Справа № 301/2022/24
2-а/301/13/24
"20" червня 2024 р. м. Іршава
Іршавський районний суд Закарпатської області у складі:
головуючої судді Бобик О.І.,
за участю секретаря судового засідання Бабинець В.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Іршава в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Захарченко Олексій Юрійович, до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, поліцейського ВП № 1 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області Ковача Віталія Ярославовича про визнання протиправними дій та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
Представник позивача звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, поліцейського ВП № 1 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області Ковача Віталія Ярославовича про визнання протиправними дій та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №2246205 від 27.05.2024 про накладення адміністративного стягнення за ч.5 ст.121 КУпАП та справу про адміністративне правопорушення закрити.
Позов мотивовано тим, що постановою серії ЕНА №2246205 від 27.05.2024 його притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. Відповідно до фабули постанови 27.05.2024 0 06 год 35 хв в м. Іршава, вул.. Шевченка, водій керував т.з. не пристебнувся ременем безпеки, чим порушив п.2.3.в ПДР України - порушення Правил користування ременями безпеки.
Вважає, що винесена постанова є незаконною, необґрунтованою, і такою, що підлягає скасуванню.
Так, поліцейським ОСОБА_2 була порушена процедура розгляду справи, чим порушено право водія скористатись правовою допомогою. Правил дорожнього руху позивач не порушував. Під час керування транспортним засобом він був пристебнутий паском безпеки. В матеріалах постанови не встановлено фактичних даних, які б свідчили, що позивач не виконав вимоги п.2.3.в ПДР України. У постанові немає посилання на жоден із доказів, які передбачені ст. 251 КУпАП. У додатках до постанови поліцейський не зазначив жодного доказу.
Ухвалою Іршавського районного суду Закарпатської області від 10.06.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відзив на позов відповідачами не подавався. Копію позовної заяви разом з додатками відповідач ГУНП в Закарпатській області отримав через систему електронний суд, що підтверджується квитанцією №1161344, долученою позивачем до позовної заяви, яка сформована через систему «Електронний суд» (а.с. 19), а відповідачу поліцейському ОСОБА_2 така надіслана у паперовій формі листом з описом вкладення (а.с. 17).
Згідно ч.6 ст.162 КАС України - у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Згідно з ст. 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи чи інтереси.
Згідно зі ст. 289 КУпАП скаргу на постанову в справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. У разі пропуску зазначеного строку, цей строк за заявою особи щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу.
Частиною 1 ст. 168 КАС України передбачено, що позов пред'являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції.
Судом встановлено, що постановою серії ЕНА №2246205 від 27.05.2024 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. Згідно із оскаржуваною постановою ОСОБА_1 27.05.2024 0 06 год 35 хв в м. Іршава, вул. Шевченка, керував транспортним засобом ВАЗ 21150 АО2684АС, не пристебнувся ременем безпеки, чим порушив п.2.3.в ПДР України - порушення Правил користування ременями безпеки (а.с. 11-12).
Згідно із частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як передбачено ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
За нормою ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Однак відповідачем не було доведено належними, достатніми та допустимими доказами, що позивач порушив вимоги ПДР України.
Відповідно до підпункту 9 частини 1 статті 31 Закону України від 02.07.2015 №580-VIII "Про Національну поліцію", поліція може застосовувати такі превентивні заходи як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 40 Закону України від 02.07.2015 №580-VIII "Про Національну поліцію", поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
В оскаржуваній постанові серії ЕНА №2246205 від 27.05.2024 в графі «до постанови додаються» відсутні відомості про докази, які додаються на обґрунтування винесеної постанови. Будь-яких доказів, які б свідчили про вчинення позивачем порушення правил дорожнього руху при винесенні оскаржуваної постанови не надано, зокрема, відповідачем не надано суду та не долучено до оскаржуваної постанови пояснення свідків, фото-, відеофіксації порушення позивачем правил дорожнього руху, зокрема, що позивач керував ТЗ будучи не пристебнутим паском пасивної безпеки.
Так, єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення.
Однак, суд вважає, що зазначена постанова є предметом спору між сторонами та не може розглядати як доказ, за відсутності інших доказів на підтвердження обставин, вказаних в оскаржуваній постанові (постанова Верховного суду від 26.04.2018 року у справі № 338/1/17, № рішення 73700340).
Отже, постанова у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача підлягає скасуванню, відповідно позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до п.3 ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Отже позовна вимога ОСОБА_1 до ГУНП в Закарпатській області підлягає задоволенню.
Разом з тим, даний позов пред'явлено також і до поліцейського ВП № 1 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області Ковача В.Я..
Відповідно до вимог ст.222 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються органами внутрішніх справ (Національною поліцією). При чому, від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Ч.3 ст.288 КУпАП визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення і, зокрема, передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених ст. 121 КУпАП, посадові особи відповідного органу діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені органу Національної поліції.
Використання у зазначених вище нормах формулювань від імені органів Національної поліції, вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб'єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Відтак поліцейський ВП № 1 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області Ковач В.Я. є неналежним відповідачем у даній справі, а тому в задоволенні позовних вимог до нього слід відмовити.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень , що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем виступала його службова або посадова особа.
Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача ГУНП в Закарпатській області на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 605,60 грн, сплачений позивачем при поданні позову.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 77, 241-246, 286 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, поліцейського ВП № 1 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області Ковача Віталія Ярославовича про визнання протиправними дій та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №2246205 від 27.05.2024 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.5 ст. 121 КУпАП.
Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 121 КУпАП - закрити.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до поліцейського ВП № 1 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області Ковача Віталія Ярославовича - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 судові витрати за сплачений судовий збір в сумі 605,60 гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 20.06.2024.
Суддя Іршавського
районного суду : О. І. Бобик