Справа №333/3011/24
Провадження № 1-кп/333/616/24
17 червня 2024 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
за участі прокурора ОСОБА_3 ,
захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
обвинуваченої ОСОБА_6 ,
при розгляді у підготовчому судовому засіданні кримінального провадження внесеного до ЄРДР під №12023080000000153 від 20.02.2023 року відносно ОСОБА_6 , ОСОБА_7 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,-
В провадженні Комунарського районного суду м. Запоріжжя перебувають об'єднані кримінальні провадження №12023080000000153 від 20.02.2023 року відносно ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.5 ст. 191 КК України.
Обвинувальний акт надійшов до суду разом з позовом прокурора в інтересах держави в особі Фонду державного майна до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про стягнення збитків, заподіяних кримінальним правопорушенням.
Захисник та обвинувачений вважали, що позов слід повернути прокурору, оскільки прокурором не обґрунтовано наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в особі Фонду державного майна України, ця юридична особа має право самостійно подати позовну заяву, якщо вважає, що їй спричинена шкода. Проте, Фонд державного майна України такий позов не подав.
Суд, оглянувши позовну заяву, дійшов висновку, що позовну заяву прокурора необхідно повернути, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму рішенні від 01.04.2008 р. № 4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.
Пункт 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 128 КПК України цивільний позов в інтересах держави пред'являється прокурором. Цивільний позов може бути поданий прокурором у випадках, встановлених законом, також в інтересах громадян, які через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права.
Прокурор, який пред'являє цивільний позов у кримінальному провадженні, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді, передбачених ч. 4 ст. 25 Закону України "Про прокуратуру". Для представництва інтересів громадянина в суді прокурор також повинен надати документи, що підтверджують недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність відповідного громадянина, а також письмову згоду законного представника або органу, якому законом надано право захищати права, свободи та інтереси відповідної особи, на здійснення ним представництва.
Згідно з ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (ч. 3). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень.
Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов'язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об'єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Офісу Генерального прокурора або обласної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.
У постанові від 26.06.2019 р. по справі № 587/430/16-ц Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків щодо застосування норм права:
- прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає компетентний орган. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача;
- оскільки повноваження органів влади, зокрема й щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень у компетентного органу здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах;
- якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність компетентного органу, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу. Процедура, передбачена абз. 3 і 4 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 р. у справі № 912/2385/18 зазначається, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.
У рішенні від 05.06.2019 р. № 4-р(ІІ)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.
Також Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для залишення позову без розгляду (п. 54 Постанови).
Таким чином, звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Фонду державного майна України суперечить зазначеним вище нормам.
Отже, прокурор не обґрунтував наявності визначених законодавством підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, зокрема не довів, що компетентний орган, якого прокурор зазначив як позивача, не здійснює своїх повноважень щодо захисту інтересів держави.
Згідно з ч. 5 ст. 128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України заява повертається у випадку, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Таким чином, враховуючи, що прокурор не мав права звертатись з даним позовом до суду, суд повертає його.
Кримінальне провадження підсудне Комунарському районному суд м. Запоріжжя.
Під час підготовчого провадження прокурор просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувальних актів. При підготовці до судового розгляду, прокурором заявлено клопотання про розгляд справи у відкритому судовому засіданні та виклик у судове засідання всіх учасників процесу.
Ухвалою суду від 17.06.2024 провадження №12023080000000153 від 20.02.2023 року відносно ОСОБА_8 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України зупинено до його звільнення з військової служби.
Сторонам роз'яснено право на розгляд справи судом колегіально, проте відповідно клопотань обвинувачена та захисники не подали.
Обвинувачена ОСОБА_6 , захисники ОСОБА_4 , ОСОБА_5 вважали за можливе призначити справу до судового розгляду, заяв та клопотань не подавали.
Дослідивши обвинувальний акт та долучені до нього матеріали, судом фактично встановлено, що справа надійшла з обвинувальним висновком, який відповідає вимогам ст. 291 КПК України.
Під час підготовчого судового засідання підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої ст. 314 КПК України не встановлено.
Керуючись ст.ст. 314-315,323,372,375 КПК України, суд, -
Повернути прокурору позовну заяву в інтересах держави в особі Фонду державного майна до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про стягнення збитків, заподіяних кримінальним правопорушенням.
Призначити судовий розгляд кримінального провадження №12023080000000153 від 20.02.2023 року відносно ОСОБА_6 , ОСОБА_7 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України у відкритому судовому засіданні в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя за адресою: м. Запоріжжя, вул. Європейська, буд. 7, на 15 годину 30 хвилин 27 червня 2024 року.
Розгляд справи здійснювати суддею одноособово.
Опублікувати повістку про виклик обвинуваченого ОСОБА_7 у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, а саме у газеті «Урядовий кур'єр» та на веб-сайті Комунарського районного суду м. Запоріжжя в розділі «Новини».
У судове засідання викликати учасників кримінального провадження.
На ухвалу в частині повернення позовної заяви може бути подана апеляція до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом 7 днів з дня проголошення ухвали.
В іншій ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Комунарського районного суду
міста Запоріжжя ОСОБА_1