Справа №760/10207/24
1-кс/760/4736/24
03 травня 2024 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю:
прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_3 ,
захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши в залі судових засідань Солом'янського районного суду м. Києва клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого управління ГУ СБ України у м.Києві та Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_3 ,
про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м.Макіївка Донецької області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у кримінальному провадженні № 42024100000000172 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 260 КК України,-
До слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого управління ГУ СБ України у м.Києві та Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 42024100000000172 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 260 КК України.
Клопотання обґрунтовується тим, що слідчим управлінням ГУ СБ України у м.Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024100000000172 від 08.04.2024 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 260 КК України.
Як зазначається у клопотанні, досудовим розслідуванням встановлено, що громадянин України ОСОБА_5 , у серпні 2014 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи в м. Макіївка, Донецької області вчинив кримінальне правопорушення проти основ національної безпеки України.
Так, ОСОБА_5 , будучи громадянином України, свідомо порушуючи свій конституційний обов'язок щодо захисту вітчизни, діючи умисно в період збройного конфлікту, в умовах військового стану, усвідомлюючи характер своїх злочинних дій, передбачаючи суспільно - небезпечні наслідки таких дій та бажаючи їх настання, вирішив прийняти участь у бойових діях на боці ворога (країни - агресора) - рф, перейшовши на територію, контрольовану ворогом та в місце дислокації військ зс рф з метою сприяння в спричиненні шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України.
Будучи обізнаним про те, що зс рф, НЗФ так званих «ЛНР» та «ДНР» своїми спільними та узгодженими діями здійснюють широкомасштабні бойові дії на всій території України, ОСОБА_5 , розумів, що його призов та подальша служба в НЗФ так званої «ДНР» передбачатиме участь в таких бойових діях.
Така обізнаність особи випливає з того, що «визнання» рф так званих «ДНР» та «ЛНР» незалежними державами, здійснення рф та так званими «ЛНР, «ДНР» спільних бойових дій проти України, оголошення загальної мобілізації на території самопроголошених республік, широко висвітлювалась в засобах масової інформації та на відкритих Інтернет-ресурсах.
Усвідомлюючи вищевказане, з метою реалізації свого злочинного наміру, ОСОБА_5 , діючи умисно, у серпні 2014 року (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено), перебуваючи на тимчасово окупованій території Донецької області - у місті Макіївка добровільно вступив до лав незаконного збройного формування - батальйону «Кальміус» 14-ої гвардійської артилерійської бригади народної міліції так званої «ДНР», який створений, підпорядкований, керований та фінансований російською федерацією.
В подальшому, у період часу з серпня по листопад 2014 року, ОСОБА_5 перебуваючи у складі вищевказаного незаконного збройного формування отримав від невставлених представників збройних сил російської федерації вогнепальну зброю - автомат Калашникова АК-74 та боєприпаси до нього у кількості ЗО набоїв з метою виконання бойового наказу військового командування збройних сил рф щодо здійснення оборони військових частин НЗФ у населених пунктах Опитне та Макіївка Донецької області.
У січні 2015 року, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_5 , діючи умисно, перебуваючи на тимчасово окупованій території Донецької області - у місті Макіївка добровільно вступив до лав незаконного збройного формування 5 окремої мотострілецької бригади « ІНФОРМАЦІЯ_2 » 1-го армійського корпусу рф. Так, перебуваючи у складі вищевказаного незаконного збройного формування, ОСОБА_5 , на виконання бойового наказу військового командування збройних сил рф, виконував бойові завдання щодо здійснення оборони військових позицій НЗФ у населених пунктах Оленівка та Луганське Донецької області.
Після цього, у грудні 2015 року, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_5 , діючи умисно, перебуваючи на тимчасово окупованій території Донецької області - у місті Макіївка добровільно вступив до лав незаконного збройного формування ІНФОРМАЦІЯ_3 ». Так, Так, перебуваючи у складі вищевказаного незаконного збройного формування, ОСОБА_5 , на виконання бойового наказу військового командування збройних сил рф, виконував бойові завдання щодо здійснення оборони військових позицій НЗФ у населених пунктах Донецьк та Шахта-21 Донецької області.
В подальшому, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше квітня 2017 року, ОСОБА_5 , діючи умисно, перебуваючи на тимчасово окупованій території Донецької області - у місті Макіївка добровільно вступив до лав незаконного збройного формування - окремого гвардійського штурмового батальйону «ІНФОРМАЦІЯ_4» народної міліції так званої «ДНР». Так, перебуваючи у складі вищевказаного незаконного збройного формування, ОСОБА_5 , на виконання бойового наказу військового командування збройних сил грф, виконував бойові завдання щодо забезпечення боєприпасами учасників незаконних збройних формувань в населеному пункті Зайцеве Донецької області, з метою здійснення збройного опору військовослужбовцям Збройних Сил України. Так, ОСОБА_5 , у складі батальйону « ІНФОРМАЦІЯ_4 » перебуваючи у населеному пункті Микитівка Донецької області, виконуючи накази військового командування зс рф, отримував боєприпаси у м. Донецьку та відвозив їх на бойові позиції НЗФ у населений пункт Зайцеве Донецької області.
25 лютого 2022 року більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_5 , діючи умисно, перебуваючи на тимчасово окупованій території Донецької області - у місті Макіївка добровільно вступив до лав незаконного збройного формування ІНФОРМАЦІЯ_3 ». Так, перебуваючи у складі вищевказаного незаконного збройного формування, ОСОБА_5 , на виконання бойового наказу військового командування збройних сил рф, передислокувався на територію полігону Оспіно, для проходження навчання із вогневої підготовки та методів наступальних дій у період з травня 2022 року по листопад 2022 року.
07 січня 2022 року ОСОБА_5 , діючи умисно, підписав контракт на проходження військової служби у незаконному збройному формуванні ІНФОРМАЦІЯ_3 ».
В подальшому, 17 лютого 2024 року, ОСОБА_5 , перебуваючи у складі вищевказаного підрозділу передислокувався до населеного пункту Авдіївка Донецької області для виконання наказу військового командування збройних сил рф, готувався до збройного наступу на позиції Збройних сил України.
21 лютого 2024 року (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено), під час бойового зіткнення зі Збройними силами України неподалік населеного пункту Ласточкіно Донецької області, ОСОБА_5 припинив збройний опір та склав зброю.
Таким чином, як учасник НЗФ: батальйону « ІНФОРМАЦІЯ_5 так званої «ДНР», 5 окремо мотострілецької бригади « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ІНФОРМАЦІЯ_3 », окремого гвардійського штурмового батальйон «ІНФОРМАЦІЯ_4» народної міліції так званої «ДНР», які діяли на боці держави-агресорг у цьому міжнародному збройному конфлікті, ОСОБА_5 , у відповідності де п.п. 1, 2 ч. А, ст. 4 Женевської конвенції про поводження: військовополоненими 1949 року (III Женевська конвенція), ст. 43 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфлікті, від 08 червня 1977 рок) (Протокол І), п. 29 Глави 2 розділу І Інструкції про порядок виконання норм міжнародного гуманітарного права у збройних силах України, затвердженої Наказом Міністерства оборони України від 23 березня 2017 року № 164, буї зобов'язаний дотримуватись у своїх діях законів і звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами.
Так, в період з серпня 2014року по 21 лютого 2024 року ОСОБА_5 діючи на боці ворога - держави-агресора рф, у складі незаконних збройних формувань: батальйону «Кальміус» 14-ої гвардійської артилерійської бригади народної міліції так званої «ДНР», 5 окремоїмотострілецької бригади « ІНФОРМАЦІЯ_2 » 1-го армійського корпусу рф, 114-ої окремої мотострілецької Єнакієво- Дунайської бригади 1- го Донецького армійського корпусу батальйон «Восток», окремого гвардійського штурмового батальйону «ІНФОРМАЦІЯ_4» народної міліції так званої «ДНР», вчиняв наступні дії:
- здійснював окупацію та охорону захоплених територій України;
- виконував вказівки та накази командирів з числа військовослужбовців збройних сил рф та осіб з числа учасників НЗФ так званої «ЛНР», які були за званням чи посадою вище;
- під час несення служби у військовій польовій камуфльованій формі зразка зс рф відкрито носив при собі вогнепальну зброю.
Крім того, під час досудового розслідування встановлено, що громадянин України ОСОБА_5 в період з серпня 2014 року по 21 лютого 2024 року, перебуваючи на території Донецької області, приймав участь в діяльності НЗФ, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 260 КК України, при наступних обставинах.
З 20 лютого 2014 року рф розпочала збройну агресію проти суверенної, незалежної держави Україна, яка продовжується по теперішній час.
З квітня 2014 року на території Луганської та Донецької областей створені та діють до цього часу так звані «ЛНР» та «ДНР», тобто стійкі об'єднання невизначеної кількості осіб (більше п'яти), члени та структурні частини яких за попередньою змовою зорганізувалися для вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів.
Основною метою створення та діяльності так званих «ЛНР» та «ДНР» є зміна меж території і державного кордону України, шляхом відокремлення Луганської та Донецької областей та їх подальшого виходу із складу України в порушення порядку, встановленого ст. ст. 2, 73 Конституції України, з можливістю подальшого приєднання до рф.
Для досягнення вказаної мети, учасники «ЛНР» та «ДНР» здійснили захоплення адміністративних будівель, опорних пунктів силових структур, а згодом і інших господарчих та інфраструктурних об'єктів шляхом збройного протистояння правоохоронним органам і Збройним силам України, фізичного знищення їх особового складу та матеріальних ресурсів, вчинення інших тяжких і особливо тяжких злочинів, що призвело до дестабілізації суспільно - політичної ситуації у державі.
Задля насильницької підтримки влади самопроголошених «ЛНР» та «ДНР» були створені НЗФ, які мали організовану структуру військового типу, а саме: єдиноначальність, підпорядкованість, чітку ієрархічність та дисципліну, за сприяння рф були озброєні вогнепальною та вибуховою зброєю, а також тяжким військовим озброєнням та військовою технікою.
У подальшому члени так званих «ЛНР» та «ДНР», під безпосереднім керівництвом на контролем невстановлених досудовим розслідуванням представників влади та зс рф, із застосуванням артилерійських установок, систем реактивного залпового вогню, зенітно-ракетних комплексів, вогнепальної зброї, шляхом здійснення вибухів, підпалів та обстрілів, які створювали небезпеку для життя та здоров'я людей, з метою зміни меж території та державного кордону України у порушення порядку, встановленого Конституцією України, здійснили збройне незаконне захоплення частини територій Луганської та Донецької областей.
19 лютого 2022 року керівник так званої «ДНР» ОСОБА_7 з метою збільшення чисельності особового складу НЗФ так званої «ДНР» та приведення їх в повну бойову готовність, підписав указ № 29 «Про проведення загальної мобілізації», яким зобов'язав здійснити на всій території самопроголошеної республіки призов на військову службу громадян, які перебували в запасі.
Починаючи з середини листопада 2022 року (більш точні дата та час досудовим розслідуванням не встановлені) на тимчасово окупованій території Донецької області (частині території України, в межах яких збройні формування рф та окупаційна адміністрація рф встановили та здійснюють загальний контроль), військовими комісаріатами самопроголошеної республіки розпочався набір учасників до НЗФ так званої «ДНР».
Одними з таких НЗФ, створених на території м. Донецька були: батальйон «Кальміус» 14-ої гвардійської артилерійської бригади народної міліції таї званої «ДНР», 5 окрема мотострілецька бригада «Оплот» 1-го армійського корпусу рф, 114-та окрема мотострілецька Єнакієво-Дунайської бригада 1- го Донецького армійського корпусу батальйону «Восток», окремого гвардійського штурмового батальйону «ІНФОРМАЦІЯ_4» народної міліції так званої «ДНР».
Вказаний НЗФ мав організаційну структуру військового типу, а саме єдиноначальність, підпорядкованість, дисципліну, визначений механізм вступу до підрозділу і порядок проходження в ньому служби. Учасники цього НЗФ проходили військову підготовку на тренувальних базах, які знаходились на території Луганської області, підконтрольній так званій «ЛНР», а також на території рф; у своєму володінні мали та відкрито носили вогнепальну, холодну вибухову та іншу зброю; постійно носили військову форму зразка зс рф.
22 лютого 2022 року президент рф направив до ради федерації зверненні про використання зс рф за межами рф, яке було задоволено. Того ж дня президент рф, керівник так званої «ЛНР», а також інші невстановлені досудовим розслідуванням особи, реалізуючи спільний злочинний умисел; створили умови, організували та здійснили введення зс рф на територій Луганської області України, контрольовану так званою «ЛНР», з меток здійснення подальшої відкритої військової агресії проти України.
Громадянин України ОСОБА_5 достовірно знав, що зс рф, НЗФ так званої «ДНР», своїми спільнимита узгодженими діями здійснюють широкомасштабні бойові дії на всій території України, розумів, що його призов та подальша служба в НЗФ так званої «ДНР» передбачатиме участь в таких бойових діях. Така обізнаність особи випливає з того, що «визнання» 21 лютого 2022 року рф самопроголошеної республіки «ЛНР», незалежною державою, здійснення рф та так званою «ДНР», спільних бойових дій проти України, оголошення загальної мобілізації на території самопроголошеної республіки, широко висвітлювалась в засобах масової інформації та на відкритих Інтернет- ресурсах.
Усвідомлюючи вищевказане, з метою реалізації свого злочинного наміру. ОСОБА_5 у серпні 2014 року (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено) перебуваючи на тимчасово окупованій території Донецької області - у місті Макіївка, діючи умисно, добровільно підписав контракт на проходження військової служби.
Надалі, ОСОБА_5 , невстановленими особами з числа військовослужбовців «ДНР», був призначений на посаду стрільця у наступних НЗФ: батальйону « ІНФОРМАЦІЯ_5 так званої «ДНР», 5 окремої мотострілецької бригади « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ІНФОРМАЦІЯ_3 », окремого гвардійського штурмового батальйону «ІНФОРМАЦІЯ_4» народної міліції так званої «ДНР», які створені, підпорядковані, керовані та фінансовані російською федерацією.
В подальшому, у період часу з серпня по листопад 2014 року, ОСОБА_5 перебуваючи у складі вищевказаного незаконного збройного формування отримав від невставлених представників збройних сил російської федерації вогнепальну зброю - автомат Калашникова АК-74 та боєприпаси до нього у кількості ЗО набоїв з метою виконання бойового наказу військового командування збройних сил рф щодо здійснення оборони військових частин НЗФ у населених пунктах Опитне та Макіївка Донецької області.
У січні 2015 року, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_5 , діючи умисно, перебуваючи на тимчасово окупованій території Донецької області - у місті Макіївка добровільно вступив до лав незаконного збройного формування 5 окремої мотострілецької бригади « ІНФОРМАЦІЯ_2 » 1-го армійського корпусу рф. Так, перебуваючи у складі вищевказаного незаконного збройного формування, ОСОБА_5 , на виконання бойового наказу військового командування збройних сил рф, виконував бойові завдання щодо здійснення оборони військових позицій НЗФ у населених пунктах Оленівка та Луганське Донецької області.
Після цього, у грудні 2015 року, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_5 , діючи умисно, перебуваючи на тимчасово окупованій території Донецької області - у місті Макіївка добровільно вступив до лав незаконного збройного формування 114-ої окремої мотострілецької ІНФОРМАЦІЯ_3 ». Так, перебуваючи у складі вищевказаного незаконного збройного формування, ОСОБА_5 , на виконання бойового наказу військового командування збройних сил рф, виконував бойові завдання щодо здійснення оборони військових позицій НЗФ у населених пунктах Донецьк та Шахта-21 Донецької області.
В подальшому, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше квітня 2017 року, ОСОБА_5 , діючи умисно, перебуваючи на тимчасово окупованій території Донецької області - у місті Макіївка добровільно вступив до лав незаконного збройного формування - окремого гвардійського штурмового батальйону «ІНФОРМАЦІЯ_4» народної міліції так званої «ДНР». Так, перебуваючи у складі вищевказаного незаконного збройного формування, ОСОБА_5 , на виконання бойового наказу військового командування збройних сил рф, виконував бойові завдання щодо забезпечення боєприпасами учасників незаконних збройних формувань в населеному пункті Зайцеве Донецької області, з метою здійснення збройного опор> військовослужбовцям Збройних Сил України. Так, ОСОБА_5 , у складі батальйону « ІНФОРМАЦІЯ_4 » перебуваючи у населеному пункті Микитівка Донецької області, виконуючи накази військового командування зс рф, отримував боєприпаси у м. Донецьку та відвозив їх на бойові позиції НЗФ у населений пункт Зайцеве Донецької області.
25 лютого 2022 року більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_5 , діючи умисно, перебуваючи на тимчасово окупованій території Донецької області - у місті Макіївка добровільно вступив до лав незаконного збройного формування ІНФОРМАЦІЯ_3 ». Так, перебуваючи у складі вищевказаного незаконного збройного формування, ОСОБА_5 , на виконання бойового наказу військового командування збройних сил рф, передислокувався на територію полігону Оспіно, для проходження навчання із вогневої підготовки та методів наступальних дій у період з травня 2022 року по листопад 2022 року.
07 січня 2022 року ОСОБА_5 , діючи умисно, підписав контракт на проходження військової служби у незаконному збройному формуванні ІНФОРМАЦІЯ_3 ».
В подальшому, 17 лютого 2024 року, ОСОБА_5 , перебуваючи у складі вищевказаного підрозділу передислокувався до населеного пункту Авдіївка Донецької області для виконання наказу військового командування збройних сил рф, готувався до збройного наступу на позиції Збройних сил України.
21 лютого 2024 року (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено), під час бойового зіткнення зі Збройними силами України неподалік населеного пункту Ласточкіно Донецької області, ОСОБА_5 припинив збройний опір та склав зброю.
Таким чином, як учасник НЗФ: батальйону « ІНФОРМАЦІЯ_5 так званої «ДНР», 5 окремої мотострілецької бригади « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ІНФОРМАЦІЯ_3 », окремого гвардійського штурмового батальйону «ІНФОРМАЦІЯ_4» народної міліції так званої «ДНР», які діяли на боці держави-агресора у цьому міжнародному збройному конфлікті, ОСОБА_5 , у відповідності до п.п. 1, 2 ч.А, ст.4 Женевської конвенції про поводження з військовополоненими 1949 року (III Женевська конвенція), ст. 43 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфлікті, від 08 червня 1977 року (Протокол І), п. 29 Глави 2 розділу І Інструкції про порядок виконання норм міжнародного гуманітарного права у збройних силах України, затвердженої Наказом Міністерства оборони України від 23 березня 2017 року № 164, був зобов'язаний дотримуватись у своїх діях законів і звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами.
Так, в період з серпня 2014 року по 21 лютого 2024 року ОСОБА_5 діючи на боці ворога - держави-агресора рф, у складі незаконних збройних формувань: батальйону «Кальміус» 14-ої гвардійської артилерійської бригади народної міліції так званої «ДНР», 5 окремої мотострілецької бригади « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ІНФОРМАЦІЯ_3 », окремого гвардійського штурмового батальйону «ІНФОРМАЦІЯ_4» народної міліції так званої «ДНР», вчиняв наступні дії:
- здійснював окупацію та охорону захоплених територій України;
- виконував вказівки та накази командирів з числа військовослужбовців збройних сил рф та осіб з числа учасників НЗФ так званої «ДНР», які були за званням чи посадою вище;
- під час несення служби у військовій польовій камуфльованій формі зразка зс рф відкрито носив при собі вогнепальну зброю.
При цьому, ОСОБА_5 відкрито носив при собі вогнепальну зброю, був одягнений у військову польову камуфльовану форму зразка зс рф.
Тобто, ОСОБА_5 діючи умисно, в період з серпня 2014 по 21 лютого 2024 року на території Донецької області приймав участь у діяльності незаконних збройних формувань: батальйону «Кальміус» 14-ої гвардійської артилерійської бригади народної міліції так званої «ДНР», ІНФОРМАЦІЯ_2 » ІНФОРМАЦІЯ_3 », окремого гвардійського штурмового батальйону «ІНФОРМАЦІЯ_4» народної міліції так званої «ДНР».
23.04.2024 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, тобто у державній зраді, тобто діянні, умисно вчинене громадянином України, на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, а саме переході на бік ворога в період збройного конфлікту, вчиненого в умовах воєнного стану, та у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 260 КК України, тобто вчинив участь у діяльності не передбаченого законом збройного формування.
Слідчий зазначає, що на даному етапі досудового розслідування наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованих йому кримінальних правопорушень (злочинів) повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, які містяться в матеріалах кримінального провадження.
Окрім того, слідчий вказує на існуванні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме:
1) ризику переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Зазначений висновок ґрунтується на тому, що підозрюваний обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, санкція за яке передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічним позбавленням волі (особливо тяжкий злочин). Крім того, враховуючи активне ведення бойових дій та збройної агресії РФ на території України, діяльність іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених і керованих та фінансованих РФ, що зумовлює тимчасову не контрольованість окремих територій України, не виключається можливість переховування ОСОБА_5 від суду на вказаних територіях та перехід на сторону ворога, також останній не має постійного місця проживання в м. Києві;
2) ризику незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні та прешукроджати кримінальному провадженню іншим чином. Даний висновок грунтується на тому, що підозрюваний самостійно або через інших осіб, завдяки авторитету, іншим особистим якостям чи можливостям може незаконно впливати на свідків у криімнальному провадженні з метою перешкоди надання останніми повних та достовірних показань щодо обставин вчинення кримінального правопорушення;
3) можливість вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити вчинення нових злочинів протии основ національної безпеки України.
Орган досудового слідства вважає наявність цих ризиків обґрунтованими, а зібрані під час досудового розслідування докази є вагомими та підтверджують причетність ОСОБА_5 до вчинення ним кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 260 КК України за вчинення яких законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк п'ятнадцяти років або довічного ув'язнення, з конфіскацією майна, то ж тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його виним у злочинах, у вчиненні яких він підозрюється, є достатньою та співрозмірною для обрання останньому запобіжнгого заходу у вигляді тримання під вартою.
Наголошує, що застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, надасть змогу переховуватись від органу досудового розслідування та суду, впливати на розслідування кримінального провадження, у тому числі на свідків та можуть призвести до продовження підозрюваним злочинної діяльності.
Враховуючи вищенаведене, просить слідчого суддю застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, без визначення розміру застави.
У судовому засіданні прокурор Київської міської прокуратури ОСОБА_3 клопотання підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити.
У судовому засіданні захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечувала, просила застосувати більш м'який запобіжний захід у виді особистого забов'язання, наголошуючи на необгрунтованості та недоведеності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також того висновку, що більш м'які запобіжні заходи не забезпечать належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Підозрюваний в судовому засіданні підтримав позицію свого захисника та просив застосувати запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши пояснення сторін, слідчий суддя дійшов висновку про таке.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням ГУ СБ України у м.Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024100000000172 від 08.04.2024, в якому 23.04.2024 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 260 КК України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно з ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи вимоги чинного кримінального процесуального законодавства, практику Європейського суду з прав людини, зокрема, рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990, під час розгляду клопотань на стадії досудового розслідування слідчий суддя має переконатись, що сукупність матеріалів на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі є достатньою для висновку про обґрунтованість підозри, що може переконати об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).
Виходячи з цього, в ході розгляду клопотання слідчий суддя дійшов висновку, що на даній стадії досудового розслідування ОСОБА_5 в цілому обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 260 КК України. Ця підозра підтверджується зібраними по справі матеріалами, зокрема, повідомленням про вчинення кримінального правопорушення; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 23.04.2024, протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 23.04.2024, протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 23.04.2024, протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 23.04.2024 в присутності свідка ОСОБА_9 , протоклом допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 23.04.2024, та іншими матеріалами, які містяться в матеріалах кримінального провадження.
Щодо заявлених у клопотанні ризиків, то слідчий суддя вважає доведеними прокурором ризик переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, які, згідно ст.12 КК України, відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання у вигляді на строк п'ятнадцять років або довічного ув'язнення, з конфіскацією майна.
Цей ризик враховується разом з іншими ризиками - вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні.
Згідно з ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Слідчим суддею береться до уваги той факт, що ОСОБА_5 незважаючи на наявність громадянства України, не має постійного місця проживання в м. Києві, що вказує на можливість залишити територію України.
Згідно з ч.ч. 1, 4 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.04.2013 р. №511-550/0/4-13 вирішуючи питання про застосування, продовження, зміну або скасування запобіжного заходу при розгляді відповідних клопотань, слідчий суддя, суд щоразу зобов'язаний враховувати, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.
Враховуючи те, що суд на даному етапі розгляду кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, суд на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів доходить висновку, що причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч.2 ст. 260 КК України, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього запобіжного заходу.
Щодо заявлених у клопотанні ризиків, то, як вже зазначалось, суд вважає доведеними прокурором ризик переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Суд також вважає доведеним прокурором недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя вважає доведеним необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення розміру застави.
Слідчий суддя вважає також необхідним зазначити, що на даному етапі досудового розслідування у кримінальному провадженні за №42024100000000172 від 08.04.2024 потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного ОСОБА_5 , про який ідеться в клопотанні слідчого.
На підставі викладеного та керуючись ст.29 Конституції України, стст. 176, 177, 181, 184, 194, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м.Макіївка Донецької області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, без визначення розміру застави.
Строк тримання під вартою рахувати з моменту повідомлення про підозру, тобто з 17 год. 50 хв. 23.04.2024.
Визначити строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 24 год. 00 хв. 22.06.2024 включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1