21 червня 2024 р. м. Чернівці
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Давній В. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , - адвоката Моняка Р. В. на постанову судді Вижницького районного суду Чернівецької області від 28 травня 2024 року, -
Постановою Вижницького районного суду Чернівецької області від 28 травня 2024 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , інспектора 1-ї категорії слухач КНЦ, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КпАП України та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 286771 від 27.05.2024 року (а. с. 1), 27.05.2024 року о 05 год 30 хв. старшим зміни прикордонних нарядів лейтенантом ОСОБА_2 під час обходу території військового містечка, АДРЕСА_2 було виявлено молодшого сержанта ОСОБА_1 , який перебував у стані алкогольного сп'яніння. З метою підтвердження стану алкогольного сп'яніння, даного військовослужбовця було направлено для медичного обстеження до КНП Сторожинецької БЛІЛ м. Сторожинець, де даний військовослужбовець від проходження огляду на ступінь алкогольного сп'яніння відмовився.
Своїми діями сержант ОСОБА_1 порушив п.п. 5, 6, п. 4 Розділу І Дисциплінарного статуту Збройних Сил України затвердженого Законом України від 24.03.1999 року № 551-XIV, тобто своїми діями, в умовах особливого періоду, вчинив адміністративне правопорушення відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , - адвокат Моняк Р. В., подав апеляційну скаргу, зі змісту якої вбачається, що він просить скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі.
Вважає вказану постанову незаконною і такою, що підлягає скасуванню в наслідок порушення норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права, невідповідності висновків суду істотним обставинам справи.
ЄУНСС: 713/1813/24 Головуючий у І інстанції: Кириляк А. Ю.
Номер провадження: 33/822/428/24 Головуючий в апеляційній ін-ції: Давній В. П.
Звертає увагу суду на те, що його підзахисний в стані алкогольного сп'яніння не перебував. Дана ситуація фактично винила у зв'язку з особистими неприязними відносинами з лейтенантом Лавриненком. Його підзахисний не відмовлявся від проходження освідчення, а навпаки бажав його пройти.
Стверджує, що посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у ЗСУ, не було проведено попередній огляд на стан сп'яніння, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
Вказує, що до протоколу про адміністративне правопорушення не додано жодного доказу, який би свідчив про незгоду ОСОБА_1 на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння уповноваженими особами з використанням спеціальних технічних засобів та тестів або незгоду з його результатами, що дало б підставу проводити такий огляд в закладах охорони здоров'я.
Зазначає, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння було проведено з порушенням порядку, передбаченого ст. 266-1 КУпАП, що тягне за собою недійсність його результатів, оскільки відсутній відеозапис відмови ОСОБА_1 , а також свідки, які б засвідчили вищевказане.
Також у протоколі про адміністративне правопорушення Серії ЗхРУ № 286771 від 27.05.2024 року не зазначено і ознак алкогольного сп'яніння, що були у ОСОБА_1 27.05.2024 року, а лише зазначено, що ОСОБА_1 було виявлено нібито у нетверезому стані (стан алкогольного сп'яніння).
Крім цього стверджує, що протокол ЗхРУ № 286771 від 27.05.2024 року був складено в. о. начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » капітаном ОСОБА_3 , тобто не командиром військової частини, як вказано у Порядку, який затверджено наказом МВС України від 08.11.2021 року № 815, а тому вказаний протокол є недопустимим доказом.
Вважає, що відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків, а оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем, останнього необхідно було звільнити від сплати судового збору.
В судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та захисник Моняк Р. В., не з'явилися, хоча належним чином були повідомленими про дату, час і місце судового засідання, при цьому, не повідомили суд про поважність причин їхньої неявки, що згідно вимог ст. 294 КУпАП, не перешкоджає розгляду справи.
Перевіривши та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд приходить до наступного.
Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 КУпАП України апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Приписами ст. 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з положеннями ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Крім того, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Зазначені вимоги при розгляді справи відносно ОСОБА_1 дотримані повною мірою не були.
Визнаючи винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, суд вважав доведеною його вину лише протоколом про адміністративне правопорушення ЗхРУ № 286771 від 27.05.2024 року.
Однак, апеляційний суд не може погодитись із таким висновком місцевого суду, оскільки він зроблений судом першої інстанції без всебічного і повного аналізу всіх фактичних обставин справи.
Зі змісту постанови суду першої інстанції вбачається, що судом належним чином не проаналізовано вказані обставини.
Судом першої інстанції не враховано вимоги практики ЄСПЛ про те, що особливості процесуального розгляду такої категорії справ про адміністративні правопорушення мають прирівнюватися до кримінального процесуального законодавства.
Суд при розгляді справи в порушення ст. 278 КУпАП належно не перевірив правильність оформлення протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП і не врахував істотні порушення закону при його складанні.
Судом апеляційної інстанції досліджено протокол про адміністративне правопорушення ЗхРУ № 286771 від 27.05.2024 року щодо ОСОБА_1 та за фактом складання вказаного протоколу суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до ст. 254 КУпАП основним документом, призначеним для фіксації юридичного факту адміністративного правопорушення є протокол про адміністративне правопорушення, який в свою чергу є найважливішим джерелом доказів у справі про адміністративне правопорушення. Протокол це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки правопорушення, передбаченого КУпАП.
Приписами п.п. 14 п. 2 ч. 1 ст. 255 КУпАП встановлено, що у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати командири (начальники) військових частин (установ, закладів), командири підрозділів, які уповноважені на те командирами (начальниками) військових частин (установ, закладів) (статті 172-10 - 172-20, крім правопорушень, вчинених поліцейськими поліції особливого призначення Національної поліції України під час дії воєнного стану).
Вимогами п. 1 Розділу ІІ Інструкції зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові правопорушення, затвердженої наказом МО України від 23.10.2021 року № 329, зареєстрованого в МЮ України 14.12.2021 року за № 1622/372444, передбачено, що 1. Протокол про правопорушення, передбачені статтями 172-10-172-20 КУпАП, складається: - командиром (начальником) військової частини або уповноваженим ним командиром підрозділу (далі - уповноважена посадова особа військової частини) у разі виявлення ним безпосередньо факту вчинення підлеглим військовослужбовцем (військовозобов'язаним) військового адміністративного правопорушення або отримання інформації про вчинення такого правопорушення від інших осіб; - уповноваженою посадовою особою органу військового управління, органу управління Служби правопорядку, органу управління ДССТ у разі виявлення нею безпосередньо факту вчинення військовослужбовцем (військовозобов'язаним) військового адміністративного правопорушення або отримання інформації про вчинення такого правопорушення від інших осіб.
Окрім цього, відповідно до ст. 266-1 КУпАП, огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
Під час проведення огляду військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів уповноважена посадова особа застосовує спеціальні технічні засоби відеозапису, а в разі їх відсутності або неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. У випадку застосування спеціальних технічних засобів відеозапису матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди військовозобов'язаного та резервіста під час проходження зборів, а також військовослужбовця Збройних Сил України на проведення огляду, зокрема на стан алкогольного сп'яніння, уповноваженими особами з використанням спеціальних технічних засобів та тестів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Під час проведення огляду військовозобов'язаних, зокрема, на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та тестів уповноважена посадова особа застосовує спеціальні технічні засоби відеозапису, а в разі їх відсутності або неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. У випадку застосування спеціальних технічних засобів відеозапису матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Огляд військовозобов'язаних на стан, зокрема, алкогольного, сп'яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідно до Порядку направлення військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду, який затверджений постановою КМУ від 12 січня 2024 року № 32, військовослужбовець/військовозобов'язаний, який відмовився від проведення огляду уповноваженою посадовою особою з використанням спеціального технічного засобу і тесту або не висловив згоду з його результатами, направляється відповідним командиром (начальником) для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. У разі відмови військовослужбовця/військовозобов'язаного від проведення огляду в закладі охорони здоров'я уповноважена посадова особа із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначає ознаки сп'яніння і дії військовослужбовця/військовозобов'язаного щодо ухилення від огляду.
Із змісту вищевказаного протоколу вбачається, що його склав та підписав в. о. начальник відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » капітан ОСОБА_3 , тобто не командир військової частини, як це передбачено вищевказаними вимогами, при цьому матеріали даної справи не містять жодного підтвердження про наявність повноважень у капітана ОСОБА_3 на складання протоколу про адміністративне правопорушення ЗхРУ № 286771 від 27.05.2024 року щодо ОСОБА_1 , а тому вказаний протокол є недопустимим доказом.
Також із змісту вищевказаного протоколу було встановлено порушення п. 5, п. 8, п. 11 Порядку направлення військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду, який затверджений постановою КМУ від 12 січня 2024 року № 32, оскільки: -уповноваженою посадовою особою - на місці вчинення (виявлення) правопорушення не було запропоновано пройти огляд; - уповноваженою посадовою особою не було застосовано технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів не було залучено двох свідків, при яких би було складено протокол про адміністративне правопорушення; - уповноваженою посадовою особою не зазначено ознаки сп'яніння і дії військовослужбовця/військовозобов'язаного щодо ухилення від огляду.
Встановлені вище обставини вказують на існування обґрунтованих сумнівів щодо можливості використання такого протоколу про адміністративне правопорушення, як належного і допустимого доказу вини ОСОБА_1 , оскільки такі порушення і неточності, як про це вірно зазначено в апеляційній скарзі, можуть істотно впливати на його законність.
А отже, апеляційний суд погоджується з доводами апелянта про те, що вищевказаний протокол не може бути належним доказом вини правопорушника.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції У країни презумпції невинності.
Статтею 62 Конституції України передбачено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У справі «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Враховуючи практику ЄСПЛ та загальні принципи судочинства, верховенство права, апеляційний суд констатує істотні порушення при оформленні протоколу та судовому розгляді справи, що є підставою для скасування оскарженої постанови і закриття справи за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Керуючись п. 1 ст. 247, ст. 283, 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - адвоката Моняка Р. В., задовольнити.
Постанову Вижницького районного суду Чернівецької області від 28 травня 2024 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП - скасувати, а провадження у справі закрити, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий, суддя
Чернівецького апеляційного суду В. П. Давній