18 червня 2024 року
м. Київ
справа № 335/6579/23
провадження № 61-8025ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Гудими Д. А., Крата В. І., розглянув касаційну скаргу Запорізької міської ради на постанову Запорізького апеляційного суду від 02 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до секретаря Запорізької міської ради Куртєва Анатолія Валентиновича, Запорізької міської ради, про визнання незаконним та скасування розпорядження,
У липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до секретаря Запорізької міської ради Куртєва А. В., Запорізької міської ради, в якій просив суд визнати незаконним та скасувати розпорядження секретаря Запорізької міської ради Анатолія Куртєва від 30 червня 2023 року № 75к/тм «Про оголошення догани».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є керівником комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня № 10» Запорізької міської ради (далі - КНП «Міська лікарня № 10»), був призначений на посаду на підставі розпорядження Запорізького міського голови від 17 липня 2018 року № 1471 к/тр та контракту від 17 липня 2018 року. Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області було проведено планову виїзну ревізію фінансово-господарської діяльності КНП «Міська лікарня № 10» за період з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2022 року, за наслідками якої складено акт від 09 березня 2023 року № 040804-20/1. На підставі вказаного акту відповідачем було призначено перевірку фінансово - господарської діяльності КНП «Міська лікарня № 10», за результатами якої складено акт, який надано позивачу 30 червня 2023 року об 12.38 год. та запропоновано надати пояснення у термін до 30 червня 2023 року до 14:00 год. ОСОБА_1 повідомив, що письмові пояснення буде надано 04 липня 2023 року.
У подальшому, не дочекавшись пояснень, було видано розпорядження від 30 червня 2023 року № 75 к/тм «Про оголошення догани» у зв'язку з неусуненням порушень, виявлених управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області, які зазначені в акті від 09 березня 2023 року № 040804-20/1. Проте у спірний період він не мав повноважень посадової особи, оскільки такі його повноваження з 12 грудня 2022 року перейшли до голови ліквідаційної комісії КНП «Міська лікарня № 10», внаслідок чого він не міг усувати будь-які порушення. Також зазначає про порушення процедури проведення відповідної перевірки та безпідставність оголошеної йому догани.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 16 жовтня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено. Визнано незаконним та скасовано розпорядження Секретаря Запорізької міської ради Анатолія Куртєва 30 червня 2023 року № 75к/тм «Про оголошення догани».
Постановою Запорізького апеляційного суду від 02 травня 2024 рокуапеляційну скаргу секретаря Запорізької міської ради Куртєва А. В. та Запорізької міської ради задоволено частково.
Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 16 жовтня 2023 року у цій справі в частині задоволених позовних вимог до секретаря Запорізької міської ради Куртєва А. В. скасовано та прийнято в цій частині позовних вимог постанову наступного змісту: «У задоволенні позову ОСОБА_1 до секретаря Запорізької міської ради Куртєва А. В. про визнання незаконним та скасування розпорядження відмовити. Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 16 жовтня 2023 року у цій справі в частині задоволених позовних вимог до Запорізької міської ради змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови. В іншій частині рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 16 жовтня 2023 року у цій справі залишити без змін.».
31 травня 2024 року Запорізька міська рада через систему «Електронний суд» подала до Верховного Суду касаційну скаргу.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Конституційний Суд України 22 листопада 2023 року ухвалив Рішення у справі № 10- р(ІІ)/2023 щодо відповідності Конституції України (конституційності) пунктів 1, 5 частини шостої статті 19, пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, зокрема, визнав таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. У пунктах 7.6. - 7.8. Рішення вказано, що Європейський суд із прав людини послідовно обстоює позицію, що для розуміння змісту обмежень права на доступ до суду, гарантованого статтею 6 Конвенції, є потреба у врахуванні ролі касаційних судів та визнанні того, що умови прийнятності касаційної скарги щодо питань права можуть бути суворіші, ніж для звичайної скарги; застосування визначеного у національному праві критерію ratione valoris для подання скарг до Верховного Суду є правомірною та обґрунтованою процесуальною вимогою з огляду на саму суть повноважень Верховного Суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості. Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах із перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв'язанні цивільних спорів. Тому внормування процесуальних відносин у спосіб визначення в Кодексі підстав для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, можливе як виняток і лише у разі, коли це обумовлено потребами, що є значущими для дієвості та ефективності правосуддя, зокрема потребою розв'язання Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України складного юридичного питання, яке має фундаментальне значення для формування судами єдиної правозастосовної практики.
Предметом касаційного оскарження є судові рішення, ухвалені у справі про визнання незаконним та скасування розпорядження про оголошення догани.
Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).
Тлумачення статті 19 ЦПК України свідчить, що малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, незалежно від того чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції.
Оскільки частина шоста статті 19 ЦПК України розміщена в розділі 1 Загальних положень ЦПК України, то вона поширюються й на стадію касаційного провадження.
З урахуванням предмету позову, характеру правовідносин, складності справи, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.
Справа № 335/6579/23 є незначної складності та не належить до виключень, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.
Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Таким чином, оскаржені судові рішення прийняті у малозначній справі. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Запорізької міської ради на постанову Запорізького апеляційного суду від 02 травня 2024 року у справі № 335/6579/23.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді Є. В. Краснощоков
Д. А. Гудима
В. І. Крат