Справа № 761/19129/24
Провадження № 2/761/7498/2024
20 червня 2024 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Матвєєва Ю.О. розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ПрАТ АК «Київводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги, -
Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , у якому просило стягнути солідарно заборгованість за надані послуги в загальному розмірі 61690,74 грн. та судовий збір в розмірі 3028,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що позивач є обов'язковим виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення. Відповідачі мешкають за адресою: АДРЕСА_1 та є споживачами послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення, які постачає позивач. Разом з тим, відповідачі своєчасно не оплачують надані позивачем послуги, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість, яка з урахуванням 3% річних у розмірі 7053,32 грн. та інфляційні витрати у розмірі 30858,55 грн. Відповідачі в добровільному порядку заборгованість не погашають, через що позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 24.05.2024 року справу прийнято до свого провадження, розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін.
03.06.2024 року від представника відповідачів - адвоката Влащенка О.А. надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в повному обсязі.
13.06.2024 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій наполягає на задоволенні позовних вимогах.
Суд, розглянувши подані документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 26.04.2014 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії» від 10.04.2014 № 1198, яким внесено зміни до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції, що діяла на момент спірних правовідносин), який доповнено новими частинами.
Так, ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» доповнено п. 5, яким визначено, що виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання, що проводить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення.
Частиною 7 статті 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що договір на надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб'єктом господарювання, є договором приєднання.
05.08.2014 в газеті «Хрещатик» № 110 (4510) було опубліковано повідомлення про публічний договір (оферту) про надання публічним акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал», що перейменоване на приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» (далі - ПрАТ «АК «Київводоканал», Товариство або Позивач), як виконавцем житлово-комунальних послуг на підставі ст. 19 Закону України «Про житлово- комунальні послуги» послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) (далі - Повідомлення) та опубліковано договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових мереж) (далі - Договір).
Таким чином, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 отримують послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових мереж) за адресою: АДРЕСА_1 на підставі Договору, оскільки після розміщення Повідомлення та Договору у вищевказаній газеті, на адресу ПрАТ «АК «Київводоканал», жодних заяв або повідомлень про відмову від надання зазначених послуг та Договору від Відповідача не надходило.
Відповідно до п. 1.1 Договору, ПрАТ «АК «Київводоканал» зобов'язується надавати Відповідачу відповідної якості послуги з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення холодної та гарячої води (з використанням внутрішньобудинкових систем), а Відповідач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.
Відповідно до п. 3.1 Договору, розрахунковим періодом є календарний місяць. За цим договором застосовується щомісячна система оплати послуг. Платежі вносяться споживачем не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Отже Відповідачі, в порушення умов Договору та вимог, що передбачені наведеними вище нормативними актами, зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати спожитих в період з 01 грудня 2016 по 31 березня 2024 року послуг з водопостачання та водовідведення не виконали належним чином, внаслідок чого у останніх виникла заборгованість у розмірі 23465,35 грн. та заборгованість з внесення плати за абонентське обслуговування у розмірі 313,52 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» витрати оператора зовнішніх інженерних мереж на обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку (їх складових частин) відшкодовуються споживачами відповідної комунальної послуги, а також власниками (співвласниками) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання у такій будівлі, шляхом сплати виконавцю комунальної послуги внесків на обслуговування та заміну вузла комерційного обліку.
Отже, загальний розмір заборгованості Відповідачів за надані житлово-комунальні послуги складає 23778,87 грн.
Згідно з положеннями статей 526, 530, 611 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства у встановлений строк (термін), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з п. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (п. 2 ст. 625 ЦК України).
Так, в зв'язку з простроченням щодо оплати спожитих житлово-комунальних послуг. Відповідачі зобов'язані сплатити на користь ПрАТ «АК «Київводоканал» 3% річних у розмірі 7053,32 грн. та інфляційні втрати у розмірі 30858,55 грн.
Звертаючись до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за надані послуги, ПрАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» посилається, що відповідач отримує послуги з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі Договору, проте в матеріалах справи відсутній Договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення, який би був підписаний відповідачем ОСОБА_2 .
Щодо відповідача ОСОБА_1 , то в матеріалах справи міститься Договір № 1061067621 від 27.04.2021 р.
ПрАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» зазначило, що 05.08.2014 року в газеті «Хрещатик» № 110 (4510) воно опублікувало повідомлення про публічний договір (оферту) про надання ПрАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення.
Саме по собі розміщення ПрАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» повідомлення у газеті «Хрещатик» № 110 (4510) ПрАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» про надання послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення та змісту договору не свідчить про наявність договірних відносин між ПрАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» та ОСОБА_2 .
Крім того, в матеріалах справи міститься інформація, а саме копія Свідоцтва про право на спадщину за законом з якої вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 набули право власності на квартиру АДРЕСА_2 тільки з 16 липня 2020 року.
Проте для правильного вирішення питання цивільно-правової відповідальності споживача послуг Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» необхідно встановити чи є відповідачі власниками або співвласниками квартири, або за згодою власника вона є іншою особою, яка користується квартирою та отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з яким або від імені якого укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал», взагалі не визначило правового статусу квартири та її власника/користувачів, в період з 01.12.2016 по 16.07.2020 року, що унеможливлює вирішення судом питання про стягнення заборгованості по оплаті послуг з централізованого водопостачання та водовідведення саме з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як власників вказаного майна.
За таких обставин, суд вважає, що позивачем Приватним акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал» не доведено, що тільки відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є споживачами послуг, які постачає Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» до квартири за адресою: АДРЕСА_1 та не доведена сума заборгованості за увесь період, що зазначений в довідці про розмір заборгованості, оскільки відповідачі станом на 16.07.2020 року, тобто на момент набуття ними права власності на квартиру, заборгованості не мали.
Стосовно нарахування з боку позивача 3 % річних у розмірі 7053,32 грн.; інфляційних втрат у розмірі 30858,55 грн., то суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Закріплена в пункті 10 частини третьої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у частині другій статті 625 Цивільного кодексу України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.
У статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань (висновок Великої Палати Верховного Суду, висловлений у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц).
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга статті 625 ЦК України.
За відсутності оформлених договірних відносин, але в разі прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, на боржника покладається відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 ЦК України (висновок Верховного Суду України, висловлений у постанові від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2023цс15).
З огляду на те, що відповідач, як встановили суди попередніх інстанцій, прострочив виконання грошового зобов'язання, він на вимогу позивача повинний сплатити інфляційні втрати та три проценти річних від простроченої суми. Висновок Великої Палати Верховного Суду, висловлений у постанові від 07 липня 2020 року у справі № 14-448цс19-ц.
З урахуванням наведеного, суд не вбачає підстав для застосування до склавшихся відносин санкцій цивільно-правового характеру, передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, оскільки позивачем не доведено факту виникнення у відповідачів зобов'язання щодо сплати боргу за фактично спожиті житлово-комунальні послуги, тому відмовляє у задоволенні вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 7053,32 грн.; інфляційних втрат у розмірі 30858,55 грн.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 4 Цивільного - процесуального кодексу України Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Відповідно до ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
В порядку ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України суд не вирішує питання розподілу судових витрат, враховуючи, що в межах даного спору судом ухвалено рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.
Враховуючи викладене та керуючись статтею 41 Конституції України, статтями 5, 31, 32, 328, 526 Цивільного кодексу України, Постанова про затвердження Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і типових договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, статтями 19, 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», статтями 2, 4, 12, 76-81, 89, 133, 141, 259, 263-265, 273, 284, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України суд, -
В задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги - відмовити в повному обсязі.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ю.О. Матвєєва
20 червня 2024 року