав чи законних інтересів позивачів є безпідставними. Вказані позивачами порушення екологічних норм були короткотривалими за часом (разовими правопорушеннями), були обмежені на територіях, де це сталося, вчасно ліквідовані і не мали ніякого негативного впливу на територію проживання та перебування позивачів по справі, а особливо на екологічну ситуацію в районі.
Перевіривши доводи щодо наявності дискримінації у спірних правовідносинах, колегія апеляційного суду встановила таке.
У справах про дискримінацію позивач зобов'язаний навести фактичні дані, які підтверджують, що дискримінація мала місце. У разі наведення таких даних доказування їх відсутності покладається на відповідача (пункт 2 частина 1 статті 60 ЦПК України).
Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись з позовом не вказали фактичні дані, які підтверджують, що дискримінація мала місце. Зокрема про це не зазначено у позовній заяві або доданих до неї допустимих доказах. Єдина згадка про дискримінацію містить у висновках спеціалістів-психологів.
Оцінюючи такі відомості колегія апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вони не можуть свідчити про наявність фактичних даних, які підтверджують, що дискримінація мала місце, оскільки як слідує із тексту відповідних документів, доводів представників позивачів та показів свідка ОСОБА_14 в цьому випадку було застосовано не юридичний, а психологічний критерій визначення поняття «дискримінація» як просте порушення, ущемлення прав особи.
Разом з тим, визначення поняття «дискримінація» міститься у пункті 2 частини 1 статті 1 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», а саме: дискримінація це - ситуація, за якої особа та/або група осіб за їх ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними (далі - певні ознаки), зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами в будь-якій формі, встановленій цим Законом, крім випадків, коли таке обмеження має правомірну, об'єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.
Європейський суд з прав людини сформулював дискримінацію як «відмінність у ставленні до осіб, які знаходяться в аналогічних або відповідним чином схожих ситуаціях», що «ґрунтується на ознаці, яку можна ідентифікувати».
Будь-які фактичні данні, які б свідчили про існування у спірних правовідносинах дискримінації як ситуації, передбаченої чинним законодавством, а саме визначеної пунктом 2 частини 1 статті 1 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», суду не повідомлено. Посилання на інше суб'єктивне тлумачення змісту цього поняття окремими особами в аспекті застосування методик психологічних досліджень судом першої інстанції правильно не прийнято до уваги, оскільки це суперечить дійсному правовому змісту відповідного поняття. Крім того, для застосування при визначенні розміру моральної шкоди відповідного коефіцієнту, який характеризує наявність дискримінації, слід підтвердити сам факт існування такої ситуації, чого у спірних правовідносинах немає.
За доводами представника позивача про наявність дискримінації вказує те, що позивачі, які проживають у зоні впливу Трипільської ТЕС відчувають душевні страждання, яких не відчувають інші особи поза межами такої зони. Однак подібні доводи не вказують на будь-які дії відповідача, які б свідчили про відмінність у ставленні до позивачів у порівнянні із будь-якими іншими особами, оскільки суб'єктивне відношення окремих осіб не стосується безпосередньо відповідача, який не вживав жодних заходів для створення передумов для виникнення ситуації, за якої позивачі за їх ознаками, зокрема і місця проживання, зазнали обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами в будь-якій формі.
За таких обставин, при розгляді справи не встановлено фактичних даних, які б вказували на наявність дискримінаційного поводження відповідача по відношенню до позивачів, а посилання представників позивачів на дискримінацію - є безпідставними.
Щодо завданої шкоди, то колегія апеляційного суду встановила таке.
Як вбачається з наданої Комунальним закладом Обухівської районної ради «Обухівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» інформації щодо кількості хворих за різними захворюваннями, то остання не свідчить, що характер хвороб є особливим і відмінним від інших регіонів України (т. 14 а.с. 221).
У Висновку експерта КНДІСЕ №29889/20-48 від 17 травня 2023 року за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи у цивільній справі №372/2439/16-ц зазначено таке щодо впливу на здоров'я. Дослідження до матеріалів справи показують, що при визначенні населених пунктів враховувалися превалюючи напрями вітру та відстань від золошлаковідвалу. При цьому для аналізу рівня захворюваності вибрані населені пункти, що розташовані на як на навітряній стороні (сторона горизонту з переважаючим напрямом вітру від золошлаковідвалу - с. Халеп'є ~ 6 км, с. Витачів ~ 9 км, с. Дерев'яне ~ 3 км), так і населені пункти з підвітряної сторони від золошлаковідвалу (тобто за напрямком вітру в сторону віддалення від золошлаковідвалу - м. Українка ~ 3 км, с. Трипілля- 3 км, м. Обухів- 3 км). Приведені дані, щодо перевищення рівнів захворюваності та отримані висновки не мають відповідних посилань на джерела та обґрунтований аналіз на повноту та достовірність приведених даних. Необхідно зазначити, що отримані абсолютні результати не підтверджені іншими дослідженнями.
Науково-експертний висновок складений д.ю.н, професором, членом-кореспондентом НАПрН України Носіком В.В. щодо доктринального тлумачення положень статті 50 Конституції України. Однак в силу статті 114 ЦПК України висновок експерта в галузі права може стосуватись лише питань застосування аналогії права, аналогії закону чи змісту норм іноземного права. А отже вказаний висновок не може бути прийнятий до уваги суду в якості належного та допустимого доказу у справі.
За нормами процесуального законодавства висновок експерта не має наперед визначеної сили, і оцінюється судом за загальними правилами у сукупності з іншими наявними доказами у справі.
Звертаючись з позовом, позивачі стверджують, що внаслідок діяльності Трипільської ТЕС має місце забруднення навколишнього середовища, що впливає на стан їх здоров'я. Проте доводів як оцінити та відрізнити вплив екологічних ризиків від впливу інших відповідних факторів, таких як вік, професія або особистий спосіб життя, позивачами не вказано.
Позивачі не заперечують відсутності доказів на підтвердження погіршення стану їх здоров'я позивачів, однак вважають, що сам по собі факт забруднення навколишнього середовища свідчить про заподіяння їм моральної шкоди. Проте, під час розгляду справи позивачами не доведено, що в місцях їх проживання рівень забруднення навколишнього середовища становить очевидну загрозу їх життю та здоров'ю та є вищим ніж в інших регіонах та містах України.
Позивачі також посилаються на те, що наявне психологічне навантаження вплинуло на їх здоров'я, внаслідок зазначених аспектів позивачі, за їх твердженням, переживають значні душевні страждання, що проявилися у постійному стресі, страхах, тривогах, переживаннях, але вказане є їх власним суб'єктивним сприйняттям фактичних обставин.
Щодо комісійних висновків спеціалістів за результатами психологічного дослідження позивачів, тооскільки особи, що його підписали - ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 - не набували в установленому законом порядку процесуального статусу спеціаліста, в межах цієї справи не залучались судом в якості спеціаліста для проведення будь-якої процесуальної дії, - то вони правильно не прийнятті у якості належних та допустимих доказів.
В матеріалах справи відсутні будь-які медичні документи на підтвердження того, що саме внаслідок діяльності відповідача позивачам заподіяно шкоду здоров'ю, відсутні будь-які докази на підтвердження виникнення певних хвороб, які б були явно пов'язані із винними діями відповідача.
Щодо причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою та шкодою, завданою позивачам, то колегія апеляційного суду враховує таке.
В матеріалах справи відсутні докази існування причинно-наслідкового зв'язку між станом здоров'я позивачів та виробничою діяльністю відповідача, а відповідні доводи позову ґрунтуються виключно на судженнях самих позивачів і є непереконливими. Доводи про наявність проявів передбачених статтею 23 ЦК України моральної шкоди відносно душевних страждань внаслідок ушкодження здоров'я залишились неконкретизованими і недоведеними. Реально існуючих порушень прав чи законних інтересів позивачів, які б підлягали правовому захисту у обраний позовом спосіб під час розгляду цієї справи не виявлено. Доводи позову про необхідність відшкодування моральної шкоди через існування лише ризику таких порушень у майбутньому є безпідставними і такими, що не можуть покладатись в основу судового рішення за приписами чинного законодавства.
Позивачами та їх представниками ніяк не спростовано твердження відповідача про те, що шкідливий вплив на довкілля у населених пунктах Обухівського району, окрім нього, здійснюють інші десятки промислових об'єктів розташованих поруч Українського та Обухівського промислових вузлів.
Посилання позову на загальні екологічні проблеми України, на стан захворювання у певних регіонах України, на певні наукові монографії та дослідження, на необхідність удосконалення національного екологічного законодавства та встановлення більш жорстких екологічних нормативів у майбутньому з огляду на міжнародні зобов'язання України тощо суд вважає такими, що не мають правового значення для вирішення цього спору.
Щодо вини відповідача, то колегія апеляційного суду враховує таке.
Так дійсно, виробнича діяльність Трипільської ТЕС ПАТ «Центренерго» підпадає під ознаки джерела підвищеної небезпеки, тому до спірних правовідносин може застосовуватись презумпція вини володільця такого джерела, однак під час розгляду справи залишились недоведеними сам факт спричинення шкоди, тому підстави для її відшкодування відповідачем навіть за умови відсутності його вини не виникли.
Колегія апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачами не було доведено, що виробнича діяльність Трипільської ТЕС погіршила їх рівень життя до неприйнятного в даній місцевості. Факт порушення їх особистих прав, в тому числі екологічних, не встановлений жодним уповноваженим органом. Більш того, позивачі у цій справі жодного разу не звертались до позивача або будь-яких державних, судових чи інших уповноважених органів із скаргами чи вимогами щодо порушення їх прав, не ініціювали у будь-якій формі питань про призупинення або припинення діяльності, яка призводить або може призвести до значних змін у довкіллі, не використовували інші можливості, способи та форми захисту для припинення порушень чи відновлення своїх прав. У спірних правовідносинах першою і єдиною вимогою позивачів став саме цей позов, в межах якого вони просять відшкодувати їм моральну шкоду у розмірі 1 843 200 грн кожному.
Оцінюючи доводи сторін щодо застосування практики Європейського суду з прав людини, колегія апеляційного суду встановила таке.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.
Позивачі вважали, що суд має дати правову оцінку обставинам, виходячи із рішень ЄСПЛ «Дземюк проти України» та «Дубецька проти України».
Позивачі у цій цивільній справі, обґрунтовуючи посилання вказані вище рішення ЄСПЛ, вважають, що рівень порушень їх прав, а отже втручання в особисте життя є високим, оскільки сама діяльність відповідача здійснюється з порушенням встановлених державою приписів спеціальних законів та інших нормативних актів, внаслідок чого пилове забруднення атмосфери, в т.ч. населеного пункту де проживають позивачі відповідає недопустимому. Крім того, позивачі вважають, що внаслідок бездіяльності відповідача, яка триває значний проміжок часу, не визначена реальна санітарно-захисна зона навколо об'єкту підвищеної екологічної небезпеки, що створило реальну загрозу для життя і здоров'я позивачів.
Оцінюючи доводи сторін щодо застосування практики ЄСПЛ, суд першої інстанції правильно встановив, що обставини цього спору суттєво відрізняються від обставин, які оцінювались у межах вищевказаних справ ЄСПЛ, тому не підлягаю до застосування при ухваленні рішення у цій справі.
Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачами не доведено належними та допустимими доказами обставин, на які посилаються позивачі та їх представники, як на підставу для задоволення позову про стягнення моральної шкоди.
Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів дійшла висновку про таке.
Судом першої інстанції встановлено, що ухвалою апеляційного суду Київської області від 12 жовтня 2017 року ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 21 липня 2017 року у справі № 372/570/17, якою позовну заяву залишено без руху, скасовано та направлено справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
У вказаній ухвалі суд апеляційної інстанції в мотивувальній частині вказав, що відповідно до положень пункту 2 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивачі у справах про відшкодування шкоди (як матеріальної, так і моральної), спричиненої ушкодженням здоров'я, звільнені від обов'язку сплати судового збору.
За таких умов висновки суду першої інстанції щодо наявності законних підстав для залишення даного позову без руху через несплату позивачами судового збору при подачі до суду цієї позовної заяви, а в подальшому й визнання його неподаним та повернення позивачам не ґрунтується на вимогах закону.
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 14 листопада 2017 року позивачам ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 відстрочено сплату судового збору до процесуальної стадії судових дебатів.
Ухвалою від 16 травня 2018 року у справі № 372/2439/16-ц було об'єднано справу № 372/570/17 за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 до ПАТ «Центренерго» про відшкодування моральної шкоди та справу № 372/2439/16-ц за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 до ПАТ «Центренерго» про відшкодування моральної шкоди, та присвоєно №372/2439/16-ц.
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 05липня 2019 року у задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, відмовлено повністю.
З тексту позовної заяви вбачається що позивачі вимагають відшкодування моральної шкоди, спричинення якої серед декількох причин обґрунтовують й шкодою, яку з їх точки зору завдає їх здоров'ю діяльність відповідача. Зокрема про шкоду здоров'ю прямо зазначали деякі з позивачів.
Відповідно до положень пункту 2 частина 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивачі у справах про відшкодування шкоди (як матеріальної так і моральної), спричиненої ушкодженням здоров'я, звільнені від обов'язку сплати судового збору.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому цю ухвалу необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанцій не спростовують.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 - ОСОБА_11 залишити без задоволення
Рішення Обухівського районного суду Київської області від 05 липня 2019 року залишити без змін.
Апеляційну скаргу представника відповідача Публічного акціонерного товариства «Центренерго» - Кравець Петра Павловича залишити без задоволення.
Ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 02 серпня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Дата виготовлення повного тексту судового рішення 20 червня 2024 року.
Головуючий Г.І. Мостова
Судді Р.В. Березовенко
О.Ф. Лапчевська