17 червня 2024 року
м. Київ
справа № 372/3438/21
провадження № 61-8290ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Дундар І. О. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на постанову Київського апеляційного суду від 18 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи: Обухівська об'єднана територіальна громада (Красненська сільська рада) Обухівського району Київської області, Головне управління Держгеокадастру в Київській області, Центр надання адміністративних послуг Виконавчого комітету Обухівської міської ради, про усунення перешкод в користуванні земельної ділянки шляхом визнання недійним державного акту,
ОСОБА_1 31 травня 2024 року засобами поштового зв'язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_2 , на постанову Київського апеляційного суду від 18 квітня 2024 року.
На підставі касаційної скарги ОСОБА_1 не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження.
Як свідчить аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, вона подана з пропуском встановленого строку на касаційне оскарження.
Оскаржена постанова апеляційного суду ухвалена 18 квітня 2024 року. Відомості про складання повного тексту відсутні. Касаційна скарга ОСОБА_1 здана до поштового відділення 31 травня 2024 року, що підтверджується відповідною відміткою на поштовому конверті. Тобто з пропущенням передбаченого частиною першою статті 390 ЦПК України строку на касаційне оскарження, оскільки останнім днем строку на касаційне оскарження (з урахуванням вихідних днів) було 20 травня 2024 року.
У клопотанні, яке додане до касаційної скарги, особа, яка подала касаційну скаргу, просить поновити строк на касаційне оскарження, оскільки копію оскаржуваної постанови апеляційного суду отримано її представником 03 травня 2024 року через підсистему «Електронний суд».
Європейський суд з прав людини зауважив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).
Однак вказані підстави не можна вважати поважними, оскільки ОСОБА_1 не надає будь-яких належних доказів отримання ним копії судового рішення (скрін-шот з електроної адреси, конверт, довідка суду, тощо).
На підставі викладеного згідно з частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга підлягає залишенню без руху. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа, яка подала касаційну скаргу, має право звернутися до суду касаційної інстанції зі заявою про поновлення строку на касаційне оскарження і навести інші підстави для поновлення строку та подавши відповідні докази.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 260, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на постанову Київського апеляційного суду від 18 квітня 2024 року залишити без руху.
Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали щодо подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження або якщо наведені підстави для поновлення строку будуть визнані неповажними у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І. О. Дундар