Справа №760/8188/24
1-кс/760/3882/24
08.04.2024 м. Київ
Солом'янський районний суд міста Києва у складі:
слідчого судді судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Солом'янського районного суду міста Києва за адресою м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 25 клопотання слідчого слідчого відділу Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Солом'янської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100090000953 від 06.04.2024, відносно підозрюваного
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , офіційно не працевлаштованого, не маючого на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей, раніше не судимого,
якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
До Солом'янського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого слідчого відділу Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Солом'янської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100090000953 від 06.04.2024, відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Клопотання слідчого мотивоване тим, що у провадженні слідчого відділу Солом'янського управління поліції ГУНП в місті Києві, перебувають матеріали кримінального провадження №12024100090000953 від 06.04.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, за фактом нанесення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_7 .
Досудовим розслідуванням встановлено, що 05.04.2024 з 20:00 год. у магазині «Фора», що за адресою: АДРЕСА_3 , перебували на нічній зміні охоронець ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та старший адміністратор залу ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ..
Приблизно о 23:00 год. до вищевказаного магазину прийшов громадянин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який, перебуваючи біля касової зони почав словесний конфлікт з ОСОБА_7 щодо подій, які відбувалися у день 05.04.2024 у магазині між жінкою та охоронцем. У ході конфлікту ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_4 , що у той час, коли відбувався конфлікт, він не перебував на роботі, тому вирішувати питання потрібно не з ним. Однак ОСОБА_4 не звернув уваги на даний аргумент та продовжив словесний конфлікт, у результаті чого ОСОБА_7 був вимушений вивести його за межі магазину.
Приблизно о 00:00 год. 06.04.2024, після закриття магазину, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 перебували біля магазину на його задній рампі.
У цей час, ОСОБА_4 , який був обурений тим, що його вигнали з магазину, вирішив повернутися та поговорити з охоронцем щодо даної події. Прямуючи у напрямку магазину «Фора», проходячи повз смітник ОСОБА_4 побачив металеву трубу та у той час у нього виник злочинний умисел, направлений на спричинення тілесного ушкодження.
Реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на спричинення тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, ОСОБА_9 , взяв до рук вищевказану металеву трубу, швидко наблизився до ОСОБА_7 , який сидів на підвищенні, й вийнявши з-за спини та тримаючи в правій руці вищевказаний предмет, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, наніс ОСОБА_7 приблизно двадцять ударів металевою трубою по тілу, які у точно не встановленій кількості були нанесені у голову та передпліччя останнього.
У результаті протиправних дій ОСОБА_10 відповідно до довідки КНП «Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги» № 47 від 06.04.2024 потерпілому заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: відкрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку з травматичним САК, перелом тім'яної кістки з права, перелом зовнішньої пластини лобної пазухи зліва, забій лівого предпліччя.
Відповідно до ч. 2.1.3. Наказу МОЗ України про «Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» № 6 від «17» січня 1995 року, до ушкодження, що небезпечне для життя, належить: відкриті й закриті переломи кісток склепіння та основи черепа, у зв'язку з чим, ОСОБА_10 спричинив потерпілому ОСОБА_7 ТЯЖКІ тілесні ушкодження.
Таким, чином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
06.04.2024 ОСОБА_10 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
06.04.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
На даному етапі досудового розслідування наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
1)відомостями, що містяться у рапорті про виявлення про встановлення особи, причетної до вчинення кримінального правопорушення від 06.04.2024;
2)відомостями, отриманими під час складання протоколу про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 06.04.2024;
3)відомостями, отриманими з довідки КНП «Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги» № 47 від 06.04.2024;
4)відомостями, отриманими під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_3 . Протокол від 06.04.2024;
5)відомостями, отриманими під час обшуку житла чи іншого володіння особи за адресою: АДРЕСА_2 . Протокол від 06.04.2024;
6)відомостями, отриманими під час затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину в порядку ст. 208 КПК України, а саме ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_4 . Протокол від 06.04.2024;
7)показаннями підозрюваного ОСОБА_4 , які були отримані під час допиту від 06.04.2024;
8)відомостями, які були отримані під час зняття показань технічних приладів та технічних приладів від 06.04.2024;
9)відомостями, які були отримані під час перегляду відеозапису з камер спостереження. Протокол від 06.04.2024;
10)показаннями потерпілого ОСОБА_7 , які були отримані під час допиту від 06.04.2024;
11)відомостями, які були отримані під час пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю потерпілого ОСОБА_7 від 06.04.2024;
12)відомостями, які були отримані під час перегляду відеозапису з камер спостереження за участю потерпілого ОСОБА_7 від 06.04.2024;
13)показаннями свідка ОСОБА_8 , які були отримані під час допиту від 06.04.2024;
14)відомостями, які були отримані під час пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_8 від 06.04.2024;
15)відомостями, які були отримані під час перегляду відеозапису з камер спостереження за участю свідка ОСОБА_8 від 06.04.2024;
16)відомостями, які були отримані під час проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_8 від 06.04.2024;
17)іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Зазначається, що встановлено існування ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, які вказують на те, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
На той факт, що він матиме можливість переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду вказує той факт, що він, обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, а санкція статті кримінального правопорушення передбачає покарання у виді позбавлення волі строком від 5 до 8 років, тобто усвідомлюючи невідворотність покарання, яке пов'язане із позбавленням волі, він може вживати заходів щодо переховування від правоохоронних органів та/або суду, що негативно вплине на судовий розгляд. При цьому, підозрюваний офіційно не працевлаштований, неодружений, тобто зв'язок із зовнішнім світом є досить слабким.
На той факт, що він може впливати потерпілого і свідків, з метою зміни ними показань в частині фактичних обставин, вказує те, що він підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення проти життя та здоров'я і який вчинено із застосуванням насильства відносно потерпілого, а тому, перебуваючи на свободі, він матиме можливість зустрічатись з потерпілим та свідками, які до того ж є його друзями, поза межами кримінального процесуального судочинства, що дасть йому можливість незаконно впливати на них, у тому числі психологічним чином або умовляннями змушувати їх змінити свої показання, надати нові або відмовитись від наданих раніше з метою створення умов для уникнення від кримінальної відповідальності.
На той факт, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення вказує те, що він офіційно не працює, що дає підстави стороні обвинувачення вважати, що він може вчиняти інші кримінальні правопорушення, у тому числі майнового характеру, оскільки не має іншого джерела доходів, окрім протиправної діяльності чи продовжити вчинення інших насильницьких кримінальних правопорушень.
Застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків, надасть змогу переховуватись від органу досудового розслідування та суду, впливати на розслідування кримінального провадження, у тому числі на потерпілого і свідків.
Враховуючи зазначене, слідчий просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
У судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання, просила застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 заперечували проти задоволення клопотання слідчого, просили не застосовувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки підозрюваний ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, був працевлаштований у ТОВ «Домініа Груп», однак підпав під скорочення штату та був звільнений, наразі працює по трудовому договору, проживає у квартирі цивільної дружини ОСОБА_11 у м. Києві, яка не заперечує, аби підозрюваний проживав у квартирі на умовах запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту. Підозрюваний ОСОБА_4 зазначив, що вважає повідомлення про підозру необґрунтованим, оскільки саме потерпілий наносив йому тілесні ушкодження, а він оборонявся. Захисник зазначила, що до правоохоронних органів подана заява ОСОБА_4 про кримінальне правопорушення, вчинене відносно нього.
Дослідивши клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та додані до нього матеріали кримінального провадження, якими слідчий обґрунтовував доводи клопотання, заслухавши позиції прокурора, підозрюваного та його захисника, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Згідно із ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
У відповідності до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так, під час розгляду клопотання, слідчим суддею встановлено, що у провадженні Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження № 12024100090000953 від 06.04.2024, зареєстровані в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України. Відповідно до інформації, зафіксованої у Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, слідує, що 06.04.2024 до Солом'янського УП надійшло повідомлення про те, що 06.04.2024 приблизно о 00:05 год. за адресою м. Київ, вул. Преображенська, 28, біля приміщення магазину «Фора» невстановлена досудовим розслідуванням особа нанесла тяжкі тілесні ушкодження громадянину ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідно до довідки КНП «КМКЛ ШМД» № 47 від 06.04.2024 потерпілому заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: відкрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку з травматичним САК, перелом тім'яної кістки справа, перелом зовнішньої пластини лобної пазухи зліва, забій лівого передпліччя /а. с. 6/.
06.04.2024 р. о 09 год. 36 хв. ОСОБА_4 був затриманий безпосередньо після вчинення злочину, на що вказує зміст протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину /а. с. 59-62/.
06.04.2024 ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, а саме в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, тобто в умисному тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння /а. с. 44-45/.
В якості підтвердження обґрунтованості підозри органом досудового розслідування до матеріалів клопотання надано докази, які досліджені слідчим суддею у судовому засіданні: протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 06.04.2024 р. від ОСОБА_7 , довідка № 47 КНП «КМКЛ ШМД» від 06.04.2024 р., видана потерпілому, протокол огляду місця події від 06.04.2024 р., протокол допиту потерпілого ОСОБА_7 від 06.04.2024 р., протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 06.04.2024 р., протокол перегляду відеозапису від 06.04.2024 р., протокол обшуку від 06.04.2024 р., закордонний паспорт підозрюваного, протокол допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 06.04.2024 р., протокол перегляду відеозапису від 06.04.2024 р., довідка Київської міської клінічної лікарні № 262 , видана підозрюваному ОСОБА_4 , довідка № 262, видана КНП «КМКЛ № 4» підозрюваному ОСОБА_4 , протокол проведення слідчого експерименту від 06.04.2024 р., протокол отримання зразків для експертизи від 06.04.2024 р. /а. с. 7-89/.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Поняття обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві, але, зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд враховує позиції Європейського суду з прав людини, викладені в його рішеннях.
Поняття «обґрунтована підозра» наведено в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якого обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).
За таких умов, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, з точки зору достатності та взаємозв'язку, приходить до обґрунтованого висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України, які свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, які могли б об'єктивно зв'язувати ОСОБА_4 з ними, тобто підтвердити існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дане кримінальне правопорушення.
Як вбачається з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу, окрім обґрунтованої підозри, є наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Так, при розгляді клопотання слідчого, судом встановлено, що існують ризики, передбачені п. п. 1,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, про які зазначає слідчий у поданому клопотанні (ризики того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків з метою зміни останніми показів в частині фактичних обставин; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення).
При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») 31315/96 від 25.04.2000, Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських судів, що прийняли рішення про тримання під вартою з огляду в тому числі на те, що заявникові загрожувало відносно суворе покарання.
Згідно із положеннями рішення Конституційного Суду України від 08.07.2003 року за № 14-рп/2003 при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу разом з іншими обставинами враховується тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа.
Так, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, яке відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України, належить до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого підозрюваному може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, а тому усвідомлюючи невідворотність покарання, яке може йому загрожувати у випадку встановлення на підставі вироку суду винуватості останнього у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, підозрюваний може вчиняти дії, спрямовані на переховування від органів досудового розслідування та суду, та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні з метою зміни останніми показів в частині фактичних обставин справи, вчинити інше кримінальне правопорушення.
При оцінці вказаних ризиків, слідчим суддею враховано те, що підозрюваному відомі анкетні дані свідків та потерпілого у даному кримінальному провадженні, що вказує на те, що підозрюваний може вживати заходів, спрямованих на вплив на вказаних осіб з метою зміни останніми своїх показів, наданих слідчому.
При постановленні ухвали, слідчим суддею враховано особу підозрюваного, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживає у квартирі АДРЕСА_5 , не одружений, однак, зі слів підозрюваного, проживає без реєстрації шлюбу - у цивільному шлюбі, не має на утриманні малолітніх чи неповнолітніх осіб, відомості про офіційне працевлаштування підозрюваного в матеріалах справи відсутні.
Водночас, на переконання слідчого судді, із врахуванням доводів клопотання слідчого та досліджених матеріалів кримінального провадження, копії яких долучені до клопотання, тяжкість пред'явленої ОСОБА_4 підозри за ч. 1 ст. 121 КК України, зокрема кількість ударів, які, як слідує зі змісту повідомлення про підозру, були нанесені потерпілому, стан здоров'я самого потерпілого, слідчий суддя доходить до висновку, що на даному етапі досудового розслідування кримінального провадження, коли фактично слідчим розпочато збирання доказів, наявність у підозрюваного стійких соціальних зв'язків не може бути стримуючим фактором для забезпечення належної поведінки підозрюваного на даній стадії кримінального провадження.
Зазначене, вказує на те, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного на даній стадії досудового розслідування кримінального провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Із врахуванням вищевикладеного, та стадії досудового розслідування, на якій перебуває кримінальне провадження, на переконання слідчого судді, інший із більш м'яких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою, не може забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування, та задоволення клопотання слідчого.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Таким чином, розмір застави слідчим суддею не визначається.
Керуючись ст. ст. 131, 132, 176-179, 193, 194, 197, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого слідчого відділу Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Солом'янської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100090000953 від 06.04.2024, відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 09 год. 36 хв. 04 червня 2024 року включно без визначення розміру застави.
Ухвала діє до 09 год. 36 хв. 04 червня 2024 року включно та підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з моменту проголошення ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1