21 червня 2024 року
м. Київ
справа № 0512/3010/2012
провадження № 61-6758ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Луспеника Д. Д.,
розглянув касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Матвійчук Наталії Євгеніївни на ухвалу Дзержинського міського суду Донецької області від 02 листопада 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 квітня 2024 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Матвійчук Наталії Євгеніївни,
У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії (бездіяльність) приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Матвійчук Н. Є.
Скарга обґрунтована тим, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Матвійчук Н. Є. перебуває виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 0512/3010/2012, виданого 30 серпня 2021 року Дзержинським міським судом Донецької області про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» (далі - ПАТ «ВТБ Банк») заборгованості за договором кредиту від 06 червня 2008 року № 2140/08СК у розмірі 221 355, 63 доларів США, що за курсом Національного банку України на дату розрахунку становить 1 769 295,55 грн, комісії за обслуговування кредиту у розмірі 154 206,87 грн, пені за несвоєчасну сплату кредиту та відсотків, 3% річних від суми прострочення у розмірі 18 566,17 грн та 46 380, 57грн, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 433,60 грн.
Вказував, що на теперішній час у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 здійснюються заходи примусового виконання рішення, у тому числі, звернуто стягнення на пенсію боржника, вилучено транспортний засіб, накладено арешт на майно та неодноразово накладено арешт на кошти боржника, що містяться на рахунках відкритих у банківських та інших фінансових установах.
Зазначав, що 29 вересня 2023 року ним на адресу приватного виконавця Матвійчук Н. Є. була направлена заява про визначення поточного рахунку для здійснення видаткових операцій, яка отримана останньою, проте відповідна постанова приватним виконавцем винесена не була та не направлена банку, що порушує його процесуальні права, як сторони у виконавчому провадженні.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд: визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Матвійчук Н. Є. щодо невинесення постанови про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 та зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Матвійчук Н. Є. винести постанову про визначення йому поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій.
Ухвалою Дзержинського міського суду Донецької області від 02 листопада 2023 року, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 30 квітня 2024 року, скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Матвійчук Н. Є. щодо розгляду заяви ОСОБА_1 про винесення постанови про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій у виконавчому провадженні ВП № НОМЕР_1 неправомірною.
Зобов'язано приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Матвійчук Н. Є. розглянути по суті заявлених питань заяву ОСОБА_1 про винесення постанови про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій у виконавчому провадженні ВП № НОМЕР_1.
У задоволенні інших вимог скарги відмовлено.
Судові рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що подана ОСОБА_1 заява приватним виконавцем взагалі розглянута не була, тому вимоги скарги ОСОБА_1 про визнання бездіяльності виконавця виконавчого округу Одеської області Матвійчук Н. Є. неправомірними підлягають задоволенню із зобов'язанням приватного виконавця розглянути по суті заявлених питань заяву ОСОБА_1 про винесення постанови про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій у виконавчому провадженні № НОМЕР_1.
У травні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, шляхом формування документа у системі «Електронний суд», надійшла касаційна скарга приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Матвійчук Н. Є. на ухвалу Дзержинського міського суду Донецької області від 02 листопада 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 квітня 2024 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що приватним виконавцем не приймалось рішення про відмову у задоволенні заяви боржника, оскільки відповідна заява ОСОБА_1 не розглянута по суті у зв'язку із невиконання боржником своїх обов'язків, відсутністю коштів на її направлення до банку. Крім того, банк з незрозумілих підстав надавав можливість робити боржнику видаткові операції з банківського рахунку, незважаючи на те, що приватним виконавцем була винесена постанова про арешт коштів боржника. Для з'ясування відповідних підстав та майнового стану боржника виконавцем неодноразово надсилалися боржнику виклики, вимоги, які останній були проігноровані. Вважає, що боржник звернувся до суду зі скаргою передчасно, не отримавши відповідь на свою заяву, не ознайомившись з нею та не вчинивши певних дій, які від нього вимагаються. Вказує, що районний суд вийшов за межі вимог скарги та ухвалив рішення, про яке боржник не просив і яке є завідомо таким, що не можна виконати, оскільки приватним виконавцем вже розглянута заява боржника і надана відповідь, а боржником не виконано певних дій, які від нього вимагались для розгляду його заяви по суті.
Ухвалою судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 27 травня 2024 року у задоволенні клопотання заявника про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги відмовлено, а касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Матвійчук Н. Є. залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків. Запропоновано заявнику сплатити судовий збір за подання касаційної скарги та надати документ, що підтверджує його сплату. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.
У наданий суддею Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду строк приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Матвійчук Н. Є. направила матеріали на усунення недоліків, зазначених в ухвалі Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 27 травня 2024 року.
У касаційній скарзі приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Матвійчук Н. Є., посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить ухвалу Дзержинського міського суду Донецької області від 02 листопада 2023 року, постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 квітня 2024 року скасувати та направити справу на новий розгляд до районного суду.
Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 9 частини другої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов'язковість судового рішення.
Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, установлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (частина перша статті 18 ЦПК України).
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Примусове виконання рішень, відповідно до статті 2 Закону України «Про виконавче провадження», покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом (пункт 2 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження»).
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Матвійчук Н. Є. перебуває виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 0512/3010/2012, виданого 30 серпня 2021 року Дзержинським міським судом Донецької області про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ПАТ «ВТБ Банк» заборгованості за договором кредиту від 06 червня 2008 року № 2140/08СК у розмірі 221 355, 63 доларів США, що за курсом Національного банку України на дату розрахунку становить 1 769 295,55 грн, комісії за обслуговування кредиту у розмірі 154 206,87 грн, пені за несвоєчасну сплату кредиту та відсотків, 3% річних від суми прострочення у розмірі 18 566,17 грн та 46 380, 57грн, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 433,60 грн.
Приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Матвійчук Н. Є. під час виконання виконавчого провадження № НОМЕР_1 були вчинені, зокрема, наступні дії: 13 жовтня 2021 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та постанову про арешт коштів боржника, яку направлено до АТ КБ «ПриватБанк», АТ «Універсал Банк», АТ «ОКСІ Банк», АТ «ТАС Комбанк», АТ «Райффайзен Банк Аваль», ПАТ АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК», ПАТ «Банк Восток», АТ «ПРОКРЕДИТ БАНК», АТ АКБ «Львів», АТ «КРЕДОБАНК», АТ «ОТП БАНК», АТ «Ідея Банк», АТ «АГРОПРОСПЕРІС БАНК», АТ «УКРСИББАНК», АТ «Акціонерний Банк «Радабанк»; 15 жовтня 2021 року винесено постанову про арешт коштів та направлено до АТ «Державний ощадний банк України», АТ «ПУМБ»; 16 жовтня 2021 року винесено постанову про арешт рухомого і нерухомого майна боржника; 18 жовтня 2021 року винесено постанову про розшук автомобілів боржника та постанову про звернення на пенсію боржника в УПФУ у м. Дзержинську Донецької області; 20 жовтня 2021 року винесено постанову про арешт коштів та направлено до АТ «Укрексімбанк», АТ «СІТІБАНК», АТ «ІНГ Банк Україна», АТ «УКРГАЗБАНК», АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», АТ «Дойче Банк ДБУ», АТ «АЛЬФА-БАНК», АТ «ПРАВЕКС БАНК», АБ «ПІВДЕННИЙ», АТ «СБЕРБАНК», АТ «А - БАНК», ПАТ «ПРОМІНВЕСТБАНК»
29 вересня 2023 року боржником ОСОБА_1 на адресу приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Матвійчук Н. Є. направлена заява з проханням визначити йому для здійснення видаткових операцій у встановлених законом межах поточний картковий рахунок для зарахування пенсійних виплат із зазначенням всіх необхідних реквізитів.
06 жовтня 2023 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Матвійчук Н. Є. на адресу ОСОБА_1 була направлена відповідь від 05 жовтня 2023 року на заяву боржника від 29 вересня 2023 року, в якій йдеться про те, що 15 жовтня 2021 року приватним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника ОСОБА_1 та направлено до АТ «Ощадбанк», у тому числі, на кошти на рахунку, зазначеному у заяві про визначення рахунку для здійснення видаткових операцій. При цьому приватним виконавцем було встановлено, що всупереч діючому законодавству боржником здійснювались видаткові операції із зазначеного рахунку, у тому числі, з коштів, які сплачувались йому як орендна плата, відтак у приватного виконавця немає впевненості у тому, що кошти на зазначеному боржником банківському рахунку є арештованими. Крім того, винесення постанови та направлення її до банківської установи потребує коштів та додаткових витрат на папір, друк, поштовий конверт, поштову марку. Проте у приватного виконавця відсутні кошти на витрати виконавчого провадження, оскільки авансування витрат на відповідні цілі стягувачем не здійснювалося.
Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Як визначено у частині першій статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Згідно із частиною 1, пунктом 1 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний, серед іншого, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим законом.
Одним із заходів примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами (пункт 1 частини першої статті 10 Закону України «Про виконавче провадження»).
Відповідно до частини першої статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
За змістом частини першої, другої статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Згідно пункту 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ:
1) фізичні особи - боржники, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови що такий поточний рахунок визначений для здійснення видаткових операцій у порядку, встановленому цим підпунктом. Звернення стягнення у межах зазначеної суми на такому рахунку не здійснюється.
У разі накладення арешту на кошти, розміщені на декількох поточних рахунках фізичної особи - боржника в одному банку або на поточних рахунках у різних банках, для здійснення видаткових операцій має бути визначений лише один поточний рахунок фізичної особи - боржника в одному банку.
У разі наявності декількох виконавчих проваджень стосовно однієї фізичної особи - боржника для усіх виконавчих проваджень визначається один поточний рахунок для здійснення видаткових операцій. Кількість виконавчих проваджень не впливає на розмір суми, яка не підлягає зверненню стягнення і на яку фізична особа - боржник може здійснювати видаткові операції.
Для визначення такого поточного рахунку у банку фізична особа - боржник звертається до органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, який наклав арешт на кошти фізичної особи - боржника, із заявою про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій. Заява може бути подана в паперовій формі (нарочно або засобами поштового зв'язку) або в електронній формі з дотриманням вимог, встановлених Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг».
У заяві зазначаються номер поточного рахунку, який фізична особа - боржник просить визначити для здійснення видаткових операцій, та найменування банку, в якому відкрито такий рахунок. Фізична особа - боржник несе відповідальність за достовірність зазначеної у заяві інформації.
Державний, приватний виконавець протягом двох робочих днів з дня отримання відповідної заяви фізичної особи - боржника виносить постанову про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій та невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після винесення постанови:
- надає/надсилає відповідну постанову банку (обслуговуючому банку);
- перевіряє наявність інших виконавчих проваджень, відкритих стосовно фізичної особи - боржника, та, у разі якщо стосовно фізичної особи - боржника відкриті інші виконавчі провадження, одночасно надає/надсилає відповідну постанову до органів державної виконавчої служби або приватному виконавцю, які здійснюють примусове виконання у таких виконавчих провадженнях. У такому разі поточний рахунок, зазначений у відповідній постанові, вважається визначеним для здійснення видаткових операцій і в межах таких виконавчих проваджень.
Тобто на даний час положеннями Закону України «Про виконавче провадження» чітко визначено порядок, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, для фізичних осіб - боржників щодо користування коштами, на які накладено арешт органами державної виконавчої служби у рамках виконавчих проваджень (стягнення заборгованостей).
Так, звертаючись до суду зі скаргою на неправомірність дій приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Матвійчук Н. Є., заявник посилався на те, що за результатами розгляду його заяви від 29 вересня 2023 року з проханням визначити йому для здійснення видаткових операцій у встановлених законом межах поточний картковий рахунок для зарахування пенсійних виплат із зазначенням всіх необхідних реквізитів, приватним виконавцем не винесена постанова про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій приватним виконавцем та відповідно не направлена банку.
Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції стосовно того, що приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Матвійчук Н. Є. не була розглянута заява ОСОБА_1 по суті, оскільки відповідь на заяву від 05 жовтня 2023 року не містить рішення приватного виконавця у вигляді постанови про задоволення або про відмову у задоволенні заяви боржника у порядку пункту 10-2 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження».
При цьому районний суд, ухвалюючи рішення про часткове задоволення скарги ОСОБА_1 , правильно зазначив, що зобов'язання приватного виконавця винести постанову про визначення йому поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій є повноваженням приватного виконавця, передбаченим Законами України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», «Про виконавче провадження», а також іншими нормативно-правовими актами, які регулюють примусове виконання судових рішень.
Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження у суді апеляційної інстанції з наданням відповідної правової оцінки, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.
Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Згідно із частиною четвертою статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Частиною шостою статті 394 ЦПК України визначено, що ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.
З огляду на зміст оскаржуваних судових рішень та касаційної скарги, вона є необґрунтованою, правильне застосовування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності судових рішень, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками судів щодо їх оцінки, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Матвійчук Наталії Євгеніївни на ухвалу Дзержинського міського суду Донецької області від 02 листопада 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 квітня 2024 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Матвійчук Наталії Євгеніївни, відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Р. А. Лідовець
І. Ю. Гулейков
Д. Д. Луспеник