18 червня 2024 року
м. Рівне
Справа № 569/21086/23
Провадження № 22-ц/4815/472/24
Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Ковальчук Н. М.,
суддів: Боймиструка С. В., Хилевича С. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Служба у справах дітей Рівненської міської ради
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Лук'янчук Вікторії Сергіївни на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 15 лютого 2024 року у складі судді Левчука О. В., постановлену в м. Рівне о 16 годині 27 хвилин, повний текс тухвали складено 15 лютого 2024 року,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Служби у справах дітей Рівненської міської ради про повернення дітей батьку.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 15 лютого 2024 року зупинено провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Служби у справах дітей Рівненської міської ради про повернення дітей батьку до набрання законної сили рішенням у цивільній справі №569/6496/23 за позовом Служби у справах дітей Рівненської міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав.
Ухвала суду першої інстанції вмотивована передбаченим законом обов'язком суду зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду даної справи до вирішення іншої справи, що розглядається у порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі, та обґрунтована тим, що у справі, яка є предметом цього розгляду, та у справі №569/6496/23, предметом спору в якій є позбавлення батьківських прав взаємозалежні вимоги, адже що повернення дітей батьку, що позбавлений батьківських прав неможливе, а відтак без вирішення питання, чи підлягає батько позбавленню батьківських прав, неможливо вирішити спір про повернення дітей батьку.
Вважаючи ухвалу суду незаконною, постановленою з порушенням норм процесуального права, представник ОСОБА_1 - адвокат Лук'янчук Вікторія Сергіївна оскаржила її в апеляційному порядку. В поданій апеляційній скарзі зазначає, що судом при розгляді клопотання не було проаналізовано предмет та підстави позову у вказаних справах та не зазначено об'єктивні обставини, які б вказували на те, що розгляд цієї справи є неможливими до розгляду справи про позбавлення батьківських прав. Звертає увагу на правові висновки Верховного Суду про те, що сама лише взаємопов'язаність двох справ не свідчить про неможливість розгляду та ухвалення рішення у справі. Зазначає, що місцевий суд не вказав конкретну обставину, до вирішення якої зупиняється провадження у справі та у чому саме полягає взаємозв'язок справ. Наголошує, що основною підставою позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 є ухилення від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини, однак він фактично не має доступу до дітей, до спілкування з ними, оскільки відповідачка не надає йому побачень із дітьми. Покликаючись на те, що без фактичного повернення дітей батьку є неможливим здійснення ним батьківських прав та виховання, вважає за доцільне зупини справу щодо позбавлення батьківських прав до набрання законної сили рішення суду у справі про повернення дітей батьку. З наведених міркувань просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та відмовити у задоволенні заяви про зупинення провадження у справі.
Відзиву на апеляційну скаргу не подано.
Дослідивши матеріали та обставини справи на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом встановлено, що рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 06.10.2020 у справі №569/2890/20, яке набрало законної сили, відібрано малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від матері ОСОБА_5 та батька ОСОБА_1 без позбавлення їх батьківських прав.
ОСОБА_1 30.10.2023 року звернувся до Рівненського міського суду Рівненської області з позовною заявою про повернення малолітніх дітей батьку. Ухвалою суду від 07.11.2023 (справа №569/21086/23) прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 19.04.2023 року (суддя Тимощук О. Я.) прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито загальне позовне провадження у справі №569/6496/23 за позовом Служби у справах дітей Рівненської міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав.
Підставою для відібрання дитини є випадки, при яких залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання, а повернення дитини можливе лише при усуненні зазначених обставин (батько, мати вилікувались, змінили поведінку, змінили ставлення до дитини тощо). Якщо протягом року після прийняття судом рішення про відібрання дитини у батьків не усунені причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, служба у справах дітей за місцем походження дитини, позбавленої батьківського піклування, зобов'язана вжити заходів щодо позбавлення батьків їх батьківських прав.
Відповідно до п.6 ч.1 ст. 251 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду даної справи до вирішення іншої справи, що розглядається у порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом учинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і передбачити усунення яких неможливо.
Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.
Аналіз наведених положень закону дає підстави для висновку, що на підставі п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, суд зупиняє провадження у справі лише у тому випадку, коли її неможливо розглянути у зв'язку з тим, що питання про наявність певних фактів, від яких залежить її вирішення, відповідно до чинного законодавства вирішується в іншій цивільній, господарській або кримінальній справі чи у справі, що розглядається в адміністративному порядку. Сам по собі розгляд питання іншим органом, не пов'язаний зі встановленням наявності чи відсутності таких фактів, не є підставою для зупинення провадження. Зупинення провадження в цивільній справі з мотивів наявності іншої справи, яка розглядається в порядку цивільного, кримінального, господарського чи адміністративного судочинства, може мати місце тільки в тому разі, коли в цій, іншій, справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав заявлених у цивільній справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
Оцінюючи обставини справи в сукупності з нормами закону, якими вони врегульовані, а також доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до переконання про те, що дану справу неможливо вирішити до набрання законної сили судовим рішенням у справі №569/6496/23, оскільки предметом спору по даній справі є повернення дітей батькові, а відтак від результатів вирішення справи №569/6496/23, предметом розгляду є позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 , залежить вирішення цього спору.
Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з'ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов'язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, особою, яка подала апеляційну скаргу, не надано. Доводи апеляційної скарги апеляційним судом оцінюються критично, оскільки зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.
За наведених обставин, апеляційний суд приходить до переконання про те, що оскаржувана ухвала постановлена місцевим судом з дотриманням норм процесуального права, судом першої інстанції в повній мірі з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а тому апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Лук'янчук Вікторії Сергіївни залишити без задоволення.
Ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 15 лютого 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Повний текст постанови складено 21 червня 2024 року.
Головуючий Ковальчук Н. М.
Судді: Боймиструк С. В.
Хилевич С. В.