20 червня 2024 року
м. Київ
справа № 643/1113/23
провадження № 61-4338ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Краснощокова Є. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 нарішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 02 жовтня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 лютого 2024 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області, про встановлення юридичного факту,
21 березня 2024 року через засоби поштового зв'язку ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду від 12 квітня 2024 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовлено; касаційну скаргу залишено без руху, заявнику надано строк для усунення її недоліків, а саме необхідно було надіслати касаційну скаргу у новій редакції, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та яка відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, додати до неї копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, додати до скарги докази про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Суд роз'яснив особі, яка подала касаційну скаргу, строк, порядок виконання вимог ухвали та наслідки її невиконання.
22 травня 2024 року ОСОБА_1 надіслав уточнену касаційну скаргу, в якій зокрема викладено клопотання про звільнення від сплати судового збору.
ОСОБА_1 просить звільнити його від сплати судового збору на підставі пункту 21 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки без паспорту від обмежений у своїх правах, в отриманні доходів та довідок стосовно таких доходів.
Відповідно до пункту 21 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються заявники - у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв'язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, втрати документів, необхідних для отримання компенсації за пошкоджені та знищені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно;
Зважаючи на те, що ОСОБА_1 оскаржує судові рішення у справі про встановлення юридичного факту постійного проживання на території України, тому немає підстав вважати його звільненим від сплати судового збору на підставі пункту 21 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».Заявник не надав жодних доказів, які характеризують його майновий стан, неможливості сплати судового збору та відсутності коштів призначених для сплати судового збору на момент подання касаційної скарги.
За таких обставин ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір, встановлений ухвалою Верховного Суду від 12 квітня 2024 року.
Крім того, уточнена касаційна скарга аналогічна за змістом попередній, не містить обов'язкових підстав касаційного оскарження. ОСОБА_1 узагальнено посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, однак не зазначає виключні підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.
Відповідно до частини другої статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Зважаючи на необхідність забезпечення принципу доступу до правосуддя, суд касаційної інстанції вважає за необхідне продовжити строк на усунення недоліків касаційної скарги.
Разом з тим, суд звертає увагу заявника, що за змістом статті 185 ЦПК України, якщо скаржник не усунув недоліки скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається скаржнику.
Керуючись статтями 127, 185, 260, 392, 393 ЦПК України,
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги, встановлений ухвалою Верховного Суду від 12 квітня 2024 року.
Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, настануть наслідки передбачені статтями 393, 394 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснощоков