17 червня 2024 року
м. Київ
справа № 756/572/23
провадження № 61-6357ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Дундар І. О. при вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 30 листопада 2023 року у справі за поданням приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пилипчука Віталія Григоровича, стягувач: ОСОБА_3 , боржник: ОСОБА_1 про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку,
ОСОБА_4 10 червня 2024 року подав до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_2 , на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 30 листопада 2023 року.
Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
У касаційній скарзі ОСОБА_4 не зазначено в чому саме полягає неправильне застосування судом апеляційної інстанції порушення норм процесуального права.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_4 необхідно подати до Верховного Суду підписану касаційну скаргу у новій редакції, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та яка відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, додати до неї копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Крім того, відповідно до пунктів 4, 6 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено рішення (ухвала), що оскаржується та клопотання особи, яка подає скаргу.
Особа, яка подає касаційну скаргу, у клопотанні (прохальній частині касаційної скарги) просить скасувати ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 30 листопада 2023 року. Однак, аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що Київським апеляційним судом прийнято постанову від 15 травня 2024 року, якою залишено без змін ухвала Оболонського районного суду м. Києва від 30 листопада 2023 року.
ОСОБА_4 слід усунути указані розбіжності у касаційній скарзі та конкретизувати, яке саме судове рішення ОСОБА_4 просить скасувати, зазначивши правильний суд, який його ухвалив та дату його ухвалення.
Таким чином, особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно надати уточнену касаційну скаргу та її копії відповідно до кількості інших учасників справи.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 260, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 30 листопада 2023 року залишити без руху.
Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк інших вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І. О. Дундар