20 червня 2024 року
м. Київ
справа № 461/4092/23
провадження № 61-6222ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Краснощокова Є. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду міста Львова від 27 вересня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 01 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської обласної прокуратури про відшкодування моральної шкоди,
24 квітня 2024 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду від 20 травня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху та встановлено строк, для подання до Верховного Суду підписаної касаційної скарги у новій редакції, у якій зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та яка відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, додати до неї копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
На виконання вимог наведеної ухвали Верховного Суду 20 травня2024 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду клопотання про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги та касаційну скаргу, аналогічну за змістом поданій 28 березня 2023 року, в якій повторно формально посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, не зазначаючи який саме відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування наведених норм права у подібних правовідносинах, з відповідним обґрунтуванням неправильного застосування судами в цій справі норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У випадку непогодження з відповідним змістом касаційної скарги і для уникнення непорозумінь, з метою дотримання норм статей 8, 22, 40, 55 Конституції України, просив продовжити строк та уточнити вимоги ухвали від 20 травня 2024 року про залишення касаційної скарги без руху.
В ухвалі Верховного Суду від 20 травня 2024 року вказано, що підставою, на якій подається касаційна скарга, ОСОБА_1 зазначає пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, що суди попередніх інстанцій не врахували статті 8, 22, 40, 55, 56, 64, 129, 129-1, 151-2 Конституції України у даних правовідносинах. Разом з тим скаржник не зазначає який саме відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування наведених норм права у подібних правовідносинах, з відповідним обґрунтуванням неправильного застосування судами в цій справі норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Тобто суд роз'яснив заявнику, що окрім самої лише вказівки на певну норму права, слід зазначити який саме відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, з відповідним обґрунтуванням неправильного її застосування судами. Тому клопотання про уточнення вимог ухвали від 20 травня 2024 року є необґрунтованим.
Разом з тим, зважаючи на необхідність забезпечення принципу доступу до правосуддя, суд касаційної інстанції вважає за необхідне задовольнити клопотання та продовжити строк на усунення недоліків касаційної скарги.
Керуючись статтями 127, 185, 260, 392, 393 ЦПК України,
Клопотання ОСОБА_1 про продовження строк для усунення недоліків касаційної скарги задовольнити.
Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги, встановлений ухвалою Верховного Суду від 20 травня 2024 року.
Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, настануть наслідки передбачені статтями 393, 394 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснощоков