20 червня 2024 року
м. Київ
справа № 718/3907/23
провадження № 61-6556ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Фаловської І. М.,
розглянув касаційну скаргу Акціонерного товариства «Сенс Банк», в інтересах якого діє адвокат Самокиша Вікторія Юріївна, на рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 04 січня 2024 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 01 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс-Банк» про стягнення банківського вкладу, втрат від інфляційних процесів та 3 % річних,
У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Сенс-Банк» (далі - АТ «Сенс-Банк») про стягнення банківського вкладу, втрат від інфляційних процесів та 3 % річних.
Позивач просив суд стягнути з АТ «Сенс-Банк» на його користь банківський вклад у розмірі 140 000,00 грн, втрати від інфляційних процесів - 102 096,27 грн та 3 % річних - 24 164,38 грн.
Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 04 січня 2024 року, залишеним без змін постановою Чернівецького апеляційного суду від 01 травня 2024 року, позов задоволено.
Стягнено з АТ «СенсБанк» на користь ОСОБА_1 заборгованість в загальному розмірі 266 260,65 грн, яка складається з: 140 000,00 грн - неповернутий банківський вклад; 102 096,27 грн - втрати від інфляційних процесів; 24 164,38 грн - 3 % річних.
Стягнено з АТ «Сенс Банк» на користь держави судовий збір в розмірі 2 663,00 грн.
03 травня 2024 року АТ «Сенс Банк», в інтересах якого діє адвокат Самокиша В. Ю., подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 04 січня 2024 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 01 травня 2024 року.
У касаційній скарзі заявник просить суд касаційної інстанції скасувати рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 04 січня 2024 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 01 травня 2024 року, ухвалити нове судове рішення про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Згідно із частиною дев'ятою статті 19 ЦПК України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
У статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що з 01 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 3 028, 00 грн.
Предметом позову у справі є стягнення банківського вкладу, втрат від інфляційних процесів та 3 % річних у загальному розмірі 266 260,65 грн.
Отже, справа № 718/3907/23 не є справою з ціною позову, що перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн х 250 = 757 000,00 грн).
Тому відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.
У касаційній скарзі АТ «Сенс Банк» посилається на підпункти «а», «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України та вказує, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Верховний Суд у визначенні правового питання як такого, що має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, виходить з того, що таке правове питання має бути вагомим питанням правозастосовчої практики, мати винятково актуальне значення для її формування. Такі ознаки визначаються предметом спору, значимістю для держави й суспільства у цілому правового питання, що постало перед практикою його застосування.
Заявник не зазначив у чому полягає значущість для держави і суспільства правового питання, яке на його думку, має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Стосовно виняткового значення справи для учасника справи, то у цьому випадку оцінка судом такої «винятковості» може бути зроблена на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником.
Отже, особа, яка подає касаційну скаргу, має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційний скарзі.
Справа, що має виняткове значення для учасника - це справа, що може бути виокремлена із загальних правил розгляду справ Верховним Судом. Під час розгляду такої справи Верховний Суд може здійснити сукупність процесуальних дій, спрямованих на визначення наявності або відсутності передбачених ЦПК України підстав для перегляду справи в порядку касаційного провадження, з метою усунення встановлених у зв'язку з цим порушень законності попередніх судових рішень.
Враховуючи вищевикладене, заявник не обґрунтував у чому полягає виняткове значення, та чому його справа має бути виокремлена із загальних правил розгляду справ Верховним Судом.
Отже, підстав для висновку про те, що справа стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики, і має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, немає.
Під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до статей 389, 394 ЦПК України.
Верховний Суд дослідив та взяв до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановив випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, які б свідчили про необхідність перегляду судових рішень у цій справі у касаційному порядку.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Сенс Банк», в інтересах якого діє адвокат Самокиша Вікторія Юріївна, на рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 04 січня 2024 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 01 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс-Банк» про стягнення банківського вкладу, втрат від інфляційних процесів та 3 % річних.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Ігнатенко
А. С. Олійник
І. М. Фаловська