Справа № 309/1397/23
Провадження № 2/309/288/23
06 лютого 2024 року м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області
у складі: головуючого-судді Лук'янової О.В.
за участю: секретаря судового засідання Пилип Д.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру та способу стягуваних аліментів, -
Позивачка, посилаючись на те, що:
-з 22 квітня 2012 року вони з відповідачем перебували в зареєстрованому шлюбі, від якого мають неповнолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
-рішенням Яремчанського районного суду від 20 листопада 2020 року шлюб між ними було розірвано;
-рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 12 листопада 2020 року з відповідача на її користь вирішено стягувати аліменти на утримання неповнолітнього сина в розмірі 1/4 з усіх видів доходу щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку;
-на даний момент відповідач працює в Чеській Республіці, аліменти в розмірі 1/4 з усіх видів доходу не сплачує, тому вона змушена звернутися до суду з позовом про зміну розміру та способу стягуваних аліментів;
-відповідач є здоровою, працездатною особою, працює постійно в Чеській Республіці, інших осіб на утриманні не має,
звернулася до суду з позовом та просить: змінити спосіб та розмір стягуваних аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягувати з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі по 5000грн. щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили та до досягнення ним повноліття.
В судове засідання позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4 не з'явилися. Представник позивачки ОСОБА_4 подала до суду клопотання /а.с.26,43/, згідно якого позов підтримала, просила його задовольнити та просила розглянути справу без її участі та участі позивачки.
Ніяких інших заяв та клопотань від учасників справи до суду не надходило.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про місце та час слухання справи був повідомлений належним чином /а.с.34-37/, про причини неявки суд не повідомив. Заяви про розгляд справи в його відсутність від відповідача до суду не надходило.
Процесуальні дії /забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження/ у справі не проводилися.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України: у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За таких обставин суд вважає, що справу можливо вирішити в відсутність позивачки, представника позивачки та відповідача, без фіксування судового процесу.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України: кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Як передбачено ст.13 ЦПК України: суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами, щодо предмета спору на власний розсуд.
Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Сторони з 22 квітня 2012 року перебували у зареєстрованому шлюбі /а.с.10/, від якого мають неповнолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с.8/, який проживає з позивачкою та знаходяться на її утриманні /а.с.7-9/.
Рішенням Хустського районного суду від 12 листопада 2020 року з ОСОБА_2 було вирішено стягнути аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку /доходу/, але не менше 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття /а.с.40-42/.
Відповідно до ч.1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.89 року, яка ратифікована Постановою ВР України N 789ХІІ (78912) від 27.02.91 року та набула чинності для України 27.09.91 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ч.3 ст.181 СК України: за рішенням суду кошти на утримання дитини /аліменти/ присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства»: кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Тобто, саме на батьках дитини лежить обов'язок забезпечувати дитину фінансово, тим самим створивши їй умови для забезпечення достатнього фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до ч.1, 2 ст.184 СК України: якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
Відповідно до ст.81 ЦПК України: кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
До підстав визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі, що фактично є зміною розміру, стаття 184 СК України відносить: нерегулярний, мінливий дохід платника аліментів, одержання частини доходу в натурі та інші обставини, що мають істотне значення.
Позивачка в обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на те, що відповідач є здоровою, працездатною особою, постійно працює в Чеській Республіці, інших осіб на утриманні не має, аліменти в розмірі 1/4 з усіх видів доходу не сплачує, але ніяких доказів цих обставин суду не надала.
Крім того, позивачкою не надано жодного доказу, який би підтверджував майновий стан відповідача, що позбавляє суд можливості визначити чи відбулось покращення майнового стану ОСОБА_2 за період після призначення аліментів на утримання дитини, тобто після 12 листопада 2020 року.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачкою та її представником не долучено жодного належного та допустимого доказу, який би свідчив про збільшення у відповідача доходів і його реальної фінансової можливості сплачувати щомісячно 5000грн.00коп. на утримання сина ОСОБА_3 , адже це значна сума для сплати і має бути належним чином підтверджена та обґрунтована.
Згідно Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» - встановлений прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2024 року - - 3196грн.00коп..
Аналізуючи вищевикладене, з урахуванням того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження зміни матеріального стану відповідача та погодження відповідача на зміну способу стягнення аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 5000грн.00коп., що є більшим ніж прожитковий мінімум для дитини відповідного віку та більшим ніж сплачував відповідач у частці від доходів, суд, враховуючи інтереси дитини, вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги частково та змінити розмір та спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 12 листопада 2020 року, та стягувати в подальшому з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 3000грн000коп., щомісячно, з подальшою індексацією, відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», до досягнення дитиною повноліття.
Крім того, на підставі ст.141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь держави судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1073грн.60коп., від сплати якого позивачка звільнена.
Відповідно до абз.4 п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»: у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Керуючись ст.4, 12, 13, 81, 141, 247, 258-265, 268, 273, 354-355, ЦПК України, ст.181, 184 СК України, Законом України «Про державний бюджет України на 2024 рік», Постановою Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», суд
Позов ОСОБА_1 /місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 / до ОСОБА_2 /місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП, серія та номер паспорту невідомі/ про зміну розміру та способу стягуваних аліментів, - задовольнити частково.
Змінити спосіб та розмір стягуваних аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 , на підставі рішення Хустського районного суду від 12 листопада 2020 року та в подальшому стягувати з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі по 3000грн.00коп. щомісячно, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили, до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати в розмірі 1073грн.60коп..
Повне судове рішення складено 12 лютого 2024 року.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та /або/ обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково до Закарпатського Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи /вирішення питання/ без повідомлення /виклику/ учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Хустського
районного суду: Лук'янова О.В.