30 травня 2024 року
м. Київ
справа № 712/13291/16-ц
провадження № 61-2008ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Фаловської І. М.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 01 травня 2024 року за заявою ОСОБА_1 про виправлення описки в постанові Черкаського апеляційного суду від 24 січня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до Черкаської міської ради, Виконавчого комітету Черкаської міської ради, Департаменту архітектури, містобудування та інспектування, Управління земельних ресурсів міста Черкаси та Черкаського району, ОСОБА_7 про скасування рішення та визнання недійсним державного акта,
У 2023 році ОСОБА_1 та ОСОБА_3 подали до суду першої інстанції заяву про перегляд рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 10 жовтня 2017 року у зв'язку з виключними обставинами.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 жовтня 2023 року заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про перегляд рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 10 жовтня 2017 року у зв'язку з виключними обставинами, повернуто заявникам.
Постановою Черкаського апеляційного суду від 24 січня 2024 року залишено без змін ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 жовтня 2023 року.
24 квітня 2024 року ОСОБА_1 надіслала до Черкаського апеляційного суду заяву про виправлення описок в постанові Черкаського апеляційного суду від 24 січня 2024 року.
ОСОБА_1 просила суд внести виправлення в абзац 5 сторінки 2 та абзац 3 сторінки 4, в яких вказано: «а саме: сфальшований акт погодження меж 06.09.2004 р., відповідь від СД Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області, яку вона отримала 02.10.2023, сфальсифіковані технічні документи від 21.07.2004, експертиза від 18.03.2016», оскільки ОСОБА_1 не писала та не говорила про те, що відповідь СД Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області, яку вона отримала 02 жовтня 2023 року та експертиза від 18 березня 2016 року сфальшовані.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 01 травня 2024 року заяву ОСОБА_1 про виправлення описок в постанові Черкаського апеляційного суду від 24 січня 2024 року залишено без задоволення.
Ухвалу суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що в абзаці 5 сторінки 2 та абзаці 3 сторінки 4 постанови Черкаського апеляційного суду від 24 січня 2024 року судом перераховані виключні обставини на які посилались заявники, як на підставу перегляду за виключними обставинами рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 жовтня 2017 року. У вказаних абзацах суд не встановлював та не зазначав про те, що відповідь від СД Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області та експертиза від 18 березня 2016 року є сфальшованими.
Таким чином, підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 та внесення виправлень в постанову Черкаського апеляційного суду від 24 січня 2024 року відсутні.
21 травня 2024 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку направила до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 01 травня 2024 року.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з наступних підстав.
За приписами частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до положень частини першої статті 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.
Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат.
Для того щоб були наявні підстави для виправлення описки, помилка має відповідати таким критеріям: 1) вона повинна бути технічною, тобто спричиненою випадковими огріхами під час друкування тексту судового рішення (неуважністю суду, автоматичним виправленням текстовим редактором тощо); 2) таку технічну помилку має бути допущено під час складання тексту судового рішення самим судом; 3) помилка повинна бути мимовільною та випадковою, а не обумовленою цитуванням документів, у яких було допущено помилки іншими учасниками судового процесу (позивачем, відповідачем, експертом тощо).
Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування діалектизмів тощо.
Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
У постанові Верховного Суду від 11 листопада 2020 року в справі № 300/765/15-ц (провадження № 61-7654св20) вказано, що судове рішення повинно бути точним. Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу.
У постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2021 року у справі № 22-ц/354/11 (провадження № 61-13870св20), зазначено, що: «описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо. Арифметична помилка - це помилка у визначенні результату підрахунку: пропуск цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв'язку із використанням несправної техніки. Не є арифметичними помилками, а отже, не можуть бути виправлені застосування неправильних методик підрахунку та неправильних вихідних даних для проведення арифметичних обчислень.
З матеріалів касаційного провадження та відомостей із Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що у2023 році ОСОБА_1 та ОСОБА_3 подали до суду першої інстанції заяву про перегляд рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 10 жовтня 2017 року у зв'язку з виключними обставинами.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 жовтня 2023 року заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про перегляд рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 10 жовтня 2017 року у зв'язку з виключними обставинами, повернуто заявникам.
Постановою Черкаського апеляційного суду від 24 січня 2024 року залишено без змін ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 жовтня 2023 року.
В абзаці 5 сторінки 2 та абзаці 3 сторінки 4 вказано:
- «В обгрунтування доводів апеляційної скарги скаржниця, зокрема, вказує, що суд першої інстанції не врахував, що подаючи доповнення та уточнення до заяви, заявниця зазначила виключною обставиною порушення норм матеріального та процесуального права. Скаржниця вважає, що існують виключні обставини, а саме: сфальсифікований акт погодження меж від 06.09.2004, відповідь від СД Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області, яку вона отримала 02.10.2023, сфальсифіковані технічні документи від 21.07.2004, експертиза від 18.03.2016.»;
- «Заявник посилається, що існують виключні обставини, а саме: сфальсифікований акт погодження меж від 06.09.2004, відповідь від СД Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області, яку вона отримала 02.10.2023, сфальсифіковані технічні документи від 21.07.2004, експертиза від 18.03.2016.».
У поданій 24 квітня 2024 року заяві ОСОБА_1 просить внести виправлення в абзац 5 сторінки 2 та абзац 3 сторінки 4, оскільки заявник вважає, що суд апеляційної інстанції зазначив у вказаних абзацах, що відповідь СД Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області, яку вона отримала 02 жовтня 2023 року та експертиза від 18 березня 2016 року сфальшовані.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 01 травня 2024 року заяву ОСОБА_1 про виправлення описок в постанові Черкаського апеляційного суду від 24 січня 2024 року залишено без задоволення, оскільки суд апеляційної інстанції не допускав описок, не надав оцінку поданим документам, а перерахував виключні обставини, на які посилались заявники, як на підставу перегляду за виключними обставинами рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 жовтня 2017 року.
Колегія суддів погоджується з висновками апеляційного суду про відсутність підстав для внесення виправлень в зміст постанови Черкаського апеляційного суду від 24 січня 2024 року, оскільки зазначені в заяві аргументи про внесення виправлень в судове рішення не вказують на наявність описок в судовому рішенні у розумінні статті 269 ЦПК України.
Аналіз касаційної скарги та оскарженої ухвали апеляційного суду свідчить, що правильне застосовування судами норм права є очевидним, а касаційна скарга - необґрунтованою.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 394 ЦПК України у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Ураховуючи викладене, оскільки правильне застосовування судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а касаційна скарга є необґрунтованою, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Керуючись статтями 260, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 01 травня 2024 року за заявою ОСОБА_1 про виправлення описки в постанові Черкаського апеляційного суду від 24 січня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до Черкаської міської ради, Виконавчого комітету Черкаської міської ради, Департаменту архітектури, містобудування та інспектування, Управління земельних ресурсів міста Черкаси та Черкаського району, ОСОБА_7 про скасування рішення та визнання недійсним державного акта.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Ігнатенко
А. С. Олійник
І. М. Фаловська